Державний музей мистецтв (Копенгаген) (дан. Statens Museum for Kunst) — художній музей в столиці Данії. Іноді назву перекладають як Національна галерея Данії.
Державний музей мистецтв | |
---|---|
дан. Statens Museum for Kunst | |
55°41′20″ пн. ш. 12°34′42″ сх. д. / 55.68889000002777578° пн. ш. 12.57861000002777807° сх. д.Координати: 55°41′20″ пн. ш. 12°34′42″ сх. д. / 55.68889000002777578° пн. ш. 12.57861000002777807° сх. д. | |
Тип | художня галерея[1] |
Склад | d і d |
Країна | Данія |
Розташування | Копенгаген |
Адреса | 1307 Sølvgade 48-50, 1307 København K |
Стиль | неоренесанс |
Архітектор | Вільгельм Дарелуп (Vilhelm Dahlerup) |
Засновано | 1896 |
Відкрито | 1896 |
Фонд | 9000 картин і скульптур, 300 000 графічних творів, 2 600 копій у гіпсових відливках (на початок 21 ст. ) |
Відвідувачі | 451 195 осіб (2015)[2] |
Директор | d[3] |
Сайт | smk.dk |
Державний музей мистецтв (Копенгаген) (Данія) | |
Державний музей мистецтв у Вікісховищі |
Історія створення
Створенню музею передувала художня палата, котру мали данські королі. 1750 року німець Герхард Морелл, що обіймав посаду зберігача художньої палати, запропонував королю Фредеріку V створити картинну галерею, бажано не гіршу, ніж у сусідніх монархів.
Король прийняв пропозицію і надав кошти на придбання картин. Серед перших надбань були твори голландських і фламандських майстрів. Найкращим надбанням галереї за часів Герхарда Морелла став твір італійського художника Андреа Мантенья «Христос-страстотерпець». Підвищенню рівня художнього життя в Копенгагені сприяло і заснування Королівської данської академії мистецтв 1754 року. Зростання мистецьких збірок не припинилось і у 19 ст., коли до галереї почали надходити і твори данських митців.
Приміщення
Окреме приміщення для музею було вибудоване за проектом архітектора Вільгельма Дарелупа у 1889—1896 роках. Фасади створені у стилістиці італійського неоренесансу.
Споруда розташована у пейзажному парку. 1998 року з боку паркового фасаду була прибудована друга черга приміщень у стилі функціоналізм, котрі контрастували з історичною будівлею Вільгельма Дарелупа. Але новий корпус прихований за історичною будівлею і його спрощені форми трохи пом'якшують дерева парку і невеликий ставок. Неширокий проміжок між двома спорудами перекритий скляним дахом. Новоутворену галерею під скляним дахом використали як галерею скульптур. Частка вільного простору галереї використовується для концертів.
Поруч знаходяться Королівський сад замку Розенборг та Ботанічний сад Копенгагенського університету.
Відділ гіпсових відливків
Як і більшість великих музеїв 19 ст., що ставили за мету просвітництво в галузі мистецтв для власних громадян, музей у Копенгагені замовляв, купував і демонстрував гіпсові відливки видатних зразків західноєвропейського мистецтва, придбати оригінали котрих не було ніякої можливості. Саме за цим принципом була сформована низка провінційних музеїв 19 ст. у Сполучених Штатах, що пізніше за Європу підтягнулись до створення музейних колекцій. Відомим зразком такого типу музею у Російській імперії був і Музей образотворчих мистецтв у Москві на ранньому етапі свого формування.
Існування подібних відділів мало хоч і невеликі, але важливі переваги. Адже гіпсові відливки і копії зберігають повний масштаб оригіналів, що важливо для вивчення, гіпс добре тонувати у необхідний колір (якщо оригінали були з бронзи тощо). Оригінали можуть розташовуватися у мало доступних або занадто віддалених містах, що перешкоджає знайомству з ними широкого загалу. Гіпсові (і гальванопластичні ) копії зберігають і масштаб оригіналів, і їх вигляд у випадках знищення в періоди воєн і природних лих, котрими рясніють і 20, і 21 століття. Перебіг трагічних подій переконує, що загибель і нищення творів мистецтва (як і живих людей) не припиниться й надалі.
Державний музей мистецтв має значну кількість гіпсових відливків скульптур, рельєфів, архітектурних деталей, що зберігають приватні і державні збірки у різних країнах, віддалених церквах і храмах, розташованих надто далеко від Данії і Копенгагена. В збірці представлені копії з оригіналів Стародавнього Єгипту, Стародавньої Греції і Риму, італійського відродження і бароко.
Колекції графіки в музейній збірці
-
- Донато Браманте. «Св. Христофор», бл. 1490 р.
- Мартен ван Гемскерк. «Коронування Христа терновим вінцем», бл. 1548 р.
- Сальватор Роза. Штудія до картини «Смерть Емпедокла», бл. 1666 р.
-
- Рембрандт. «Фермерський будинок під високими деревами»
- Мельхіор Лорк. «Десять жінок з міста Штральзунд»,бл. 1571 р.
-
Галерея скульптур
- Невідомий німецький різьбяр. «Святий»
- Джованні да Болонья. «Алегорія архітектури»
- Анонім. «Відрубана голова Івана Хрестителя»
- Лоренцо Берніні. «Камілла Барбадорі», мати папи римського Урбана VIII.
Живопис італійських майстрів
- Чіма да Конельяно. «Суд царя Мідаса», до 1509 року.
- Філіппо Ліппі. «Зустріч біля Золотих воріт»
- Якопо Бассано. «Страта Івана Хрестителя», друга половина 16 ст.
- Джованні Белліні. «Портрет невідомого», бл. 1512 р.
Натюрморти в збірці
- Амброзіус Босгарт старший. «Букет квітів у ніші», 1618 р.
- Ян ван Гейсум. «Букет»
- Корнеліс Гісбрехтс. «Натюрморт», бл. 1671 р.
- Віллем Калф. «Натюрморт з коштовним посудом і келихом наутілуса», 1678 р.
Портретний жанр в збірці
- Лукас Кранах Старший, «княжна Барбара Саксонська», бл. 1537 р.
- Єнс Єль. «Арон Якобсон», 1767 р.
- Франс Галс, «портрет Рене Декарта», (ескіз ?), до 1649 р.
- Дієго Веласкес. «Ісабель Бурбонська, бл. 1630 р.
Зразки парадного портрету в збірці
- Федеріко Бароччі. «Портрет шляхетної пані», бл. 1600 р.
- Гіацинт Ріго. «Портрет принца, майбутнього короля Фредеріка IV», 1693 р.
- . «Луїза, королева Данії і Норвегії», 1751 р.
- . «Король Данії і Норвегії Фредерік V»
Примітки
- https://www.smk.dk/en/section/about-smk/
- http://www.dkmuseer.dk/content/enest%C3%A5ende-bes%C3%B8gstal
- https://kunstkritikk.dk/karrierespring/
Посилання
- Copenhagen-Portal - Denmark's National Gallery [ 23 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- National Gallery of Denmark website [ 27 липня 2005 у Wayback Machine.]
- National Gallery of Denmark building street view [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Державний музей мистецтв (Копенгаген)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhavnij muzej mistectv Kopengagen dan Statens Museum for Kunst hudozhnij muzej v stolici Daniyi Inodi nazvu perekladayut yak Nacionalna galereya Daniyi Derzhavnij muzej mistectvdan Statens Museum for Kunst55 41 20 pn sh 12 34 42 sh d 55 68889000002777578 pn sh 12 57861000002777807 sh d 55 68889000002777578 12 57861000002777807 Koordinati 55 41 20 pn sh 12 34 42 sh d 55 68889000002777578 pn sh 12 57861000002777807 sh d 55 68889000002777578 12 57861000002777807Tiphudozhnya galereya 1 Skladd i dKrayina DaniyaRoztashuvannyaKopengagenAdresa1307 Solvgade 48 50 1307 Kobenhavn KStilneorenesansArhitektorVilgelm Darelup Vilhelm Dahlerup Zasnovano1896Vidkrito1896Fond9000 kartin i skulptur 300 000 grafichnih tvoriv 2 600 kopij u gipsovih vidlivkah na pochatok 21 st Vidviduvachi451 195 osib 2015 2 Direktord 3 Sajtsmk dkDerzhavnij muzej mistectv Kopengagen Daniya Derzhavnij muzej mistectv u VikishovishiIstoriya stvorennyaStvorennyu muzeyu pereduvala hudozhnya palata kotru mali danski koroli 1750 roku nimec Gerhard Morell sho obijmav posadu zberigacha hudozhnoyi palati zaproponuvav korolyu Frederiku V stvoriti kartinnu galereyu bazhano ne girshu nizh u susidnih monarhiv Korol prijnyav propoziciyu i nadav koshti na pridbannya kartin Sered pershih nadban buli tvori gollandskih i flamandskih majstriv Najkrashim nadbannyam galereyi za chasiv Gerharda Morella stav tvir italijskogo hudozhnika Andrea Mantenya Hristos strastoterpec Pidvishennyu rivnya hudozhnogo zhittya v Kopengageni spriyalo i zasnuvannya Korolivskoyi danskoyi akademiyi mistectv 1754 roku Zrostannya misteckih zbirok ne pripinilos i u 19 st koli do galereyi pochali nadhoditi i tvori danskih mitciv PrimishennyaOkreme primishennya dlya muzeyu bulo vibudovane za proektom arhitektora Vilgelma Darelupa u 1889 1896 rokah Fasadi stvoreni u stilistici italijskogo neorenesansu Sporuda roztashovana u pejzazhnomu parku 1998 roku z boku parkovogo fasadu bula pribudovana druga cherga primishen u stili funkcionalizm kotri kontrastuvali z istorichnoyu budivleyu Vilgelma Darelupa Ale novij korpus prihovanij za istorichnoyu budivleyu i jogo sprosheni formi trohi pom yakshuyut dereva parku i nevelikij stavok Neshirokij promizhok mizh dvoma sporudami perekritij sklyanim dahom Novoutvorenu galereyu pid sklyanim dahom vikoristali yak galereyu skulptur Chastka vilnogo prostoru galereyi vikoristovuyetsya dlya koncertiv Poruch znahodyatsya Korolivskij sad zamku Rozenborg ta Botanichnij sad Kopengagenskogo universitetu Golovnij vhid Pribudova z boku parku bilya stavka foto 2006 roku Parkova dilyanka muzeyu Galereya mizh starovinnim i novitnim korpusami foto 2008 rokuViddil gipsovih vidlivkivYak i bilshist velikih muzeyiv 19 st sho stavili za metu prosvitnictvo v galuzi mistectv dlya vlasnih gromadyan muzej u Kopengageni zamovlyav kupuvav i demonstruvav gipsovi vidlivki vidatnih zrazkiv zahidnoyevropejskogo mistectva pridbati originali kotrih ne bulo niyakoyi mozhlivosti Same za cim principom bula sformovana nizka provincijnih muzeyiv 19 st u Spoluchenih Shtatah sho piznishe za Yevropu pidtyagnulis do stvorennya muzejnih kolekcij Vidomim zrazkom takogo tipu muzeyu u Rosijskij imperiyi buv i Muzej obrazotvorchih mistectv u Moskvi na rannomu etapi svogo formuvannya Isnuvannya podibnih viddiliv malo hoch i neveliki ale vazhlivi perevagi Adzhe gipsovi vidlivki i kopiyi zberigayut povnij masshtab originaliv sho vazhlivo dlya vivchennya gips dobre tonuvati u neobhidnij kolir yaksho originali buli z bronzi tosho Originali mozhut roztashovuvatisya u malo dostupnih abo zanadto viddalenih mistah sho pereshkodzhaye znajomstvu z nimi shirokogo zagalu Gipsovi i galvanoplastichni kopiyi zberigayut i masshtab originaliv i yih viglyad u vipadkah znishennya v periodi voyen i prirodnih lih kotrimi ryasniyut i 20 i 21 stolittya Perebig tragichnih podij perekonuye sho zagibel i nishennya tvoriv mistectva yak i zhivih lyudej ne pripinitsya j nadali Derzhavnij muzej mistectv maye znachnu kilkist gipsovih vidlivkiv skulptur relyefiv arhitekturnih detalej sho zberigayut privatni i derzhavni zbirki u riznih krayinah viddalenih cerkvah i hramah roztashovanih nadto daleko vid Daniyi i Kopengagena V zbirci predstavleni kopiyi z originaliv Starodavnogo Yegiptu Starodavnoyi Greciyi i Rimu italijskogo vidrodzhennya i baroko Kolekciyi grafiki v muzejnij zbirciGans Simon Golcbeker Frittilyariya imperatorska kvitka i koreneva cibulina do 1659 r Eduar Mane Pani na uzberezhzhi malyunok bl 1881 roku Donato Bramante Sv Hristofor bl 1490 r Marten van Gemskerk Koronuvannya Hrista ternovim vincem bl 1548 r Salvator Roza Shtudiya do kartini Smert Empedokla bl 1666 r Piranezi Grobnicya Istacidi u Pompeyah bl 1777 r Rembrandt Fermerskij budinok pid visokimi derevami Melhior Lork Desyat zhinok z mista Shtralzund bl 1571 r Albreht Dyurer Vikradennya Prozerpini ofort 1516 r Galereya skulpturLorenco Bernini Papa rimskij Pavlo V Borgeze Nevidomij nimeckij rizbyar Svyatij Dzhovanni da Bolonya Alegoriya arhitekturi Anonim Vidrubana golova Ivana Hrestitelya Lorenco Bernini Kamilla Barbadori mati papi rimskogo Urbana VIII Zhivopis italijskih majstrivSalvator Roza Vidmova filosofa Diogena vid posudini dlya pittya 1651 r Chima da Konelyano Sud carya Midasa do 1509 roku Filippo Lippi Zustrich bilya Zolotih vorit Yakopo Bassano Strata Ivana Hrestitelya druga polovina 16 st Dzhovanni Bellini Portret nevidomogo bl 1512 r Natyurmorti v zbirciKornelis Gisbrehts Marnota marnot 1668 r Ambrozius Bosgart starshij Buket kvitiv u nishi 1618 r Yan van Gejsum Buket Kornelis Gisbrehts Natyurmort bl 1671 r Villem Kalf Natyurmort z koshtovnim posudom i kelihom nautilusa 1678 r Portretnij zhanr v zbirciEl Greko Portret nevidomogo mozhlivo Andrea Palladio bl 1575 r Lukas Kranah Starshij knyazhna Barbara Saksonska bl 1537 r Yens Yel Aron Yakobson 1767 r Frans Gals portret Rene Dekarta eskiz do 1649 r Diyego Velaskes Isabel Burbonska bl 1630 r Zrazki paradnogo portretu v zbirci Mogens Sheel fon Plessen bl 1745 r Federiko Barochchi Portret shlyahetnoyi pani bl 1600 r Giacint Rigo Portret princa majbutnogo korolya Frederika IV 1693 r Luyiza koroleva Daniyi i Norvegiyi 1751 r Korol Daniyi i Norvegiyi Frederik V Primitkihttps www smk dk en section about smk http www dkmuseer dk content enest C3 A5ende bes C3 B8gstal https kunstkritikk dk karrierespring PosilannyaCopenhagen Portal Denmark s National Gallery 23 veresnya 2010 u Wayback Machine National Gallery of Denmark website 27 lipnya 2005 u Wayback Machine National Gallery of Denmark building street view 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Derzhavnij muzej mistectv Kopengagen Div takozhFrederik V korol Daniyi Kartinna galereya Paradnij portret Pejzazh Pobutovij zhanr