До завоювання Америки в XV ст. індіанці володіли технологією виготовлення бронзи, розробляли родовища руд міді в (деп. Ла-Пас), Турко, та олова в районі Ла-Пас, що давало можливість виготовляти бронзові знаряддя. Крім того, видобували золото, срібло, свинець.
У XVI ст. з приходом європейських завойовників основна увага приділялася видобутку золота та срібла. У 1546 р. засноване м. Потосі, яке стало важливим центром видобутку срібла. У 1545—1600 рр. родовища Потосі давали 50 % світового видобутку срібла. З 1595 р. почали експлуатуватися шахти поблизу Оруро.
Новий етап розвитку гірничої промисловості настав у кінці XIX — на початку XX ст., коли починають розробляти мідні руди, а також багаті поклади олова — основного багатства країни. Наприкінці XIX ст. значний видобуток міді (до 3-х тис. т щорічно) отримували на руднику «Корокоро» поблизу озера Тітікака в Кордильєрах, який був споруджений на високості 4050 м над рівнем Тихого океану. У 1903 р. на горі Сальвадор ввели в експлуатацію шахту олова «Катаві», яка в 1924 р. стала найбільшою шахтою у світі. У 1908 розпочато видобуток руд вольфрам у, у 1911 — поліметалевих руд (свинець, цинк). З 1929 р. розвивається нафтогазовидобуток.
З початку XX ст. і до середини 1980-х років головну роль у розвитку болівійської економіки відігравав видобуток олова. До 1952 р. розробки олова контролювалися приватним капіталом. З часу націоналізації у 1952 р. державними рудниками управляла корпорація Corporacion Minera de Bolivia (Comibol) — Корпорасьон мінера де Болівія (Комібол), якій були передані 2/3 гірничої промисловості Болівії. Підвищення цін на мінеральну сировину на світових ринках в кінці 1960-х сприяло підйому гірничодобувної промисловості Болівії, яка довгий час знаходилася в стані занепаду. Починаючи з середини 1970-х додатковий імпульс розвитку економіки надавав також експорт надлишків нафти і природного газу. Однак в кінці 1970-х на стані гірничодобувної промисловості стало несприятливо позначатися виснаження родовищ, нестача інвестицій, страйки і політична нестабільність. У 1970-і роки обсяг видобутку олова постійно знижувався, а в 1980-х сталося його різке падіння, пов'язане зі зниженням цін на олово на світових ринках. У 1980-і роки роль найважливішої мінеральної сировини перейшла від олова до цинку, виробництво якого зросло більш ніж в 5 разів за період 1985—1992 рр. Крім свинцю і цинку, Болівія експортує срібло, золото, свинець, стибій і вольфрам . У 1986 р. був створений Центр досліджень і розвитку гірничої промисловості (Centre for Mining Studies and Development CEMYD), який, зі схвалення Міністерства гірничої промисловості, провів всебічний аналіз ситуації в компанії Comibol і у 1990 р. запропонував план реформування галузі. У середині 1990 р. уряд Болівії ухвалив стратегічні рішення, які враховували деякі рекомендації CEMYD. Було звільнено до 30 % співробітників центрального апарату Comibol і 75 % співробітників п'яти підрозділів компанії. Comibol була перетворена на холдингову компанію і почато активне залучення національного й іноземного приватного капіталу для створення спільних підприємств. У 1995 р. на частку руд металів припадало майже 40 % болівійського експорту. Видобуток руд являє собою традиційну галузь болівійської індустрії.
У структурі сучасної гірничої промисловості Болівії 1-е місце займає видобуток руд олова, потім видобуток нафти і газу, стибію і вольфрам у, поліметалів. Крім того, видобувають руди золота, срібла, антимоніту.
Підготовку кадрів гірничо-геологічного профілю здійснюють в університетах міст Ла-Пас (1830 р.), Кочабамба (1832 р.), Тариха (1946 р.) і інш.
Див. також
Джерела
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- Білецький В. С., Гайко Г.І, Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Do zavoyuvannya Ameriki v XV st indianci volodili tehnologiyeyu vigotovlennya bronzi rozroblyali rodovisha rud midi v dep La Pas Turko ta olova v rajoni La Pas sho davalo mozhlivist vigotovlyati bronzovi znaryaddya Krim togo vidobuvali zoloto sriblo svinec Boliviya Rudnik Korokoro foto kinci XIX st U XVI st z prihodom yevropejskih zavojovnikiv osnovna uvaga pridilyalasya vidobutku zolota ta sribla U 1546 r zasnovane m Potosi yake stalo vazhlivim centrom vidobutku sribla U 1545 1600 rr rodovisha Potosi davali 50 svitovogo vidobutku sribla Z 1595 r pochali ekspluatuvatisya shahti poblizu Oruro Novij etap rozvitku girnichoyi promislovosti nastav u kinci XIX na pochatku XX st koli pochinayut rozroblyati midni rudi a takozh bagati pokladi olova osnovnogo bagatstva krayini Naprikinci XIX st znachnij vidobutok midi do 3 h tis t shorichno otrimuvali na rudniku Korokoro poblizu ozera Titikaka v Kordilyerah yakij buv sporudzhenij na visokosti 4050 m nad rivnem Tihogo okeanu U 1903 r na gori Salvador vveli v ekspluataciyu shahtu olova Katavi yaka v 1924 r stala najbilshoyu shahtoyu u sviti U 1908 rozpochato vidobutok rud volfram u u 1911 polimetalevih rud svinec cink Z 1929 r rozvivayetsya naftogazovidobutok Z pochatku XX st i do seredini 1980 h rokiv golovnu rol u rozvitku bolivijskoyi ekonomiki vidigravav vidobutok olova Do 1952 r rozrobki olova kontrolyuvalisya privatnim kapitalom Z chasu nacionalizaciyi u 1952 r derzhavnimi rudnikami upravlyala korporaciya Corporacion Minera de Bolivia Comibol Korporason minera de Boliviya Komibol yakij buli peredani 2 3 girnichoyi promislovosti Boliviyi Pidvishennya cin na mineralnu sirovinu na svitovih rinkah v kinci 1960 h spriyalo pidjomu girnichodobuvnoyi promislovosti Boliviyi yaka dovgij chas znahodilasya v stani zanepadu Pochinayuchi z seredini 1970 h dodatkovij impuls rozvitku ekonomiki nadavav takozh eksport nadlishkiv nafti i prirodnogo gazu Odnak v kinci 1970 h na stani girnichodobuvnoyi promislovosti stalo nespriyatlivo poznachatisya visnazhennya rodovish nestacha investicij strajki i politichna nestabilnist U 1970 i roki obsyag vidobutku olova postijno znizhuvavsya a v 1980 h stalosya jogo rizke padinnya pov yazane zi znizhennyam cin na olovo na svitovih rinkah U 1980 i roki rol najvazhlivishoyi mineralnoyi sirovini perejshla vid olova do cinku virobnictvo yakogo zroslo bilsh nizh v 5 raziv za period 1985 1992 rr Krim svincyu i cinku Boliviya eksportuye sriblo zoloto svinec stibij i volfram U 1986 r buv stvorenij Centr doslidzhen i rozvitku girnichoyi promislovosti Centre for Mining Studies and Development CEMYD yakij zi shvalennya Ministerstva girnichoyi promislovosti proviv vsebichnij analiz situaciyi v kompaniyi Comibol i u 1990 r zaproponuvav plan reformuvannya galuzi U seredini 1990 r uryad Boliviyi uhvaliv strategichni rishennya yaki vrahovuvali deyaki rekomendaciyi CEMYD Bulo zvilneno do 30 spivrobitnikiv centralnogo aparatu Comibol i 75 spivrobitnikiv p yati pidrozdiliv kompaniyi Comibol bula peretvorena na holdingovu kompaniyu i pochato aktivne zaluchennya nacionalnogo j inozemnogo privatnogo kapitalu dlya stvorennya spilnih pidpriyemstv U 1995 r na chastku rud metaliv pripadalo majzhe 40 bolivijskogo eksportu Vidobutok rud yavlyaye soboyu tradicijnu galuz bolivijskoyi industriyi U strukturi suchasnoyi girnichoyi promislovosti Boliviyi 1 e misce zajmaye vidobutok rud olova potim vidobutok nafti i gazu stibiyu i volfram u polimetaliv Krim togo vidobuvayut rudi zolota sribla antimonitu Pidgotovku kadriv girnicho geologichnogo profilyu zdijsnyuyut v universitetah mist La Pas 1830 r Kochabamba 1832 r Tariha 1946 r i insh Div takozhKorisni kopalini Boliviyi Girnicha promislovist Boliviyi Ekonomika Boliviyi Geologiya Boliviyi Dzherela Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya Navchalnij posibnik V S Bileckij ta in Harkiv NTU HPI Kiyiv NTUU KPI imeni Igorya Sikorskogo Poltava PIB MNTU im akademika Yu Bugaya Kiyiv FOP Halikov R H 2019