Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дмитро Леонідович Романовський (1861 — 19 лютого 1921, Кисловодськ) — російський терапевт, гематолог, мікробіолог та інфекціоніст, доктор медицини, відомий створенням методу фарбування найпростіших та клітин крові.
| Романовський Дмитро Леонідович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 19 жовтня 1861 Псковська губернія, Російська імперія |
| Помер | 19 лютого 1921 (59 років) Кисловодськ, d, Терська губернія, РСФРР |
| Країна |  Російська імперія Російська СФРР |
| Діяльність | лікар, офтальмолог |
| Alma mater | d Санкт-Петербурзький державний університет |
| Галузь | медицина, внутрішні захворювання, інфекційні хвороби, мікробіологія і військова медицина |
| Заклад | d |
| Посада | викладач університету |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медицини |
 Романовський Дмитро Леонідович у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в 1861 році, в Псковській губернії, з міщан. У 1880 році вступив до Санкт-Петербурзького університету на природне відділення фізико-математичного факультету, де пройшов два курси, а в 1882 році був прийнятий на «підготовчий» курс Військово-медичної академії, яку закінчив із відзнакою в 1886 році.
30 листопада 1886 року його призначено молодшим ординатором Іваногородського військового госпіталю, а 31 грудня того ж року переведено молодшим лікарем у Ревельский місцевий лазарет, де він працював до кінця вересня 1889 року в терапевтичному відділенні. У вересні 1889 року його прикомандировано до Петербурзького Миколаївського військового госпіталю, де він працював спочатку при клінічному відділенні професора М. І. Афанасьєва, а з травня 1890 року завідував очним відділенням госпіталю.
1891 року захистив дисертацію на ступінь доктора медицини «До питання о паразитології та терапії болотної гарячки», де описав морфологічні особливості малярійного плазмодія та лікування малярії хініном.
З 1908 року і до кінця життя Романовський був професором Клінічного інституту удосконалення лікарів у Петербурзі. Помер 19 лютого 1921 року в Кисловодську від серцевого нападу.
Метод фарбування
Пріоритет використання фарби з метиленового синього і еозину для дослідження препаратів крові та паразитів крові належить Чеславу Івановичу Хенцинському — військовому лікарю і прозектору Одеської міської лікарні, який у 1889 році застосував для фарбування мазків крові та кров'яних паразитів метиленовий синій у поєднанні з еозином. Хенцинський спочатку використовував послідовне подвійне забарвлення насиченим водним розчином метиленового синього, розведеним наполовину дистильованою водою, і спиртовим розчином еозину (0,5 г еозину, 60 г етанолу і 40 г води). Згодом він став використовувати суміш рівних обсягів цих розчинів, фарбування наступало через 4-5 хв. У результаті виходило двоколірне забарвлення: еритроцити забарвлювалися в рожевий колір, малярійні плазмодії — в блакитний колір і були чітко видні на тлі еритроцитів. Також у блакитний колір зафарбовувалися ядра лейкоцитів.
Однак, двоколірне забарвлення не дозволяло виявляти особливості будови малярійних плазмодіїв, зокрема, не виявлялося ядро цього найпростішого, недостатньо добре виявлялися й особливості морфології клітин крові. Це спонукало Д. Л. Романовського модернізувати методику. Вибір барвників був зроблений на основі робіт Ч. І. Хенцинського. У своїй дисертації він зазначив, що використав теорію Пауля Ерліха, якій помітив, що ядра більшості клітим фарбуються головною мірою основними і нейтральними фарбами. Романовський став шукати нейтральні комбінації між метиленовим синім і еозином. Шляхом численних дослідів він знайшов, що якщо змішувати профільтровані водні розчини метиленового синього і еозину, то настає момент, коли, при надлишку останнього, випадає нерозчинний у суміші осад, причому сама суміш набуває фіолетового відтінку. Підшукуючи постійні об'ємні кількості для конкретних розчинів, він виявив, що осадок починає чітко з'являтися при змішуванні однієї частинки концентрованого розчину метиленового синього та двох чашок 1 % водного розчину еозину. Романовський спостеріг, що суміш у цей момент володіла сильною забарвлюючою здатністю, особливо ядра добре фарбувалися ядра, причому фарба не втрачала своєї виборчої здібності; але, крім зазначених фарб, в суміші виходила якась третя фарба, яка мала абсолютно особливий колір і найбільшу спорідненість до ядер, точніше до їхньої хроматинової мережі. Тут Романовський вказав на наявність (або появу) в суміші третьої фарби. Тепер відомо, що це азур В — продукт окислення метиленового синього, а ядра вона забарвлює в червоно-фіолетовий колір у поєднанні з еозином. Наразі очевидно, що «третя фарба» початково містилася в розчині витриманого метиленового синього.
Надалі він встановив, що початок випадіння осаду (час найбільшою здатності суміші фарбувати ядра) пізнається наступним простим способом, для практики необхідним, тому що тодішні фарби різних фірм не однакові, в чому він переконалися численними дослідами. У градуйований (на 10 куб. см) скляний циліндр він наливав розчин метиленового синього (2 куб. см) і до нього обережно приливав розчин еозину. Спочатку суміш залишалася темно-синьою, але коли наставала нейтралізація, після додавання еозину, він переставав цілком змішуватися з метиленовим синім і залишався над поверхнею суміші у вигляді прозорого шару. Невеликий надлишок еозину, втім, не шкодив фарбуванню. Отримана таким чином суміш фарб ретельно розмішувалася скляною паличкою, але не фільтрувалася, тому що при фільтрації чомусь втрачалася вибіркова фарбувальна здатність.
Найкраще метиленовий синій починав фарбувати, коли на поверхні розчину з'являлася цвіль, що було видно по білому нальоту на поверхні. Романовський мав постійно велику пляшку з насиченим до осаду розчином метиленового синього, у міру зменшення якого доливав води, збовтував і, давши відстоятися, відфільтровував для вживання. Він також помітив, що старий розчин метиленового синього для свого насичення вимагає менше еозину, а тому він хоч раз у два місяці повторював пробу на початок випадання осаду, і вже через 9 місяців перший обсяг синього вимагав вже не 2, а тільки 1,5 обсягу еозину.
Про результати своїх досліджень він написав:
 | У моїх препаратах я отримую завжди наступну картину: червоні кульки (еритроцити) пофарбовані в рожевий колір, протоплазма еозинофілів — в насичено рожевий, (плазмодії) малярії і протоплазма лімфоцитів — у світло-синій, кров'яні пластинки (тромбоцити) і ядра білих кульок (лейкоцити) — в темно-фіолетовий, ядра чужеядних (плазмодії малярії) — в пурпурово-фіолетовий, протоплазма лейкоцитів у слабо-фіолетовий, до чого можна бачити перехідні кольору від світлосиньої протоплазми лімфоцитів до фіолетової лейкоцитів. |  |
Деякі науковці вважають, що Дмитрій Романовський є першим науковцем, що обґрунтував підходи до того лікування, яке зараз називають хіміотерапією і на кілька років випередив Пауля Ерліха.
Наприкінці XX століття з'явилися статті, в яких пріоритет Романовського було поставлено під сумнів. Однак аналіз хроніки публікацій Романовського стосовно проблеми фарбування свідчить, що він випередив своїм описом інших дослідників, що підтверджується й тим, що Гімза, який удосконалив методику Романовського, описав це як метод Романовського — Гімзи.
Основні наукові твори
- «Квопросу о строении чужеядных малярии», Врачъ, 1890 г., № 52, 1171—1173.
- «К вопросу о паразитологии и терапии болотной лихорадки», СПб, 1891 г. 118 с. Дисертація на ступінь доктора медицини
- «О специфическом действии хинина при болотной лихарадке» Врачъ, 1891 г., № 18, 438—440.
- Romanowsky, D. L. 1891. Zur Frage der Parasitologie und Therapie der Malaria. St.Petersburg Med. Wochenschr. 16: № 34, 297—302; № 35, 307—316 (нім.)
Примітки
- Д. Л. Романовский «К вопросу о паразитологии и терапии болотной лихорадки» — 1891. стор. 118. Дисертація на ступінь доктора медицини [1] (рос.)
- Lillie RD: Romanowsky-Malachowski stains: The so-called Romanowsky stain: Malachowski's 1891 use of alkali polychromed methylene blue for malaria plasmodia. Stain Technol. 53:23-28, 1978. (англ.)
- Woronzoff-Dashkoff K: The Ehrlich-Chenzinsky-Plehn-Malachowski-Romanowsky-Nocht-Jenner-MayGruЁnwald-Leishman-Reuter-Wright-Giemsa-Lillie-Roe-Wilcox Stain: The mystery unfolds. Clin Lab Med 13:759, 1993. (англ.)
- G. Giemsa Über Romanowsky-Giemsa-Färbung / Zbl. f. Bakteriol. 31, 1902, Abt. I, S. 429 (нім.)
Джерела
- Алексеев Г. А., Засухин Д. Н. Памяти Дмитрия Леонидовича Романовского к 120-летию со дня рождения Пробл. гематологии и переливания крови, 1981, т. 26, № 3, с. 59-60. (рос.)
- Дьяченко С. С. Дмитрий Леонидович Романовский (1861—1921) Врачебное дело, 1952, 4, 367—370 (рос.)
- К 120-й годовщине открытия эффекта Романовского. Окраска по Романовскому: к вопросу о приоритете. А. В. Безруков, ООО ЭМКО. 2010. [2] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Romanovskij Dmitro Leonidovich Romanovskij 1861 19 lyutogo 1921 Kislovodsk rosijskij terapevt gematolog mikrobiolog ta infekcionist doktor medicini vidomij stvorennyam metodu farbuvannya najprostishih ta klitin krovi Romanovskij Dmitro LeonidovichNarodivsya19 zhovtnya 1861 1861 10 19 Pskovska guberniya Rosijska imperiyaPomer19 lyutogo 1921 1921 02 19 59 rokiv Kislovodsk d Terska guberniya RSFRRKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRRDiyalnistlikar oftalmologAlma materd Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetGaluzmedicina vnutrishni zahvoryuvannya infekcijni hvorobi mikrobiologiya i vijskova medicinaZakladdPosadavikladach universitetuVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor medicini Romanovskij Dmitro Leonidovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v 1861 roci v Pskovskij guberniyi z mishan U 1880 roci vstupiv do Sankt Peterburzkogo universitetu na prirodne viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu de projshov dva kursi a v 1882 roci buv prijnyatij na pidgotovchij kurs Vijskovo medichnoyi akademiyi yaku zakinchiv iz vidznakoyu v 1886 roci 30 listopada 1886 roku jogo priznacheno molodshim ordinatorom Ivanogorodskogo vijskovogo gospitalyu a 31 grudnya togo zh roku perevedeno molodshim likarem u Revelskij miscevij lazaret de vin pracyuvav do kincya veresnya 1889 roku v terapevtichnomu viddilenni U veresni 1889 roku jogo prikomandirovano do Peterburzkogo Mikolayivskogo vijskovogo gospitalyu de vin pracyuvav spochatku pri klinichnomu viddilenni profesora M I Afanasyeva a z travnya 1890 roku zaviduvav ochnim viddilennyam gospitalyu 1891 roku zahistiv disertaciyu na stupin doktora medicini Do pitannya o parazitologiyi ta terapiyi bolotnoyi garyachki de opisav morfologichni osoblivosti malyarijnogo plazmodiya ta likuvannya malyariyi hininom Z 1908 roku i do kincya zhittya Romanovskij buv profesorom Klinichnogo institutu udoskonalennya likariv u Peterburzi Pomer 19 lyutogo 1921 roku v Kislovodsku vid sercevogo napadu Metod farbuvannyaPrioritet vikoristannya farbi z metilenovogo sinogo i eozinu dlya doslidzhennya preparativ krovi ta parazitiv krovi nalezhit Cheslavu Ivanovichu Hencinskomu vijskovomu likaryu i prozektoru Odeskoyi miskoyi likarni yakij u 1889 roci zastosuvav dlya farbuvannya mazkiv krovi ta krov yanih parazitiv metilenovij sinij u poyednanni z eozinom Hencinskij spochatku vikoristovuvav poslidovne podvijne zabarvlennya nasichenim vodnim rozchinom metilenovogo sinogo rozvedenim napolovinu distilovanoyu vodoyu i spirtovim rozchinom eozinu 0 5 g eozinu 60 g etanolu i 40 g vodi Zgodom vin stav vikoristovuvati sumish rivnih obsyagiv cih rozchiniv farbuvannya nastupalo cherez 4 5 hv U rezultati vihodilo dvokolirne zabarvlennya eritrociti zabarvlyuvalisya v rozhevij kolir malyarijni plazmodiyi v blakitnij kolir i buli chitko vidni na tli eritrocitiv Takozh u blakitnij kolir zafarbovuvalisya yadra lejkocitiv Odnak dvokolirne zabarvlennya ne dozvolyalo viyavlyati osoblivosti budovi malyarijnih plazmodiyiv zokrema ne viyavlyalosya yadro cogo najprostishogo nedostatno dobre viyavlyalisya j osoblivosti morfologiyi klitin krovi Ce sponukalo D L Romanovskogo modernizuvati metodiku Vibir barvnikiv buv zroblenij na osnovi robit Ch I Hencinskogo U svoyij disertaciyi vin zaznachiv sho vikoristav teoriyu Paulya Erliha yakij pomitiv sho yadra bilshosti klitim farbuyutsya golovnoyu miroyu osnovnimi i nejtralnimi farbami Romanovskij stav shukati nejtralni kombinaciyi mizh metilenovim sinim i eozinom Shlyahom chislennih doslidiv vin znajshov sho yaksho zmishuvati profiltrovani vodni rozchini metilenovogo sinogo i eozinu to nastaye moment koli pri nadlishku ostannogo vipadaye nerozchinnij u sumishi osad prichomu sama sumish nabuvaye fioletovogo vidtinku Pidshukuyuchi postijni ob yemni kilkosti dlya konkretnih rozchiniv vin viyaviv sho osadok pochinaye chitko z yavlyatisya pri zmishuvanni odniyeyi chastinki koncentrovanogo rozchinu metilenovogo sinogo ta dvoh chashok 1 vodnogo rozchinu eozinu Romanovskij sposterig sho sumish u cej moment volodila silnoyu zabarvlyuyuchoyu zdatnistyu osoblivo yadra dobre farbuvalisya yadra prichomu farba ne vtrachala svoyeyi viborchoyi zdibnosti ale krim zaznachenih farb v sumishi vihodila yakas tretya farba yaka mala absolyutno osoblivij kolir i najbilshu sporidnenist do yader tochnishe do yihnoyi hromatinovoyi merezhi Tut Romanovskij vkazav na nayavnist abo poyavu v sumishi tretoyi farbi Teper vidomo sho ce azur V produkt okislennya metilenovogo sinogo a yadra vona zabarvlyuye v chervono fioletovij kolir u poyednanni z eozinom Narazi ochevidno sho tretya farba pochatkovo mistilasya v rozchini vitrimanogo metilenovogo sinogo Nadali vin vstanoviv sho pochatok vipadinnya osadu chas najbilshoyu zdatnosti sumishi farbuvati yadra piznayetsya nastupnim prostim sposobom dlya praktiki neobhidnim tomu sho todishni farbi riznih firm ne odnakovi v chomu vin perekonalisya chislennimi doslidami U gradujovanij na 10 kub sm sklyanij cilindr vin nalivav rozchin metilenovogo sinogo 2 kub sm i do nogo oberezhno prilivav rozchin eozinu Spochatku sumish zalishalasya temno sinoyu ale koli nastavala nejtralizaciya pislya dodavannya eozinu vin perestavav cilkom zmishuvatisya z metilenovim sinim i zalishavsya nad poverhneyu sumishi u viglyadi prozorogo sharu Nevelikij nadlishok eozinu vtim ne shkodiv farbuvannyu Otrimana takim chinom sumish farb retelno rozmishuvalasya sklyanoyu palichkoyu ale ne filtruvalasya tomu sho pri filtraciyi chomus vtrachalasya vibirkova farbuvalna zdatnist Najkrashe metilenovij sinij pochinav farbuvati koli na poverhni rozchinu z yavlyalasya cvil sho bulo vidno po bilomu nalotu na poverhni Romanovskij mav postijno veliku plyashku z nasichenim do osadu rozchinom metilenovogo sinogo u miru zmenshennya yakogo dolivav vodi zbovtuvav i davshi vidstoyatisya vidfiltrovuvav dlya vzhivannya Vin takozh pomitiv sho starij rozchin metilenovogo sinogo dlya svogo nasichennya vimagaye menshe eozinu a tomu vin hoch raz u dva misyaci povtoryuvav probu na pochatok vipadannya osadu i vzhe cherez 9 misyaciv pershij obsyag sinogo vimagav vzhe ne 2 a tilki 1 5 obsyagu eozinu Pro rezultati svoyih doslidzhen vin napisav U moyih preparatah ya otrimuyu zavzhdi nastupnu kartinu chervoni kulki eritrociti pofarbovani v rozhevij kolir protoplazma eozinofiliv v nasicheno rozhevij plazmodiyi malyariyi i protoplazma limfocitiv u svitlo sinij krov yani plastinki trombociti i yadra bilih kulok lejkociti v temno fioletovij yadra chuzheyadnih plazmodiyi malyariyi v purpurovo fioletovij protoplazma lejkocitiv u slabo fioletovij do chogo mozhna bachiti perehidni koloru vid svitlosinoyi protoplazmi limfocitiv do fioletovoyi lejkocitiv Deyaki naukovci vvazhayut sho Dmitrij Romanovskij ye pershim naukovcem sho obgruntuvav pidhodi do togo likuvannya yake zaraz nazivayut himioterapiyeyu i na kilka rokiv viperediv Paulya Erliha Naprikinci XX stolittya z yavilisya statti v yakih prioritet Romanovskogo bulo postavleno pid sumniv Odnak analiz hroniki publikacij Romanovskogo stosovno problemi farbuvannya svidchit sho vin viperediv svoyim opisom inshih doslidnikiv sho pidtverdzhuyetsya j tim sho Gimza yakij udoskonaliv metodiku Romanovskogo opisav ce yak metod Romanovskogo Gimzi Osnovni naukovi tvori Kvoprosu o stroenii chuzheyadnyh malyarii Vrach 1890 g 52 1171 1173 K voprosu o parazitologii i terapii bolotnoj lihoradki SPb 1891 g 118 s Disertaciya na stupin doktora medicini O specificheskom dejstvii hinina pri bolotnoj liharadke Vrach 1891 g 18 438 440 Romanowsky D L 1891 Zur Frage der Parasitologie und Therapie der Malaria St Petersburg Med Wochenschr 16 34 297 302 35 307 316 nim PrimitkiD L Romanovskij K voprosu o parazitologii i terapii bolotnoj lihoradki 1891 stor 118 Disertaciya na stupin doktora medicini 1 ros Lillie RD Romanowsky Malachowski stains The so called Romanowsky stain Malachowski s 1891 use of alkali polychromed methylene blue for malaria plasmodia Stain Technol 53 23 28 1978 angl Woronzoff Dashkoff K The Ehrlich Chenzinsky Plehn Malachowski Romanowsky Nocht Jenner MayGruYonwald Leishman Reuter Wright Giemsa Lillie Roe Wilcox Stain The mystery unfolds Clin Lab Med 13 759 1993 angl G Giemsa Uber Romanowsky Giemsa Farbung Zbl f Bakteriol 31 1902 Abt I S 429 nim DzherelaAlekseev G A Zasuhin D N Pamyati Dmitriya Leonidovicha Romanovskogo k 120 letiyu so dnya rozhdeniya Probl gematologii i perelivaniya krovi 1981 t 26 3 s 59 60 ros Dyachenko S S Dmitrij Leonidovich Romanovskij 1861 1921 Vrachebnoe delo 1952 4 367 370 ros K 120 j godovshine otkrytiya effekta Romanovskogo Okraska po Romanovskomu k voprosu o prioritete A V Bezrukov OOO EMKO 2010 2 ros