Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

П єр де Куртене 1155 1165 1219 3 й імператор Латинської імперії в 1216 1217 роках П єр I як імператор Латинської імперії

П'єр II де Куртене

П'єр II де Куртене

П'єр де Куртене (1155/1165 — 1219) — 3-й імператор Латинської імперії в 1216—1217 роках. П'єр I (як імператор Латинської імперії), П'єр II (як сеньйор Куртене).

П'єр де Куртене
Pierre de Courtenay
image
Народився1155/1165
Помер1219
Епір, Греція
Країнаimage Франція
Діяльністьправитель
Знання мовфранцузька
Титуллатинський імператор
Термін1216—1217 роки
ПопередникГенріх I Фландрський
НаступникРоберт де Куртене
РідКуртене
Батько
МатиЄлизавета де Жуанвіль
Брати, сестриd і d
У шлюбі зАгнеса де Невер
Іоланда де Ено
Діти4 сина і 9 доньок
image
Герб

Життєпис

Діяльність у Франції

Походив з роду Куртене. Його дідом був Людовик VI, король Франції. Син сеньйора і Єлизавети де Жуанвіль. Народився між 1155 та 1165 роками. 1183 року втратив батька, ставши П'єром II, сеньйором Куртене. У 1184 році оженився на Агнесі I, графіні Невер. завдяки цьому шлюбу став розпоряджатися графствами Невер, Оксер і Тоннер. У 1190—1192 роках брав участь у Третьому хрестовому поході. Під час відсутності П'єра помирає його дружина.

У 1193 році оженився на доньці Бодуена V, графа Ено. У 1196 році вступив у конфлікт зі своїм шваргом Вільгельмом де Брієнном, що сплюндрував частину графства Оксем й взяв в облогу місто Везле. В свою чергу П'єр II зміцнив Оксер. Невдачі супротивника у спробі захопити ці міста призвела до замирення. У 1199 році васал Куртене — Ерве де Донзі — підступно захопив того у полон, відпустивши лише за згоду влаштувати шлюб своєї доньки Матильди (спадкоємиці графств Невер, Оксер і Тоннер) з Ерве де Донзі. Після шлюбу передав Донзі графство Невер.

У протистояння Капетингів і Плантагенетів підтримав перших. Був вірним прихильником французького короля Філіппа II Августа. У 1209 і 1211 роках брав участь в Альбігойських хрестових походах. У 1212 році після смерті , його володіння успадкувала дружина де Куртене — Іоланда. Сам П'єр II призначив регентом графства Ено свого старшого сина Філіппа. У 1214 році відзначився у битві під Бувіном, де імператор Священної Римської імперії Оттон IV, союзник Англії, зазнав поразки.

Імператор

У 1216 році після смерті його шварґа Генріха I, імператора Латинської імперії, П'єра II де Куртене, баронами було обрано на трон цієї держави. Він рушив до Константинополя через Італію. В Римі 9 (або 12) квітня 1217 року від папи римського Гонорія III отримав в соборі Св. Лаврентія висвічення на імператора та корону.

Невдовзі доповився з венеційцями щодо захоплення важливого міста Дуррес, яке належало Епірському деспотату. Проте зазнав невдачі. В подальшомуздійснив спробув пройти суходолом до своїх володінь. Втім П'єра де Куртене було захоплено епірським деспотом Феодором I. В цей час його дружина Іоланда досягла морем Константинополя, де оголосила себе регентшею. Імператор помер у 1219 році, фактично нічколи не керувавши Латинською імперією.

Сім'я

Дружини

Діти

  • Від першої дружини:
  1. Матильда (1188 — 29 липня 1257) — графиня Неверу, Осеру і Тоннерру. Вперше вийшла заміж за , а після його смерті за (графа Форезу). Матильда була щедрою і популярної правителькою. Її основною резиденцією був [fr]. Саме в ньому 15 серпня 1223 прийняла статут, що надав місту Осер ряд пільг і свобод.
  2. Дочка
Від другої дружини Іоланди де Ено :
  1. (1194 — 17 липня 1270) — дружина: 1) Рауля III Лузіньяна, сеньйора Ісудена; 2) Генріха I, графа Віандена
  2. (1195 — 1226) — маркграф Намюру.
  3. (1196 — 1233) — дружина Андрія II (короля Угорщини).
  4. Сибіла (1197 — 1210) — черниця.
  5. Єлизавета (1199 — після 1269) — дружина: 1) Волте де Пюїзе; 2) Ед де Монтагю
  6. Роберт (бл. 1201 — січень 1228) — імператор Латинської імперії в 1219—1228 роках
  7. Агнеса (1202 — після 1247) — дружина Готфріда II Віллардуена, князя Ахеї.
  8. Марія (1204 — 1228) — дружина Феодора I Ласкаріса, імператора Нікеї.
  9. (1206 — 1229) — маркграф Намюру.
  10. Елеонора (1208 — 1229) — дружина Філіппа I Монфора, сеньйора Торону і Тіру.
  11. Констанція (1210 — ?) — черниця.
  12. Балдуїн (грудень 1217 — жовтень 1273) — імператор Латинської імперії в 1228—1261 роках

Джерела

  • René Grousset, L'Empire du Levant: Histoire de la Question d'Orient, Paris, Payot, coll. " Bibliothèque historique ", 1949 (réimpr. 1979), 648 p. ()
  • K.M. Setton, The Papacy and the Levant (1204—1517), I: The thirteenth and fourteenth centuries, Philadelphia, 1976, pp. 44-45.
  • Bouchard, Constance Brittain (1987). Sword, Miter, and Cloister: Nobility and the Church in Burgundy, 980—1198. Cornell University Press.
  • Ostrogorsky, George (1995). History of the Byzantine State. Translated by Hussey, Joan. Rutgers University Press.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: П'єр де Куртене

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

P yer de Kurtene 1155 1165 1219 3 j imperator Latinskoyi imperiyi v 1216 1217 rokah P yer I yak imperator Latinskoyi imperiyi P yer II yak senjor Kurtene P yer de KurtenePierre de CourtenayNarodivsya1155 1165Pomer1219 Epir GreciyaKrayina FranciyaDiyalnistpravitelZnannya movfrancuzkaTitullatinskij imperatorTermin1216 1217 rokiPoperednikGenrih I FlandrskijNastupnikRobert de KurteneRidKurteneBatkoMatiYelizaveta de ZhuanvilBrati sestrid i dU shlyubi zAgnesa de Never Iolanda de EnoDiti4 sina i 9 donokGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisDiyalnist u Franciyi Pohodiv z rodu Kurtene Jogo didom buv Lyudovik VI korol Franciyi Sin senjora i Yelizaveti de Zhuanvil Narodivsya mizh 1155 ta 1165 rokami 1183 roku vtrativ batka stavshi P yerom II senjorom Kurtene U 1184 roci ozhenivsya na Agnesi I grafini Never zavdyaki comu shlyubu stav rozporyadzhatisya grafstvami Never Okser i Tonner U 1190 1192 rokah brav uchast u Tretomu hrestovomu pohodi Pid chas vidsutnosti P yera pomiraye jogo druzhina U 1193 roci ozhenivsya na donci Boduena V grafa Eno U 1196 roci vstupiv u konflikt zi svoyim shvargom Vilgelmom de Briyennom sho splyundruvav chastinu grafstva Oksem j vzyav v oblogu misto Vezle V svoyu chergu P yer II zmicniv Okser Nevdachi suprotivnika u sprobi zahopiti ci mista prizvela do zamirennya U 1199 roci vasal Kurtene Erve de Donzi pidstupno zahopiv togo u polon vidpustivshi lishe za zgodu vlashtuvati shlyub svoyeyi donki Matildi spadkoyemici grafstv Never Okser i Tonner z Erve de Donzi Pislya shlyubu peredav Donzi grafstvo Never U protistoyannya Kapetingiv i Plantagenetiv pidtrimav pershih Buv virnim prihilnikom francuzkogo korolya Filippa II Avgusta U 1209 i 1211 rokah brav uchast v Albigojskih hrestovih pohodah U 1212 roci pislya smerti jogo volodinnya uspadkuvala druzhina de Kurtene Iolanda Sam P yer II priznachiv regentom grafstva Eno svogo starshogo sina Filippa U 1214 roci vidznachivsya u bitvi pid Buvinom de imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Otton IV soyuznik Angliyi zaznav porazki Imperator U 1216 roci pislya smerti jogo shvarga Genriha I imperatora Latinskoyi imperiyi P yera II de Kurtene baronami bulo obrano na tron ciyeyi derzhavi Vin rushiv do Konstantinopolya cherez Italiyu V Rimi 9 abo 12 kvitnya 1217 roku vid papi rimskogo Gonoriya III otrimav v sobori Sv Lavrentiya visvichennya na imperatora ta koronu Nevdovzi dopovivsya z venecijcyami shodo zahoplennya vazhlivogo mista Durres yake nalezhalo Epirskomu despotatu Prote zaznav nevdachi V podalshomuzdijsniv sprobuv projti suhodolom do svoyih volodin Vtim P yera de Kurtene bulo zahopleno epirskim despotom Feodorom I V cej chas jogo druzhina Iolanda dosyagla morem Konstantinopolya de ogolosila sebe regentsheyu Imperator pomer u 1219 roci faktichno nichkoli ne keruvavshi Latinskoyu imperiyeyu Sim yaDruzhini 1170 2 6 lyutogo 1193 donka Vilgelma V grafa Neveru Iolanda Eno 1275 1219 donka Balduyina V grafa Eno ta jogo druzhini Margariti I grafini Flandriyi Diti Vid pershoyi druzhini Matilda 1188 29 lipnya 1257 grafinya Neveru Oseru i Tonnerru Vpershe vijshla zamizh za a pislya jogo smerti za grafa Forezu Matilda bula shedroyu i populyarnoyi pravitelkoyu Yiyi osnovnoyu rezidenciyeyu buv fr Same v nomu 15 serpnya 1223 prijnyala statut sho nadav mistu Oser ryad pilg i svobod Dochka Vid drugoyi druzhini Iolandi de Eno 1194 17 lipnya 1270 druzhina 1 Raulya III Luzinyana senjora Isudena 2 Genriha I grafa Viandena 1195 1226 markgraf Namyuru 1196 1233 druzhina Andriya II korolya Ugorshini Sibila 1197 1210 chernicya Yelizaveta 1199 pislya 1269 druzhina 1 Volte de Pyuyize 2 Ed de Montagyu Robert bl 1201 sichen 1228 imperator Latinskoyi imperiyi v 1219 1228 rokah Agnesa 1202 pislya 1247 druzhina Gotfrida II Villarduena knyazya Aheyi Mariya 1204 1228 druzhina Feodora I Laskarisa imperatora Nikeyi 1206 1229 markgraf Namyuru Eleonora 1208 1229 druzhina Filippa I Monfora senjora Toronu i Tiru Konstanciya 1210 chernicya Balduyin gruden 1217 zhovten 1273 imperator Latinskoyi imperiyi v 1228 1261 rokahDzherelaRene Grousset L Empire du Levant Histoire de la Question d Orient Paris Payot coll Bibliotheque historique 1949 reimpr 1979 648 p ISBN 2 228 12530 X K M Setton The Papacy and the Levant 1204 1517 I The thirteenth and fourteenth centuries Philadelphia 1976 pp 44 45 Bouchard Constance Brittain 1987 Sword Miter and Cloister Nobility and the Church in Burgundy 980 1198 Cornell University Press Ostrogorsky George 1995 History of the Byzantine State Translated by Hussey Joan Rutgers University Press Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu P yer de Kurtene

Дата публікації:
Топ