Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Синьошийка | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Luscinia svecica (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
 Ареал синьошийки та її підвидів | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Motacilla svecica Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Синьоши́йка (Luscinia svecica) — дрібний птах родини Мухоловкових. В Україні гніздовий перелітний вид.
Опис
Дорослий самець має яскраве та характерне забарвлення. Самець підвиду cyanecula зверху бурий; над оком біла «брова»; підборіддя, горло і воло сині, з білою плямою посередині, іноді без білої плями; на волі синій колір окреслений зверху чорним півкільцем під ним іржасте півкільце; груди і черево білуваті махові пера бурі; верхня частина хвоста руда, кінцева — темно-бура, центральні стернові пера цілком бурі; дзьоб чорний; ноги темно-бурі. У самців підвидів svecica та volgae пляма на межі горла і вола іржаста. У місцях, де відбувається природна гібридизація між особинами різних підвидів, пляма на межі горла і вола може бути світло-вохристою. У дорослої самиці горло білувате з темними смужками по боках; на волі темні риски і лише буре на півкільце, іноді в невеликій кількості присутній і синій колір. Молодий птах зверху темно-бурий, з численними світлими рисками; низ рудуватий, з темними рисками.
Поширення
Має широкий гніздовий ареал, що охоплює більшу частину Європи та Азії. Гніздиться по всій Європі (крім Британських островів, південних районів Іспанії, Італії, півдня Балканського півострова, а також Криму та Кавказу) та Азії (крім пустельних районів Середньої та Малої Азії, Аравійського півострова, південних та південно-східних територій Азії). Місця зимівель розміщені у Північній Африці та Південній Азії.
В Україні гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також на значній частині степової смуги та у Закарпатті, під час міграцій трапляється на всій території. Підвид cyanecula гніздиться на більшій частині території країни; volgae гніздиться на сході країни; svecica трапляється під час міграцій.
Оселища
Заселяє переважно узлісся заболочених вільхових лісів, густі вербові зарості серед заплавних луків та низинних боліт, зарості очерету, кущів, густі, але не надто зімкнені, високостеблові трави по берегах річок, стариць, озер, водосховищ, меліоративних каналів та заповнених водою канав. Трапляється також у сирих заростях кущів уздовж доріг, заростях кропиви на межі городів біля води.
Чисельність
Чисельність в Європі оцінено в 4,5—7,8 млн пар, в Україні — 235—280 тис. пар.
Розмноження
Гніздиться окремими парами. Гнізда розташовує на землі в затінених, добре укритих місцях, під куртиною густої та високої трави, під нависаючими гілками кущів, серед коренів верби, іноді при основі осокової кочки, на річкових наносах, що залишилися після весняного паводку.
Гніздова будівля досить велика та пухка. Її основою служать вербове та інше листя, тонкі гілочки. Зовнішня частина складається з торішнього листя дерев та кущів, стебел та листя трав, корінців, іноді з домішкою моху. Середня частина гнізда робиться з зеленого моху, переплетеного листям трав, рослинними волокнами та жилками перегнилого листя. Вистилка товста (до 1,5 см), складається з м'яких широких листків, трави, інколи рослинного пуху та окремих пір'їн.
До відкладання яєць приступає наприкінці квітня — на початку травня. Насиджує самка 13—14 діб. У повній кладці 4—7 (рідше 5—6) яєць. Шкаралупа злегка блискуча. Основний фон її світло-, сіро-, блакитнувато- або оливково-зеленого кольору, щільно усіяний численними іржаво-жовтими або червонувато-бурими, не дуже чіткими плямами, що згущуються біля тупого кінця.
Живлення
Синьошийка — комахоїдний птах. У живленні переважають комахи та їхні личинки, що тримаються на землі. Восени значну частку раціону становлять ягоди.
Охорона
Перебуває під охороною Бернської конвенції.
Підвиди
Виділяють наступні підвиди синьошийки:
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
Див. також
- 8443 Svecica — астероїд, названий ім'ям виду.
Посилання
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — .
- Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — .
- The IUCN Red List of Threatened Species ((англ.)) . Архів оригіналу за 21 липня 2013.
Зовнішні ресурси
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sinoshijka Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Muholovkovi Muscicapidae Rid Solovejko Luscinia Vid Sinoshijka Binomialna nazva Luscinia svecica Linnaeus 1758 Areal sinoshijki ta yiyi pidvidiv Sinonimi Motacilla svecica Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Category Luscinia svecica Vikividi Luscinia svecica ITIS 179818 MSOP 22709707 NCBI 52792 Sinoshi jka Luscinia svecica dribnij ptah rodini Muholovkovih V Ukrayini gnizdovij perelitnij vid OpisSamka Doroslij samec maye yaskrave ta harakterne zabarvlennya Samec pidvidu cyanecula zverhu burij nad okom bila brova pidboriddya gorlo i volo sini z biloyu plyamoyu poseredini inodi bez biloyi plyami na voli sinij kolir okreslenij zverhu chornim pivkilcem pid nim irzhaste pivkilce grudi i cherevo biluvati mahovi pera buri verhnya chastina hvosta ruda kinceva temno bura centralni sternovi pera cilkom buri dzob chornij nogi temno buri U samciv pidvidiv svecica ta volgae plyama na mezhi gorla i vola irzhasta U miscyah de vidbuvayetsya prirodna gibridizaciya mizh osobinami riznih pidvidiv plyama na mezhi gorla i vola mozhe buti svitlo vohristoyu U dorosloyi samici gorlo biluvate z temnimi smuzhkami po bokah na voli temni riski i lishe bure na pivkilce inodi v nevelikij kilkosti prisutnij i sinij kolir Molodij ptah zverhu temno burij z chislennimi svitlimi riskami niz ruduvatij z temnimi riskami PoshirennyaMaye shirokij gnizdovij areal sho ohoplyuye bilshu chastinu Yevropi ta Aziyi Gnizditsya po vsij Yevropi krim Britanskih ostroviv pivdennih rajoniv Ispaniyi Italiyi pivdnya Balkanskogo pivostrova a takozh Krimu ta Kavkazu ta Aziyi krim pustelnih rajoniv Serednoyi ta Maloyi Aziyi Aravijskogo pivostrova pivdennih ta pivdenno shidnih teritorij Aziyi Miscya zimivel rozmisheni u Pivnichnij Africi ta Pivdennij Aziyi V Ukrayini gnizditsya v lisovij i lisostepovij smugah a takozh na znachnij chastini stepovoyi smugi ta u Zakarpatti pid chas migracij traplyayetsya na vsij teritoriyi Pidvid cyanecula gnizditsya na bilshij chastini teritoriyi krayini volgae gnizditsya na shodi krayini svecica traplyayetsya pid chas migracij OselishaNa ozeri Tyagle u Kiyevi Zaselyaye perevazhno uzlissya zabolochenih vilhovih lisiv gusti verbovi zarosti sered zaplavnih lukiv ta nizinnih bolit zarosti ocheretu kushiv gusti ale ne nadto zimkneni visokosteblovi travi po beregah richok staric ozer vodoshovish meliorativnih kanaliv ta zapovnenih vodoyu kanav Traplyayetsya takozh u sirih zarostyah kushiv uzdovzh dorig zarostyah kropivi na mezhi gorodiv bilya vodi ChiselnistChiselnist v Yevropi ocineno v 4 5 7 8 mln par v Ukrayini 235 280 tis par Rozmnozhennyayajce Luscinia svecica cyanecula Tuluzkij muzej Gnizditsya okremimi parami Gnizda roztashovuye na zemli v zatinenih dobre ukritih miscyah pid kurtinoyu gustoyi ta visokoyi travi pid navisayuchimi gilkami kushiv sered koreniv verbi inodi pri osnovi osokovoyi kochki na richkovih nanosah sho zalishilisya pislya vesnyanogo pavodku Gnizdova budivlya dosit velika ta puhka Yiyi osnovoyu sluzhat verbove ta inshe listya tonki gilochki Zovnishnya chastina skladayetsya z torishnogo listya derev ta kushiv stebel ta listya trav korinciv inodi z domishkoyu mohu Serednya chastina gnizda robitsya z zelenogo mohu perepletenogo listyam trav roslinnimi voloknami ta zhilkami peregnilogo listya Vistilka tovsta do 1 5 sm skladayetsya z m yakih shirokih listkiv travi inkoli roslinnogo puhu ta okremih pir yin Do vidkladannya yayec pristupaye naprikinci kvitnya na pochatku travnya Nasidzhuye samka 13 14 dib U povnij kladci 4 7 ridshe 5 6 yayec Shkaralupa zlegka bliskucha Osnovnij fon yiyi svitlo siro blakitnuvato abo olivkovo zelenogo koloru shilno usiyanij chislennimi irzhavo zhovtimi abo chervonuvato burimi ne duzhe chitkimi plyamami sho zgushuyutsya bilya tupogo kincya ZhivlennyaSinoshijka komahoyidnij ptah U zhivlenni perevazhayut komahi ta yihni lichinki sho trimayutsya na zemli Voseni znachnu chastku racionu stanovlyat yagodi OhoronaPerebuvaye pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi PidvidiVidilyayut nastupni pidvidi sinoshijki PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Div takozh8443 Svecica asteroyid nazvanij im yam vidu PosilannyaFesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini Kiyiv 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Pticy Belorussii Spravochnik opredelitel gnezd i yaic M E Nikiforov B V Yaminskij L P Shklyarov Minsk Vysh shk 1989 479 s ISBN 5 339 00209 8 The IUCN Red List of Threatened Species angl Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Zovnishni resursi angl