Батю́к Я́ків Петрóвич (*12 травня 1918, Рижани, Житомирський повіт, Волинська губернія, Українська Держава — 7 вересня 1943, Ніжин, Чернігівська область, УРСР) — керівник Ніжинської підпільної молодіжної організації часів Німецько-радянської війни, адвокат, інвалід першої групи з дитинства, член ЛКСМУ (?), Герой Радянського Союзу (1965, посмертно).
Яків Петрович Батюк | |
---|---|
Народився | 12 травня 1918 Рижани, Житомирський повіт, Волинська губернія, Українська Держава |
Помер | 7 вересня 1943 (25 років) Ніжин, Чернігівська область, УРСР ·розстріляний нацистами в роки німецько-радянської війни |
Поховання | Ніжин[1] |
Громадянство | СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | адвокат |
Відомий завдяки | як керівник Ніжинської підпільної комсомольсько-молодіжної організації |
Учасник | німецько-радянська війна[1] |
Нагороди | |
|
Довоєнна біографія
Народився на Житомирщині в українській селянській родині. Унаслідок хвороби з раннього дитинства повністю втратив зір, що не завадило йому продовжувати активно вчитися у сільській школі, а з 1926 року — у Київській школі-інтернаті для сліпих (тепер — Київська школа-інтернат для сліпих дітей № 5 ім. Я. П. Батюка).
1929 року родина Батюків потрапила під розкуркулення. Батьків відправляють на заслання до Сибіру, старшого брата Павла заарештовують, звинувачують в «антирадянський пропаганді» і також етапують до Сибіру. На щастя, репресії не торкнулися старших братів — Василя та Ольгу, що жили на той час вже окремими сім'ями під Києвом. Вони й наглядали за Яковом та наймолодшою Женею. Через деякий час Василеві вдалося за допомогою підкупу визволити батьків і повернути їх в Україну, а Павлові — роздобути чужий паспорт і втекти із заслання. Сім'я з'єднується і переїжджає в Ніжин.
Тим часом Яків успішно продовжує навчання. Він прагне здобути інженерну освіту, але сліпота всі ці зусилля зводить нанівець. Тоді в 1935 р. він вступає на останній курс робітфаку Київського університету (нині Київській національний університет ім. Т. Г. Шевченка), а потім — на юридичний факультет. Маючи гарну пам'ять, Яків поглиблює свої знання самостійною роботою. За невелику плату спеціально найнята жінка перечитує вголос потрібні йому книги. В 1940 р., Яків Батюк закінчив навчання в університеті і розпочав адвокатську діяльність. Молодий адвокат переводиться з Києва на роботу в місто Ніжин за направленням в Ніжинську міську колегію адвокатів. За короткий час встиг заслужити авторитет як серед колег, так і серед жителів міста.
Підпільна діяльність
З початком Німецько-радянської війни стало зрозуміло, що німці скоро увійдуть в Ніжин. Родина Батюків не виявляла особливої любові до радянської влади. Але пасивно дивитися трагедію, що розгорталася, також не збиралися. На початку мобілізації Яків прийшов у міський військкомат і став проситися працювати військовим юристом, але отримав відмову. Перед відходом радянських військ із Ніжина Батюк за власною ініціативою встиг побувати в міськкомі комуністичної партії, де вів розмову про майбутнє підпілля з другим секретарем Герою. Останній, попри сумніви й підозри, все ж наважується дати йому адреси деяких підпільних явок у Ніжині й Києві. Але комуністичне підпілля в Ніжині частково розбіглося, а частково було розгромлене гітлерівцями у перші ж дні окупації.
13 вересня 1941 року, через два з половиною місяці після початку війни, війська вермахту увійшли в Ніжин. В умовах окупації Батюк починає утворювати підпільну організацію. На початку 1942 року він влаштовується на роботу директором в артіль з виробництва канатів. Тут він уважно вивчає робітників, знаходить серед них однодумців; приводом для запрошення їх додому, щоб уникнути зайвих підозр, стало прослуховування патефона. Таким чином Батюком була створена група для здійснення диверсій. Приймаючи від окупаційної влади замовлення на кінський упряж, підпільники обробляли готові вироби спеціальним хімічним розчином, який був підготовлений самим Батюком. Коли така оброблена упряж промокала від дощу чи поту, хімічні речовини викликали подразнення шкіри коней і вони вже не могли виконувати свої функції. Такої упряжі було виготовлено близько 9 тисяч комплектів. До справи він залучає свого батька (він дістає кислоту) і безпосередніх виконавців — робітників Шварца та Лавринця. Невдовзі Шварца розстріляли як єврея. Яків робить все можливе, щоб його врятувати, але марно. Потім почалися відкриті зіткнення з німецькою адміністрацією щодо захисту інтересів робітників артілі. Німецька адміністрація вирішила приєднати артіль до інших підприємств, щоб таким чином позбавити її самостійності. Це завадило б підпільникам продовжувати диверсійні акції. Тому Батюк організував протест робітників, але після цього був звільнений. У відповідь на це він зі ще більшою наполегливістю взявся за створення підпільної організації. За допомогою свого батька, Петра Івановича Батюка, йому вдалося роздобути друкарську машинку і обладнання для виготовлення листівок. Разом з молодшою сестрою Євгенією він створив явочну квартиру для зустрічей з надійними друзями. Знайомий залізничник Микола Конопат приніс радіоприймач. До підпільників приєдналися Віктор Безглуздо, Єфросинія Мотилева, Іван Могильний, Микола Шуст, Михайло Ткачов. Була створена перша група патріотів, що налічувала сімнадцять юнаків та дівчат.
Співпраця з партизанами
Дізнавшись про існування в ніжинських лісах партизанського загону, Батюк в березні 1942 року зумів налагодити контакти з партизанами, зустрівся з командиром загону — секретарем Носівського підпільного райкому партії М. І. Стратилатом. Вони намітили чіткий план дій, на основі якого підпільники розгорнули агітаційно-пропагандистську роботу серед населення. Яків Петрович диктував відозви: одні до жителів Ніжина, інші — до поліцаїв; ці листівки у друкованому та рукописному варіантах розвішувалися в публічних місцях. У них були зведення Радінформбюро про події на фронтах, розповідалося про знущання нацистів над мирними жителями. Крім цього, члени підпільної організації Батюка розповсюджували серед населення газети та листівки, які скидали радянські літаки на територію розташування партизанського загону «За Батьківщину!», виявляли місця дислокації нацистських військових підрозділів, маршрути їх пересування, наявність і кількість озброєння. Всі ці дані передавалися партизанам.
Підпільна організація направила в ряди партизанського загону майже 60 осіб, зокрема 15 військовополонених, що працювали в німецькому шпиталі, передала близько 150 гвинтівок, тисячі патронів, гранати, навіть кілька авіабомб. Медикаменти партизани також одержували від членів підпільної організації — завідувача аптекою Олександра Богдана, працівниці шпиталю Віри Смолянчук, лікаря Опанаса Афоніна. Частину ліків вдалося роздобути в Києві, Кривому Розі, куди Батюк посилав своїх людей з підробленими документами. Здобувши досвід організація зайнялася і диверсіями. Знищили телеграфно-телефонну лінію зв'язку Ніжин — Бахмач, пустили під укіс вантажний потяг.
Викриття та вбивство підпільників
У вересні 1942 року Я. Батюк з поводирем їде у Київ. За допомогою колишнього ніжинського партробітника Д. І. Лісовця йому вдається вийти на керівництво київської підпільної організації «». Батюк сподівається на зв'язок для передачі інформації, але у київських підпільників теж немає такої можливості. Якова Батюка уважно вислухали на підпільних зборах, схвалили діяльність, він отримує зв'язок з керівниками ніжинських груп на залізниці Міщенком і Хомутовим, але ніяких прямих вказівок йому не надають. Можливо, київських підпільників насторожує його сліпота. Початок 1943 р. позначився розгромом у Києві організації «Смерть німецьким окупантам». Хвиля арештів докотилася й до Ніжина. На щастя провал київського підпілля не зачепив батюківців, але вони знову залишилися наодинці.
Гестапо через свого агента-провокатора, який втерся в довіру до підпільників, вдалося вийти на слід ніжинських патріотів і 25 серпня 1943 року більшість членів організації на чолі з Я. П. Батюком було заарештовано. Тільки невелика група зуміла вибратися з міста і приєднатися до партизанського загону. Більше 10 днів молодих підпільників та їх керівника Батюка Я. П. катували в гестапо, але нацисти так і не змогли домогтися бажаного. У ніч з 6 на 7 вересня 1943 року двома вантажними машинами усі 26 заарештованих підпільників були вивезені командою ГПФ-708 (-708) і розстріляні у цегляної стіни однієї з будівель військового складу на околиці Ніжина, за вісім днів до того, як 15 вересня 1943 року до Ніжина увійшли радянські війська.
Вшанування пам'яті
Непорозуміння почалися відразу ж після 1943 р. Незважаючи на те, що діяльність ніжинського підпілля була відображена у відповідних звітах, НКВС провело власне розслідування, метою якого було всіляко скомпрометувати діяльність підпільної групи. Приводом для цього слугувало «куркульське» походження Батюків, явно дисонуюче з ідеологічними штампами антиокупаційної боротьби. Крім того, з'ясувалося, що в підпільній організації єдиним комуністом був лікар Афонін. Отже, говорити про «керівну роль партії в підпільному русі» було явним перебільшенням. Замість Зірки Героя Радянського Союзу (представлений посмертно 23 серпня 1945 р.) Яків Батюк і семеро його товаришів по боротьбі нагороджуються медаллю «». Лише після наполегливих звернень багатьох місцевих партизанів і клопотання І-го секретаря ЦК КПРС України Петра Шелеста, 8 травня 1965 Я. П. Батюку було присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно.
- Тіла підпільників перепоховані на Центральному (Троїцькому) кладовищі міста. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року Батюк Яків Петрович посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу та ордена Леніна.
- У 1963 р. радянський письменник випустив книгу «Подвиг во тьме», присвячену діяльностю ніжинських підпільників.
- Сліпий кобзар Петро Тищенко склав пісню «Про сліпого партизана Батюка».
- Іменем Я. П. Батюка названі вулиця в місті Ніжині та Київський будинок культури Українського товариства сліпих.
- У 1967 році в Ніжині встановлено погруддя Я. П. Батюка (скульптор Г. П. Гутман)
- Скульптурний портрет Я. П. Батюка виконаний на меморіальному знаку, встановленому 9 травня 1975 року на фасаді головного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка на честь 108-ми викладачів, співробітників та студентів університету, загиблих в боях за Батьківщину в роки Німецько-радянської війни (скульптор М. П. Міщук, за участю скульптора Г. Н. Кальченко, архітектор А. Ф. Ігнащенко).
- У Ніжині, на будинку де розташовувався штаб підпільників, встановлена меморіальна дошка. На місці розстрілу — пам'ятний знак.
- Про діяльність Батюка Я. П. і ніжинського підпілля у 1984 році поставлено двосерійний фільм «За ніччю день іде» (режисер — О. І. Бійма). Роль Якова Батюка зіграв В. О. Конкін.
- У 2010 році вийшла в світ книга О. Ф. Мінгазутдінова, присвячена діяльності Якова Батюка.
- У 2020 році вийшла друком книга М. О. Жирохова «Підпільна група Якова Батюка: кінець легенди». Автор (без достатніх доказів) вважає діяльність підпільної групи Я. Батюка сфальсифікованою радянською пропагандою. Книга викликала палку полеміку. Зокрема, її критиці присвячено видання: Крапив'янський, Петро. Відгук партизана з'єднання «За Батьківщину» на твір Михайла Жирохова «Підпільна група Якова Батюка: кінець легенди». — Ніжин: ПП Лисенко М. М., 2021. — 36 с.; Студьонова Л. Відгук на книжку М. Жирохова «Підпільна група Якова Батюка: кінець легенди» // Сіверянський літопис. — 2022. — № 1.
Примітки
- Батюк Яков Петрович
- Ємельянов В. М. Антинацистський рух опору в Ніжині // Ніжинська старовина: Історико-культурологічний збірник. Вип. 4–5 (7–8) / Центр пам’яткознавства НАН України та УТОПІК.- 2007. - С. 27–47 // Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України (PDF).
- . Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 24 квітня 2020.
- Студьонова, Л. П. (2022). Відгук на книжку М. Жирохова «Підпільна група Якова Батюка: кінець легенди» / Л. Студьонова // Сіверянський літопис. — 2022. — № 1. — С. 182-187. Наукова періодика України.
Джерела
- Чернігівщина:Енциклопедичний довідник // під ред. А. В. Кудрицького. — Київ, 1990 р.
- Лубенський П., Шуст М. Подвиг у темряві (Яків Батюк). Героїчна драма на три дії. — Київ: Видавництво «Мистецтво», 1971. — 98 с.
- Шуст М. Н. Пітьмі непідвладні: Художньо-документальна повість. — Київ: видавництво «Молодь», 1983. — 112 с.
- Мінгазутдінов, Олександр Федорович. Яків Петрович Батюк /О. Ф. Мінгазутдінов, В. О. Суярко ; [редкол.: Л. В. Губерський та ін.]; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2010. — 68 с.
- Ємельянов В. М. Антинацистський рух опору в Ніжині // Ніжинська старовина: Історико-культурологічний збірник. Вип. 4–5 (7–8) / Центр пам'яткознавства НАН України та УТОПІК.- 2007. — С. 27–47.
- Дмитро Середа. Адвокат Яків Батюк — єдиний сліпий солдат світу [ 8 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Жирохов М. О. Підпільна група Якова Батюка: кінець легенди. — Чернігів, 2020. — 108 с.
- Крапив'янський, Петро. Відгук партизана з'єднання «За Батьківщину» на твір Михайла Жирохова «Підпільна група Якова Батюка: кінець легенди». — Ніжин: ПП Лисенко М. М., 2021. — 36 с.
- Студьонова Л. Відгук на книжку М. Жирохова «Підпільна група Якова Батюка: кінець легенди» // Сіверянський літопис. — 2022. — № 1. — с. 182—187.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batyu k Ya kiv Petrovich 12 travnya 1918 Rizhani Zhitomirskij povit Volinska guberniya Ukrayinska Derzhava 7 veresnya 1943 Nizhin Chernigivska oblast URSR kerivnik Nizhinskoyi pidpilnoyi molodizhnoyi organizaciyi chasiv Nimecko radyanskoyi vijni advokat invalid pershoyi grupi z ditinstva chlen LKSMU Geroj Radyanskogo Soyuzu 1965 posmertno Yakiv Petrovich BatyukNarodivsya12 travnya 1918 1918 05 12 Rizhani Zhitomirskij povit Volinska guberniya Ukrayinska DerzhavaPomer7 veresnya 1943 1943 09 07 25 rokiv Nizhin Chernigivska oblast URSR rozstrilyanij nacistami v roki nimecko radyanskoyi vijniPohovannyaNizhin 1 Gromadyanstvo SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistadvokatVidomij zavdyakiyak kerivnik Nizhinskoyi pidpilnoyi komsomolsko molodizhnoyi organizaciyiUchasniknimecko radyanska vijna 1 Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Batyuk Dovoyenna biografiyaNarodivsya na Zhitomirshini v ukrayinskij selyanskij rodini Unaslidok hvorobi z rannogo ditinstva povnistyu vtrativ zir sho ne zavadilo jomu prodovzhuvati aktivno vchitisya u silskij shkoli a z 1926 roku u Kiyivskij shkoli internati dlya slipih teper Kiyivska shkola internat dlya slipih ditej 5 im Ya P Batyuka 1929 roku rodina Batyukiv potrapila pid rozkurkulennya Batkiv vidpravlyayut na zaslannya do Sibiru starshogo brata Pavla zaareshtovuyut zvinuvachuyut v antiradyanskij propagandi i takozh etapuyut do Sibiru Na shastya represiyi ne torknulisya starshih brativ Vasilya ta Olgu sho zhili na toj chas vzhe okremimi sim yami pid Kiyevom Voni j naglyadali za Yakovom ta najmolodshoyu Zheneyu Cherez deyakij chas Vasilevi vdalosya za dopomogoyu pidkupu vizvoliti batkiv i povernuti yih v Ukrayinu a Pavlovi rozdobuti chuzhij pasport i vtekti iz zaslannya Sim ya z yednuyetsya i pereyizhdzhaye v Nizhin Tim chasom Yakiv uspishno prodovzhuye navchannya Vin pragne zdobuti inzhenernu osvitu ale slipota vsi ci zusillya zvodit nanivec Todi v 1935 r vin vstupaye na ostannij kurs robitfaku Kiyivskogo universitetu nini Kiyivskij nacionalnij universitet im T G Shevchenka a potim na yuridichnij fakultet Mayuchi garnu pam yat Yakiv pogliblyuye svoyi znannya samostijnoyu robotoyu Za neveliku platu specialno najnyata zhinka perechituye vgolos potribni jomu knigi V 1940 r Yakiv Batyuk zakinchiv navchannya v universiteti i rozpochav advokatsku diyalnist Molodij advokat perevoditsya z Kiyeva na robotu v misto Nizhin za napravlennyam v Nizhinsku misku kolegiyu advokativ Za korotkij chas vstig zasluzhiti avtoritet yak sered koleg tak i sered zhiteliv mista Pidpilna diyalnistZ pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni stalo zrozumilo sho nimci skoro uvijdut v Nizhin Rodina Batyukiv ne viyavlyala osoblivoyi lyubovi do radyanskoyi vladi Ale pasivno divitisya tragediyu sho rozgortalasya takozh ne zbiralisya Na pochatku mobilizaciyi Yakiv prijshov u miskij vijskkomat i stav prositisya pracyuvati vijskovim yuristom ale otrimav vidmovu Pered vidhodom radyanskih vijsk iz Nizhina Batyuk za vlasnoyu iniciativoyu vstig pobuvati v miskkomi komunistichnoyi partiyi de viv rozmovu pro majbutnye pidpillya z drugim sekretarem Geroyu Ostannij popri sumnivi j pidozri vse zh navazhuyetsya dati jomu adresi deyakih pidpilnih yavok u Nizhini j Kiyevi Ale komunistichne pidpillya v Nizhini chastkovo rozbiglosya a chastkovo bulo rozgromlene gitlerivcyami u pershi zh dni okupaciyi 13 veresnya 1941 roku cherez dva z polovinoyu misyaci pislya pochatku vijni vijska vermahtu uvijshli v Nizhin V umovah okupaciyi Batyuk pochinaye utvoryuvati pidpilnu organizaciyu Na pochatku 1942 roku vin vlashtovuyetsya na robotu direktorom v artil z virobnictva kanativ Tut vin uvazhno vivchaye robitnikiv znahodit sered nih odnodumciv privodom dlya zaproshennya yih dodomu shob uniknuti zajvih pidozr stalo prosluhovuvannya patefona Takim chinom Batyukom bula stvorena grupa dlya zdijsnennya diversij Prijmayuchi vid okupacijnoyi vladi zamovlennya na kinskij upryazh pidpilniki obroblyali gotovi virobi specialnim himichnim rozchinom yakij buv pidgotovlenij samim Batyukom Koli taka obroblena upryazh promokala vid doshu chi potu himichni rechovini viklikali podraznennya shkiri konej i voni vzhe ne mogli vikonuvati svoyi funkciyi Takoyi upryazhi bulo vigotovleno blizko 9 tisyach komplektiv Do spravi vin zaluchaye svogo batka vin distaye kislotu i bezposerednih vikonavciv robitnikiv Shvarca ta Lavrincya Nevdovzi Shvarca rozstrilyali yak yevreya Yakiv robit vse mozhlive shob jogo vryatuvati ale marno Potim pochalisya vidkriti zitknennya z nimeckoyu administraciyeyu shodo zahistu interesiv robitnikiv artili Nimecka administraciya virishila priyednati artil do inshih pidpriyemstv shob takim chinom pozbaviti yiyi samostijnosti Ce zavadilo b pidpilnikam prodovzhuvati diversijni akciyi Tomu Batyuk organizuvav protest robitnikiv ale pislya cogo buv zvilnenij U vidpovid na ce vin zi she bilshoyu napoleglivistyu vzyavsya za stvorennya pidpilnoyi organizaciyi Za dopomogoyu svogo batka Petra Ivanovicha Batyuka jomu vdalosya rozdobuti drukarsku mashinku i obladnannya dlya vigotovlennya listivok Razom z molodshoyu sestroyu Yevgeniyeyu vin stvoriv yavochnu kvartiru dlya zustrichej z nadijnimi druzyami Znajomij zaliznichnik Mikola Konopat prinis radioprijmach Do pidpilnikiv priyednalisya Viktor Bezgluzdo Yefrosiniya Motileva Ivan Mogilnij Mikola Shust Mihajlo Tkachov Bula stvorena persha grupa patriotiv sho nalichuvala simnadcyat yunakiv ta divchat Spivpracya z partizanami Diznavshis pro isnuvannya v nizhinskih lisah partizanskogo zagonu Batyuk v berezni 1942 roku zumiv nalagoditi kontakti z partizanami zustrivsya z komandirom zagonu sekretarem Nosivskogo pidpilnogo rajkomu partiyi M I Stratilatom Voni namitili chitkij plan dij na osnovi yakogo pidpilniki rozgornuli agitacijno propagandistsku robotu sered naselennya Yakiv Petrovich diktuvav vidozvi odni do zhiteliv Nizhina inshi do policayiv ci listivki u drukovanomu ta rukopisnomu variantah rozvishuvalisya v publichnih miscyah U nih buli zvedennya Radinformbyuro pro podiyi na frontah rozpovidalosya pro znushannya nacistiv nad mirnimi zhitelyami Krim cogo chleni pidpilnoyi organizaciyi Batyuka rozpovsyudzhuvali sered naselennya gazeti ta listivki yaki skidali radyanski litaki na teritoriyu roztashuvannya partizanskogo zagonu Za Batkivshinu viyavlyali miscya dislokaciyi nacistskih vijskovih pidrozdiliv marshruti yih peresuvannya nayavnist i kilkist ozbroyennya Vsi ci dani peredavalisya partizanam Pidpilna organizaciya napravila v ryadi partizanskogo zagonu majzhe 60 osib zokrema 15 vijskovopolonenih sho pracyuvali v nimeckomu shpitali peredala blizko 150 gvintivok tisyachi patroniv granati navit kilka aviabomb Medikamenti partizani takozh oderzhuvali vid chleniv pidpilnoyi organizaciyi zaviduvacha aptekoyu Oleksandra Bogdana pracivnici shpitalyu Viri Smolyanchuk likarya Opanasa Afonina Chastinu likiv vdalosya rozdobuti v Kiyevi Krivomu Rozi kudi Batyuk posilav svoyih lyudej z pidroblenimi dokumentami Zdobuvshi dosvid organizaciya zajnyalasya i diversiyami Znishili telegrafno telefonnu liniyu zv yazku Nizhin Bahmach pustili pid ukis vantazhnij potyag Vikrittya ta vbivstvo pidpilnikiv U veresni 1942 roku Ya Batyuk z povodirem yide u Kiyiv Za dopomogoyu kolishnogo nizhinskogo partrobitnika D I Lisovcya jomu vdayetsya vijti na kerivnictvo kiyivskoyi pidpilnoyi organizaciyi Batyuk spodivayetsya na zv yazok dlya peredachi informaciyi ale u kiyivskih pidpilnikiv tezh nemaye takoyi mozhlivosti Yakova Batyuka uvazhno visluhali na pidpilnih zborah shvalili diyalnist vin otrimuye zv yazok z kerivnikami nizhinskih grup na zaliznici Mishenkom i Homutovim ale niyakih pryamih vkazivok jomu ne nadayut Mozhlivo kiyivskih pidpilnikiv nastorozhuye jogo slipota Pochatok 1943 r poznachivsya rozgromom u Kiyevi organizaciyi Smert nimeckim okupantam Hvilya areshtiv dokotilasya j do Nizhina Na shastya proval kiyivskogo pidpillya ne zachepiv batyukivciv ale voni znovu zalishilisya naodinci Gestapo cherez svogo agenta provokatora yakij vtersya v doviru do pidpilnikiv vdalosya vijti na slid nizhinskih patriotiv i 25 serpnya 1943 roku bilshist chleniv organizaciyi na choli z Ya P Batyukom bulo zaareshtovano Tilki nevelika grupa zumila vibratisya z mista i priyednatisya do partizanskogo zagonu Bilshe 10 dniv molodih pidpilnikiv ta yih kerivnika Batyuka Ya P katuvali v gestapo ale nacisti tak i ne zmogli domogtisya bazhanogo U nich z 6 na 7 veresnya 1943 roku dvoma vantazhnimi mashinami usi 26 zaareshtovanih pidpilnikiv buli vivezeni komandoyu GPF 708 708 i rozstrilyani u ceglyanoyi stini odniyeyi z budivel vijskovogo skladu na okolici Nizhina za visim dniv do togo yak 15 veresnya 1943 roku do Nizhina uvijshli radyanski vijska Vshanuvannya pam yatiPogruddya Ya P Batyuka v Nizhini Neporozuminnya pochalisya vidrazu zh pislya 1943 r Nezvazhayuchi na te sho diyalnist nizhinskogo pidpillya bula vidobrazhena u vidpovidnih zvitah NKVS provelo vlasne rozsliduvannya metoyu yakogo bulo vsilyako skomprometuvati diyalnist pidpilnoyi grupi Privodom dlya cogo sluguvalo kurkulske pohodzhennya Batyukiv yavno disonuyuche z ideologichnimi shtampami antiokupacijnoyi borotbi Krim togo z yasuvalosya sho v pidpilnij organizaciyi yedinim komunistom buv likar Afonin Otzhe govoriti pro kerivnu rol partiyi v pidpilnomu rusi bulo yavnim perebilshennyam Zamist Zirki Geroya Radyanskogo Soyuzu predstavlenij posmertno 23 serpnya 1945 r Yakiv Batyuk i semero jogo tovarishiv po borotbi nagorodzhuyutsya medallyu Lishe pislya napoleglivih zvernen bagatoh miscevih partizaniv i klopotannya I go sekretarya CK KPRS Ukrayini Petra Shelesta 8 travnya 1965 Ya P Batyuku bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu posmertno Tila pidpilnikiv perepohovani na Centralnomu Troyickomu kladovishi mista Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 8 travnya 1965 roku Batyuk Yakiv Petrovich posmertno udostoyenij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ta ordena Lenina U 1963 r radyanskij pismennik vipustiv knigu Podvig vo tme prisvyachenu diyalnostyu nizhinskih pidpilnikiv Slipij kobzar Petro Tishenko sklav pisnyu Pro slipogo partizana Batyuka Imenem Ya P Batyuka nazvani vulicya v misti Nizhini ta Kiyivskij budinok kulturi Ukrayinskogo tovaristva slipih U 1967 roci v Nizhini vstanovleno pogruddya Ya P Batyuka skulptor G P Gutman Skulpturnij portret Ya P Batyuka vikonanij na memorialnomu znaku vstanovlenomu 9 travnya 1975 roku na fasadi golovnogo korpusu Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka na chest 108 mi vikladachiv spivrobitnikiv ta studentiv universitetu zagiblih v boyah za Batkivshinu v roki Nimecko radyanskoyi vijni skulptor M P Mishuk za uchastyu skulptora G N Kalchenko arhitektor A F Ignashenko U Nizhini na budinku de roztashovuvavsya shtab pidpilnikiv vstanovlena memorialna doshka Na misci rozstrilu pam yatnij znak Pro diyalnist Batyuka Ya P i nizhinskogo pidpillya u 1984 roci postavleno dvoserijnij film Za nichchyu den ide rezhiser O I Bijma Rol Yakova Batyuka zigrav V O Konkin U 2010 roci vijshla v svit kniga O F Mingazutdinova prisvyachena diyalnosti Yakova Batyuka U 2020 roci vijshla drukom kniga M O Zhirohova Pidpilna grupa Yakova Batyuka kinec legendi Avtor bez dostatnih dokaziv vvazhaye diyalnist pidpilnoyi grupi Ya Batyuka sfalsifikovanoyu radyanskoyu propagandoyu Kniga viklikala palku polemiku Zokrema yiyi kritici prisvyacheno vidannya Krapiv yanskij Petro Vidguk partizana z yednannya Za Batkivshinu na tvir Mihajla Zhirohova Pidpilna grupa Yakova Batyuka kinec legendi Nizhin PP Lisenko M M 2021 36 s Studonova L Vidguk na knizhku M Zhirohova Pidpilna grupa Yakova Batyuka kinec legendi Siveryanskij litopis 2022 1 PrimitkiBatyuk Yakov Petrovich Yemelyanov V M Antinacistskij ruh oporu v Nizhini Nizhinska starovina Istoriko kulturologichnij zbirnik Vip 4 5 7 8 Centr pam yatkoznavstva NAN Ukrayini ta UTOPIK 2007 S 27 47 Naukova elektronna biblioteka periodichnih vidan NAN Ukrayini PDF Arhiv originalu za 9 travnya 2016 Procitovano 24 kvitnya 2020 Studonova L P 2022 Vidguk na knizhku M Zhirohova Pidpilna grupa Yakova Batyuka kinec legendi L Studonova Siveryanskij litopis 2022 1 S 182 187 Naukova periodika Ukrayini DzherelaChernigivshina Enciklopedichnij dovidnik pid red A V Kudrickogo Kiyiv 1990 r Lubenskij P Shust M Podvig u temryavi Yakiv Batyuk Geroyichna drama na tri diyi Kiyiv Vidavnictvo Mistectvo 1971 98 s Shust M N Pitmi nepidvladni Hudozhno dokumentalna povist Kiyiv vidavnictvo Molod 1983 112 s Mingazutdinov Oleksandr Fedorovich Yakiv Petrovich Batyuk O F Mingazutdinov V O Suyarko redkol L V Guberskij ta in Kiyiv nac un t im T Shevchenka K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2010 68 s Yemelyanov V M Antinacistskij ruh oporu v Nizhini Nizhinska starovina Istoriko kulturologichnij zbirnik Vip 4 5 7 8 Centr pam yatkoznavstva NAN Ukrayini ta UTOPIK 2007 S 27 47 Dmitro Sereda Advokat Yakiv Batyuk yedinij slipij soldat svitu 8 veresnya 2019 u Wayback Machine Zhirohov M O Pidpilna grupa Yakova Batyuka kinec legendi Chernigiv 2020 108 s Krapiv yanskij Petro Vidguk partizana z yednannya Za Batkivshinu na tvir Mihajla Zhirohova Pidpilna grupa Yakova Batyuka kinec legendi Nizhin PP Lisenko M M 2021 36 s Studonova L Vidguk na knizhku M Zhirohova Pidpilna grupa Yakova Batyuka kinec legendi Siveryanskij litopis 2022 1 s 182 187