Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олексій Петрович Бестужев-Рюмін (нар. 22 травня (1 червня) 1693 — 10 (21) квітня 1768) — російський державний діяч і дипломат, , канцлер Російської імперії за Єлизавети Петрівни, граф (з 1742).
| Олексій Петрович Бестужев-Рюмін рос. Алексе́й Петро́вич Бесту́жев-Рю́мин | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1742 — 1758 | ||
| Монарх: | Єлизавета Петрівна | |
| Попередник: | Олексій Черкаський | |
| Наступник: | ||
| Народження: | 22 травня (1 червня) 1693 Москва, Московське царство | |
| Смерть: | 10 (21) квітня 1768 (74 роки) Москва, Російська імперія | |
| Країна: | Російська імперія | |
| Рід: | d | |
| Батько: | d | |
| Діти: | d | |
| Нагороди: |   | |
| | ||
Біографія
Представник стародавнього роду . Народився у Москві, в родині сановника , який пізніше був губернатором Нижнього Новгорода й наближеним імператриці Анни Іванівни. Разом зі своїм братом Михайлом Олексій навчався за кордоном у Копенгагені й Берліні.
1712 року його було відряджено серед інших осіб російського посольства на конгрес в Утрехт. Після того з дозволу імператора Петра I Олексій Петрович вступив на службу до курфюрста Ганноверського Георга, який надав йому титул камер-юнкера. Коли курфюрст Георг I зійшов на англійський престол, він відрядив Бестужева як посланця до Петра. За три роки Бестужев був відкликаний до Росії.
1718 року вступив до вдової , Анни Іванівни, але за два роки був призначений резидентом у Данію.
1731 року його перемістили на посаду резидента з Данії в Гамбург. Бестужев їздив до Кіля, оглядав архіви герцога Гольштинського й вивіз до Петербурга багато цікавих паперів.
Наприкінці 1734 року Бестужев був переміщений знову до Данії. Завдяки симпатії до нього Бірона Бестужев, ледве приїхавши в Копенгаген, був акредитований посланцем при нижньосаксонському дворі й отримав титул таємного, а 1740 року, 25 березня, чинного таємного радника із наказом прибути в Петербург для присутності в .
Бірону для противаги графу Остерману потрібна була спритна людина, а такою й був Бестужев. У вдячність за це Бестужев сприяв у призначенні Бірона регентом Російської імперії на час малолітства Івана Антоновича.
8 листопада 1740 року Бірон втратив владу. З його падінням постраждав і Бестужев, якого було ув'язнено в Шліссельбурзькій фортеці. Незважаючи на намагання заплутати його, Бестужев цілковито виправдався, і його звільнили, але усунули від посад.
Після вступу на престол імператриці Єлизавети Петрівни завдяки клопотанню свого друга, , графу Олексію Петровичу було надано за короткий проміжок часу у 1741–1744 роках титули віце-канцлера, сенатора й головного директора над поштами, орден Святого апостола Андрія Первозванного та, зрештою, великого канцлера.
На цій посаді сформулював зовнішньополітичну доктрину Російської імперії, якій дав назву «Система Петра Великого». Стратегічною метою Петербурга було оголошено панування Росії над Європою — за допомогою союзу з «морськими» державами, Британією та Нідерландами, утримання якнайкращих взаємин з Австрією (принаймні публічного), активного втручання у внутрішньонімецькі справи, зокрема для стримування амбіцій Пруссії, посилення контролю над Річчю Посполитою.
Спадкоємець престолу Петро Федорович, прихильник Фрідріха, ненавидів Бестужева; у свою чергу Бестужев туж ненавидів Петра Федоровича, тож, коли народився Павло Петрович, Бестужев замислив позбавити батька престолу та закріпити його за Павлом Петровичем під опікунством Катерини. 1757 року тяжка хвороба вразила Єлизавету. Бестужев, гадаючи, що імператриця вже не встане, самовільно написав генерал-фельдмаршалу , щоб той повернувся до Росії, що останній і зробив. Проте Єлизавета Петрівна одужала. Розгнівана на Бестужева за його свавілля, імператриця 27 лютого 1758 року позбавила канцлера чинів та відзнак. Винуватцем його падіння був улюбленець спадкоємця, камергер .
Олексій Петрович виїхав до села під Можайськом Московської губернії, яке належало йому. Його засудили до страти, проте імператриця замінила вирок на заслання. Воно тривало до воцаріння імператриці Катерини II. Його викликали до Петербурга, і Катерина повернула опальному чини, ордени та перейменувала на генерал-фельдмаршала. Окрім того, відбувся високий указ, де було оприлюднено відомості щодо невинуватості Бестужева-Рюміна.
З 1741–1757 років Бестужев брав участь у всіх дипломатичних справах, договорах і конвенціях, які Росія уклала з європейськими державами. 1763 року він надрукував у Москві власну книжку «Втіха християнина у нещасті, або вірші, вибрані зі Священного Письма». Цю ж книжку у подальшому Бестужев надрукував у Санкт-Петербурзі, в Гамбурзі та Стокгольмі французькою, німецькою та шведською мовами. Преосвященним Гавриїлом її було перекладено латиною.
Родина
Канцлер Олексій Петрович Бестужев-Рюмін був одружений з німкенею Анною Іванівною Беттіхер (померла 1761), дочкою російського дипломатичного представника в Гамбурзі, яка отримала 1748 року придворне звання гофмейстрині. Мав трьох синів. З них двоє, Петро, який згадується в листі батька 1742 року, як повнолітній, та другий, ім'я якого невідомо, померли до 1759 року. Лише один з синів, граф Андрій Олексійович (1726—1768) дожив до поважних років.
В літературі й кіно
Олексій Бестужев фігурує як один із персонажів серії романів («Троє з навігацької школи», «Побачення в Петербурзі», «Канцлер») та популярної екранізації трилогії (режисер Дружиніна) першої з них — «Гардемарини, вперед!» 1987 року, «Віват, гардемарини!» 1991 року, «Гардемарини — III» 1992 року, де роль Бестужева виконав Євген Євстигнєєв.
Один із численних персонажів трилогії Валентина Пікуля «Слово та справа», «Пером і шпагою», «Фаворит». У другій книзі — один з головних героїв.
Примітки
- Бестужевы и Бестужевы-Рюмины // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. IIIа. — С. 623–626.
- А. Пресняков Бестужев-Рюмин, Алексей Петрович // Русский биографический словарь — СПб: 1900. — Т. 2. — С. 770–787.
- Архив князя Воронцова. Книга 2: Бумаги графа Михаила Илларионовича Воронцова / [сост. Бартенев П. И.]. М., 1871, с.21
- Олексій Мустафін. «Заповіт Петра» і англосакси. Еспресо. 2023-08-18.
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
Джерела
- Бантиш-Каменський. Біографії російських генералісимусів та генерал-фельдмаршалів. 24-й генерал-фельдмаршал граф Олексій Петрович Бестужев-Рюмін. [1] [ 16 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Сварка двох педантів: Скарга канцлера О. П. Бестужева-Рюміна на радника І. Д. Шумахера [ 3 травня 2018 у Wayback Machine.] // Російський Архів: Історія Вітчизни у свідченнях і документах XVIII—XX ст.: Альманах. — М.: Студія ТРИТЭ: Рос. Архів, 2007.
- Бестужев-Рюмін. Лист канцлера Бестужева-Рюміна до І. Д. Бестужева-Рюміна від 10 липня 1764 р. Русская старина, 1876. — Т. 15. — № 1. — С. 211—212. [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Бестужев-Рюмін. Лист канцлера Бестужева-Рюміна до константинопольського патріарха від 30 липня 1745 р. // Русский архив, 1865. — Вид. 2-е. — М., 1866. — Стб. 351—354. [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Palmer Elena. Peter III. Der Prinz von Holstein. Sutton, Germany. 2005. isbn=3-89702-788-7
Література
- Н. Ф. Сербіна. Бестужев-Рюмін Олексій Петрович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бестужев-Рюмін Олексій Петрович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksij Petrovich Bestuzhev Ryumin nar 22 travnya 1 chervnya 1693 16930601 10 21 kvitnya 1768 rosijskij derzhavnij diyach i diplomat kancler Rosijskoyi imperiyi za Yelizaveti Petrivni graf z 1742 Oleksij Petrovich Bestuzhev Ryumin ros Alekse j Petro vich Bestu zhev Ryu minOleksij Petrovich Bestuzhev Ryumin 4 j Prezident Kolegiyi zakordonnih sprav 1742 1758 Monarh Yelizaveta Petrivna Poperednik Oleksij Cherkaskij Nastupnik Narodzhennya 22 travnya 1 chervnya 1693 1693 06 01 Moskva Moskovske carstvoSmert 10 21 kvitnya 1768 1768 04 21 74 roki Moskva Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaRid dBatko dDiti d Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaPredstavnik starodavnogo rodu Narodivsya u Moskvi v rodini sanovnika yakij piznishe buv gubernatorom Nizhnogo Novgoroda j nablizhenim imperatrici Anni Ivanivni Razom zi svoyim bratom Mihajlom Oleksij navchavsya za kordonom u Kopengageni j Berlini 1712 roku jogo bulo vidryadzheno sered inshih osib rosijskogo posolstva na kongres v Utreht Pislya togo z dozvolu imperatora Petra I Oleksij Petrovich vstupiv na sluzhbu do kurfyursta Gannoverskogo Georga yakij nadav jomu titul kamer yunkera Koli kurfyurst Georg I zijshov na anglijskij prestol vin vidryadiv Bestuzheva yak poslancya do Petra Za tri roki Bestuzhev buv vidklikanij do Rosiyi 1718 roku vstupiv do vdovoyi Anni Ivanivni ale za dva roki buv priznachenij rezidentom u Daniyu 1731 roku jogo peremistili na posadu rezidenta z Daniyi v Gamburg Bestuzhev yizdiv do Kilya oglyadav arhivi gercoga Golshtinskogo j viviz do Peterburga bagato cikavih paperiv Naprikinci 1734 roku Bestuzhev buv peremishenij znovu do Daniyi Zavdyaki simpatiyi do nogo Birona Bestuzhev ledve priyihavshi v Kopengagen buv akreditovanij poslancem pri nizhnosaksonskomu dvori j otrimav titul tayemnogo a 1740 roku 25 bereznya chinnogo tayemnogo radnika iz nakazom pributi v Peterburg dlya prisutnosti v Bironu dlya protivagi grafu Ostermanu potribna bula spritna lyudina a takoyu j buv Bestuzhev U vdyachnist za ce Bestuzhev spriyav u priznachenni Birona regentom Rosijskoyi imperiyi na chas malolitstva Ivana Antonovicha 8 listopada 1740 roku Biron vtrativ vladu Z jogo padinnyam postrazhdav i Bestuzhev yakogo bulo uv yazneno v Shlisselburzkij forteci Nezvazhayuchi na namagannya zaplutati jogo Bestuzhev cilkovito vipravdavsya i jogo zvilnili ale usunuli vid posad Bestuzhev Ryumin u zaslanni 1759 Pislya vstupu na prestol imperatrici Yelizaveti Petrivni zavdyaki klopotannyu svogo druga grafu Oleksiyu Petrovichu bulo nadano za korotkij promizhok chasu u 1741 1744 rokah tituli vice kanclera senatora j golovnogo direktora nad poshtami orden Svyatogo apostola Andriya Pervozvannogo ta zreshtoyu velikogo kanclera Na cij posadi sformulyuvav zovnishnopolitichnu doktrinu Rosijskoyi imperiyi yakij dav nazvu Sistema Petra Velikogo Strategichnoyu metoyu Peterburga bulo ogolosheno panuvannya Rosiyi nad Yevropoyu za dopomogoyu soyuzu z morskimi derzhavami Britaniyeyu ta Niderlandami utrimannya yaknajkrashih vzayemin z Avstriyeyu prinajmni publichnogo aktivnogo vtruchannya u vnutrishnonimecki spravi zokrema dlya strimuvannya ambicij Prussiyi posilennya kontrolyu nad Richchyu Pospolitoyu Spadkoyemec prestolu Petro Fedorovich prihilnik Fridriha nenavidiv Bestuzheva u svoyu chergu Bestuzhev tuzh nenavidiv Petra Fedorovicha tozh koli narodivsya Pavlo Petrovich Bestuzhev zamisliv pozbaviti batka prestolu ta zakripiti jogo za Pavlom Petrovichem pid opikunstvom Katerini 1757 roku tyazhka hvoroba vrazila Yelizavetu Bestuzhev gadayuchi sho imperatricya vzhe ne vstane samovilno napisav general feldmarshalu shob toj povernuvsya do Rosiyi sho ostannij i zrobiv Prote Yelizaveta Petrivna oduzhala Rozgnivana na Bestuzheva za jogo svavillya imperatricya 27 lyutogo 1758 roku pozbavila kanclera chiniv ta vidznak Vinuvatcem jogo padinnya buv ulyublenec spadkoyemcya kamerger Povernennya grafa Oleksiya Petrovicha Bestuzheva z pidmoskovnogo zaslannya Imperatricya Katerina II prijmaye jogo 12 lipnya 1762 roku v peterburzkomu Litnomu palaci Oleksij Petrovich viyihav do sela pid Mozhajskom Moskovskoyi guberniyi yake nalezhalo jomu Jogo zasudili do strati prote imperatricya zaminila virok na zaslannya Vono trivalo do vocarinnya imperatrici Katerini II Jogo viklikali do Peterburga i Katerina povernula opalnomu chini ordeni ta perejmenuvala na general feldmarshala Okrim togo vidbuvsya visokij ukaz de bulo oprilyudneno vidomosti shodo nevinuvatosti Bestuzheva Ryumina Z 1741 1757 rokiv Bestuzhev brav uchast u vsih diplomatichnih spravah dogovorah i konvenciyah yaki Rosiya uklala z yevropejskimi derzhavami 1763 roku vin nadrukuvav u Moskvi vlasnu knizhku Vtiha hristiyanina u neshasti abo virshi vibrani zi Svyashennogo Pisma Cyu zh knizhku u podalshomu Bestuzhev nadrukuvav u Sankt Peterburzi v Gamburzi ta Stokgolmi francuzkoyu nimeckoyu ta shvedskoyu movami Preosvyashennim Gavriyilom yiyi bulo perekladeno latinoyu RodinaKancler Oleksij Petrovich Bestuzhev Ryumin buv odruzhenij z nimkeneyu Annoyu Ivanivnoyu Bettiher pomerla 1761 dochkoyu rosijskogo diplomatichnogo predstavnika v Gamburzi yaka otrimala 1748 roku pridvorne zvannya gofmejstrini Mav troh siniv Z nih dvoye Petro yakij zgaduyetsya v listi batka 1742 roku yak povnolitnij ta drugij im ya yakogo nevidomo pomerli do 1759 roku Lishe odin z siniv graf Andrij Oleksijovich 1726 1768 dozhiv do povazhnih rokiv V literaturi j kinoOleksij Bestuzhev figuruye yak odin iz personazhiv seriyi romaniv Troye z navigackoyi shkoli Pobachennya v Peterburzi Kancler ta populyarnoyi ekranizaciyi trilogiyi rezhiser Druzhinina pershoyi z nih Gardemarini vpered 1987 roku Vivat gardemarini 1991 roku Gardemarini III 1992 roku de rol Bestuzheva vikonav Yevgen Yevstignyeyev Odin iz chislennih personazhiv trilogiyi Valentina Pikulya Slovo ta sprava Perom i shpagoyu Favorit U drugij knizi odin z golovnih geroyiv PrimitkiBestuzhevy i Bestuzhevy Ryuminy Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1891 T IIIa S 623 626 d Track Q656d Track Q602358d Track Q24346529d Track Q19908137d Track Q4065721d Track Q23892897 A Presnyakov Bestuzhev Ryumin Aleksej Petrovich Russkij biograficheskij slovar SPb 1900 T 2 S 770 787 d Track Q21175473d Track Q656d Track Q20978267d Track Q1960551 Arhiv knyazya Voroncova Kniga 2 Bumagi grafa Mihaila Illarionovicha Voroncova sost Bartenev P I M 1871 s 21 Oleksij Mustafin Zapovit Petra i anglosaksi Espreso 2023 08 18 Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros DzherelaBantish Kamenskij Biografiyi rosijskih generalisimusiv ta general feldmarshaliv 24 j general feldmarshal graf Oleksij Petrovich Bestuzhev Ryumin 1 16 travnya 2012 u Wayback Machine Svarka dvoh pedantiv Skarga kanclera O P Bestuzheva Ryumina na radnika I D Shumahera 3 travnya 2018 u Wayback Machine Rosijskij Arhiv Istoriya Vitchizni u svidchennyah i dokumentah XVIII XX st Almanah M Studiya TRITE Ros Arhiv 2007 Bestuzhev Ryumin List kanclera Bestuzheva Ryumina do I D Bestuzheva Ryumina vid 10 lipnya 1764 r Russkaya starina 1876 T 15 1 S 211 212 3 listopada 2013 u Wayback Machine Bestuzhev Ryumin List kanclera Bestuzheva Ryumina do konstantinopolskogo patriarha vid 30 lipnya 1745 r Russkij arhiv 1865 Vid 2 e M 1866 Stb 351 354 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine Palmer Elena Peter III Der Prinz von Holstein Sutton Germany 2005 isbn 3 89702 788 7LiteraturaN F Serbina Bestuzhev Ryumin Oleksij Petrovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bestuzhev Ryumin Oleksij Petrovich