Гагаузи або Ґаґаузи — тюркомовний народ у Буджаці та Добруджі. У складі Молдови існує автономне територіальне утворення Гагауз Єрі зі столицею в місті Комрат.
Гагаузи | |
---|---|
Молодь в національному гагаузькому вбрані | |
Кількість | ~240 тисяч |
Ареал | Молдова 147 500 Україна 31 900 Греція 30 000 Туреччина 15 000 Росія 12 000 Румунія 3 000 Казахстан 700 Болгарія 540 |
Мова | Гагаузька |
Релігія | православні християни |
Загальна чисельність — близько 250 000 осіб.
Основна частина мешкає в Молдові (135 000 осіб), а також в Україні (31 000 осіб), Росії (11 000 осіб), Туреччині (5000 осіб), Греції (3000 осіб), Болгарії (1400 осіб), Румунії (1200 осіб), Казахстані (1000), Узбекистані, Туркменістані, Білорусі, Латвії, Естонії, Грузії, Канаді та Бразилії.
Гагаузька мова належить до огузької групи тюркських мов. Писемність на основі латинського алфавіту.
Традиційна релігія гагаузів — православ'я (зустрічається думка, що гагаузи — єдиний тюркомовний народ, який сповідує християнство; це не так: наприклад, основною релігією чувашів і якутів також є православ'я; поширене православ'я також серед чулимців і хакасів, хоча ці народи зберігають і традиції шаманізму).
Про походження гагаузів існує багато різноманітних гіпотез. Згідно з однією з найпоширеніших версій, предками гагаузів були тюркомовні кочівники — огузи, печеніги, половці. У Молдові найчастіше притримуються теорії погодження цього етносу від огузів, котрі мали прийняти християнство в XI—XII ст. від русинів, а наступно переселитися на Балкани.
Див. також
Джерела та література
- Л. В. Ковпак, М. І. Ярмоленко. Гагаузи [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 13. — .
- Пригарін О. А., Тхоржевська Т. В., Агафонова Т. А., Ганчев О. І. Кубей і кубейці: Побут та культура болгар і гагаузів в с. Червоноармійське Болградського району Одеської обл. — Одеса: Маяк, 2002. — 86 с.
Примітки
- . Історична правда. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
Посилання
- М. І. Ярмоленко. Ґаґаузи // Енциклопедія Сучасної України : енциклопедія / ред.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. Т. 7.
- Про гагаузів — невидимих сусідів України[ 17 листопада 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gagauzi abo Gagauzi tyurkomovnij narod u Budzhaci ta Dobrudzhi U skladi Moldovi isnuye avtonomne teritorialne utvorennya Gagauz Yeri zi stoliceyu v misti Komrat GagauziMolod v nacionalnomu gagauzkomu vbraniKilkist 240 tisyachAreal Moldova 147 500 Ukrayina 31 900 Greciya 30 000 Turechchina 15 000 Rosiya 12 000 Rumuniya 3 000 Kazahstan 700 Bolgariya 540MovaGagauzkaReligiyapravoslavni hristiyani Karta rozselennya gagauziv Zagalna chiselnist blizko 250 000 osib Osnovna chastina meshkaye v Moldovi 135 000 osib a takozh v Ukrayini 31 000 osib Rosiyi 11 000 osib Turechchini 5000 osib Greciyi 3000 osib Bolgariyi 1400 osib Rumuniyi 1200 osib Kazahstani 1000 Uzbekistani Turkmenistani Bilorusi Latviyi Estoniyi Gruziyi Kanadi ta Braziliyi Gagauzka mova nalezhit do oguzkoyi grupi tyurkskih mov Pisemnist na osnovi latinskogo alfavitu Tradicijna religiya gagauziv pravoslav ya zustrichayetsya dumka sho gagauzi yedinij tyurkomovnij narod yakij spoviduye hristiyanstvo ce ne tak napriklad osnovnoyu religiyeyu chuvashiv i yakutiv takozh ye pravoslav ya poshirene pravoslav ya takozh sered chulimciv i hakasiv hocha ci narodi zberigayut i tradiciyi shamanizmu Pro pohodzhennya gagauziv isnuye bagato riznomanitnih gipotez Zgidno z odniyeyu z najposhirenishih versij predkami gagauziv buli tyurkomovni kochivniki oguzi pechenigi polovci U Moldovi najchastishe pritrimuyutsya teoriyi pogodzhennya cogo etnosu vid oguziv kotri mali prijnyati hristiyanstvo v XI XII st vid rusiniv a nastupno pereselitisya na Balkani Div takozhGagauzka kuhnya Gagauzi v Moldovi Gagauzi v Ukrayini GadzhaliDzherela ta literaturaL V Kovpak M I Yarmolenko Gagauzi 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 13 ISBN 966 00 0405 2 Prigarin O A Thorzhevska T V Agafonova T A Ganchev O I Kubej i kubejci Pobut ta kultura bolgar i gagauziv v s Chervonoarmijske Bolgradskogo rajonu Odeskoyi obl Odesa Mayak 2002 86 s Primitki Istorichna pravda Arhiv originalu za 17 listopada 2019 Procitovano 17 listopada 2019 PosilannyaM I Yarmolenko Gagauzi Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini enciklopediya red I M Dzyuba A I Zhukovskij M G Zheleznyak ta in NAN Ukrayini NTSh Kiyiv Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2007 T 7 Pro gagauziv nevidimih susidiv Ukrayini 17 listopada 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi