|
В'єтна́мська імпе́рія (в'єт. Đế quốc Việt Nam) — держава у В'єтнамі, що виникла наприкінці Другої світової війни й існувала з 11 березня по 23 серпня 1945 року. Столицею В'єтнамської імперії було місто Хюе.
Більшість істориків західних країн, колишнього СРСР, КНР і Республіки Китай тенденційно визначають її як «маріонеткову державу» Японії.
Історія
9 березня 1945 року почали поширюватися чутки про можливе вторгнення американських військ у В'єтнам. Внаслідок цього в той же день Японія (війська якої були присутні на території Індокитаю починаючи з 1940 року) окупувала В'єтнам, частково витіснивши звідти французьку колоніальну адміністрацію та встановивши лояльний маріонетковий режим, очолюваний Бао Даєм. Японська військова влада у меморандумі, переданому японським послом, вимагає від французів передати владу новій в'єтнамській адміністрації.[1][3] 11 березня 1945 року було проголошено незалежність В'єтнаму та розпочато курс на повномасштабну співпрацю з Японією, а вже 12 березня 1945 року була проголошена В'єтнамська імперія (Viet Nam De Quoc), правителем (імператором) якої став Бао Дай.[1][2] Беручи участь у такому розвитку подій, Японія формально дотримувалася політики звільнення народів Азії в рамках створення «території взаємного процвітання». Японські війська розпочали роззброєння французьких колоніальних військ у В'єтнамі, а тих, хто чинив опір, відправляли у табори військовополонених. Частина французьких військ відійшла за межі В'єтнаму, а чиновників французької колоніальної адміністрації японці поступово позбавляли владних повноважень.[3]
Влітку 1945 року в новоствореній державі розпочався масовий голод, що розповсюджувався на Ханой та прилеглі території, внаслідок якого загинуло два мільйони мешканців (при населенні у 10 млн.). Це стало причиною масових проявів невдоволення японською окупаційною владою та французькою адміністрацією, що після японської інтервенції мала тут обмежену владу. Ними скористався Хо Ші Мін, поширюючи рух В'єтміня по території країни.
15 серпня 1945 року японський імператор виступив по радіо, оголосивши про капітуляцію у війні. 25 серпня 1945 року режим Бао Дая було повалено, а територію В'єтнамської імперії за рішенням Потсдамської конференції поділено по 16-й паралелі на Північний та Південний В'єтнам під керівництвом відповідно Китаю та Великої Британії.[1][3]
Географія
Основна стаття: Географія В'єтнаму
Політичний устрій
З часів заснування В'єтнамської імперії (11-12 березня 1945) й до моменту її ліквідації (25 серпня цього ж року) незмінним правителем держави був нащадок династії Нгуєн Бао Дай, який до цього моменту правив лише на території французького протекторату Аннам, що у центральній частині В'єтнаму.[1][3] За формою правління країна офіційно вважалася імперією, проте насправді це була класична маріонеткова держава, режим якої повністю знаходився у сфері впливу мілітаристської Японії.
Див. також
Примітки
- Lebra, Joyce C. Japan's Greater East Asia Co-Prosperity Sphere in World War II: Selected Readings and Documents. New York: Oxford University Press, 1975, p. 157, 158, 160
Література
- «История Востока» в 6 томах. Том V «Восток в новейшее время (1914—1945)», книга 2. — Москва, издательская фирма «Восточная литература» РАН, 2006.
- И. В. Можейко «Западный ветер — ясная погода», — Москва, издательство АСТ, 2001.
Посилання
- 1. Vietnam War: seeds of Conflict 1945—1960 [ 17 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- 2. Vietnam [Архівовано 12 лютого 2012 у WebCite]
- 3. История Вьетнама за последние 65 лет, или Тропа Хо Ші Мина как путь страны и просто дорога в джунглях [ 6 січня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V yetnamska imperiya ベトナム帝国 yaponska Betonamu Teikoku Đế quốc Việt Nam v yetnamska 越南帝國 marionetkova derzhava Yaponskoyi imperiyi 11 bereznya 23 serpnya 1945 temno zelena V yetnamska imperiya svitlo zelena nominalno vhodit do skladu Imperiyi ale znahoditsya pid bezposerednim kontrolem Yaponiyi Stolicya Hyue Mova i V yetnamska mova Plosha 173 809 km Naselennya 19 4 mln Forma pravlinnya absolyutna monarhiya Imperator 1945 Bao Daj Prem yer ministr 1945 Chan Chong Kim Istoriya 11 bereznya 1945 Skasovano 23 serpnya 1945 Poperednik Nastupnik Francuzkij Indokitaj Francuzkij Indokitaj Demokratichna Respublika V yetnam Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu V yetnamska imperiya Istoriya V yetnamu Doistorichni chasi vid 500 tis rokiv do n e Starodavni V yetski plemena drevni V yetski carstva vid 1 tis rokiv do n e Auv yeti lakv yeti dinastiya Hong bang Korolivstvo Vanlang do 257 do n e Derzhava Aulak 257 207 do n e Dinastiya Chyeu derzhava Namv yet 207 111 do n e 111 do n e 39 n e Povstannya sester Ching 40 43 43 544 Dinastiya rannih Li 544 602 602 905 Dinastiya Khuk 905 938 Dinastiya Ngo 939 967 966 968 Dinastiya Din 968 980 Dinastiya rannih Le 980 1009 Dinastiya piznih Li 1009 1225 Dinastiya Chan 1225 1400 Mongolski vijni z Dajv yetom ta Champa 1257 1288 Dinastiya Ho 1400 1407 1407 1427 1407 1413 Dinastiya Le 1428 1527 Dinastiya Mak 1527 1592 Vidrodzhena dinastiya Le 1533 1788 1545 1787 knyazi Nguen 1558 1777 Dinastiya Tejshon 1778 1802 Dinastiya Nguyen 1802 1945 francuzke kolonialne pravlinnya u V yetnami 1887 1954 V yetnamska imperiya 1945 Serpneva revolyuciya 1945 Demokratichna Respublika V yetnam 1945 1946 Persha Indokitajska vijna 1946 1954 1949 1955 Podil V yetnamu 1954 Pivnichnij V yetnam 1954 1976 Pivdennij V yetnam 1954 1976 Druga Indokitajska vijna 1957 1975 Vijna u V yetnami 1957 1975 Tretya Indokitajska vijna 1975 1988 1976 Socialistichna Respublika V yetnam z 1976 en z 1986 Pov yazani ponyattya Funam Chenla Kambudzhadesha I XV vv Linyi Champa 192 1832 pr V yetna mska impe riya v yet Đế quốc Việt Nam derzhava u V yetnami sho vinikla naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni j isnuvala z 11 bereznya po 23 serpnya 1945 roku Stoliceyu V yetnamskoyi imperiyi bulo misto Hyue Bilshist istorikiv zahidnih krayin kolishnogo SRSR KNR i Respubliki Kitaj tendencijno viznachayut yiyi yak marionetkovu derzhavu Yaponiyi Istoriya9 bereznya 1945 roku pochali poshiryuvatisya chutki pro mozhlive vtorgnennya amerikanskih vijsk u V yetnam Vnaslidok cogo v toj zhe den Yaponiya vijska yakoyi buli prisutni na teritoriyi Indokitayu pochinayuchi z 1940 roku okupuvala V yetnam chastkovo vitisnivshi zvidti francuzku kolonialnu administraciyu ta vstanovivshi loyalnij marionetkovij rezhim ocholyuvanij Bao Dayem Yaponska vijskova vlada u memorandumi peredanomu yaponskim poslom vimagaye vid francuziv peredati vladu novij v yetnamskij administraciyi 1 3 11 bereznya 1945 roku bulo progolosheno nezalezhnist V yetnamu ta rozpochato kurs na povnomasshtabnu spivpracyu z Yaponiyeyu a vzhe 12 bereznya 1945 roku bula progoloshena V yetnamska imperiya Viet Nam De Quoc pravitelem imperatorom yakoyi stav Bao Daj 1 2 Beruchi uchast u takomu rozvitku podij Yaponiya formalno dotrimuvalasya politiki zvilnennya narodiv Aziyi v ramkah stvorennya teritoriyi vzayemnogo procvitannya Yaponski vijska rozpochali rozzbroyennya francuzkih kolonialnih vijsk u V yetnami a tih hto chiniv opir vidpravlyali u tabori vijskovopolonenih Chastina francuzkih vijsk vidijshla za mezhi V yetnamu a chinovnikiv francuzkoyi kolonialnoyi administraciyi yaponci postupovo pozbavlyali vladnih povnovazhen 3 Vlitku 1945 roku v novostvorenij derzhavi rozpochavsya masovij golod sho rozpovsyudzhuvavsya na Hanoj ta prilegli teritoriyi vnaslidok yakogo zaginulo dva miljoni meshkanciv pri naselenni u 10 mln Ce stalo prichinoyu masovih proyaviv nevdovolennya yaponskoyu okupacijnoyu vladoyu ta francuzkoyu administraciyeyu sho pislya yaponskoyi intervenciyi mala tut obmezhenu vladu Nimi skoristavsya Ho Shi Min poshiryuyuchi ruh V yetminya po teritoriyi krayini 15 serpnya 1945 roku yaponskij imperator vistupiv po radio ogolosivshi pro kapitulyaciyu u vijni 25 serpnya 1945 roku rezhim Bao Daya bulo povaleno a teritoriyu V yetnamskoyi imperiyi za rishennyam Potsdamskoyi konferenciyi podileno po 16 j paraleli na Pivnichnij ta Pivdennij V yetnam pid kerivnictvom vidpovidno Kitayu ta Velikoyi Britaniyi 1 3 GeografiyaOsnovna stattya Geografiya V yetnamuPolitichnij ustrijZ chasiv zasnuvannya V yetnamskoyi imperiyi 11 12 bereznya 1945 j do momentu yiyi likvidaciyi 25 serpnya cogo zh roku nezminnim pravitelem derzhavi buv nashadok dinastiyi Nguyen Bao Daj yakij do cogo momentu praviv lishe na teritoriyi francuzkogo protektoratu Annam sho u centralnij chastini V yetnamu 1 3 Za formoyu pravlinnya krayina oficijno vvazhalasya imperiyeyu prote naspravdi ce bula klasichna marionetkova derzhava rezhim yakoyi povnistyu znahodivsya u sferi vplivu militaristskoyi Yaponiyi Div takozhDemokratichna Respublika V yetnam V yetmin Indokitaj Francuzkij Indokitaj Pivdennij V yetnamPrimitkiLebra Joyce C Japan s Greater East Asia Co Prosperity Sphere in World War II Selected Readings and Documents New York Oxford University Press 1975 p 157 158 160Literatura Istoriya Vostoka v 6 tomah Tom V Vostok v novejshee vremya 1914 1945 kniga 2 Moskva izdatelskaya firma Vostochnaya literatura RAN 2006 ISBN 5 02 018500 0 I V Mozhejko Zapadnyj veter yasnaya pogoda Moskva izdatelstvo AST 2001 ISBN 5 17 005862 4Posilannya1 Vietnam War seeds of Conflict 1945 1960 17 grudnya 2008 u Wayback Machine 2 Vietnam Arhivovano 12 lyutogo 2012 u WebCite 3 Istoriya Vetnama za poslednie 65 let ili Tropa Ho Shi Mina kak put strany i prosto doroga v dzhunglyah 6 sichnya 2012 u Wayback Machine