Агабеїм-ага (азерб. Ağabəyim ağa; 1782—1832, Тегеран) — азербайджанська поетеса, дочка другого Карабаського хана Ібрагім Халіл-хана, дружина іранського шаха Фатх-Алі Шаха Каджара, тітка поетеси Хуршидбану Натаван. Писала під псевдонімом Агабаджі.
Агабеїм-ага | ||||
---|---|---|---|---|
азерб. Ağabəyim ağa | ||||
Псевдонім | Агабаджи | |||
Народилася | 1782 Ханкенді, Карабаське ханство | |||
Померла | 1832 Тегеран, Іран | |||
Поховання | Кум | |||
Країна | Карабаське ханство Каджарський Іран | |||
Місце проживання | Азербайджан | |||
Діяльність | поетеса, письменниця | |||
Сфера роботи | поезія | |||
Мова творів | азербайджанська | |||
Роки активності | 1800 — 1832 | |||
Батько | Ібрагім Халіл-хан | |||
Брати, сестри | d | |||
У шлюбі з | Фатх-Алі Шах Каджар | |||
| ||||
Життя і творчість
Дочка Карабаського хана Ібрагім Халіл-хана Агабеїм-ага в молодості була закохана у свого двоюрідного брата Мухаммед-бека. Мухаммед-бек очолював військо хана. Повернувшись з одного важливого питання в Шуші до Ібрагім Халіл-хана Мухаммед-бек повинен був у цей же день вирушити в похід. Агабеїм-ага ж з цього приводу каже:
На жаль, була півночі, ніч минула. Я ніколи не знала, як моє життя прийшло і пройшло... Оригінальний текст (азерб.) Əfsus ki, yarım gecə gəldi, gecə getdi Heç bilmədim ömrüm necə gəldi, necə getdi... |
Після вбивства в Карабасі Ага Мохаммед Хана Каджара, хан Ібрагім для нормалізації відносин з Іраном, видав свою дочку Агабеїм-агу за нового шаха, племінника Ага Мохаммед Шаха Фатх-Алі Шаха і відправив до Тегерана.
Дружина шаха Ірану
Дружини Фатх-Алі Шаха, коли вступали в його гарем, мали право обирати собі будь-яку сукню з багатого шахського салону. Агабеїм-ага знала, що й сукня матері шаха знаходиться там. Тому, як тільки її привели в салон, вона попрямувала до цієї сукні і одягла її. Побачивши Агабеїм-агу в сукні своєї матері, Фатх-Али Шах був вражений і ніколи до неї не торкався.
Завдяки своєму розуму, Агабеїм-ага так сподобалася шаху, що той призначив її головною дружиною в гаремі і подарував їй багату сукню з перлами.
Агабеїм-ага сумувала за батьківщиною і висловлювала свою тугу у віршах-[ru] (чотиривіршах):
Я закохана, Карабах Шекі, Ширван, Карабах Якщо Тегеран повернеться до небес Я ніколи не забуду Карабах Оригінальний текст (азерб.) «Mən aşiqəm, Qarabağ Şəki, Şirvan, Qarabağ Tehran cənnətə dönsə Yaddan çıxmaz Qarabağ» |
Агабеїм-ага в мистецтві
2008 року було знято фільм , в якому розповідалося про період в історії Карабаського ханства під час правління Ібрагім-хана. У фільмі роль Агабеїм-аги, дочки хана, виконала Гюнеш Алієва.
Генеалогія
Ібрагім Халіл-ага | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Панах Алі-хан (?—1763) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ібрагім Халіл-хан (1732—1806) | Мехралі-бек (1735—1785) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(1755—1806) | Джавад-ага (1757—1779) | Мехтікулі-хан | (1766—1839) | Агабеїм-ага Агабаджі (1782—1831) | Ханлар-ага (ок. 1785—1832) | Мамед Касим-ага (?—до 1843) | Гевхар-ага (ок. 1796—до 1844) | Мухаммед-бек (1762—1797) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(1785—1867) | Ханджан-ага (ок.1793—до 1844) | Хуршидбану Натаван (1832—1897) | Паша-ага | Джафар Кулі-бек | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ата-хан | Махмуд-ага | (1855—1900) | Ханбіке | Азад-хан | Ахмед-бек (1823—1903) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Гамер-беїм Шейда (1881—1933) | Аслан | Бахрам-хан Нахічеванський | Акбар-хан Нахічеванський (1873—1961) | (1877—1921) | Гаміда (1873—1955) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(1901—1979) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- . Adam.az. Архів оригіналу за 17 листопада 2011. Процитовано 16 вересня 2011.
- . 525-ci qəzet. Архів оригіналу за 31 березня 2012.
- . 2007. ISBN . Архів оригіналу за 9 September 2010. Процитовано 16 серпня 2010.
- . Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 8 квітня 2020.
- . AzWorld.org. Архів оригіналу за 2 квітня 2012.
Література
- Камран Мамедов. Агабейим Ага // Минуты из жизни азербайджанских писателей. — Баку : Гянджлик, 1971. — С. 37-38. — 152 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Agabeyim aga azerb Agabeyim aga 1782 1782 1832 Tegeran azerbajdzhanska poetesa dochka drugogo Karabaskogo hana Ibragim Halil hana druzhina iranskogo shaha Fath Ali Shaha Kadzhara titka poetesi Hurshidbanu Natavan Pisala pid psevdonimom Agabadzhi Agabeyim agaazerb Agabeyim agaPsevdonimAgabadzhiNarodilasya1782 Hankendi Karabaske hanstvoPomerla1832 Tegeran IranPohovannyaKumKrayinaKarabaske hanstvo Kadzharskij IranMisce prozhivannyaAzerbajdzhanDiyalnistpoetesa pismennicyaSfera robotipoeziyaMova tvorivazerbajdzhanskaRoki aktivnosti1800 1832BatkoIbragim Halil hanBrati sestridU shlyubi zFath Ali Shah KadzharZhittya i tvorchistDochka Karabaskogo hana Ibragim Halil hana Agabeyim aga v molodosti bula zakohana u svogo dvoyuridnogo brata Muhammed beka Muhammed bek ocholyuvav vijsko hana Povernuvshis z odnogo vazhlivogo pitannya v Shushi do Ibragim Halil hana Muhammed bek povinen buv u cej zhe den virushiti v pohid Agabeyim aga zh z cogo privodu kazhe Na zhal bula pivnochi nich minula Ya nikoli ne znala yak moye zhittya prijshlo i projshlo Originalnij tekst azerb Efsus ki yarim gece geldi gece getdi Hec bilmedim omrum nece geldi nece getdi Pislya vbivstva v Karabasi Aga Mohammed Hana Kadzhara han Ibragim dlya normalizaciyi vidnosin z Iranom vidav svoyu dochku Agabeyim agu za novogo shaha pleminnika Aga Mohammed Shaha Fath Ali Shaha i vidpraviv do Tegerana Druzhina shaha Iranu Druzhini Fath Ali Shaha koli vstupali v jogo garem mali pravo obirati sobi bud yaku suknyu z bagatogo shahskogo salonu Agabeyim aga znala sho j suknya materi shaha znahoditsya tam Tomu yak tilki yiyi priveli v salon vona popryamuvala do ciyeyi sukni i odyagla yiyi Pobachivshi Agabeyim agu v sukni svoyeyi materi Fath Ali Shah buv vrazhenij i nikoli do neyi ne torkavsya Zavdyaki svoyemu rozumu Agabeyim aga tak spodobalasya shahu sho toj priznachiv yiyi golovnoyu druzhinoyu v garemi i podaruvav yij bagatu suknyu z perlami Agabeyim aga sumuvala za batkivshinoyu i vislovlyuvala svoyu tugu u virshah ru chotirivirshah Ya zakohana Karabah Sheki Shirvan Karabah Yaksho Tegeran povernetsya do nebes Ya nikoli ne zabudu KarabahOriginalnij tekst azerb Men asiqem Qarabag Seki Sirvan Qarabag Tehran cennete donse Yaddan cixmaz Qarabag Agabeyim aga v mistectvi2008 roku bulo znyato film v yakomu rozpovidalosya pro period v istoriyi Karabaskogo hanstva pid chas pravlinnya Ibragim hana U filmi rol Agabeyim agi dochki hana vikonala Gyunesh Aliyeva Genealogiya Ibragim Halil aga Panah Ali han 1763 Ibragim Halil han 1732 1806 Mehrali bek 1735 1785 1755 1806 Dzhavad aga 1757 1779 Mehtikuli han 1766 1839 Agabeyim aga Agabadzhi 1782 1831 Hanlar aga ok 1785 1832 Mamed Kasim aga do 1843 Gevhar aga ok 1796 do 1844 Muhammed bek 1762 1797 1785 1867 Handzhan aga ok 1793 do 1844 Hurshidbanu Natavan 1832 1897 Pasha agaDzhafar Kuli bek Ata hanMahmud aga 1855 1900 HanbikeAzad hanAhmed bek 1823 1903 Gamer beyim Shejda 1881 1933 AslanBahram han NahichevanskijAkbar han Nahichevanskij 1873 1961 1877 1921 Gamida 1873 1955 1901 1979 Primitki Adam az Arhiv originalu za 17 listopada 2011 Procitovano 16 veresnya 2011 525 ci qezet Arhiv originalu za 31 bereznya 2012 2007 ISBN 978 9952 8091 4 5 Arhiv originalu za 9 September 2010 Procitovano 16 serpnya 2010 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2020 Procitovano 8 kvitnya 2020 AzWorld org Arhiv originalu za 2 kvitnya 2012 LiteraturaKamran Mamedov Agabejim Aga Minuty iz zhizni azerbajdzhanskih pisatelej Baku Gyandzhlik 1971 S 37 38 152 s