Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Війна́ з салама́ндрами» (чеськ. Valka s mloky) — сатиричний науково-фантастичний роман Карела Чапека, написаний чеською мовою у 1935 році, виданий частинами у щоденній газеті Lidove noviny протягом 1935—1936 років. Роман є водночас романом-антиутопією та романом-попередженням. Є одним з найперших чеських постмодерністичних творів. Містить попередження перед фашизмом, критику капіталізму.
| Війна з саламандрами | ||||
|---|---|---|---|---|
| Valka s mloky | ||||
 | ||||
| Жанр | d і наукова фантастика | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Карел Чапек | |||
| Мова | чеська | |||
| Опубліковано | 1936 | |||
| Країна |  Чехословаччина | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
Сюжет
Частини книжки
Перша частина: Andrias Scheuchzeri
Назва запозичена у викопної саламандри, названої Жоржем Кюв'є.
У цій частині розповідається про голландського капітана Яна ван Тоха (Jan van Toch), який мав чеське походження. Під час своїх подорожей він натрапив поблизу Суматри на малий острівець, заселений розумними земноводними. Ван Тох навчив їх добувати для нього перли, взамін на знаряддя. Він вирішує розказати про своє відкриття якомусь багатому промисловцю, який погодиться вкласти гроші у його ідею. Дізнавшись, що його знайомий з дитинства, Густав Г. Бонді (G. H. Bondy), став багатієм та великим промисловцем, капітан приходить до нього і розповідає про своє відкриття. Бонді вирішує допомогти Ван Тоху, і створює організацію для вилову перлів.
Новина про відкриття незвичайних земноводних доходить до світу науки; фахівці підтверджують подібність цих істот до скам'янілості Andrias scheuchzeri, відкритої у Німеччині. Один екземпляр потрапляє до зоопарку, де наглядач вчить його розмовляти. Земноводних помічає також розважальна індустрія.
Натомість економіка виявляє, що земноводні є ідеальною робочою силою; Г. Г. Бонді перетворює свою організацію на синдикат «Саламандра» (Salamander-Syndicate), чиїм завданням стає між іншим пошук праці для саламандр (які можуть працювати при будові дамб, мостів, хвилеломів тощо).
Частина друга: По сходинках цивілізації
Автор нагадує читачам про дворецького Повондру (Povondra), того самого, що колись впустив ван Тоха до Бонді; його захопленням стало збирання вирізок із газет, присвячених саламандрам. Ці вирізки і є основою другої частини.
Завдяки Синдикату «Саламандра» земноводні стають предметом міжнародної торгівлі; запроваджується їх поділ (в залежності від їх інтелекту, сили та інших факторів). Головним чином їх використовують для створення нових земель (наприклад, завдяки ним острови Кароліни та Маршалові острови з'єднано з Новим Ніппоном).
Чим відомішими вони ставали, тим частішими ставали спроби їх олюднення: для них закладалися школи, спортивні об'єкти, створено спеціальну мову, релігію (Папа Римський присвятив земноводним енцикліку Mirabilia Dei opera); з'явилися думки про їх військове використання.
Частина третя: Війна з земноводними
Газети все частіше подають інформацію про сутички людей з саламандрами (масакра на Кокосових островах, у Нормандії та інших місцях). Одночасно німці почали вимагати більше життєвого простору для своїх «Шляхетних плазунів» (Andrias Scheuchzeri var nobilis erecta Thuring, поширених тільки в Балтиці); країни Європи визнали це за перші воєнні кроки.
Ці події викликали розуміння серед філософів: Wolf Meynert у своєму «Падінні людства» (Untergang der Menschheit) стверджував, що саламандри заволодіють світом завдяки своїй однорідності. Англійський анонімний памфлет «X попереджає» віщував війну між саламандрами і людьми, та закликав до розриву з ними всіх стосунків.
Сталось те, що передбачали філософи: вибухла війна. Земноводні воювали, висаджуючи у повітря різні території і викликаючи землетруси. Ще до того, як ці катаклізми пов'язали з саламандрами, у радіоефірі можна було почути завдання Верховного Саламандра (керівника саламандр): він попереджав про потребу висаджувати в повітря сушу з метою розширення життєвого простору своїх побратимів. Перестерігав людей перед їх воєнними кроками.
Першим поважним заходом була цілковита господарська блокада Великої Британії, яка відтоді була приреченою на постачання повітряною дорогою. Щоб знайти компроміс, було зорганізовано конференцію у Вадуці. Саламандри зобов'язалися лише заплатити за знищені землі.
Книжку завершує розмова автора з самим собою; він аналізує чому сталося саме так, задумується як знешкодити саламандр і забезпечити людству перемогу.
Думка автора про книжку
«Критика описує її як повість утопічну. Я боронюся перед цим словом. Це не утопія — це сьогоднішній день. (…) Я нічим на це не зараджу, але література, яка не дбає про реальність, ані про те, що насправді коїться зі світом, яка не хоче реагувати на це з силою, яка дана слову та думці, така література — це не моя спеціальність.» (радіовисилання письменника 29 березня 1936 року, опубліковане Мирославом Галіком (Miroslav Halik) у часописі «Host do domu», № 9, 1954 р.)
Вплив на культуру
Роман Чапека вписується у довгий ряд науково-фантастичних творів, які описують конфлікт людства з чужими расами. Творцем цього напрямку був Герберт Уеллс з його «Війною світів».
«Війна з саламандрами» також стала об'єктом інспірації багатьох творів, наприклад, Роберт Зубрін визнав, вона надихнула його написати The Holy Land. Вплив Чапека також відчувається у прозі Станіслава Лема, який широко користувався «чапеківською» сатирою, наприклад, у «Футурологічному конгресі». Лем так само майстерно використовував літературно нелітературні форми, такі як рапорт, звіт, телеграма, рецензія і так далі.
У 1983 році чеський письменник Владімір Парал видав роман «Війна з багатоликим звіром», назва якого є парафразом «Війни з саламандрами», і сам роман Парал присвятив пам'яті Карела Чапека.
Посилання
- Карел Чапек. Війна з саламандрами. Переклад Юрія Лісняка [ 31 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Карел Чапек. Война с саламандрами в бібліотеці Максима Мошкова [ 18 серпня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
Примітки
- prof. Jan Zouhar: Filozofie Karla Čapka [ 2 листопада 2010 у Wayback Machine.] з посиланням на Čapek, K. : Válka s Mloky. Pův. rozhlasová přednáška O knihách a Mlocích, 29. 3. 1936, in: týž : Poznámky k tvorbě, Praha, Československý spisovatel 1959, s. 110.
- Páral: Válka s mnohozvířetem [ 18 листопада 2020 у Wayback Machine.] (чес.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijna z salama ndrami chesk Valka s mloky satirichnij naukovo fantastichnij roman Karela Chapeka napisanij cheskoyu movoyu u 1935 roci vidanij chastinami u shodennij gazeti Lidove noviny protyagom 1935 1936 rokiv Roman ye vodnochas romanom antiutopiyeyu ta romanom poperedzhennyam Ye odnim z najpershih cheskih postmodernistichnih tvoriv Mistit poperedzhennya pered fashizmom kritiku kapitalizmu Vijna z salamandramiValka s mlokypaliturka vidannya 2014 rokuZhanrd i naukova fantastikaFormaromanAvtorKarel ChapekMovacheskaOpublikovano1936Krayina Chehoslovachchina Cej tvir u VikishovishiSyuzhetChastini knizhki Persha chastina Andrias Scheuchzeri Nazva zapozichena u vikopnoyi salamandri nazvanoyi Zhorzhem Kyuv ye U cij chastini rozpovidayetsya pro gollandskogo kapitana Yana van Toha Jan van Toch yakij mav cheske pohodzhennya Pid chas svoyih podorozhej vin natrapiv poblizu Sumatri na malij ostrivec zaselenij rozumnimi zemnovodnimi Van Toh navchiv yih dobuvati dlya nogo perli vzamin na znaryaddya Vin virishuye rozkazati pro svoye vidkrittya yakomus bagatomu promislovcyu yakij pogoditsya vklasti groshi u jogo ideyu Diznavshis sho jogo znajomij z ditinstva Gustav G Bondi G H Bondy stav bagatiyem ta velikim promislovcem kapitan prihodit do nogo i rozpovidaye pro svoye vidkrittya Bondi virishuye dopomogti Van Tohu i stvoryuye organizaciyu dlya vilovu perliv Novina pro vidkrittya nezvichajnih zemnovodnih dohodit do svitu nauki fahivci pidtverdzhuyut podibnist cih istot do skam yanilosti Andrias scheuchzeri vidkritoyi u Nimechchini Odin ekzemplyar potraplyaye do zooparku de naglyadach vchit jogo rozmovlyati Zemnovodnih pomichaye takozh rozvazhalna industriya Natomist ekonomika viyavlyaye sho zemnovodni ye idealnoyu robochoyu siloyu G G Bondi peretvoryuye svoyu organizaciyu na sindikat Salamandra Salamander Syndicate chiyim zavdannyam staye mizh inshim poshuk praci dlya salamandr yaki mozhut pracyuvati pri budovi damb mostiv hvilelomiv tosho Chastina druga Po shodinkah civilizaciyi Avtor nagaduye chitacham pro dvoreckogo Povondru Povondra togo samogo sho kolis vpustiv van Toha do Bondi jogo zahoplennyam stalo zbirannya virizok iz gazet prisvyachenih salamandram Ci virizki i ye osnovoyu drugoyi chastini Zavdyaki Sindikatu Salamandra zemnovodni stayut predmetom mizhnarodnoyi torgivli zaprovadzhuyetsya yih podil v zalezhnosti vid yih intelektu sili ta inshih faktoriv Golovnim chinom yih vikoristovuyut dlya stvorennya novih zemel napriklad zavdyaki nim ostrovi Karolini ta Marshalovi ostrovi z yednano z Novim Nipponom Chim vidomishimi voni stavali tim chastishimi stavali sprobi yih olyudnennya dlya nih zakladalisya shkoli sportivni ob yekti stvoreno specialnu movu religiyu Papa Rimskij prisvyativ zemnovodnim encikliku Mirabilia Dei opera z yavilisya dumki pro yih vijskove vikoristannya Chastina tretya Vijna z zemnovodnimi Gazeti vse chastishe podayut informaciyu pro sutichki lyudej z salamandrami masakra na Kokosovih ostrovah u Normandiyi ta inshih miscyah Odnochasno nimci pochali vimagati bilshe zhittyevogo prostoru dlya svoyih Shlyahetnih plazuniv Andrias Scheuchzeri var nobilis erecta Thuring poshirenih tilki v Baltici krayini Yevropi viznali ce za pershi voyenni kroki Ci podiyi viklikali rozuminnya sered filosofiv Wolf Meynert u svoyemu Padinni lyudstva Untergang der Menschheit stverdzhuvav sho salamandri zavolodiyut svitom zavdyaki svoyij odnoridnosti Anglijskij anonimnij pamflet X poperedzhaye vishuvav vijnu mizh salamandrami i lyudmi ta zaklikav do rozrivu z nimi vsih stosunkiv Stalos te sho peredbachali filosofi vibuhla vijna Zemnovodni voyuvali visadzhuyuchi u povitrya rizni teritoriyi i viklikayuchi zemletrusi She do togo yak ci kataklizmi pov yazali z salamandrami u radioefiri mozhna bulo pochuti zavdannya Verhovnogo Salamandra kerivnika salamandr vin poperedzhav pro potrebu visadzhuvati v povitrya sushu z metoyu rozshirennya zhittyevogo prostoru svoyih pobratimiv Peresterigav lyudej pered yih voyennimi krokami Pershim povazhnim zahodom bula cilkovita gospodarska blokada Velikoyi Britaniyi yaka vidtodi bula prirechenoyu na postachannya povitryanoyu dorogoyu Shob znajti kompromis bulo zorganizovano konferenciyu u Vaduci Salamandri zobov yazalisya lishe zaplatiti za znisheni zemli Knizhku zavershuye rozmova avtora z samim soboyu vin analizuye chomu stalosya same tak zadumuyetsya yak zneshkoditi salamandr i zabezpechiti lyudstvu peremogu Dumka avtora pro knizhku Kritika opisuye yiyi yak povist utopichnu Ya boronyusya pered cim slovom Ce ne utopiya ce sogodnishnij den Ya nichim na ce ne zaradzhu ale literatura yaka ne dbaye pro realnist ani pro te sho naspravdi koyitsya zi svitom yaka ne hoche reaguvati na ce z siloyu yaka dana slovu ta dumci taka literatura ce ne moya specialnist radiovisilannya pismennika 29 bereznya 1936 roku opublikovane Miroslavom Galikom Miroslav Halik u chasopisi Host do domu 9 1954 r Vpliv na kulturuRoman Chapeka vpisuyetsya u dovgij ryad naukovo fantastichnih tvoriv yaki opisuyut konflikt lyudstva z chuzhimi rasami Tvorcem cogo napryamku buv Gerbert Uells z jogo Vijnoyu svitiv Vijna z salamandrami takozh stala ob yektom inspiraciyi bagatoh tvoriv napriklad Robert Zubrin viznav vona nadihnula jogo napisati The Holy Land Vpliv Chapeka takozh vidchuvayetsya u prozi Stanislava Lema yakij shiroko koristuvavsya chapekivskoyu satiroyu napriklad u Futurologichnomu kongresi Lem tak samo majsterno vikoristovuvav literaturno neliteraturni formi taki yak raport zvit telegrama recenziya i tak dali U 1983 roci cheskij pismennik Vladimir Paral vidav roman Vijna z bagatolikim zvirom nazva yakogo ye parafrazom Vijni z salamandrami i sam roman Paral prisvyativ pam yati Karela Chapeka PosilannyaKarel Chapek Vijna z salamandrami Pereklad Yuriya Lisnyaka 31 bereznya 2010 u Wayback Machine Karel Chapek Vojna s salamandrami v biblioteci Maksima Moshkova 18 serpnya 2008 u Wayback Machine ros Primitkiprof Jan Zouhar Filozofie Karla Capka 2 listopada 2010 u Wayback Machine z posilannyam na Capek K Valka s Mloky Puv rozhlasova prednaska O knihach a Mlocich 29 3 1936 in tyz Poznamky k tvorbe Praha Ceskoslovensky spisovatel 1959 s 110 Paral Valka s mnohozviretem 18 listopada 2020 u Wayback Machine ches