Ві́льна терито́рія Тріє́ста або Ві́льна держа́ва Тріє́ста (італ. Territorio libero di Trieste, словен. Svobodno tržaško ozemlje, хорв. Slobodni teritorij Trsta, серб. Слободна Територија Трста) — колишнє місто-держава, розташоване в Центральній Європі, між північною Італією та Федеративною Народною Республікою Югославія.
Territorio libero di Trieste Svobodno tržaško ozemlje Slobodni teritorij Trsta Вільна територія Трієст | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Зона A і Зона B Вільної території Трієст | |||||||||||
Столиця | Трієст | ||||||||||
Мови | італійська Словенська хорватська | ||||||||||
Форма правління | Республіка | ||||||||||
Історичний період | Холодна війна | ||||||||||
- Засновано | 15 вересня, 1947 | ||||||||||
- | 26 жовтня, 1954 | ||||||||||
- Озімський договір | 11 жовтня, 1977 | ||||||||||
Площа | |||||||||||
- 1947 | 738 км2 | ||||||||||
Населення | |||||||||||
- 1947 | 330 000 осіб | ||||||||||
Густота | 447,2 осіб/км² | ||||||||||
Валюта | Трієстська ліра юголіра | ||||||||||
| |||||||||||
|
Вільна держава була створена 1947 року з намірами врахувати етнічні й культурні особливості змішаного населення в нейтральній країні (через її стратегічну важливість для торгівлі з країнами Центральної Європи) та дати охолонути територіальним претензіям. Територія була розділена на дві зони в складі портового міста Трієст: із вузькою прибережною смугою на північному заході (зона A) і невеликою частиною Істрійського півострова (зона B).
Вільна держава зрештою була розділена між двома сусідніми країнами в 1954 році й офіційно скасована в 1977 році.
Географія
Вільна територія Трієста мала площу 738 км ² навколо Трієстської затоки від Дуїно на півночі до на півдні та населення близько 330 тис. мешканців. Мала кордони з Італією на півночі і Югославією (на півдні та сході країни). Ріки: Risano / Рижана, Dragogna / , Timavo / Река, Rosandra / Глинщиця і Quieto / Мирна. Найвища точка знаходиться на Monte Castellaro/ Велике Градище (724м).
Історія
Впродовж багатьох століть Трієст і Істрія були частиною Австрійської імперії, а потім — Австро-Угорщини. Сільська місцевість була населена словенцями на півночі і хорватами на південному сході, тоді як італійці складали більшість населення в Трієсті, Рієці і в містах Істрії.
У 1921 році (після Першої світової війни) Італія офіційно приєднала Трієст, Істрію та частину сьогоденної західної Словенії, а 1924 року — приєднує ще й Вільну державу Фіуме (нині — Рієка в Хорватії).
Протягом 1920-х — 1930-х років слов'янське населення було піддане й дискримінації з боку італійського фашистського режиму. Багато словенців і хорватів емігрували до Югославії, а деякі приєдналися до ТІГР — організації опору, яка протягом цих років провела понад 100 терористичних актів у Трієсті й околицях.
Друга світова війна
Італія під час Другої світової війни воювала разом із державами Осі. Коли 1943 року фашистський режим було повалено, Італія капітулювала, а територію було офіційно передано Словенії й Хорватії (які повинні були стати частинами Югославії), але її окупували німецькі війська. 4-та югославська армія разом зі словенським 9-м корпусом захопили Трієст 1 травня 1945 року. 8-ї британської армії прибула наступного дня. Німецькі війська здалися новозеландцям. Югославські солдати залишили територію 12 червня 1945 року, згідно з угодою між Югославією і західними союзниками, досягнутою 12 травня.
Створення держави
10 лютого 1947 року був підписаний мирний договір з Італією про створення вільної території Трієста. Офіційними мовами вважалися словенська й італійська. Територія була розділена на дві зони: зона А, яка мала площу 222,5 км² і 262406 мешканців, включаючи Трієст, — була під владою британських і американських військ, і зона B, яка мала площу 515,5 км² з 71000 мешканцями, включаючи північно-західну частину Істрії, — під владою Югославської народної армії. Територія, таким чином, ніколи не була реальною незалежною державою. Попри це, її офіційний статус дотримувався й карбувалась її власна валюта.
Поділ
1954 року був підписаний Меморандум про взаєморозуміння в Лондоні. Він передавав зону А (з Трієстом) цивільній адміністрації Італії, а зону B — до Югославії. У 1975 підписаний в Озімо остаточно розділив колишню вільну територію Трієст між Італією та Югославією.
Зона А відповідає нинішній італійській провінції Трієст, а зона B зараз поділена між Словенським Примор'ям і хорватською Істрією.
Демографія
Наприкінці 1940 і в роки після поділу території до 40 тис. осіб (в основному італійці) вирішили покинути югославську зону B й перейти до зони А або Італії з різних причин: деякі з них були залякані, інші — просто воліли не жити в Югославії. В Югославії цих емігрантів називали optanti (що перекладається як вибір), тоді як вони називають себе esuli — вигнанці. До 14 тис. італійців залишилися в югославській зоні, що зараз є частиною Словенії й Хорватії.
Див. також
Джерела
- , die 1945), The Avalon Project at Yale Law School. Documents in Law, History and Diplomacy.
- Конституція і статут СТТ [ 24 червня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття з історії Італії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi lna terito riya Triye sta abo Vi lna derzha va Triye sta ital Territorio libero di Trieste sloven Svobodno trzasko ozemlje horv Slobodni teritorij Trsta serb Slobodna Teritoriјa Trsta kolishnye misto derzhava roztashovane v Centralnij Yevropi mizh pivnichnoyu Italiyeyu ta Federativnoyu Narodnoyu Respublikoyu Yugoslaviya Territorio libero di Trieste Svobodno trzasko ozemlje Slobodni teritorij Trsta Vilna teritoriya Triyest 1947 1954 Prapor Gerb Triyest istorichni kordoni na kartiZona A i Zona B Vilnoyi teritoriyi Triyest Stolicya Triyest Movi italijska Slovenska horvatska Forma pravlinnya Respublika Istorichnij period Holodna vijna Zasnovano 15 veresnya 1947 26 zhovtnya 1954 Ozimskij dogovir 11 zhovtnya 1977 Plosha 1947 738 km2 Naselennya 1947 330 000 osib Gustota 447 2 osib km Valyuta Triyestska lira yugolira Poperednik Nastupnik Korolivstvo Italiya 1861 1946 Italiya Federativna Narodna Respublika Yugoslaviya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vilna teritoriya Triyesta Vilna derzhava bula stvorena 1947 roku z namirami vrahuvati etnichni j kulturni osoblivosti zmishanogo naselennya v nejtralnij krayini cherez yiyi strategichnu vazhlivist dlya torgivli z krayinami Centralnoyi Yevropi ta dati oholonuti teritorialnim pretenziyam Teritoriya bula rozdilena na dvi zoni v skladi portovogo mista Triyest iz vuzkoyu priberezhnoyu smugoyu na pivnichnomu zahodi zona A i nevelikoyu chastinoyu Istrijskogo pivostrova zona B Vilna derzhava zreshtoyu bula rozdilena mizh dvoma susidnimi krayinami v 1954 roci j oficijno skasovana v 1977 roci GeografiyaVilna teritoriya Triyesta mala ploshu 738 km navkolo Triyestskoyi zatoki vid Duyino na pivnochi do na pivdni ta naselennya blizko 330 tis meshkanciv Mala kordoni z Italiyeyu na pivnochi i Yugoslaviyeyu na pivdni ta shodi krayini Riki Risano Rizhana Dragogna Timavo Reka Rosandra Glinshicya i Quieto Mirna Najvisha tochka znahoditsya na Monte Castellaro Velike Gradishe 724m IstoriyaVprodovzh bagatoh stolit Triyest i Istriya buli chastinoyu Avstrijskoyi imperiyi a potim Avstro Ugorshini Silska miscevist bula naselena slovencyami na pivnochi i horvatami na pivdennomu shodi todi yak italijci skladali bilshist naselennya v Triyesti Riyeci i v mistah Istriyi U 1921 roci pislya Pershoyi svitovoyi vijni Italiya oficijno priyednala Triyest Istriyu ta chastinu sogodennoyi zahidnoyi Sloveniyi a 1924 roku priyednuye she j Vilnu derzhavu Fiume nini Riyeka v Horvatiyi Protyagom 1920 h 1930 h rokiv slov yanske naselennya bulo piddane j diskriminaciyi z boku italijskogo fashistskogo rezhimu Bagato slovenciv i horvativ emigruvali do Yugoslaviyi a deyaki priyednalisya do TIGR organizaciyi oporu yaka protyagom cih rokiv provela ponad 100 teroristichnih aktiv u Triyesti j okolicyah Druga svitova vijna Italiya pid chas Drugoyi svitovoyi vijni voyuvala razom iz derzhavami Osi Koli 1943 roku fashistskij rezhim bulo povaleno Italiya kapitulyuvala a teritoriyu bulo oficijno peredano Sloveniyi j Horvatiyi yaki povinni buli stati chastinami Yugoslaviyi ale yiyi okupuvali nimecki vijska 4 ta yugoslavska armiya razom zi slovenskim 9 m korpusom zahopili Triyest 1 travnya 1945 roku 8 yi britanskoyi armiyi pribula nastupnogo dnya Nimecki vijska zdalisya novozelandcyam Yugoslavski soldati zalishili teritoriyu 12 chervnya 1945 roku zgidno z ugodoyu mizh Yugoslaviyeyu i zahidnimi soyuznikami dosyagnutoyu 12 travnya Stvorennya derzhavi 10 lyutogo 1947 roku buv pidpisanij mirnij dogovir z Italiyeyu pro stvorennya vilnoyi teritoriyi Triyesta Oficijnimi movami vvazhalisya slovenska j italijska Teritoriya bula rozdilena na dvi zoni zona A yaka mala ploshu 222 5 km i 262406 meshkanciv vklyuchayuchi Triyest bula pid vladoyu britanskih i amerikanskih vijsk i zona B yaka mala ploshu 515 5 km z 71000 meshkancyami vklyuchayuchi pivnichno zahidnu chastinu Istriyi pid vladoyu Yugoslavskoyi narodnoyi armiyi Teritoriya takim chinom nikoli ne bula realnoyu nezalezhnoyu derzhavoyu Popri ce yiyi oficijnij status dotrimuvavsya j karbuvalas yiyi vlasna valyuta Podil 1954 roku buv pidpisanij Memorandum pro vzayemorozuminnya v Londoni Vin peredavav zonu A z Triyestom civilnij administraciyi Italiyi a zonu B do Yugoslaviyi U 1975 pidpisanij v Ozimo ostatochno rozdiliv kolishnyu vilnu teritoriyu Triyest mizh Italiyeyu ta Yugoslaviyeyu Zona A vidpovidaye ninishnij italijskij provinciyi Triyest a zona B zaraz podilena mizh Slovenskim Primor yam i horvatskoyu Istriyeyu DemografiyaNaprikinci 1940 i v roki pislya podilu teritoriyi do 40 tis osib v osnovnomu italijci virishili pokinuti yugoslavsku zonu B j perejti do zoni A abo Italiyi z riznih prichin deyaki z nih buli zalyakani inshi prosto volili ne zhiti v Yugoslaviyi V Yugoslaviyi cih emigrantiv nazivali optanti sho perekladayetsya yak vibir todi yak voni nazivayut sebe esuli vignanci Do 14 tis italijciv zalishilisya v yugoslavskij zoni sho zaraz ye chastinoyu Sloveniyi j Horvatiyi Div takozhVilna derzhava Fiume Respublika FiumeDzherela die 1945 The Avalon Project at Yale Law School Documents in Law History and Diplomacy Konstituciya i statut STT 24 chervnya 2008 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya z istoriyi Italiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi