Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Івáн Фе дорович Федькó 24 червня 6 липня 1897 Хмелів Полтавська губернія 26 лютого 1939 1939 02 26 Москва радянський вій

Федько Іван Федорович

Федько Іван Федорович

Івáн Фе́дорович Федькó (24 червня (6 липня) 1897, Хмелів, Полтавська губернія — 26 лютого 1939(1939-02-26), Москва) — радянський військовий діяч, командарм 1-го рангу. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Член ЦК КП(б)У в 1937—1938 роках.

Іван Федорович Федько
image
Народження24 червня (6 липня) 1897
Хмелів, Роменський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть26 лютого 1939(1939-02-26) (41 рік)
Москва, СРСР
ПохованняРозстрільний полігон «Комунарка»
Країнаimage Російська імперія
image Російська республіка
image Російська СФРР
image Українська РСР
image СРСР
ОсвітаВійськова академія імені М. В. Фрунзе
ПартіяВКП(б) (1938)
ЧленЦентральний виконавчий комітет СРСР
Званняimage Командарм першого рангу
Війни / битвиПерша світова війна
Громадянська війна
Автографimage
Нагороди
image image image
image image image
image Федько Іван Федорович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Федько.

Біографія

Народився 24 червня [6 липня] 1897(18970706) року в селі Хмелів, тепер Роменський район, Сумська область, Україна. З селянської родини. У 1904—1916 роках проживав у Кишиневі, де після закінчення ремісничого училища в 1915 році працював на місцевій меблевій фабриці.

Склавши іспити на звання однорічника, у грудні 1915 року зарахований на військову службу. З квітня 1916 служив у 1-му запасному кулеметному полку в м. Ораніенбаум. У липні 1916 року в діючій армії, направлений до 420-го Сердобського полку Південно-Західного фронту. В одному з боїв був поранений.

В кінці 1916 року направлений на навчання в 4-у Київську школу прапорщиків, з якої в червні 1917 року випущений офіцером. Подальшу службу проходив у 35-му запасному піхотному полку в м. Феодосія на посаді командира взводу. У червні того ж року вступив в РКП (б). З серпня по листопад 1917 року — виборний командир батальйону. Тоді ж організував у Феодосії революційний комітет і загін Червоної гвардії, розгорнутий пізніше в Перший Чорноморський революційний полк.

Ще на стадії формування полк Федько (тоді — 1-й Чорноморський загін) здійснив рейд по Північній Таврії та Миколаївщині і взяв участь у Миколаївському повстанні 20–23 березня 1918 року. Після поразки повстання полк Федько до 1 травня бився проти німців у Північній Таврії і Криму.

Під час Громадянської війни воював на Північному Кавказі. З травня по жовтень 1918 року командував третьою та першою колонами військ Північного Кавказу. З 27 жовтня по листопад 1918 року призначений виконувачем обов'язки головнокомандувача революційними військами Північного Кавказу. У листопаді 1918 — лютому 1919 року був помічником командувача . 1919 року Федько став членом РВС Кримської радянської соціалістичної республіки та заступником командувача . 21-27 липня 1919 року начальником 14-ї армії, 22 липня — 11 листопада 1919 року начальником , яка в серпні 1919 року в складі військ протягом місяця вела бої проти Збройних сил Півдня Росії, прикриваючи зі сходу війська групи при їх просуванні на північ, до Києва. За бойові відзнаки був удостоєний ордена Червоного Прапора.

1920 року командував групою військ і 46-ю стрілецькою дивізією, що відзначилася особливо кривавими розправами над феодосійцями. За майстерне керівництво дивізією в боях на нікопольському плацдармі і виявлену хоробрість і мужність був нагороджений другим орденом Червоного Прапора.

У 1921 році брав участь у придушенні Кронштадтського повстання як командувач 187-ї курсантської стрілецької бригади, за що був нагороджений третім орденом Червоного Прапора. Після цього в травні 1921 року Федько брав участь у придушенні селянського повстання в Тамбовській губернії, очоливши 1-шу бойову ділянку.

Після закінчення Військової академії (1922) перебував на командних посадах у Червоній Армії: командир стрілецького корпусу (1924—1927), начальник штабу Північно-Кавказького військового округу (1928), заступник командуючого Ленінградським військовим округом (1928—1929), командуючий Кавказькою армією (1931), військами Приволзького військового округу (1932—1934), заступник командувача [ru] (1934—1937).

З травня 1937 року по січень 1938 року — командувач військ Київського військового округу. З січня 1938 року — перший заступник Наркома оборони СРСР. Одночасно з березня 1938 року був членом Головної військової ради РСЧА.

У 1937 році був обраний депутатом Верховної Ради СРСР 1-го скликання, а на його 1-й сесії в січні 1938 року — членом Президії Верховної Ради СРСР.

7 листопада 1938 року був заарештований, звинувачений в участі у «військово-фашистській змові». 26 лютого 1939 засуджений до смертної кари й того ж дня розстріляний. Реабілітований посмертно 1956 року.

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна (1939), чотирма орденами Червоного Прапора (1919, 1919, 1921, 1924).

Вшанування пам'яті за радянських часів

У с. Хмелів (1964), м. Суми (1967), м. Ромни (Пам'ятник Іванові Федьку (Ромни), 1977) були встановлені пам'ятники Федьку (нині демонтовані). Його ім'ям названо вулиці в Донецьку, Євпаторії, Севастополі, Сімферополі, Феодосії, див. вулиця Івана Федька.

Головне судно проекту 1596 виробництва ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» танкер довжиною 178,5 м носило ім'я «Командарм Федько».

2015 року після прийняття Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» прізвище Івана Федька Українським інститутом національної пам'яті було включено до списку осіб, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію.

Примітки

  1. Бобков А. Красный террор в Крыму. 1920—1921 годы
  2. Підстава: «Радянський військовий діяч, учасник бойових дій проти Армії УНР; брав участь в придушенні Кронштадтського повстання та селянського повстання в Тамбовській губернії (1921 р.)»

Посилання

  • [ з першоджерела 30 вересня 2007.]

Джерела

image Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ivan Fe dorovich Fedko 24 chervnya 6 lipnya 1897 Hmeliv Poltavska guberniya 26 lyutogo 1939 1939 02 26 Moskva radyanskij vijskovij diyach komandarm 1 go rangu Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya Chlen CK KP b U v 1937 1938 rokah Ivan Fedorovich FedkoNarodzhennya24 chervnya 6 lipnya 1897 Hmeliv Romenskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaSmert26 lyutogo 1939 1939 02 26 41 rik Moskva SRSRPohovannyaRozstrilnij poligon Komunarka Krayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Rosijska SFRR Ukrayinska RSR SRSROsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzePartiyaVKP b 1938 ChlenCentralnij vikonavchij komitet SRSRZvannya Komandarm pershogo ranguVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijnaAvtografNagorodi Fedko Ivan Fedorovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fedko BiografiyaNarodivsya 24 chervnya 6 lipnya 1897 18970706 roku v seli Hmeliv teper Romenskij rajon Sumska oblast Ukrayina Z selyanskoyi rodini U 1904 1916 rokah prozhivav u Kishinevi de pislya zakinchennya remisnichogo uchilisha v 1915 roci pracyuvav na miscevij meblevij fabrici Sklavshi ispiti na zvannya odnorichnika u grudni 1915 roku zarahovanij na vijskovu sluzhbu Z kvitnya 1916 sluzhiv u 1 mu zapasnomu kulemetnomu polku v m Oranienbaum U lipni 1916 roku v diyuchij armiyi napravlenij do 420 go Serdobskogo polku Pivdenno Zahidnogo frontu V odnomu z boyiv buv poranenij V kinci 1916 roku napravlenij na navchannya v 4 u Kiyivsku shkolu praporshikiv z yakoyi v chervni 1917 roku vipushenij oficerom Podalshu sluzhbu prohodiv u 35 mu zapasnomu pihotnomu polku v m Feodosiya na posadi komandira vzvodu U chervni togo zh roku vstupiv v RKP b Z serpnya po listopad 1917 roku vibornij komandir bataljonu Todi zh organizuvav u Feodosiyi revolyucijnij komitet i zagin Chervonoyi gvardiyi rozgornutij piznishe v Pershij Chornomorskij revolyucijnij polk She na stadiyi formuvannya polk Fedko todi 1 j Chornomorskij zagin zdijsniv rejd po Pivnichnij Tavriyi ta Mikolayivshini i vzyav uchast u Mikolayivskomu povstanni 20 23 bereznya 1918 roku Pislya porazki povstannya polk Fedko do 1 travnya bivsya proti nimciv u Pivnichnij Tavriyi i Krimu Pid chas Gromadyanskoyi vijni voyuvav na Pivnichnomu Kavkazi Z travnya po zhovten 1918 roku komanduvav tretoyu ta pershoyu kolonami vijsk Pivnichnogo Kavkazu Z 27 zhovtnya po listopad 1918 roku priznachenij vikonuvachem obov yazki golovnokomanduvacha revolyucijnimi vijskami Pivnichnogo Kavkazu U listopadi 1918 lyutomu 1919 roku buv pomichnikom komanduvacha 1919 roku Fedko stav chlenom RVS Krimskoyi radyanskoyi socialistichnoyi respubliki ta zastupnikom komanduvacha 21 27 lipnya 1919 roku nachalnikom 14 yi armiyi 22 lipnya 11 listopada 1919 roku nachalnikom yaka v serpni 1919 roku v skladi vijsk protyagom misyacya vela boyi proti Zbrojnih sil Pivdnya Rosiyi prikrivayuchi zi shodu vijska grupi pri yih prosuvanni na pivnich do Kiyeva Za bojovi vidznaki buv udostoyenij ordena Chervonogo Prapora 1920 roku komanduvav grupoyu vijsk i 46 yu strileckoyu diviziyeyu sho vidznachilasya osoblivo krivavimi rozpravami nad feodosijcyami Za majsterne kerivnictvo diviziyeyu v boyah na nikopolskomu placdarmi i viyavlenu horobrist i muzhnist buv nagorodzhenij drugim ordenom Chervonogo Prapora U 1921 roci brav uchast u pridushenni Kronshtadtskogo povstannya yak komanduvach 187 yi kursantskoyi strileckoyi brigadi za sho buv nagorodzhenij tretim ordenom Chervonogo Prapora Pislya cogo v travni 1921 roku Fedko brav uchast u pridushenni selyanskogo povstannya v Tambovskij guberniyi ocholivshi 1 shu bojovu dilyanku Pislya zakinchennya Vijskovoyi akademiyi 1922 perebuvav na komandnih posadah u Chervonij Armiyi komandir strileckogo korpusu 1924 1927 nachalnik shtabu Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu 1928 zastupnik komanduyuchogo Leningradskim vijskovim okrugom 1928 1929 komanduyuchij Kavkazkoyu armiyeyu 1931 vijskami Privolzkogo vijskovogo okrugu 1932 1934 zastupnik komanduvacha ru 1934 1937 Z travnya 1937 roku po sichen 1938 roku komanduvach vijsk Kiyivskogo vijskovogo okrugu Z sichnya 1938 roku pershij zastupnik Narkoma oboroni SRSR Odnochasno z bereznya 1938 roku buv chlenom Golovnoyi vijskovoyi radi RSChA U 1937 roci buv obranij deputatom Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya a na jogo 1 j sesiyi v sichni 1938 roku chlenom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR 7 listopada 1938 roku buv zaareshtovanij zvinuvachenij v uchasti u vijskovo fashistskij zmovi 26 lyutogo 1939 zasudzhenij do smertnoyi kari j togo zh dnya rozstrilyanij Reabilitovanij posmertno 1956 roku NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina 1939 chotirma ordenami Chervonogo Prapora 1919 1919 1921 1924 Vshanuvannya pam yati za radyanskih chasivU s Hmeliv 1964 m Sumi 1967 m Romni Pam yatnik Ivanovi Fedku Romni 1977 buli vstanovleni pam yatniki Fedku nini demontovani Jogo im yam nazvano vulici v Donecku Yevpatoriyi Sevastopoli Simferopoli Feodosiyi div vulicya Ivana Fedka Golovne sudno proektu 1596 virobnictva VAT Hersonskij sudnobudivnij zavod tanker dovzhinoyu 178 5 m nosilo im ya Komandarm Fedko 2015 roku pislya prijnyattya Zakonu Ukrayini Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki prizvishe Ivana Fedka Ukrayinskim institutom nacionalnoyi pam yati bulo vklyucheno do spisku osib chiya diyalnist pidpadaye pid diyu zakoniv pro dekomunizaciyu PrimitkiBobkov A Krasnyj terror v Krymu 1920 1921 gody Pidstava Radyanskij vijskovij diyach uchasnik bojovih dij proti Armiyi UNR brav uchast v pridushenni Kronshtadtskogo povstannya ta selyanskogo povstannya v Tambovskij guberniyi 1921 r Posilannya z pershodzherela 30 veresnya 2007 DzherelaBojko O D Vidatnij vijskovij diyach 80 richchya z dnya narodzhennya I F Fedka Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1977 7 S 118 Bojko O D Buravchenkov A O Ivan Fedorovich Fedko Do 90 richchya z dnya narodzhennya Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1987 7 317 S 137 139 Obertas I L Komandarm Fedko M Voenizdat 1973 168 s Sovetskie polkovodcy i voenachalniki ros Fedko Ivan Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 9 S 3492 Yakupov N M Komandarm I F Fedko Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1991 11 368 S 53 58 Ce nezavershena stattya pro vijskovogo diyacha abo diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ