Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Теодеберт І (фр. Théodebert I; близько 500—548) — король франків у 533—548 роках. Правив Австразією зі столицею у Меці. Син Теодоріха І.
| Теодеберт І фр. Theudebert I | |
|---|---|
 | |
| Правління | 533—548 |
| Попередник | Теодоріх I |
| Біографічні дані | |
| Народження | 500 невідомо |
| Смерть | 548 Мец d |
| Дружина | (1-ша), (2-га), ім'я невідоме (3-тя) |
| Діти | Теодебальд |
| Династія | Меровінги |
| Батько | Теодоріх I |
| Мати | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Молоді роки
«Статний та діяльний», як про нього пише Григорій Турський, Теодеберт відігравав важливу роль у політичному та військовому житті Австразії та Франкської держави загалом ще під час життя батька. Зокрема, він відбив данський напад на узбережжя Австразії, вбивши під час морської битви їхнього короля та повернувши награбовану здобич. Брав участь у завойовницькому поході на Тюрингію.
533 року спільно з сином Хлотара І — своїм двоюріднім братом — здійснив похід на вестготів. Гунтар, однак, невдовзі повернувся додому безрезультатно, а Теодеберт зміг підкорити владі франків дві фортеці поблизу міста Безьє.
Сходження на престол
Перебуваючи в поході проти вестготів, Теодеберт дізнався про тяжку хворобу батька і поспішив повернутись додому, щоб прийняти від нього владу. Наприкінці 533 р. Теодоріх І помер, а його володіннями спробували заволодіти Хільдеберт I та Хлотар I. За допомоги своєї військової дружини Теодеберт зумів відбити напад дядьків та затвердив свою владу в Австразії. Незабаром Хільдеберт не лише припинив війну, але й визнав Теодеберта за свого сина, оскільки не мав власних дітей.
Утворивши союз, Хільдеберт та Теодеберт виступають цього разу спільно проти Хлотара. Маючи військову перевагу, вони почали облогу табору супротивника. Однак через негоду відступили та уклали мир.
Внутрішня політика
Теодеберт користувався значною повагою серед підвладного населення через свою справедливість, щедрість та милосердність. Підтримував тісні зв'язки з католицькими ієрархами, зокрема обдаровував релігійні установи та звільнив церкви Клермона від оподаткування. Марій Аваншський у своїй «Хроніці» називає його «великим королем франків».
На Теодеберта мали значний вплив галло-римські радники (Астеріол, Секундін, Парфеній тощо). Намагався відкрито наслідувати римських імператорів. Вів дипломатичне листування з Візантією. Першим серед варварських королів наказав викарбувати монети із власним зображенням, а не константинопольського правителя. В Арлі організував кінні змагання.
Зовнішня політика
534 року спільно з дядьками поділив завойоване перед цим франками Бургундське королівство, отримавши його північні землі, що вже пізніше отримали назву Франш-Конте.
Головним напрямом експансії франків на чолі з Теодебертом був південь, де король втрутився у протистояння остготів з Візантією. За прихильність Теодеберта змагались обидва супротивники. Намагаючись заручитися його підтримкою, король остготів Вітігес 537 року поступився на користь франків Провансом, що був поділений між Хільдебертом та Теодебертом. Після цього останній формально виступив на боці остготів, хоча насправді переслідував власні інтереси в регіоні.
539 року Теодеберт напав на Північну Італію, спустошивши Лігурію та Емілію (особливо постраждала Генуя). Подальше просування його війська зупинила епідемія шигельозу. Після 541 року, як зазначив Прокопій Кесарійський, зумів підкорити своїй владі більшу частину Північної Італії, зокрема змусив виплачувати собі данину венетів, а також мешканців Коттійських Альп та Лігурії.
Родина
Був заручений з — дочкою короля лангобардів . Проте під час походу на вестготів познайомився з вдовою та став з нею жити, а після сходження на престол — офіційно одружився. Мав сина від Деотерії.
Через незадоволення франків після кількох років спільного з Деотерією життя був змушений розійтись з нею та виконати свою обіцянку, що була дана Візігарді. Однак прожив з останньою недовго, оскільки вона рано померла. Був одруженим втретє.
Примітки
- Григорий Турский. История франков, кн. III. М., 1987. С. 63. (рос.)
- Григорий Турский. История франков, кн. III. М., 1987. С. 66. (рос.)
- Григорий Турский. История франков, кн. III. М., 1987. С. 75. (рос.)
- Григорий Турский. История франков, кн. III. М., 1987. С. 76. (рос.)
- Григорий Турский. История франков, кн. III. М., 1987. С. 77. (рос.)
- Marii Episcopi Aventicensis Chronica. MGH, AA. Bd. XI. Berlin. 1894
- Прокопий Кесарийский. Война с готами. О постройках. М., 1996. С. 98 (рос.)
- Григорий Турский. История франков, кн. III. М., 1987. С. 75-76. (рос.)
Посилання
- Григорій Турський. Історія франків
- Марій Аваншський. Хроніка
- Прокопій Кесарійський. Війна з готами
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teodebert I fr Theodebert I blizko 500 548 korol frankiv u 533 548 rokah Praviv Avstraziyeyu zi stoliceyu u Meci Sin Teodoriha I Teodebert I fr Theudebert IPravlinnya533 548PoperednikTeodorih IBiografichni daniNarodzhennya500 nevidomoSmert548 Mec dDruzhina 1 sha 2 ga im ya nevidome 3 tya DitiTeodebaldDinastiyaMerovingiBatkoTeodorih IMati Mediafajli u VikishovishiMolodi roki Statnij ta diyalnij yak pro nogo pishe Grigorij Turskij Teodebert vidigravav vazhlivu rol u politichnomu ta vijskovomu zhitti Avstraziyi ta Frankskoyi derzhavi zagalom she pid chas zhittya batka Zokrema vin vidbiv danskij napad na uzberezhzhya Avstraziyi vbivshi pid chas morskoyi bitvi yihnogo korolya ta povernuvshi nagrabovanu zdobich Brav uchast u zavojovnickomu pohodi na Tyuringiyu 533 roku spilno z sinom Hlotara I svoyim dvoyuridnim bratom zdijsniv pohid na vestgotiv Guntar odnak nevdovzi povernuvsya dodomu bezrezultatno a Teodebert zmig pidkoriti vladi frankiv dvi forteci poblizu mista Bezye Shodzhennya na prestolPerebuvayuchi v pohodi proti vestgotiv Teodebert diznavsya pro tyazhku hvorobu batka i pospishiv povernutis dodomu shob prijnyati vid nogo vladu Naprikinci 533 r Teodorih I pomer a jogo volodinnyami sprobuvali zavoloditi Hildebert I ta Hlotar I Za dopomogi svoyeyi vijskovoyi druzhini Teodebert zumiv vidbiti napad dyadkiv ta zatverdiv svoyu vladu v Avstraziyi Nezabarom Hildebert ne lishe pripiniv vijnu ale j viznav Teodeberta za svogo sina oskilki ne mav vlasnih ditej Utvorivshi soyuz Hildebert ta Teodebert vistupayut cogo razu spilno proti Hlotara Mayuchi vijskovu perevagu voni pochali oblogu taboru suprotivnika Odnak cherez negodu vidstupili ta uklali mir Zolotij solid Teodeberta I 534 r Vnutrishnya politikaTeodebert koristuvavsya znachnoyu povagoyu sered pidvladnogo naselennya cherez svoyu spravedlivist shedrist ta miloserdnist Pidtrimuvav tisni zv yazki z katolickimi iyerarhami zokrema obdarovuvav religijni ustanovi ta zvilniv cerkvi Klermona vid opodatkuvannya Marij Avanshskij u svoyij Hronici nazivaye jogo velikim korolem frankiv Na Teodeberta mali znachnij vpliv gallo rimski radniki Asteriol Sekundin Parfenij tosho Namagavsya vidkrito nasliduvati rimskih imperatoriv Viv diplomatichne listuvannya z Vizantiyeyu Pershim sered varvarskih koroliv nakazav vikarbuvati moneti iz vlasnim zobrazhennyam a ne konstantinopolskogo pravitelya V Arli organizuvav kinni zmagannya Zovnishnya politika534 roku spilno z dyadkami podiliv zavojovane pered cim frankami Burgundske korolivstvo otrimavshi jogo pivnichni zemli sho vzhe piznishe otrimali nazvu Fransh Konte Golovnim napryamom ekspansiyi frankiv na choli z Teodebertom buv pivden de korol vtrutivsya u protistoyannya ostgotiv z Vizantiyeyu Za prihilnist Teodeberta zmagalis obidva suprotivniki Namagayuchis zaruchitisya jogo pidtrimkoyu korol ostgotiv Vitiges 537 roku postupivsya na korist frankiv Provansom sho buv podilenij mizh Hildebertom ta Teodebertom Pislya cogo ostannij formalno vistupiv na boci ostgotiv hocha naspravdi peresliduvav vlasni interesi v regioni 539 roku Teodebert napav na Pivnichnu Italiyu spustoshivshi Liguriyu ta Emiliyu osoblivo postrazhdala Genuya Podalshe prosuvannya jogo vijska zupinila epidemiya shigelozu Pislya 541 roku yak zaznachiv Prokopij Kesarijskij zumiv pidkoriti svoyij vladi bilshu chastinu Pivnichnoyi Italiyi zokrema zmusiv viplachuvati sobi daninu venetiv a takozh meshkanciv Kottijskih Alp ta Liguriyi RodinaBuv zaruchenij z dochkoyu korolya langobardiv Prote pid chas pohodu na vestgotiv poznajomivsya z vdovoyu ta stav z neyu zhiti a pislya shodzhennya na prestol oficijno odruzhivsya Mav sina vid Deoteriyi Cherez nezadovolennya frankiv pislya kilkoh rokiv spilnogo z Deoteriyeyu zhittya buv zmushenij rozijtis z neyu ta vikonati svoyu obicyanku sho bula dana Vizigardi Odnak prozhiv z ostannoyu nedovgo oskilki vona rano pomerla Buv odruzhenim vtretye PrimitkiGrigorij Turskij Istoriya frankov kn III M 1987 S 63 ros Grigorij Turskij Istoriya frankov kn III M 1987 S 66 ros Grigorij Turskij Istoriya frankov kn III M 1987 S 75 ros Grigorij Turskij Istoriya frankov kn III M 1987 S 76 ros Grigorij Turskij Istoriya frankov kn III M 1987 S 77 ros Marii Episcopi Aventicensis Chronica MGH AA Bd XI Berlin 1894 Prokopij Kesarijskij Vojna s gotami O postrojkah M 1996 S 98 ros Grigorij Turskij Istoriya frankov kn III M 1987 S 75 76 ros PosilannyaGrigorij Turskij Istoriya frankiv Marij Avanshskij Hronika Prokopij Kesarijskij Vijna z gotami