Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Успенський Анастасіївський чоловічий монастир УПЦ (МП) — діючий монастир поблизу Бахчисарая, на шляху від останнього до печерного міста Чуфут-Кале. Монастир розташований на вертикальній кам'яній стіні.
| Успенський монастир | |
|---|---|
| Успенський Анастасіївський чоловічий монастир УПЦ (МП) | |
 | |
| 44°44′41″ пн. ш. 33°54′36″ сх. д. / 44.74472° пн. ш. 33.91000° сх. д.Координати: 44°44′41″ пн. ш. 33°54′36″ сх. д. / 44.74472° пн. ш. 33.91000° сх. д. | |
| Тип споруди | монастир |
| Розташування | Україна, Бахчисарай, вул. Босенко, 57а |
| Початок будівництва | 15 століття |
| Єпархія | Сімферопольська і Кримська єпархія Української православної церкви |
| Стан | Державний реєстр нерухомих пам'яток України і d |
| Присвячення | Небовзяття Діви Марії |
  Успенський монастир (Бахчисарай) (Автономна Республіка Крим) | |
 Успенський монастир у Вікісховищі | |
Загальний опис
Один з найвідоміших печерних монастирів, який виник наприкінці VIII ст. поблизу Бахчисараю. Являє собою незахищене поселення, в якому підземна церква, житлові й господарчі печери доповнюються наземними будівлями монастиря. Кілька разів перебудовувався та змінював свій зовнішній вигляд.
Широкі сходи, що йдуть від дороги, поступово заглиблюються в гірський масив і прямують на майданчик другого ярусу. Звідси вужчі сходи виводять у головну Успенську церкву, споруджену в прямовисній скелі. Просторий світлий зал склепінчастої форми прикрашений колонами й розписами. У стінах прорубані вікна, з яких відкривається вид на ущелину, де колись було грецьке поселення Маріамполь (у XVIII ст. російський уряд домігся від Кримського ханства переселення місцевих християн у Північне Приазов'я, де вони заснували місто Маріуполь).
В XV ст. Успенський монастир став центром православ'я в Криму, резиденцією митрополита. Іноді татари дозволяли полоненим християнам брати участь у богослужіннях монастиря.
Після переселення християн з Криму монастир спорожнів і був частково зруйнований. Відновлений у середині XIX ст. Під час героїчної оборони Севастополя (1854—1855 рр.) в його печерах були влаштовані палати шпиталю. Успенський монастир був ліквідований у 1921 році.
Історія розвитку
Точна дата виникнення монастиря невідома. Але археологічні дослідження відносять християнські поселення в долинах біля монастиря до VI ст., тоді ж, імовірно, виник і Успенський монастир. На той час йшла епоха іконоборства в Візантії, поклоніння іконам переслідувалося як єресь. За наказами влади руйнувалися церкви з розписами, ікони знищувалися. Монахи були змушені оселятися в дальніх закутках країни, в тому числі в Криму було побудовано багато монастирів.
Перша будівля — Успенська церква — належить до VIII ст. Збереглися келії в скелях, фонтан, будинок настоятеля.
Після захвату турками Криму в 1475 р. Успенський монастир став резиденцією митрополита в ханстві. Монастир був вшанований не тільки християнами, а і мусульманами. Відомо, що засновник династії Гірєєв просив допомоги у Пресвятої Богородиці. На богослужіннях були присутні російські посли, які приїжджали до хана. Росія через Успенський монастир хотіла розповсюджувати свій вплив, тому і не шкодувала грамот (від Федора Іоановича та Бориса Годунова) та коштів. Напроти Успенського монастиря можна побачити залишки будинків, видовбаних печер, сходів. Саме звідси в 1778 р. греки-християни, жителі Мариамполя, були переселені до Приазов'я, де заснували місто Маріуполь.
У 1778 р. російським урядом основна частина християн була переселена з Криму у Приазов'я, внаслідок чого монастир спорожнів, там залишився всього один монах. В 1783 р. Крим стає частиною Російської імперії. 1818 року Успенський монастир відвідав цар Олександр І.
15 серпня 1850 р. відбувається урочисте відкриття Успенського монастиря — повторне. Під час першої героїчної оборони Севастополя 1854—1855 років у келіях, гостинному будинку й інших будівлях монастиря розміщався офіцерський шпиталь. Померлих від ран ховали напроти скиту знизу.
В наступні кілька десятиліть тут вирубуються нові келії, облаштовуються старі, а також будуються три церкви. Скелі розписують образами святих. Кількість ченців зросла до 30 осіб, а храмів — до п'яти. Найдавнішим з них був власне Успенський, на половині висоти скелі. Ще були: церква св. Марка, теж печерна (1859 р.), св. Костянтина і Олени (1857 р.), на протилежному боці ущелини — храм Юрія-Змієборця (1875 р.). На нижньому майданчику при дорозі на Чуфут-Кале будують в 1896 р. храм Інокентія Іркутського.
Після революції монастир був розграбований, ченці розстріляні. Більшовики вивезли багато цінних ікон та золота. Остаточно Успенський скит закритий у 1921 році. Під час Другої світової війни тут розміщався військовий шпиталь. Зліва від дороги на території монастиря розташована братська могила радянських воїнів. Після депортації кримських татар у 1944 р. на території монастиря був розміщений психоневрологічний диспансер.
Зараз це пам'ятка історії й архітектури. У 1993 р. повернутий православній церкві. Зараз монастир діючий, але монахів мало[]. Зведена надбрамна капличка, ведуться ремонтні роботи. Сама Успенська церква маленька, невисокі стелі, площа велика, але поділена на дві частини стрічкою, яку не можна переступати.
Галерея
-
![image]()
Одна з дзвіниць -
![image]()
Дзвіниця серед величезних скель -
![image]()
Територія монастиру та природа, що його оточує. -
![image]()
Вигляд на дзвіницю зверху
Джерела та література
- Байцар А. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
- Гайко Г., Білецький В., Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк : УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.
Посилання
- Свято-Успенський монастир
- Успенський монастир
- Ікона Божої Матері «Кримська-Маріупольська»
Література
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uspenskij Anastasiyivskij cholovichij monastir UPC MP diyuchij monastir poblizu Bahchisaraya na shlyahu vid ostannogo do pechernogo mista Chufut Kale Monastir roztashovanij na vertikalnij kam yanij stini Uspenskij monastirUspenskij Anastasiyivskij cholovichij monastir UPC MP 44 44 41 pn sh 33 54 36 sh d 44 74472 pn sh 33 91000 sh d 44 74472 33 91000 Koordinati 44 44 41 pn sh 33 54 36 sh d 44 74472 pn sh 33 91000 sh d 44 74472 33 91000Tip sporudimonastirRoztashuvannyaUkrayina Bahchisaraj vul Bosenko 57aPochatok budivnictva15 stolittyaYeparhiyaSimferopolska i Krimska yeparhiya Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkviStanDerzhavnij reyestr neruhomih pam yatok Ukrayini i dPrisvyachennyaNebovzyattya Divi MariyiUspenskij monastir Bahchisaraj Avtonomna Respublika Krim Uspenskij monastir u VikishovishiZagalnij opisOdin z najvidomishih pechernih monastiriv yakij vinik naprikinci VIII st poblizu Bahchisarayu Yavlyaye soboyu nezahishene poselennya v yakomu pidzemna cerkva zhitlovi j gospodarchi pecheri dopovnyuyutsya nazemnimi budivlyami monastirya Kilka raziv perebudovuvavsya ta zminyuvav svij zovnishnij viglyad Shiroki shodi sho jdut vid dorogi postupovo zagliblyuyutsya v girskij masiv i pryamuyut na majdanchik drugogo yarusu Zvidsi vuzhchi shodi vivodyat u golovnu Uspensku cerkvu sporudzhenu v pryamovisnij skeli Prostorij svitlij zal sklepinchastoyi formi prikrashenij kolonami j rozpisami U stinah prorubani vikna z yakih vidkrivayetsya vid na ushelinu de kolis bulo grecke poselennya Mariampol u XVIII st rosijskij uryad domigsya vid Krimskogo hanstva pereselennya miscevih hristiyan u Pivnichne Priazov ya de voni zasnuvali misto Mariupol V XV st Uspenskij monastir stav centrom pravoslav ya v Krimu rezidenciyeyu mitropolita Inodi tatari dozvolyali polonenim hristiyanam brati uchast u bogosluzhinnyah monastirya Pislya pereselennya hristiyan z Krimu monastir sporozhniv i buv chastkovo zrujnovanij dzherelo ne vkazane 550 dniv Vidnovlenij u seredini XIX st Pid chas geroyichnoyi oboroni Sevastopolya 1854 1855 rr v jogo pecherah buli vlashtovani palati shpitalyu Uspenskij monastir buv likvidovanij u 1921 roci Panorama teritoriyi Uspenskogo pechernogo monastiryaIstoriya rozvitkuTochna data viniknennya monastirya nevidoma Ale arheologichni doslidzhennya dzherelo ne vkazane 550 dniv vidnosyat hristiyanski poselennya v dolinah bilya monastirya do VI st todi zh imovirno vinik i Uspenskij monastir Na toj chas jshla epoha ikonoborstva v Vizantiyi pokloninnya ikonam peresliduvalosya yak yeres Za nakazami vladi rujnuvalisya cerkvi z rozpisami ikoni znishuvalisya Monahi buli zmusheni oselyatisya v dalnih zakutkah krayini v tomu chisli v Krimu bulo pobudovano bagato dzherelo ne vkazane 550 dniv monastiriv Persha budivlya Uspenska cerkva nalezhit do VIII st Zbereglisya keliyi v skelyah fontan budinok nastoyatelya Pislya zahvatu turkami Krimu v 1475 r Uspenskij monastir stav rezidenciyeyu mitropolita v hanstvi Monastir buv vshanovanij ne tilki hristiyanami a i musulmanami Vidomo sho zasnovnik dinastiyi Giryeyev prosiv dopomogi u Presvyatoyi Bogorodici dzherelo ne vkazane 550 dniv Na bogosluzhinnyah buli prisutni rosijski posli yaki priyizhdzhali do hana Rosiya cherez Uspenskij monastir hotila rozpovsyudzhuvati svij vpliv tomu i ne shkoduvala gramot vid Fedora Ioanovicha ta Borisa Godunova ta koshtiv Naproti Uspenskogo monastirya mozhna pobachiti zalishki budinkiv vidovbanih pecher shodiv Same zvidsi v 1778 r greki hristiyani zhiteli Mariampolya buli pereseleni do Priazov ya de zasnuvali misto Mariupol U 1778 r rosijskim uryadom osnovna chastina hristiyan bula pereselena z Krimu u Priazov ya vnaslidok chogo monastir sporozhniv tam zalishivsya vsogo odin monah dzherelo ne vkazane 550 dniv V 1783 r Krim staye chastinoyu Rosijskoyi imperiyi 1818 roku Uspenskij monastir vidvidav car Oleksandr I dzherelo ne vkazane 550 dniv 15 serpnya 1850 r vidbuvayetsya urochiste vidkrittya Uspenskogo monastirya povtorne Pid chas pershoyi geroyichnoyi oboroni Sevastopolya 1854 1855 rokiv u keliyah gostinnomu budinku j inshih budivlyah monastirya rozmishavsya oficerskij shpital Pomerlih vid ran hovali naproti skitu znizu V nastupni kilka desyatilit tut virubuyutsya novi keliyi oblashtovuyutsya stari a takozh buduyutsya tri cerkvi Skeli rozpisuyut obrazami svyatih Kilkist chenciv zrosla do 30 osib a hramiv do p yati Najdavnishim z nih buv vlasne Uspenskij na polovini visoti skeli She buli cerkva sv Marka tezh pecherna 1859 r sv Kostyantina i Oleni 1857 r na protilezhnomu boci ushelini hram Yuriya Zmiyeborcya 1875 r Na nizhnomu majdanchiku pri dorozi na Chufut Kale buduyut v 1896 r hram Inokentiya Irkutskogo Pislya revolyuciyi monastir buv rozgrabovanij chenci rozstrilyani dzherelo ne vkazane 550 dniv Bilshoviki vivezli bagato cinnih ikon ta zolota Ostatochno Uspenskij skit zakritij u 1921 roci Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni tut rozmishavsya vijskovij shpital Zliva vid dorogi na teritoriyi monastirya roztashovana bratska mogila radyanskih voyiniv Pislya deportaciyi krimskih tatar u 1944 r na teritoriyi monastirya buv rozmishenij psihonevrologichnij dispanser Zaraz ce pam yatka istoriyi j arhitekturi U 1993 r povernutij pravoslavnij cerkvi Zaraz monastir diyuchij ale monahiv malo skilki Zvedena nadbramna kaplichka vedutsya remontni roboti Sama Uspenska cerkva malenka nevisoki steli plosha velika ale podilena na dvi chastini strichkoyu yaku ne mozhna perestupati GalereyaOdna z dzvinic Dzvinicya sered velicheznih skel Teritoriya monastiru ta priroda sho jogo otochuye Viglyad na dzvinicyu zverhuDzherela ta literaturaBajcar A Krim Narisi istorichnoyi prirodnichoyi i suspilnoyi geografiyi navch posib Lviv Vidavnichij centr LNU im Ivana Franka 2007 224 s Gajko G Bileckij V Mikos T Hmura Ya Girnictvo j pidzemni sporudi v Ukrayini ta Polshi narisi z istoriyi Doneck UKCentr Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi 2009 296 s PosilannyaSvyato Uspenskij monastir Uspenskij monastir Ikona Bozhoyi Materi Krimska Mariupolska LiteraturaGornyj Krym Atlas turista GNPP Kartografiya Ukrgeodezkartografiya red D I Tihomirov D V Isaev geoinform podgot E A Stahova K DNVP Kartografiya 2010 112 s