Кобиз або килкобиз чи кил-кобиз (каз. қобыз, қыл қобыз) — давньотюркський / тюркський, а також казахський народний двострунний смичковий музичний інструмент, що складається із дерев'яної ручки нагорі та по середині видовбаною півкулею без покриття верхньою дошкою, а внизу обтягнутого верблюжою шкірою завуженого порожнього виступу, який слугує також підставкою. На лукоподібний контур кобиза закріплюються струни звитих із . Грають на кобизі коротким вигнутим смичком, стискаючи нижню частину кил-кобиза в колінах. Кобиз мав сакральне значення, використовувався степовими шаманами-бакси для обрядів.
Легендарним творцем кобиза є тюркський філософ, поет-пісенник та композитор X століття — Коркит ата (Коркит) чи Коркут ата (Коркут). У 1980 році на березі Сирдар'ї, за переданням в місці поховання Коркита встановлено пам'ятник «Коркит Ата», де в архітектурі образно відображені особливості кобиза зі схожим відтворенням його звуку при подуві вітру. Цей пам'ятник визнано загальнотюркським культурним надбанням.
Кобиз — один з найдавніших в світі смичково-струнних інструментів, що був створений і розповсюджений тюркськими племенами, які змінювали його форму й призначення відповідно до своїх уявлень про музику, художньо-естетичним традиціям та наявним природним матеріалам. Казахський кобиз зберіг найдавніші риси у вигнутій формі спорідненій з луком. Тертя двох луків волосяними тятивами один об другий було прообразом гри на смичкових інструментах, при цьому лук був як смичком, так і корпусом інструмента. Робиться кобиз за древнім способом виготовлення музичних інструментів із суцільного обрізка дерева. Оскільки за стародавніми віруваннями багатьох народів, співоча жива душа дерева, яка звучатиме в інструменті, зберігається лише в цілісній частині деревини. Відкритий корпус кобиза з двома струнами із скручених пучків кінського волосся, дають густий та багатий обертонами тембр. Кобиз вважається прародителем низки смичкових інструментів, зокрема: фіделя, ребека (арабською «ребаб»), пошета, віоли, властивості яких поєдналися в появі скрипки.
Див. також
Примітки
- Казахстан. Национальная энциклопедия. Том 3. К—М // Алматы: «Қазақ энциклопедиясы», 2005; 560 с. ISBN: 9965-9746-4-0 / КОБЫЗ — С. 242 [Архівовано 19 Березня 2022 у Wayback Machine.]; КОРКЫТ АТА — С. 300-301.
- Утегалиева С. И. [ 11 Листопада 2019 у Wayback Machine.] Системообразующие характеристики музыкальных инструментов тюркских народов Центральной Азии [ 11 Листопада 2019 у Wayback Machine.] // «Вестник Адыгейского государственного университета». Выпуск № 1 (152) 2015; с. 236-240. SSN 2410-3489 / С. 239.
- Кокумбаева Б. Д. Культурология тенгрианского искусства: Учебное пособие [ 11 Листопада 2019 у Wayback Machine.] // [ru], 2012; 156 с. ISBN: 978-601-267-143-8 / С. 102-104.
- Лебедєв В. К. [ 29 Червня 2018 у Wayback Machine.] Словник-довідник з інструментознавства: Навчальний посібник // ВДПУ, 2010; 160 с. / С. 59.
- Кобыз [ 30 Березня 2019 у Wayback Machine.] // Большая российская энциклопедия
- Мухамбетова А. И. [ 19 Вересня 2020 у Wayback Machine.] В поисках предков скрипки [ 11 Листопада 2019 у Wayback Machine.] // [ru], 2007; № 4 / С. 125-133.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kobiz abo kilkobiz chi kil kobiz kaz kobyz kyl kobyz davnotyurkskij tyurkskij a takozh kazahskij narodnij dvostrunnij smichkovij muzichnij instrument sho skladayetsya iz derev yanoyi ruchki nagori ta po seredini vidovbanoyu pivkuleyu bez pokrittya verhnoyu doshkoyu a vnizu obtyagnutogo verblyuzhoyu shkiroyu zavuzhenogo porozhnogo vistupu yakij sluguye takozh pidstavkoyu Na lukopodibnij kontur kobiza zakriplyuyutsya struni zvitih iz Grayut na kobizi korotkim vignutim smichkom stiskayuchi nizhnyu chastinu kil kobiza v kolinah Kobiz mav sakralne znachennya vikoristovuvavsya stepovimi shamanami baksi dlya obryadiv Legendarnim tvorcem kobiza ye tyurkskij filosof poet pisennik ta kompozitor X stolittya Korkit ata Korkit chi Korkut ata Korkut U 1980 roci na berezi Sirdar yi za peredannyam v misci pohovannya Korkita vstanovleno pam yatnik Korkit Ata de v arhitekturi obrazno vidobrazheni osoblivosti kobiza zi shozhim vidtvorennyam jogo zvuku pri poduvi vitru Cej pam yatnik viznano zagalnotyurkskim kulturnim nadbannyam Kobiz Kobiz odin z najdavnishih v sviti smichkovo strunnih instrumentiv sho buv stvorenij i rozpovsyudzhenij tyurkskimi plemenami yaki zminyuvali jogo formu j priznachennya vidpovidno do svoyih uyavlen pro muziku hudozhno estetichnim tradiciyam ta nayavnim prirodnim materialam Kazahskij kobiz zberig najdavnishi risi u vignutij formi sporidnenij z lukom Tertya dvoh lukiv volosyanimi tyativami odin ob drugij bulo proobrazom gri na smichkovih instrumentah pri comu luk buv yak smichkom tak i korpusom instrumenta Robitsya kobiz za drevnim sposobom vigotovlennya muzichnih instrumentiv iz sucilnogo obrizka dereva Oskilki za starodavnimi viruvannyami bagatoh narodiv spivocha zhiva dusha dereva yaka zvuchatime v instrumenti zberigayetsya lishe v cilisnij chastini derevini Vidkritij korpus kobiza z dvoma strunami iz skruchenih puchkiv kinskogo volossya dayut gustij ta bagatij obertonami tembr Kobiz vvazhayetsya praroditelem nizki smichkovih instrumentiv zokrema fidelya rebeka arabskoyu rebab posheta violi vlastivosti yakih poyednalisya v poyavi skripki Div takozhKobzaPrimitkiKazahstan Nacionalnaya enciklopediya Tom 3 K M Almaty Қazak enciklopediyasy 2005 560 s ISBN 9965 9746 4 0 KOBYZ S 242 Arhivovano 19 Bereznya 2022 u Wayback Machine KORKYT ATA S 300 301 Utegalieva S I 11 Listopada 2019 u Wayback Machine Sistemoobrazuyushie harakteristiki muzykalnyh instrumentov tyurkskih narodov Centralnoj Azii 11 Listopada 2019 u Wayback Machine Vestnik Adygejskogo gosudarstvennogo universiteta Vypusk 1 152 2015 s 236 240 SSN 2410 3489 S 239 Kokumbaeva B D Kulturologiya tengrianskogo iskusstva Uchebnoe posobie 11 Listopada 2019 u Wayback Machine ru 2012 156 s ISBN 978 601 267 143 8 S 102 104 Lebedyev V K 29 Chervnya 2018 u Wayback Machine Slovnik dovidnik z instrumentoznavstva Navchalnij posibnik VDPU 2010 160 s S 59 Kobyz 30 Bereznya 2019 u Wayback Machine Bolshaya rossijskaya enciklopediya Muhambetova A I 19 Veresnya 2020 u Wayback Machine V poiskah predkov skripki 11 Listopada 2019 u Wayback Machine ru 2007 4 S 125 133