Закон про відчуження нерухомості мертвої руки (ісп. Ley de Desamortización de Bienes de Manos Muertas або Закон Лердо (ісп. Ley Lerdo — закон, виданий у Мексиці 25 червня 1856 року ліберальним урядом Ігнасіо Комонфорта. Назву отримав за іменем свого автора — міністра фінансів [en]. Новий закон забороняв цивільним і церковним корпораціям володіти нерухомим майном. Передбачалося, що ці заходи сприятимуть вільному обігу нерухомості.
Зміст
Перша стаття закону гласила:
Всі земельні маєтки і міська нерухомість, які в даний час перебувають у володінні або управлінні цивільних і церковних корпорацій, передаються у власність тим особам, які їх орендують.
Орендована нерухомість переходила у власність орендаря за виконання таких умов: орендар повинен подати заяву на придбання цієї нерухомості у власність не пізніше трьох місяців з дня опублікування закону і зобов'язується виплачувати її вартість щорічними шестивідсотковими платежами. Після цього він негайно набував право розпоряджатися нерухомістю — міг продавати її, передавати у спадок тощо.
Наслідки
Відповідно до закону Лердо церква позбавлялася права володіти землею, будинками та іншим нерухомим майном за винятком будівель храмів, каплиць і жител ченців. Церква могла продати орендовану в неї нерухомість будь-якому покупцеві протягом трьох місяців з дня опублікування закону. Церковні будівлі цілком передавалися тому орендарю, який орендував більшу частину приміщення. Оскільки закон не вимагав поділу земельних ділянок, вони так само переходили в руки переважно великих власників. Отримані від продажу цього майна гроші передавалися церкві. Закон рекомендував використовувати їх для фінансування сільськогосподарських, промислових і торгових підприємств.
Таким чином закон Лердо створював сприятливі умови для переходу майна церкви в руки великої буржуазії і латифундистів. Однак розмір купованої однією особою нерухомості закон не обмежував, а нові власники отримували право перепродувати придбане майно, внаслідок чого воно ставало предметом спекуляції. Разом з тим, новий закон мав важкі наслідки для общинного землеволодіння, традиційного для мексиканських індіанців. Індіанці користувалися землею на основі звичаєвого права і на ділі володіли нею ще до європейської колонізації. Але, як прихильник ліберальних ідей, Мігель Лердо вважав общинне господарство менш ефективним, ніж приватне.
Індійські громади потрапляли під визначення «цивільних корпорацій». Їх члени оголошувалися орендарями і повинні були викуповувати землю на тих самих умовах. При цьому потрібно було заплатити алькабалу і інші збори, внески за межування ділянок і за оформлення документів. Невиконання цих формальностей протягом 3 місяців з дня опублікування закону Лердо тягло продаж індіанської землі з торгів. Як і у випадку з нерухомістю церкви значна частина общинних ділянок була придбана великими землевласниками і спекулянтами. Також часто індіанці позбавлялися вже отриманих документів на власність шляхом обману. Виступи невдоволених селян пройшли в штатах Мічоакан, Керетаро і Пуебла, в деяких районах індіанці розпочали захоплення і розділення поміщицьких земель.
5 лютого 1857 року мексиканський Конгрес прийняв нову конституцію. За її допомогою ліберали розраховували повністю позбутися пережитків феодалізму. Конституція підтвердила положення закону Лердо, що викликало обурення консервативних і клерикальних кіл, і стало причиною Війни за реформу.
Примітки
- Альперович, 1960, с. 170.
- Альперович, 1960, с. 171.
- Альперович, 1960, с. 172.
- Платошкин, Т. 1, 2011, с. 22.
- Лаврецкий, 1969, с. 68.
- Платошкин, Т. 1, 2011, с. 22—24.
Література
- , Лавров Н. М. Очерки новой и новейшей истории Мексики, 1810—1945. — М. : Соцэкгиз, 1960. — 509 с.
- Хуарес. — М. : Молодая гвардия, 1969. — 224 с. — (ЖЗЛ)
- Платошкин Н. Н. История Мексиканской революции. Истоки и победа 1810—1917 гг. — М. : Университет Дмитрия Пожарского : Русский Фонд содействия образованию и науке, 2011. — Т. 1. — 432 с. — .
Посилання
- Текст закону і супутних актів (PDF) (ісп.). www.pa.gob.mx. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2013. Процитовано 4 квітня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zakon pro vidchuzhennya neruhomosti mertvoyi ruki isp Ley de Desamortizacion de Bienes de Manos Muertas abo Zakon Lerdo isp Ley Lerdo zakon vidanij u Meksici 25 chervnya 1856 roku liberalnim uryadom Ignasio Komonforta Nazvu otrimav za imenem svogo avtora ministra finansiv en Novij zakon zaboronyav civilnim i cerkovnim korporaciyam voloditi neruhomim majnom Peredbachalosya sho ci zahodi spriyatimut vilnomu obigu neruhomosti ZmistPersha stattya zakonu glasila Vsi zemelni mayetki i miska neruhomist yaki v danij chas perebuvayut u volodinni abo upravlinni civilnih i cerkovnih korporacij peredayutsya u vlasnist tim osobam yaki yih orenduyut Pam yatnik Orendovana neruhomist perehodila u vlasnist orendarya za vikonannya takih umov orendar povinen podati zayavu na pridbannya ciyeyi neruhomosti u vlasnist ne piznishe troh misyaciv z dnya opublikuvannya zakonu i zobov yazuyetsya viplachuvati yiyi vartist shorichnimi shestividsotkovimi platezhami Pislya cogo vin negajno nabuvav pravo rozporyadzhatisya neruhomistyu mig prodavati yiyi peredavati u spadok tosho NaslidkiVidpovidno do zakonu Lerdo cerkva pozbavlyalasya prava voloditi zemleyu budinkami ta inshim neruhomim majnom za vinyatkom budivel hramiv kaplic i zhitel chenciv Cerkva mogla prodati orendovanu v neyi neruhomist bud yakomu pokupcevi protyagom troh misyaciv z dnya opublikuvannya zakonu Cerkovni budivli cilkom peredavalisya tomu orendaryu yakij orenduvav bilshu chastinu primishennya Oskilki zakon ne vimagav podilu zemelnih dilyanok voni tak samo perehodili v ruki perevazhno velikih vlasnikiv Otrimani vid prodazhu cogo majna groshi peredavalisya cerkvi Zakon rekomenduvav vikoristovuvati yih dlya finansuvannya silskogospodarskih promislovih i torgovih pidpriyemstv Takim chinom zakon Lerdo stvoryuvav spriyatlivi umovi dlya perehodu majna cerkvi v ruki velikoyi burzhuaziyi i latifundistiv Odnak rozmir kupovanoyi odniyeyu osoboyu neruhomosti zakon ne obmezhuvav a novi vlasniki otrimuvali pravo pereproduvati pridbane majno vnaslidok chogo vono stavalo predmetom spekulyaciyi Razom z tim novij zakon mav vazhki naslidki dlya obshinnogo zemlevolodinnya tradicijnogo dlya meksikanskih indianciv Indianci koristuvalisya zemleyu na osnovi zvichayevogo prava i na dili volodili neyu she do yevropejskoyi kolonizaciyi Ale yak prihilnik liberalnih idej Migel Lerdo vvazhav obshinne gospodarstvo mensh efektivnim nizh privatne Indijski gromadi potraplyali pid viznachennya civilnih korporacij Yih chleni ogoloshuvalisya orendaryami i povinni buli vikupovuvati zemlyu na tih samih umovah Pri comu potribno bulo zaplatiti alkabalu i inshi zbori vneski za mezhuvannya dilyanok i za oformlennya dokumentiv Nevikonannya cih formalnostej protyagom 3 misyaciv z dnya opublikuvannya zakonu Lerdo tyaglo prodazh indianskoyi zemli z torgiv Yak i u vipadku z neruhomistyu cerkvi znachna chastina obshinnih dilyanok bula pridbana velikimi zemlevlasnikami i spekulyantami Takozh chasto indianci pozbavlyalisya vzhe otrimanih dokumentiv na vlasnist shlyahom obmanu Vistupi nevdovolenih selyan projshli v shtatah Michoakan Keretaro i Puebla v deyakih rajonah indianci rozpochali zahoplennya i rozdilennya pomishickih zemel 5 lyutogo 1857 roku meksikanskij Kongres prijnyav novu konstituciyu Za yiyi dopomogoyu liberali rozrahovuvali povnistyu pozbutisya perezhitkiv feodalizmu Konstituciya pidtverdila polozhennya zakonu Lerdo sho viklikalo oburennya konservativnih i klerikalnih kil i stalo prichinoyu Vijni za reformu PrimitkiAlperovich 1960 s 170 Alperovich 1960 s 171 Alperovich 1960 s 172 Platoshkin T 1 2011 s 22 Lavreckij 1969 s 68 Platoshkin T 1 2011 s 22 24 Literatura Lavrov N M Ocherki novoj i novejshej istorii Meksiki 1810 1945 M Socekgiz 1960 509 s Huares M Molodaya gvardiya 1969 224 s ZhZL Platoshkin N N Istoriya Meksikanskoj revolyucii Istoki i pobeda 1810 1917 gg M Universitet Dmitriya Pozharskogo Russkij Fond sodejstviya obrazovaniyu i nauke 2011 T 1 432 s ISBN 978 5 91244 034 2 PosilannyaTekst zakonu i suputnih aktiv PDF isp www pa gob mx Arhiv originalu PDF za 10 kvitnya 2013 Procitovano 4 kvitnya 2013