Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Петровичі-Негоші — митрополича, князівська та королівська династія, яка правила в Чорногорії в 1696-1916 (формально до 1918).
| Династія Петрович-Негош | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Країна: |  Чорногорія | ||
| Титули: | Королі | ||
| Засновник: | Данило Петрович-Негош | ||
| Останній правитель: |  Королівство Чорногорія: Нікола I Петрович | ||
| Сучасний голова: | Нікола Петрович-Негош | ||
| Рік заснування: | 1696 | ||
Історичне тло
Після падіння світського князівства Црноєвичів під тиском Османської імперії, і духовна, і світська влада в Чорногорії зосередились в руках православних митрополитів. Владика Данило із заможного роду Петровичів з села Негоші, який правив у 1697-1735 роках, об'єднав чорногорські землі в єдину державу. Чорногорія з 1711 року користувалася де-факто незалежністю від Османської імперії, хоча отримала офіційне міжнародне визнання як незалежна держава тільки у 1878 році.
У XVIII і XIX ст. чорногорські владики отримували допомогу від Російської імперії та грошові субсидії від царського уряду. Номінально входячи до складу Османської імперії, Чорногорія фактично не підкорялася султанові, вважаючи себе самостійною державою, маючи дипломатичну та фінансову протекцію Москви. Оскільки православні митрополити повинні бути дотримуватися целібату, влада переходила від дядька до племінника.
Наступник Данила Сава (1700—1781), поступився владою своєму племіннику Василю (1709—1766), який фактично правив Чорногорією з 1750 року і грав головну роль в політичному житті країни. Коли після його смерті влада знову опинилась у Сави, в Чорногорії почались заворушення, а в країні з'явився «самозванець».
Степан Малий, видаючи себе за російського імператора Петра III, правив у Чорногорії в 1766-1773 роках, до тих пір, поки не був убитий найманим вбивцею. Хоча Степан Малий в 1768 році видав грамоту, проголосивши відділення світської влади від церковної, традиція митрополичого правління у Чорногорії не перервалася: після вбивства самозванця та смерті Сави влада перейшла до митрополита Петра I Негоша (1747—1830).
Підтримка чорногорцями Степана Малого та їх наступна самостійна політика викликала невдоволення Росії, яка відмовила чорногорській владі у постійній грошовій допомозі, а Катерина II не прийняла Петра І Негоша в Петербурзі, куди він прибув у 1785 році.
При Петрі I та Петрі II Петровичіах (1813—1851) Чорногорія вела безперервні війни з османами за незалежність і досягла в цьому значних успіхів. Петро II здобув популярність не тільки як державний діяч, але і як великий поет, мислитель свого часу. Велике значення Петро II надавав просвітницькій роботі серед народу, розвитку освіти та культури.
У 1852 році митрополит Данило II вирішив одружитися та секуляризувати Чорногорію, ставши князем Данилом I. Його наступник Нікола I проголосив Чорногорію королівством у 1910 році. За час свого тривалого правління князь Нікола домігся визнання незалежності своєї держави іншими державами того часу та через численні династичні шлюби увів свою родину у коло європейської аристократії.
У 1916 король Нікола І був скинутий з престолу після вторгнення й окупації його країни Австро-Угорщиною. Офіційно заарештований Підгорецькою асамблеєю в 1918 році, а Чорногорія була анексована Сербією, яка в свою чергу разом з іншими південнослов'янськими країнами утворила Королівство Сербів, Хорватів і Словенців.
Більшість значних представників династії поховані у старій столиці Чорногорії Цетинє, у Цетинському монастирі чи у палацовій церкві Різдва Богородиці. Владика Петро II похований в мавзолеї на горі Ловчен.
Представники династії
| № | Ім'я | Портрет | Народився | Помер | Роки правління | Коментар |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Данило I Петрович-Негош |  | бл. 1670 | 11 січня 1735 | 1697 — 11 січня 1735 | Засновник династії Петровичів-Негошів. Встановив політичні зв'язки з Росією (1711). Боровся з племінним сепаратизмом, створив судовий орган, що складався з 12 племінних старійшин (1713). При ньому Чорногорія брала участь в російсько-турецькій війні 1710—1713 років. |
| 2 | Сава II Петрович-Негош |  | 18 січня 1702 | 9 березня 1782 | 22 січня 1735–1750 одноосібно; 1750 — 10 березня 1766 співправитель двоюрідного брата Василя III; 10 березня 1766 — 2 листопада 1767 одноосібно; 2 листопада 1767 — жовтень 1773 співправитель Стефана Малого; жовтні 1773–1781 одноосібно; 1781 — 9 березня 1782 співправитель Арсенія Пламенаца; | Племінник Данила Петровича-Негоша. Співправитель Василя Петровича-Негоша та Стефана Малого. Наприкінці життя висунув як свого наступника Арсенія Пламенаца. |
| 3 | Василь III Петрович-Негош |  | 1709 | 10 березня 1766 | 1750 — 10 березня 1766 співправитель двоюрідного брата Сави II; | Племінник Данила Петровича-Негоша. Співправитель Сави Петровича-Негоша. |
| 4 | Стефан (Щепан) Малий | ? | Жовтень 1773 | 2 листопада 1767 — жовтень 1773 співправитель Сави II; убитий греком Станко Класомуньє, підкупленим турецьким пашею ; | Самозванець, що видавав себе за російського імператора Петра III. Співправитель Сави Петровича-Негоша. Успішно боровся з турецькою і венеціанською експансією, прагнучи підтримувати мир у країні. Провів судову реформу, відокремив церкву від держави. | |
| 5 | Арсеній Пламенац | ? | 15 травня 1784 | 1781 — березень 1782 співправитель Сави II; березні 1782 — 15 травня 1784 його владу оскаржував Петро I; | Зять Данила Петровича-Негоша. Сава Петрович-Негош висунув його як свого наступника. Після смерті владики боровся за митрополичий престол з Петром Петровичем-Негош. | |
| 6 | Петро I Петрович-Негош |  | 1748 | 18 жовтня 1830 | березень 1782 — 15 травня 1784 його владу оскаржував Арсеній Пламенац; ' 15 травня 1784 — 18 жовтня 1830' одноосібно; | Племінник Василя Петровича-Негоша. Після смерті Сави Петровича-Негоша оскаржував владу Арсенія Пламенаца, до смерті останнього в 1784 році. Керував боротьбою чорногорського народу за звільнення від турецького панування в ході російсько-турецької війни 1806—1812 років. При ньому Чорногорія домоглася фактичної самостійності (1796). Боровся з племінним сепаратизмом, зміцнював державну владу, видав «Законник» (1798). Зарахований до лику святих під ім'ям Петра Цетинського. |
| 7 | Петро II Петрович-Негош |  | 13 листопада 1813 | 31 жовтня 1851 | 31 жовтня 1830 — 31 жовтня 1851 | Племінник Петра I Петровича-Негоша. Поет і просвітитель. Боровся за незалежність Чорногорії від Туреччини, спиняв племінний сепаратизм в країні, провів розмежування черногорско-австрійського кордону. У зовнішній політиці орієнтувався на Росію. |
| 8 | Данило II Петрович-Негош |  | 25 травня 1826 | 1 серпня 1860 | листопад 1851 — 1 березня 1852 | Внучатий племінник Петра I Петровича-Негоша. 1 березня 1852 року перетворив країну в світську монархію, знявши з себе сан митрополита і прийнявши титул князя. |
| № | Ім'я | Портрет | Народився | Помер | Роки правління | Коментар |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Данило I Петрович-Негош | | 25 травня 1826 | 1 серпня 1860 | 1 березня 1852 — 1 серпня 1860 убитий чорногорським емігрантом Кадічем; | перетворив країну в світську монархію (1852). Реорганізував державний апарат і армію, обмежив племінний сепаратизм. Видав «Загальний законник чорногорський» (1855). Добивався міжнародного визнання суверенітету Чорногорії. При ньому Чорногорія брала участь у війні з Османської імперією, розбивши її війська в битві при Грахова (1858). |
| 2 | Нікола I Петрович-Негош |  | 7 жовтня 1860 | 1 березня 1921 | 1 серпня 1860 — 28 серпня 1910 | Племінник Данила I Петровича-Негоша. Проводив політику, спрямовану на зміцнення самодержавства, хоча був змушений під тиском громадського руху прийняти конституцію (1905). У зовнішній політиці орієнтувався головним чином на Росію. При ньому Чорногорія брала участь у війнах проти Османської імперії (1862, 1876-1878). 28 серпня 1910 року прийняв титул короля. |
| № | Ім'я | Портрет | Народився | Помер | Роки правління | Коментар | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Нікола I Петрович-Негош | | 7 жовтня 1860 | 1 березня 1921 | 28 серпня 1910 — 26 листопада 1918 | Прийняв титул короля (1910). При ньому Чорногорія брала участь в Балканських війнах (1912-1913), Першої світової війни (1914-1918) У січні 1916 року, після окупації Чорногорії Австро-Угорщиною, втік до Франції, але продовжував претендувати на трон до своєї смерті. | - |
26 листопада 1918 Чорногорія офіційно увійшла до складу Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, а 3 жовтня 1929 стала частиною Королівства Югославія. З 12 червня 1941 по 1943 Чорногорія окупована військами держав Осі, країна оголошена королівством-сателітом Італії. У 1944 терен країни повністю звільнений від окупантів.
Після закінчення Другої світової війни Чорногорія стала частиною Федеративної Народної Республіки Югославія (29 листопада 1945), потім отримала статус Народної республіки в її складі (31 січня 1946). Після перетворення ФНРЮ в Соціалістичну Федеративну Республіку Югославію, Чорногорія стала Соціалістичною республікою у складі СФРЮ (7 липня 1963).
Сучасність
Рід Петровичів-Негошів продовжується і у XXI столітті, його нащадки мешкають у Чорногорії та інших країнах.
12 липня 2011 Скупщина Чорногорії прийняла закон «Про статус нащадків династії Петровичів-Негошів», визнавши офіційний статус нащадків Чорногорського королівського дому в своїй країні.
Закон проголошує нащадками династії всіх нащадків чоловічої статі короля Чорногорії Миколи I Петровича й їхніх дружин.
Закон передбачає надання громадянства Чорногорії всім чоловічим представникам династії, їх дружинам і дітям. При цьому дозволяється зберігати громадянство інших країн, так як зараз нащадки династії, в основному, є громадянами Франції.
Старший спадкоємець династії чоловічої статі отримує статус Представника нащадків династії.
Відповідно до закону, Представник нащадків династії:
- Може використовувати геральдичні символи династії.
- Може бути уповноважений Президентом Чорногорії, Головою Скупщини або Головою Уряду виконувати певні протокольні і неполітичні функції.
- Є головою Керівного комітету фонду Петровичей-Негошей
- Має право на використання державних об'єктів, відповідно до порядку, встановленим Урядом.
- Має право на використання першого поверху Палацу Петровичей в Підгориці, який призначений для особливо важливих державних церемоній, і коли цього вимагає протокол, має пріоритет перед іншими користувачами цього приміщення.
- Отримуватиме щомісячну зарплату, рівну заробітній платі Президента Чорногорії.
- Має право на адміністративне та технічне забезпечення діяльності з боку служби державного протоколу Чорногорії.
Також створено Фонд Петровичей-Негошей, чия діяльність «спрямована на розвиток культури Чорногорії, участь в гуманітарних проектах і розвиток діяльності в інтересах Чорногорії та її традицій». Фонду заборонено брати участь у політичній діяльності.
Для здійснення діяльності фонду уряд Чорногорії надасть протягом семи років 4,3 мільйона євро.
Нащадкам династії будуть надано спеціально побудований будинок в Цетинє площею 300 кв. м. з ділянкою до 5 тисяч кв. м., а також надана квартира площею 130 кв. м. в Подгориці. Крім того нащадкам буде надано особняк короля Миколи I в Негуші з правом користування прилеглими садами і луками.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Петрович-Негош |
- Private family archives-based digital documentary fund, focused on history and culture of Royal Montenegro
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petrovichi Negoshi mitropolicha knyazivska ta korolivska dinastiya yaka pravila v Chornogoriyi v 1696 1916 formalno do 1918 Dinastiya Petrovich Negosh Krayina Chornogoriya Tituli Koroli Zasnovnik Danilo Petrovich Negosh Ostannij pravitel Korolivstvo Chornogoriya Nikola I Petrovich Suchasnij golova Nikola Petrovich Negosh Rik zasnuvannya 1696Istorichne tloPislya padinnya svitskogo knyazivstva Crnoyevichiv pid tiskom Osmanskoyi imperiyi i duhovna i svitska vlada v Chornogoriyi zoseredilis v rukah pravoslavnih mitropolitiv Vladika Danilo iz zamozhnogo rodu Petrovichiv z sela Negoshi yakij praviv u 1697 1735 rokah ob yednav chornogorski zemli v yedinu derzhavu Chornogoriya z 1711 roku koristuvalasya de fakto nezalezhnistyu vid Osmanskoyi imperiyi hocha otrimala oficijne mizhnarodne viznannya yak nezalezhna derzhava tilki u 1878 roci U XVIII i XIX st chornogorski vladiki otrimuvali dopomogu vid Rosijskoyi imperiyi ta groshovi subsidiyi vid carskogo uryadu Nominalno vhodyachi do skladu Osmanskoyi imperiyi Chornogoriya faktichno ne pidkoryalasya sultanovi vvazhayuchi sebe samostijnoyu derzhavoyu mayuchi diplomatichnu ta finansovu protekciyu Moskvi Oskilki pravoslavni mitropoliti povinni buti dotrimuvatisya celibatu vlada perehodila vid dyadka do pleminnika Nastupnik Danila Sava 1700 1781 postupivsya vladoyu svoyemu pleminniku Vasilyu 1709 1766 yakij faktichno praviv Chornogoriyeyu z 1750 roku i grav golovnu rol v politichnomu zhitti krayini Koli pislya jogo smerti vlada znovu opinilas u Savi v Chornogoriyi pochalis zavorushennya a v krayini z yavivsya samozvanec Stepan Malij vidayuchi sebe za rosijskogo imperatora Petra III praviv u Chornogoriyi v 1766 1773 rokah do tih pir poki ne buv ubitij najmanim vbivceyu Hocha Stepan Malij v 1768 roci vidav gramotu progolosivshi viddilennya svitskoyi vladi vid cerkovnoyi tradiciya mitropolichogo pravlinnya u Chornogoriyi ne perervalasya pislya vbivstva samozvancya ta smerti Savi vlada perejshla do mitropolita Petra I Negosha 1747 1830 Pidtrimka chornogorcyami Stepana Malogo ta yih nastupna samostijna politika viklikala nevdovolennya Rosiyi yaka vidmovila chornogorskij vladi u postijnij groshovij dopomozi a Katerina II ne prijnyala Petra I Negosha v Peterburzi kudi vin pribuv u 1785 roci Pri Petri I ta Petri II Petrovichiah 1813 1851 Chornogoriya vela bezperervni vijni z osmanami za nezalezhnist i dosyagla v comu znachnih uspihiv Petro II zdobuv populyarnist ne tilki yak derzhavnij diyach ale i yak velikij poet mislitel svogo chasu Velike znachennya Petro II nadavav prosvitnickij roboti sered narodu rozvitku osviti ta kulturi U 1852 roci mitropolit Danilo II virishiv odruzhitisya ta sekulyarizuvati Chornogoriyu stavshi knyazem Danilom I Jogo nastupnik Nikola I progolosiv Chornogoriyu korolivstvom u 1910 roci Za chas svogo trivalogo pravlinnya knyaz Nikola domigsya viznannya nezalezhnosti svoyeyi derzhavi inshimi derzhavami togo chasu ta cherez chislenni dinastichni shlyubi uviv svoyu rodinu u kolo yevropejskoyi aristokratiyi U 1916 korol Nikola I buv skinutij z prestolu pislya vtorgnennya j okupaciyi jogo krayini Avstro Ugorshinoyu Oficijno zaareshtovanij Pidgoreckoyu asambleyeyu v 1918 roci a Chornogoriya bula aneksovana Serbiyeyu yaka v svoyu chergu razom z inshimi pivdennoslov yanskimi krayinami utvorila Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv Bilshist znachnih predstavnikiv dinastiyi pohovani u starij stolici Chornogoriyi Cetinye u Cetinskomu monastiri chi u palacovij cerkvi Rizdva Bogorodici Vladika Petro II pohovanij v mavzoleyi na gori Lovchen Predstavniki dinastiyiMitropoliti vladiki Chornogoriyi 1697 1852 Petrovich Negosh Im ya Portret Narodivsya Pomer Roki pravlinnya Komentar 1 Danilo I Petrovich Negosh bl 1670 11 sichnya 1735 1697 11 sichnya 1735 Zasnovnik dinastiyi Petrovichiv Negoshiv Vstanoviv politichni zv yazki z Rosiyeyu 1711 Borovsya z pleminnim separatizmom stvoriv sudovij organ sho skladavsya z 12 pleminnih starijshin 1713 Pri nomu Chornogoriya brala uchast v rosijsko tureckij vijni 1710 1713 rokiv 2 Sava II Petrovich Negosh 18 sichnya 1702 9 bereznya 1782 22 sichnya 1735 1750 odnoosibno 1750 10 bereznya 1766 spivpravitel dvoyuridnogo brata Vasilya III 10 bereznya 1766 2 listopada 1767 odnoosibno 2 listopada 1767 zhovten 1773 spivpravitel Stefana Malogo zhovtni 1773 1781 odnoosibno 1781 9 bereznya 1782 spivpravitel Arseniya Plamenaca Pleminnik Danila Petrovicha Negosha Spivpravitel Vasilya Petrovicha Negosha ta Stefana Malogo Naprikinci zhittya visunuv yak svogo nastupnika Arseniya Plamenaca 3 Vasil III Petrovich Negosh 1709 10 bereznya 1766 1750 10 bereznya 1766 spivpravitel dvoyuridnogo brata Savi II Pleminnik Danila Petrovicha Negosha Spivpravitel Savi Petrovicha Negosha 4 Stefan Shepan Malij Zhovten 1773 2 listopada 1767 zhovten 1773 spivpravitel Savi II ubitij grekom Stanko Klasomunye pidkuplenim tureckim pasheyu Samozvanec sho vidavav sebe za rosijskogo imperatora Petra III Spivpravitel Savi Petrovicha Negosha Uspishno borovsya z tureckoyu i venecianskoyu ekspansiyeyu pragnuchi pidtrimuvati mir u krayini Proviv sudovu reformu vidokremiv cerkvu vid derzhavi 5 Arsenij Plamenac 15 travnya 1784 1781 berezen 1782 spivpravitel Savi II berezni 1782 15 travnya 1784 jogo vladu oskarzhuvav Petro I Zyat Danila Petrovicha Negosha Sava Petrovich Negosh visunuv jogo yak svogo nastupnika Pislya smerti vladiki borovsya za mitropolichij prestol z Petrom Petrovichem Negosh 6 Petro I Petrovich Negosh 1748 18 zhovtnya 1830 berezen 1782 15 travnya 1784 jogo vladu oskarzhuvav Arsenij Plamenac 15 travnya 1784 18 zhovtnya 1830 odnoosibno Pleminnik Vasilya Petrovicha Negosha Pislya smerti Savi Petrovicha Negosha oskarzhuvav vladu Arseniya Plamenaca do smerti ostannogo v 1784 roci Keruvav borotboyu chornogorskogo narodu za zvilnennya vid tureckogo panuvannya v hodi rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 rokiv Pri nomu Chornogoriya domoglasya faktichnoyi samostijnosti 1796 Borovsya z pleminnim separatizmom zmicnyuvav derzhavnu vladu vidav Zakonnik 1798 Zarahovanij do liku svyatih pid im yam Petra Cetinskogo 7 Petro II Petrovich Negosh 13 listopada 1813 31 zhovtnya 1851 31 zhovtnya 1830 31 zhovtnya 1851 Pleminnik Petra I Petrovicha Negosha Poet i prosvititel Borovsya za nezalezhnist Chornogoriyi vid Turechchini spinyav pleminnij separatizm v krayini proviv rozmezhuvannya chernogorsko avstrijskogo kordonu U zovnishnij politici oriyentuvavsya na Rosiyu 8 Danilo II Petrovich Negosh 25 travnya 1826 1 serpnya 1860 listopad 1851 1 bereznya 1852 Vnuchatij pleminnik Petra I Petrovicha Negosha 1 bereznya 1852 roku peretvoriv krayinu v svitsku monarhiyu znyavshi z sebe san mitropolita i prijnyavshi titul knyazya Knyazivstvo ChornogoriyaKnyazi Chornogoriyi 1852 1910 Petrovich Negosh Im ya Portret Narodivsya Pomer Roki pravlinnya Komentar 1 Danilo I Petrovich Negosh 25 travnya 1826 1 serpnya 1860 1 bereznya 1852 1 serpnya 1860 ubitij chornogorskim emigrantom Kadichem peretvoriv krayinu v svitsku monarhiyu 1852 Reorganizuvav derzhavnij aparat i armiyu obmezhiv pleminnij separatizm Vidav Zagalnij zakonnik chornogorskij 1855 Dobivavsya mizhnarodnogo viznannya suverenitetu Chornogoriyi Pri nomu Chornogoriya brala uchast u vijni z Osmanskoyi imperiyeyu rozbivshi yiyi vijska v bitvi pri Grahova 1858 2 Nikola I Petrovich Negosh 7 zhovtnya 1860 1 bereznya 1921 1 serpnya 1860 28 serpnya 1910 Pleminnik Danila I Petrovicha Negosha Provodiv politiku spryamovanu na zmicnennya samoderzhavstva hocha buv zmushenij pid tiskom gromadskogo ruhu prijnyati konstituciyu 1905 U zovnishnij politici oriyentuvavsya golovnim chinom na Rosiyu Pri nomu Chornogoriya brala uchast u vijnah proti Osmanskoyi imperiyi 1862 1876 1878 28 serpnya 1910 roku prijnyav titul korolya Korolivstvo ChornogoriyaKoroli Chornogoriyi 1910 1918 Petrovich Negosh Im ya Portret Narodivsya Pomer Roki pravlinnya Komentar 1 Nikola I Petrovich Negosh 7 zhovtnya 1860 1 bereznya 1921 28 serpnya 1910 26 listopada 1918 Prijnyav titul korolya 1910 Pri nomu Chornogoriya brala uchast v Balkanskih vijnah 1912 1913 Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 U sichni 1916 roku pislya okupaciyi Chornogoriyi Avstro Ugorshinoyu vtik do Franciyi ale prodovzhuvav pretenduvati na tron do svoyeyi smerti 26 listopada 1918 Chornogoriya oficijno uvijshla do skladu Korolivstva Serbiv Horvativ i Slovenciv a 3 zhovtnya 1929 stala chastinoyu Korolivstva Yugoslaviya Z 12 chervnya 1941 po 1943 Chornogoriya okupovana vijskami derzhav Osi krayina ogoloshena korolivstvom satelitom Italiyi U 1944 teren krayini povnistyu zvilnenij vid okupantiv Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Chornogoriya stala chastinoyu Federativnoyi Narodnoyi Respubliki Yugoslaviya 29 listopada 1945 potim otrimala status Narodnoyi respubliki v yiyi skladi 31 sichnya 1946 Pislya peretvorennya FNRYu v Socialistichnu Federativnu Respubliku Yugoslaviyu Chornogoriya stala Socialistichnoyu respublikoyu u skladi SFRYu 7 lipnya 1963 SuchasnistRid Petrovichiv Negoshiv prodovzhuyetsya i u XXI stolitti jogo nashadki meshkayut u Chornogoriyi ta inshih krayinah 12 lipnya 2011 Skupshina Chornogoriyi prijnyala zakon Pro status nashadkiv dinastiyi Petrovichiv Negoshiv viznavshi oficijnij status nashadkiv Chornogorskogo korolivskogo domu v svoyij krayini Zakon progoloshuye nashadkami dinastiyi vsih nashadkiv cholovichoyi stati korolya Chornogoriyi Mikoli I Petrovicha j yihnih druzhin Zakon peredbachaye nadannya gromadyanstva Chornogoriyi vsim cholovichim predstavnikam dinastiyi yih druzhinam i dityam Pri comu dozvolyayetsya zberigati gromadyanstvo inshih krayin tak yak zaraz nashadki dinastiyi v osnovnomu ye gromadyanami Franciyi Starshij spadkoyemec dinastiyi cholovichoyi stati otrimuye status Predstavnika nashadkiv dinastiyi Vidpovidno do zakonu Predstavnik nashadkiv dinastiyi Mozhe vikoristovuvati geraldichni simvoli dinastiyi Mozhe buti upovnovazhenij Prezidentom Chornogoriyi Golovoyu Skupshini abo Golovoyu Uryadu vikonuvati pevni protokolni i nepolitichni funkciyi Ye golovoyu Kerivnogo komitetu fondu Petrovichej Negoshej Maye pravo na vikoristannya derzhavnih ob yektiv vidpovidno do poryadku vstanovlenim Uryadom Maye pravo na vikoristannya pershogo poverhu Palacu Petrovichej v Pidgorici yakij priznachenij dlya osoblivo vazhlivih derzhavnih ceremonij i koli cogo vimagaye protokol maye prioritet pered inshimi koristuvachami cogo primishennya Otrimuvatime shomisyachnu zarplatu rivnu zarobitnij plati Prezidenta Chornogoriyi Maye pravo na administrativne ta tehnichne zabezpechennya diyalnosti z boku sluzhbi derzhavnogo protokolu Chornogoriyi Takozh stvoreno Fond Petrovichej Negoshej chiya diyalnist spryamovana na rozvitok kulturi Chornogoriyi uchast v gumanitarnih proektah i rozvitok diyalnosti v interesah Chornogoriyi ta yiyi tradicij Fondu zaboroneno brati uchast u politichnij diyalnosti Dlya zdijsnennya diyalnosti fondu uryad Chornogoriyi nadast protyagom semi rokiv 4 3 miljona yevro Nashadkam dinastiyi budut nadano specialno pobudovanij budinok v Cetinye plosheyu 300 kv m z dilyankoyu do 5 tisyach kv m a takozh nadana kvartira plosheyu 130 kv m v Podgorici Krim togo nashadkam bude nadano osobnyak korolya Mikoli I v Negushi z pravom koristuvannya prileglimi sadami i lukami DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Petrovich Negosh Private family archives based digital documentary fund focused on history and culture of Royal Montenegro