Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Церква Пресвятої Трійці в Зарваниці — культова споруда в селі Зарваниця Тернопільського району Тернопільської області, Україна. Парафіяльна церква УГКЦ. Належать до 3арваницького духовного центру УГКЦ. Споруджена у 1747—1754 роках. Місце перебування двох чудотворних ікон: ікони Божої Матері Зарваницької та ікони Розп'ятого Спаса Ісуса Христа (втрачена).
| Церква Пресвятої Трійці | |
|---|---|
 Фасад церкви, Різдво 2015 | |
| 49°13′31″ пн. ш. 25°21′48″ сх. д. / 49.22555300002777301° пн. ш. 25.36341100002777793° сх. д.Координати: 49°13′31″ пн. ш. 25°21′48″ сх. д. / 49.22555300002777301° пн. ш. 25.36341100002777793° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна Тернопільський район, Тернопільська область,, с. Зарваниця |
| Художник | |
| Засновник | Пйотр Міхал Мйончинський |
| Початок будівництва | 1747 |
| Кінець будівництва | 1754 |
| Стиль | бароко |
| Належність | УГКЦ |
| Реліквії | |
  Церква Пресвятої Трійці (Зарваниця) (Україна) | |
 Церква Пресвятої Трійці у Вікісховищі | |
Історичні відомості
Заснування мурованого храму
1747 року церковна громада села за фінансової допомоги тодішнього дідича Зарваниці чернігівського воєводи Пйотра Міхала Мйончинського гербу Сухекомнати розпочала будівництво мурованого храму. Це був один із високоякісних зразків галицького зодчества в стилі бароко. Його будували з каміння, взятого зі зруйнованого кримськими татарами замку в Полісюках за два кілометри від Зарваниці. За архівними даними, які опрацював о. Андрій Мельник у своїй книжці про Зарваницю, у замку також була «аріанська», власне, социніанська церква.
 | Замок у Зарваниці був обнесений стіною з воротами. У ньому був храм аріан, які сповідували це «сектантство» разом із дідичем Зарваниці. Раніше ці власники були пов'язані з католицькою родиною Ходоровських, дідичами Золотників [протягом XV століття]. І в самій Зарваниці спочатку сповідували католицький обряд, як свідчать нотаріальні акти церкви в Золотниках. Оригінальний текст (лат.) Arx in Zarwanica fuit murata cum porta in eadem fuit templum Arianorum, qui et Zarwanicae haeres eam sectam profitebantur prius hi haeredes juncti fuere familiae Chodorowski haeredibus Zlotnicensibus catholicis et catholicam religionem primo Zarwanicae profitentes fuere, testantur breviaria acta Ecclesiae Zlotniki. |  |
Соцініани були ревними унітаристами, протистояли з великим завзяттям культу Пресвятої Трійці. Не дивно, що на противагу «єретикам» у церкві над великим престолом був намальований Нікейський собор, а сама церква постала під назвою Пресвятої Трійці.
1754 року дерев'яна церква святого Івана Хрестителя згоріла; на місці, де вона стояла, отець Петро Білинський у 1901 році поставив кам'яний хрест. У тому ж році було завершено спорудження храму, чин освячення виконав отець Ілія Білинський.
1756 року було утворено окреме Зарваницьке намісництво, саме в церкві Пресвятої Трійці відбувалися численні судові слухання Бережанської консисторії львівського єпископа. Загалом у 1764—1786 роках було занотовано близько 1 000-чі судових актів, з них переважну більшість нотував зарваницький декан, бережанський намісник — о. Андрій Липницький.
Завершення робіт в інтер'єрі фіксує візитація 1759 року. За її даними, весь дах будівлі був під ґонтом, окрім куполу, перекритого білою бляхою. Підлогу в храмі встелили теребовлянськими плитами та цеглою. Навколо храму розташовувався цвинтар, оточений квадратним муром. На кладовищі стояла дубова дзвіниця, покрита ґонтом, що мала п'ять дзвонів, а ще один висів у куполі храму. Біля входу до церкви, ліворуч під аркадою, за дерев'яними ґратами розташовувався вівтар з іконою Покрови Богородиці. Навпроти нього, також за ґратами — вівтар св. апостолів Петра і Павла. Трохи далі від них був встановлений вівтар з іконою святого Юрія, написаний «альфреско». Вхід до двох церковних нав-каплиць перегороджували дерев'яні ґрати; стіни в них були оббиті вовняними та шовковими тканинами. У південній каплиці стояв невеликий вівтар із чудотворним образом Розп'ятого Ісуса Христа. На ньому була тернова корона з діамантами, золоті та срібні ланцюжки, золоті монети. Біля нього — шість великих дзеркал сріблом оправлених гданської роботи, багато срібних вотів. Північна каплиця мала також невеликий вівтар, з «відомою своїми ласками» іконою Богородиці, її прикраси були значно скромнішими, тут переважали корали та перли. Крім того, на стінах висіли намальовані на полотні та на дошках образи та ікони.
1759 року завершили виготовлення дерев'яної високомайстерної проповідальниці, кошти для чого надав канівський староста Микола Василь Потоцький. На проповідальниці помістили фігури Ісуса Христа на земній кулі та чотирьох євангелістів. На балдахіні проповідальниці, яка прикрашена кількома різьбленими статуями, розміщений герб Золота Пилява. Є чимало серйозних аргументів для того, аби вважати автором багатьох різьблених творів цієї церкви Йогана Георга Пінзеля, який працював у Бучачі, дідичній власності Миколи Василя Потоцького.
1784 року живописець Андрій Солецький виконав розписи в церкві, які відновив у 1859 році Антоній Качмарський.
1936 року маляр Володимир Іванюх (учень Олекси Новаківського), розмалював фасад церкви і при цій нагоді, виготовив теж копію чудотворної ікони Матері Божої.
У березні 1946 року після львівського псевдособору церкву було зачинено, у ній же одразу розмістили зерносклад колгоспу. Відновити свою роботу храм зміг лише з 1989 року.
Коронування
Чудотворну ікону («образ») Розп'ятого Спасителя, який коронували за дозволом Папи Римського, в 1742 році в присутності львівського греко-католицького митрополита Атаназія Шептицького, після пожежі 1754 року перенесли до цього храму.
1867 року заходами пароха (УГКЦ) у Зарваниці отця Порфирія Мандичевського, посла до Галицького сейму було урочисто короновано ікону Матері Божої в Зарваниці.
Пожертви церкві
- У 1761 році за погодження владики Лева Шептицького до актів духовного єпископського суду у Львові було внесено леґаційні записи про суми коштів на підтримку церкви. Перший запис від 22 січня 1761 р. стосувався леґації 5 000 злотих від Теофілі Стрибильської, з яких парафія мала річні відсотки.
- У травні 1765 року здійснено другу леґацію — запису 6 000 злотих від нурського чашника Томи Жураковського. З нього церква отримувала 7 % річних (420 злотих).
- 26 червня 1774 року Микола Василь Потоцький підписав свій заповіт, у якому призначив для церкви 8 000 польських злотих.
- У 1785 році від Семена Шептицького, Коморовського, Ксаверія Стоїнського.
Усипальниця
У храмі були поховані принаймні двоє «сотрудників церкви»: 22 червня 1781 р. — Матей Данашевський, а 20 жовтня 1771 р. — Іван Лисинецький, навпроти вівтаря Покрови Пресвятої Діви Марії.
Короткий опис
Архітектурні форми прості. Будівля — однонавна, хрещата із закругленою апсидою, до якої прилягають дві прибудови. Стіни фланковані стовпами. Двосхилий дах увінчує висока відкрита маківка. Розміри: 24 м х 25 м х 15 м.
Галерея
-
![image]()
Ікона Матері Божої Зарваницької в церкві -
![image]()
Дзвіниця біля церкви -
![image]()
Зображення церкви на поштівці. 1902 рік -
![image]()
Вигляд церкви до Першої світової війни -
![image]()
Розпис фасаду; Володимир Іванюх, 1936 рік -
![image]()
Інтер'єр церкви, 2018 рік -
![image]()
Храм на території церкви -
![image]()
Сповідальня
Див. також
Примітки
- о. Мельник А. Зарваниця. — Рогатин, 1926. — С. 45.
- о. Фірман, с. 11.
- Мельник, с. 35—37.
- Лазорак Б. Парафія паломницької церкви в Зарваниці у справах львівського духовного консисторського суду (1749-1765) // Unia Brzeska i jej konsekwencje [ 31 серпня 2018 у Wayback Machine.] / pod redakcją Anna Krochmal i Anna Nowak. — Przemyśl : Archiwum Państwowe w Przemyślu, 2017. — С. 76–79, 85. — ISBN .
- Квич Л. М., с. 118.
- (ua) . Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 2018-08-19 Власне доповідач наводить наступні факти: Це є знакова постать для Бучача, Львова, Зарваниці та всіх інших місць, де збережено його скульптури.
- Квич П.-Д. Паломницька Святиня Матері Божої в Зарваниці. — Тернопіль: Збруч, 2009. — С. 36, 80. — .
- Лазорак Б., с. 78.
- Krasny P., Ostrowski J. K. Wiadomosci biograficzne na temat Jana Jerzego Pinsla // Biuletyn Historii Sztuki. — 1995. — R. LVII. — S. 340.
- Zielińska Z. Potocki Mikołaj Bazyli h. Pilawa (1706?–1782)[недоступне посилання] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 114. (пол.)
- Бакович О.. Майстри сакрального образотворчого мистецтва Західного Поділля другої половини XVIII століття // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство / редкол.: М. Є. Станкевич, О. М. Голубець, Л. А. Кондрацька [та ін.] ; голов. ред. О. С. Смоляк. — Тернопіль : ТНПУ, 2014. — Вип. 1. — С. 223.
- Квич П.-Д. Паломницька Святиня Матері Божої в Зарваниці… — С. 62-63, 81.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — іл. — C. 158. — (Львівська сотня).
- Barącz S. [1]Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 63, 65. (пол.)
- Мельник, с. 56.
- Квич П.-Д. Паломницька Святиня Матері Божої в Зарваниці… — С. 82.
Джерела
- Квич Л. М. З Історії Марійського духовного центру Зарваниця [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.] // Наукові записки Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. — Історичне релігієзнавство. — 2011. — Вип. 5. — С. 111—121.
- Квич П.-Д. Паломницька Святиня Матері Божої в Зарваниці: богослов. погляд. — Тернопіль : В. Балюх, 2009. — 342, [38] с. : фотогр. — .
- о. Фірман В. Зарваниця. — Тернопіль, 2008. — 60 с.
- Krasny P. Lwowskie środowisko artystyczne wobec idei symbiozy sztuk w wystroju i wyposażeniu wnętrz sakralnych (1730—1780) [ 28 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Rocznik Historii Sztuki. — Warszawa, 2005. — № 30. — S. 183—185. (пол.)
- Zarwanica (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 427. (пол.)
Посилання
- Зарваниця. Парафіяльна церква Пресвятої Тройці та Покров Пресвятої Богородиці [ 14 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Presvyatoyi Trijci Cerkva Presvyatoyi Trijci v Zarvanici kultova sporuda v seli Zarvanicya Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Ukrayina Parafiyalna cerkva UGKC Nalezhat do 3arvanickogo duhovnogo centru UGKC Sporudzhena u 1747 1754 rokah Misce perebuvannya dvoh chudotvornih ikon ikoni Bozhoyi Materi Zarvanickoyi ta ikoni Rozp yatogo Spasa Isusa Hrista vtrachena Cerkva Presvyatoyi TrijciFasad cerkvi Rizdvo 201549 13 31 pn sh 25 21 48 sh d 49 22555300002777301 pn sh 25 36341100002777793 sh d 49 22555300002777301 25 36341100002777793 Koordinati 49 13 31 pn sh 25 21 48 sh d 49 22555300002777301 pn sh 25 36341100002777793 sh d 49 22555300002777301 25 36341100002777793Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina Ternopilskij rajon Ternopilska oblast s ZarvanicyaHudozhnikZasnovnikPjotr Mihal MjonchinskijPochatok budivnictva1747Kinec budivnictva1754StilbarokoNalezhnistUGKCRelikviyiIkona Bozhoyi Materi Zarvanickoyi Ikona Rozp yatogo Spasitelya ZarvanickaCerkva Presvyatoyi Trijci Zarvanicya Ukrayina Cerkva Presvyatoyi Trijci u VikishovishiIstorichni vidomostiVivtar chudotvornoyi ikoni Materi Bozhoyi Zarvanickoyi Propovidalnicya 1759 rik Zasnuvannya murovanogo hramu 1747 roku cerkovna gromada sela za finansovoyi dopomogi todishnogo didicha Zarvanici chernigivskogo voyevodi Pjotra Mihala Mjonchinskogo gerbu Suhekomnati rozpochala budivnictvo murovanogo hramu Ce buv odin iz visokoyakisnih zrazkiv galickogo zodchestva v stili baroko Jogo buduvali z kaminnya vzyatogo zi zrujnovanogo krimskimi tatarami zamku v Polisyukah za dva kilometri vid Zarvanici Za arhivnimi danimi yaki opracyuvav o Andrij Melnik u svoyij knizhci pro Zarvanicyu u zamku takozh bula arianska vlasne socinianska cerkva Zamok u Zarvanici buv obnesenij stinoyu z vorotami U nomu buv hram arian yaki spoviduvali ce sektantstvo razom iz didichem Zarvanici Ranishe ci vlasniki buli pov yazani z katolickoyu rodinoyu Hodorovskih didichami Zolotnikiv protyagom XV stolittya I v samij Zarvanici spochatku spoviduvali katolickij obryad yak svidchat notarialni akti cerkvi v Zolotnikah Originalnij tekst lat Arx in Zarwanica fuit murata cum porta in eadem fuit templum Arianorum qui et Zarwanicae haeres eam sectam profitebantur prius hi haeredes juncti fuere familiae Chodorowski haeredibus Zlotnicensibus catholicis et catholicam religionem primo Zarwanicae profitentes fuere testantur breviaria acta Ecclesiae Zlotniki Sociniani buli revnimi unitaristami protistoyali z velikim zavzyattyam kultu Presvyatoyi Trijci Ne divno sho na protivagu yeretikam u cerkvi nad velikim prestolom buv namalovanij Nikejskij sobor a sama cerkva postala pid nazvoyu Presvyatoyi Trijci 1754 roku derev yana cerkva svyatogo Ivana Hrestitelya zgorila na misci de vona stoyala otec Petro Bilinskij u 1901 roci postaviv kam yanij hrest U tomu zh roci bulo zaversheno sporudzhennya hramu chin osvyachennya vikonav otec Iliya Bilinskij 1756 roku bulo utvoreno okreme Zarvanicke namisnictvo same v cerkvi Presvyatoyi Trijci vidbuvalisya chislenni sudovi sluhannya Berezhanskoyi konsistoriyi lvivskogo yepiskopa Zagalom u 1764 1786 rokah bulo zanotovano blizko 1 000 chi sudovih aktiv z nih perevazhnu bilshist notuvav zarvanickij dekan berezhanskij namisnik o Andrij Lipnickij Zavershennya robit v inter yeri fiksuye vizitaciya 1759 roku Za yiyi danimi ves dah budivli buv pid gontom okrim kupolu perekritogo biloyu blyahoyu Pidlogu v hrami vstelili terebovlyanskimi plitami ta cegloyu Navkolo hramu roztashovuvavsya cvintar otochenij kvadratnim murom Na kladovishi stoyala dubova dzvinicya pokrita gontom sho mala p yat dzvoniv a she odin visiv u kupoli hramu Bilya vhodu do cerkvi livoruch pid arkadoyu za derev yanimi gratami roztashovuvavsya vivtar z ikonoyu Pokrovi Bogorodici Navproti nogo takozh za gratami vivtar sv apostoliv Petra i Pavla Trohi dali vid nih buv vstanovlenij vivtar z ikonoyu svyatogo Yuriya napisanij alfresko Vhid do dvoh cerkovnih nav kaplic peregorodzhuvali derev yani grati stini v nih buli obbiti vovnyanimi ta shovkovimi tkaninami U pivdennij kaplici stoyav nevelikij vivtar iz chudotvornim obrazom Rozp yatogo Isusa Hrista Na nomu bula ternova korona z diamantami zoloti ta sribni lancyuzhki zoloti moneti Bilya nogo shist velikih dzerkal sriblom opravlenih gdanskoyi roboti bagato sribnih votiv Pivnichna kaplicya mala takozh nevelikij vivtar z vidomoyu svoyimi laskami ikonoyu Bogorodici yiyi prikrasi buli znachno skromnishimi tut perevazhali korali ta perli Krim togo na stinah visili namalovani na polotni ta na doshkah obrazi ta ikoni 1759 roku zavershili vigotovlennya derev yanoyi visokomajsternoyi propovidalnici koshti dlya chogo nadav kanivskij starosta Mikola Vasil Potockij Na propovidalnici pomistili figuri Isusa Hrista na zemnij kuli ta chotiroh yevangelistiv Na baldahini propovidalnici yaka prikrashena kilkoma rizblenimi statuyami rozmishenij gerb Zolota Pilyava Ye chimalo serjoznih argumentiv dlya togo abi vvazhati avtorom bagatoh rizblenih tvoriv ciyeyi cerkvi Jogana Georga Pinzelya yakij pracyuvav u Buchachi didichnij vlasnosti Mikoli Vasilya Potockogo 1784 roku zhivopisec Andrij Soleckij vikonav rozpisi v cerkvi yaki vidnoviv u 1859 roci Antonij Kachmarskij 1936 roku malyar Volodimir Ivanyuh uchen Oleksi Novakivskogo rozmalyuvav fasad cerkvi i pri cij nagodi vigotoviv tezh kopiyu chudotvornoyi ikoni Materi Bozhoyi U berezni 1946 roku pislya lvivskogo psevdosoboru cerkvu bulo zachineno u nij zhe odrazu rozmistili zernosklad kolgospu Vidnoviti svoyu robotu hram zmig lishe z 1989 roku Koronuvannya Chudotvornu ikonu obraz Rozp yatogo Spasitelya yakij koronuvali za dozvolom Papi Rimskogo v 1742 roci v prisutnosti lvivskogo greko katolickogo mitropolita Atanaziya Sheptickogo pislya pozhezhi 1754 roku perenesli do cogo hramu 1867 roku zahodami paroha UGKC u Zarvanici otcya Porfiriya Mandichevskogo posla do Galickogo sejmu bulo urochisto koronovano ikonu Materi Bozhoyi v Zarvanici Pozhertvi cerkvi U 1761 roci za pogodzhennya vladiki Leva Sheptickogo do aktiv duhovnogo yepiskopskogo sudu u Lvovi bulo vneseno legacijni zapisi pro sumi koshtiv na pidtrimku cerkvi Pershij zapis vid 22 sichnya 1761 r stosuvavsya legaciyi 5 000 zlotih vid Teofili Stribilskoyi z yakih parafiya mala richni vidsotki U travni 1765 roku zdijsneno drugu legaciyu zapisu 6 000 zlotih vid nurskogo chashnika Tomi Zhurakovskogo Z nogo cerkva otrimuvala 7 richnih 420 zlotih 26 chervnya 1774 roku Mikola Vasil Potockij pidpisav svij zapovit u yakomu priznachiv dlya cerkvi 8 000 polskih zlotih U 1785 roci vid Semena Sheptickogo Komorovskogo Ksaveriya Stoyinskogo Usipalnicya U hrami buli pohovani prinajmni dvoye sotrudnikiv cerkvi 22 chervnya 1781 r Matej Danashevskij a 20 zhovtnya 1771 r Ivan Lisineckij navproti vivtarya Pokrovi Presvyatoyi Divi Mariyi Korotkij opisArhitekturni formi prosti Budivlya odnonavna hreshata iz zakruglenoyu apsidoyu do yakoyi prilyagayut dvi pribudovi Stini flankovani stovpami Dvoshilij dah uvinchuye visoka vidkrita makivka Rozmiri 24 m h 25 m h 15 m GalereyaIkona Materi Bozhoyi Zarvanickoyi v cerkvi Dzvinicya bilya cerkvi Zobrazhennya cerkvi na poshtivci 1902 rik Viglyad cerkvi do Pershoyi svitovoyi vijni Rozpis fasadu Volodimir Ivanyuh 1936 rik Inter yer cerkvi 2018 rik Hram na teritoriyi cerkvi SpovidalnyaDiv takozhIkona Bozhoyi Materi Zarvanickoyi Ikona Rozp yatogo Spasitelya Zarvanicka Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi Navariya Primitkio Melnik A Zarvanicya Rogatin 1926 S 45 o Firman s 11 Melnik s 35 37 Lazorak B Parafiya palomnickoyi cerkvi v Zarvanici u spravah lvivskogo duhovnogo konsistorskogo sudu 1749 1765 Unia Brzeska i jej konsekwencje 31 serpnya 2018 u Wayback Machine pod redakcja Anna Krochmal i Anna Nowak Przemysl Archiwum Panstwowe w Przemyslu 2017 S 76 79 85 ISBN 978 83 88172 68 7 Kvich L M s 118 ua Arhiv originalu za 19 serpnya 2018 Procitovano 2018 08 19 Vlasne dopovidach navodit nastupni fakti Ce ye znakova postat dlya Buchacha Lvova Zarvanici ta vsih inshih misc de zberezheno jogo skulpturi Kvich P D Palomnicka Svyatinya Materi Bozhoyi v Zarvanici Ternopil Zbruch 2009 S 36 80 ISBN 978 966 528 304 1 Lazorak B s 78 Krasny P Ostrowski J K Wiadomosci biograficzne na temat Jana Jerzego Pinsla Biuletyn Historii Sztuki 1995 R LVII S 340 Zielinska Z Potocki Mikolaj Bazyli h Pilawa 1706 1782 nedostupne posilannya Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1984 T XXVIII 1 zeszyt 116 S 114 pol Bakovich O Majstri sakralnogo obrazotvorchogo mistectva Zahidnogo Podillya drugoyi polovini XVIII stolittya Naukovi zapiski Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Gnatyuka Ser Mistectvoznavstvo redkol M Ye Stankevich O M Golubec L A Kondracka ta in golov red O S Smolyak Ternopil TNPU 2014 Vip 1 S 223 Kvich P D Palomnicka Svyatinya Materi Bozhoyi v Zarvanici S 62 63 81 Chornovol I 199 deputativ Galickogo sejmu Lviv Triada plyus 2010 il C 158 Lvivska sotnya Baracz S 1 Pamiatki buczackie Lwow Drukarnia Gazety narodowej 1882 S 63 65 pol Melnik s 56 Kvich P D Palomnicka Svyatinya Materi Bozhoyi v Zarvanici S 82 DzherelaKvich L M Z Istoriyi Marijskogo duhovnogo centru Zarvanicya 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Naukovi zapiski Prikarpatskogo nacionalnogo universitetu im Vasilya Stefanika Istorichne religiyeznavstvo 2011 Vip 5 S 111 121 Kvich P D Palomnicka Svyatinya Materi Bozhoyi v Zarvanici bogoslov poglyad Ternopil V Balyuh 2009 342 38 s fotogr ISBN 978 966 528 304 1 o Firman V Zarvanicya Ternopil 2008 60 s Krasny P Lwowskie srodowisko artystyczne wobec idei symbiozy sztuk w wystroju i wyposazeniu wnetrz sakralnych 1730 1780 28 lyutogo 2017 u Wayback Machine Rocznik Historii Sztuki Warszawa 2005 30 S 183 185 pol Zarwanica 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 427 pol PosilannyaCerkva Presvyatoyi Trijci u sestrinskih Vikiproyektah Portal Ternopilshina Cerkva Presvyatoyi Trijci u Vikishovishi Zarvanicya Parafiyalna cerkva Presvyatoyi Trojci ta Pokrov Presvyatoyi Bogorodici 14 veresnya 2014 u Wayback Machine