Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Німецька Чехія (Німецька Богемія, нім. Deutschböhmen; чеськ. Německé Čechy) — регіон у Чехії, що існував протягом короткого часу після Першої Світової війни, включав північну і західну Богемію населену переважно етнічними німцями. Найбільші населенні пункти краю: Ліберець (Reichenberg), Усті-над-Лабем (Aussig), Тепліце (Teplitz-Schönau), ((Dux), Хеб (Eger), Маріанське-Лазне (Marienbad), Карлові Вари (Karlsbad), Яблонець-над-Нисою (Gablonz an der Neiße), Літомержице (Leitmeritz), Мост (Brüx), Жатець (Saaz).
Історія
Землі, що були у складі німецької Чехії є історично невід'ємною частиною Габсбурзького Королівства Богемія, але після розпаду Габсбурзької Австро-Угорщини в кінці Першої світової війни, в районах Богемії з німецькою етнічною більшістю, почали вживати заходів для унеможливлення приходу нової чехословацької влади. 27 жовтня 1918 регіон Егерланд оголосив незалежність від Чехії, а днем пізніше незалежність Чехословаччини була проголошена в чеській столиці Празі.
11 листопада 1918, імператор Карл I відмовився від престолу, і 12 листопада, німецькі етнічні райони імперії оголосили утворення Республіки Німецька Австрія з метою об'єднання з Німеччиною. Провінція Німецька Чехія була утворена з частини Богемії, що мала більшість населення етнічних німців (втім, етнічні німецькі райони південно-західної Богемії — Шумавський край — були додані до Нижньої Австрії, без Німецької Чехії). Столицею провінції був Ліберець.
В кінці листопада 1918, Чехословацька армія розпочала наступ в Німецькій Чехії, у грудні чехи захопили всю територію регіону, Ліберець склав зброю — 16 грудня і останнє велике місто Літомержице — 27 грудня 1918.
Статус німецьких областей, в Богемії і Моравії було остаточно вирішено в 1919, Версальським й Сен-Жерменським договорами, які підтвердили, що райони належать Чехословаччині. Чехословацький уряд надав амністію всім діячам нової держави.
Регіон було включено в чеські землі Першої Республіки Чехословаччини і він залишався його частиною до нацистського розчленовування Чехословаччини, коли регіон був включений в Судети. Після Другої світової війни, цей район був повернутий Чехословаччині. Більшість німецького населення, мешкаючого в регіоні після війни, було депортовано з країни.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nimecka Chehiya Nimecka Bogemiya nim Deutschbohmen chesk Nemecke Cechy region u Chehiyi sho isnuvav protyagom korotkogo chasu pislya Pershoyi Svitovoyi vijni vklyuchav pivnichnu i zahidnu Bogemiyu naselenu perevazhno etnichnimi nimcyami Najbilshi naselenni punkti krayu Liberec Reichenberg Usti nad Labem Aussig Teplice Teplitz Schonau Dux Heb Eger Marianske Lazne Marienbad Karlovi Vari Karlsbad Yablonec nad Nisoyu Gablonz an der Neisse Litomerzhice Leitmeritz Most Brux Zhatec Saaz Provinciyi Nimeckoyi Avstriyi Nimecka Chehiya poznachena korichnevimIstoriyaZemli sho buli u skladi nimeckoyi Chehiyi ye istorichno nevid yemnoyu chastinoyu Gabsburzkogo Korolivstva Bogemiya ale pislya rozpadu Gabsburzkoyi Avstro Ugorshini v kinci Pershoyi svitovoyi vijni v rajonah Bogemiyi z nimeckoyu etnichnoyu bilshistyu pochali vzhivati zahodiv dlya unemozhlivlennya prihodu novoyi chehoslovackoyi vladi 27 zhovtnya 1918 region Egerland ogolosiv nezalezhnist vid Chehiyi a dnem piznishe nezalezhnist Chehoslovachchini bula progoloshena v cheskij stolici Prazi 11 listopada 1918 imperator Karl I vidmovivsya vid prestolu i 12 listopada nimecki etnichni rajoni imperiyi ogolosili utvorennya Respubliki Nimecka Avstriya z metoyu ob yednannya z Nimechchinoyu Provinciya Nimecka Chehiya bula utvorena z chastini Bogemiyi sho mala bilshist naselennya etnichnih nimciv vtim etnichni nimecki rajoni pivdenno zahidnoyi Bogemiyi Shumavskij kraj buli dodani do Nizhnoyi Avstriyi bez Nimeckoyi Chehiyi Stoliceyu provinciyi buv Liberec V kinci listopada 1918 Chehoslovacka armiya rozpochala nastup v Nimeckij Chehiyi u grudni chehi zahopili vsyu teritoriyu regionu Liberec sklav zbroyu 16 grudnya i ostannye velike misto Litomerzhice 27 grudnya 1918 Status nimeckih oblastej v Bogemiyi i Moraviyi bulo ostatochno virisheno v 1919 Versalskim j Sen Zhermenskim dogovorami yaki pidtverdili sho rajoni nalezhat Chehoslovachchini Chehoslovackij uryad nadav amnistiyu vsim diyacham novoyi derzhavi Region bulo vklyucheno v cheski zemli Pershoyi Respubliki Chehoslovachchini i vin zalishavsya jogo chastinoyu do nacistskogo rozchlenovuvannya Chehoslovachchini koli region buv vklyuchenij v Sudeti Pislya Drugoyi svitovoyi vijni cej rajon buv povernutij Chehoslovachchini Bilshist nimeckogo naselennya meshkayuchogo v regioni pislya vijni bulo deportovano z krayini Posilannyahttp www radio cz de artikel 33798