Австра́лопіте́ки, австралопітекові чи австралопітецини, (лат. Australopithecus, australis — південний та грец. πίθηκος — мавпа) — група приматів, за будовою проміжна між мавпами і людьми. Примати з прямоходінням, мавпячою головою, маленьким мозком і невеликими іклами. Існували приблизно 7 (чи 4,2)—1 (чи 1,78) млн років тому здебільшого на території Південно-Східної Африки.
Австралопітек Період існування: ранній пліоцен — ранній плейстоцен | |
---|---|
Australopithecus afarensis | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Примати (Primates) |
Підряд: | Haplorhini |
Інфраряд: | Вищі примати (Simiiformes) |
Родина: | Гомініди (Hominidae) |
Підродина: | Homininae |
Триба: | Hominini |
Підтриба: | Australopithecina |
Рід: | †Australopithecus Раймонд А. Дарт, 1925 |
Види | |
†A. afarensis | |
Вікісховище: Australopithecus |
Знахідки
Уперше рештки австралопітека були знайдені 1924 року на півдні Африки в (ПАР) і описані у 1925 році Раймондом Дартом: скроня маляти, відомого як «Бебі з Таунга», дозволила зробити висновок, що австралопітеки були прямоходячими. Ця знахідка віднесена до виду австралопітеків африканських.
Видатні відкриття в ущелині Олдувай зробили Луїс і Мері Лікі, які відкрили не тільки скроні та інші кістки австралопітеків, а також кам'яні знаряддя. Відкриття сім'ї Лікі у 1959–1961 роках були переломними у визнанні австралопітеків як ланки, що пов'язує приматів і людей, а Африки — як колиски людства.
30 листопада 1974 року Дональд Джогансон знайшов у пустелі Гадар в Ефіопії, найповніші з усіх коли-небудь знайдених, рештки австралопітека, що були названі учасниками експедиції — Люсі: фрагменти скроні, нижня щелепа, ребра, хребці, кістки рук, ніг, тазові. Загалом у Гадарі в 1973—1977 роках було виявлено понад 240 рештків гомінідів, що належали не менш ніж 35 особинам. За цими знахідками був описаний вид австралопітек афарський.
У Летолі знайдено вервечку слідів австралопітека, що пройшов по свіжому попелу з вулкана. Під палючим сонцем сліди закам'яніли, новий попіл їх засипав, а через 3 млн років співробітники Мері Лікі їх розкопали.
Із нещодавніх знахідок помітною є так звана Донька Люсі (Ефіопія, 2000) — скелет молодого австралопітека афарського, який, імовірно, належав трирічній дівчинці, що жила 3,3 млн років тому.
Класифікація
Сучасній науці відомі рештки близько 500 особин австралопітеків з Африки, які виділяють у декілька видів.
Назва виду | Датування млн р. тому | Морфологія | Примітки |
---|---|---|---|
Австралопітек анамський Australopithecus anamensis | 4,2—3,9 | Вага 33—51 кг | Найбільш давній австралопітек. |
Австралопітек афарський Australopithecus afarensis | 3,9—3,0 | Зріст 1—1,5 м Вага 30—45 кг Об'єм мозку ~ 380—430 см³ | Розглядається як предківський вид для всіх подальших австралопітеків, окрім австралопітека анамського. |
Австралопітек барельгазалі Australopithecus bahrelghazali | 3,0—3,5 | * | Знайдений на відміну від інших у Північній Африці, що є свідченням поширеності групи. |
Австралопітек африканський Avstratopithecus africanus | 3,5—2,4 | Зріст 1—1,5 м Вага 20—45 кг Об'єм мозку 425—450 см³ | Перший описаний австралопітек (Раймонд Дарт, 1924). |
Австралопітек гарі Australopithecus garhi | 2,5—? | Зріст 1,2—1,5 м Об'єм мозку 440 см³ | Поруч були знайдені простіші кам'яні знаряддя і кістки антилоп зі слідами надрізів. |
Австралопітек седіба Australopithecus sediba | 1,78—1,95 | Об'єм мозку 420—450 см³ | Знайдений в печері Малапі (Malapa) на території об'єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, відомого як «Колиска людства», у Південній Африці. |
Раніше до роду Австралопітеків відносили ще трьох представників, яких тепер виділять в окремий рід парантропів (2,5-1 млн. р.). Вони були менш розвинені, масивніші за австралопітеків і травоїдні.
- Парантроп робустус (Paranthropus robustus)
- Парантроп Бойса (Paranthropus boisei, стара назва Зижантроп)
- Парантроп ефіопський (Paranthropus aethiopicus)
Близькі до австралопітеків примати були поширені в Передній, Південній та Південно-Східній Азії.
Характеристика
Австралопітеки — двоногі наземні примати. З людиною їх споріднює слабкий розвиток щелеп, відсутність великих іклів, хапальна кисть з виступаючим великим пальцем, опорна ступня. Значний об'єм мозкової коробки (400—500 см³), вкорочена лицева частина черепа, будова зубів, вертикальна хода та інші особливості поставили австралопітеків в число можливих безпосередніх предків людини.
Австралопітеки були всеїдні. Для нападу та захисту використовували кістки тварин, палиці, каміння; можливо, найрозвиненіші види вміли їх дещо обробляти. Раймонд Дарт вважав, що австралопітеки були активними мисливцями на павіанів і інших великих тварин. Нові дані показують, що австралопітеки вели зовсім інший спосіб життя і часто самі ставали жертвами хижаків, у тому числі птахів.
Мозок
За абсолютною величиною мозкової порожнини (400-500 см³) австралопітеки не набагато відрізняються від шимпанзе, а горилам дещо поступаються, останнє пояснюється невеликими розмірами тіла австралопітеків. Але за відносними розмірами мозку, вони, імовірно, перевершували всіх гомінід, — вимерлих і сучасних.
Див. також
Джерела
- Залізняк Л.Л. Археологія України: К.: Либідь, 2005
- Вишняцкий Л.Б. Введение в преисторию. Проблемы антропогенеза и становления культуры: Курс лекций / Л.Б.Вишняцкий. Изд. 2-е, испр. и доп. — Кишинев: Высшая Антропологическая школа, 2005, — 396 с.
- Марков А.В. Происхождение и эволюция человека. Обзор достижений палеоантропологии, сравнительной генетики и эволюционной психологии [ 16 травня 2011 у Wayback Machine.]. Доклад, прочтенный в Институте биологии развития РАН 19 марта 2009 г.
- Д.Л.Бродянский. История первобытного общества. — Владивосток: И-во Дальневосточного ун-та, 2003 г. — 109 с.
Посилання
- Австралопітеки (Australopithecus) [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Заморока М.А. Антропоґенізація — п'яті кути еволюційних чотирикутників // Станіславівський Натураліст [ 3 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- "Little Foot" – австралопітек, старший від "Люсі" // Zbruch, 07.04.2015 [ 13 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Encyclopaedia Britannica — Australopithecus (paleontology) [ 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lyudina znachennya Avstra lopite ki avstralopitekovi chi avstralopitecini lat Australopithecus australis pivdennij ta grec pi8hkos mavpa grupa primativ za budovoyu promizhna mizh mavpami i lyudmi Primati z pryamohodinnyam mavpyachoyu golovoyu malenkim mozkom i nevelikimi iklami Isnuvali priblizno 7 chi 4 2 1 chi 1 78 mln rokiv tomu zdebilshogo na teritoriyi Pivdenno Shidnoyi Afriki Avstralopitek Period isnuvannya rannij pliocen rannij plejstocen Australopithecus afarensis Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Primati Primates Pidryad Haplorhini Infraryad Vishi primati Simiiformes Rodina Gominidi Hominidae Pidrodina Homininae Triba Hominini Pidtriba Australopithecina Rid Australopithecus Rajmond A Dart 1925 Vidi A afarensis A africanus A anamensis A bahrelghazali A garhi A sediba Kolishni avstralopiteki suchasni Parantropi Paranthropus P aethiopicus P robustus P boisei Vikishovishe AustralopithecusZnahidkiUpershe reshtki avstralopiteka buli znajdeni 1924 roku na pivdni Afriki v PAR i opisani u 1925 roci Rajmondom Dartom skronya malyati vidomogo yak Bebi z Taunga dozvolila zrobiti visnovok sho avstralopiteki buli pryamohodyachimi Cya znahidka vidnesena do vidu avstralopitekiv afrikanskih Vidatni vidkrittya v ushelini Olduvaj zrobili Luyis i Meri Liki yaki vidkrili ne tilki skroni ta inshi kistki avstralopitekiv a takozh kam yani znaryaddya Vidkrittya sim yi Liki u 1959 1961 rokah buli perelomnimi u viznanni avstralopitekiv yak lanki sho pov yazuye primativ i lyudej a Afriki yak koliski lyudstva 30 listopada 1974 roku Donald Dzhoganson znajshov u pusteli Gadar v Efiopiyi najpovnishi z usih koli nebud znajdenih reshtki avstralopiteka sho buli nazvani uchasnikami ekspediciyi Lyusi fragmenti skroni nizhnya shelepa rebra hrebci kistki ruk nig tazovi Zagalom u Gadari v 1973 1977 rokah bulo viyavleno ponad 240 reshtkiv gominidiv sho nalezhali ne mensh nizh 35 osobinam Za cimi znahidkami buv opisanij vid avstralopitek afarskij U Letoli znajdeno vervechku slidiv avstralopiteka sho projshov po svizhomu popelu z vulkana Pid palyuchim soncem slidi zakam yanili novij popil yih zasipav a cherez 3 mln rokiv spivrobitniki Meri Liki yih rozkopali Iz neshodavnih znahidok pomitnoyu ye tak zvana Donka Lyusi Efiopiya 2000 skelet molodogo avstralopiteka afarskogo yakij imovirno nalezhav tririchnij divchinci sho zhila 3 3 mln rokiv tomu KlasifikaciyaSuchasnij nauci vidomi reshtki blizko 500 osobin avstralopitekiv z Afriki yaki vidilyayut u dekilka vidiv Nazva vidu Datuvannya mln r tomu Morfologiya Primitki Avstralopitek anamskij Australopithecus anamensis 4 2 3 9 Vaga 33 51 kg Najbilsh davnij avstralopitek Avstralopitek afarskij Australopithecus afarensis 3 9 3 0 Zrist 1 1 5 m Vaga 30 45 kg Ob yem mozku 380 430 sm Rozglyadayetsya yak predkivskij vid dlya vsih podalshih avstralopitekiv okrim avstralopiteka anamskogo Avstralopitek barelgazali Australopithecus bahrelghazali 3 0 3 5 Znajdenij na vidminu vid inshih u Pivnichnij Africi sho ye svidchennyam poshirenosti grupi Avstralopitek afrikanskij Avstratopithecus africanus 3 5 2 4 Zrist 1 1 5 m Vaga 20 45 kg Ob yem mozku 425 450 sm Pershij opisanij avstralopitek Rajmond Dart 1924 Avstralopitek gari Australopithecus garhi 2 5 Zrist 1 2 1 5 m Ob yem mozku 440 sm Poruch buli znajdeni prostishi kam yani znaryaddya i kistki antilop zi slidami nadriziv Avstralopitek sediba Australopithecus sediba 1 78 1 95 Ob yem mozku 420 450 sm Znajdenij v pecheri Malapi Malapa na teritoriyi ob yektu Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO vidomogo yak Koliska lyudstva u Pivdennij Africi Ranishe do rodu Avstralopitekiv vidnosili she troh predstavnikiv yakih teper vidilyat v okremij rid parantropiv 2 5 1 mln r Voni buli mensh rozvineni masivnishi za avstralopitekiv i travoyidni Parantrop robustus Paranthropus robustus Parantrop Bojsa Paranthropus boisei stara nazva Zizhantrop Parantrop efiopskij Paranthropus aethiopicus Blizki do avstralopitekiv primati buli poshireni v Perednij Pivdennij ta Pivdenno Shidnij Aziyi HarakteristikaAvstralopiteki dvonogi nazemni primati Z lyudinoyu yih sporidnyuye slabkij rozvitok shelep vidsutnist velikih ikliv hapalna kist z vistupayuchim velikim palcem oporna stupnya Znachnij ob yem mozkovoyi korobki 400 500 sm vkorochena liceva chastina cherepa budova zubiv vertikalna hoda ta inshi osoblivosti postavili avstralopitekiv v chislo mozhlivih bezposerednih predkiv lyudini Avstralopiteki buli vseyidni Dlya napadu ta zahistu vikoristovuvali kistki tvarin palici kaminnya mozhlivo najrozvinenishi vidi vmili yih desho obroblyati Rajmond Dart vvazhav sho avstralopiteki buli aktivnimi mislivcyami na pavianiv i inshih velikih tvarin Novi dani pokazuyut sho avstralopiteki veli zovsim inshij sposib zhittya i chasto sami stavali zhertvami hizhakiv u tomu chisli ptahiv Mozok Za absolyutnoyu velichinoyu mozkovoyi porozhnini 400 500 sm avstralopiteki ne nabagato vidriznyayutsya vid shimpanze a gorilam desho postupayutsya ostannye poyasnyuyetsya nevelikimi rozmirami tila avstralopitekiv Ale za vidnosnimi rozmirami mozku voni imovirno perevershuvali vsih gominid vimerlih i suchasnih Div takozhAntropogenezDzherelaZaliznyak L L Arheologiya Ukrayini K Libid 2005 Vishnyackij L B Vvedenie v preistoriyu Problemy antropogeneza i stanovleniya kultury Kurs lekcij L B Vishnyackij Izd 2 e ispr i dop Kishinev Vysshaya Antropologicheskaya shkola 2005 396 s ISBN 9975 9607 9 0 Markov A V Proishozhdenie i evolyuciya cheloveka Obzor dostizhenij paleoantropologii sravnitelnoj genetiki i evolyucionnoj psihologii 16 travnya 2011 u Wayback Machine Doklad prochtennyj v Institute biologii razvitiya RAN 19 marta 2009 g D L Brodyanskij Istoriya pervobytnogo obshestva Vladivostok I vo Dalnevostochnogo un ta 2003 g 109 s PosilannyaAvstralopiteki Australopithecus 22 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE Zamoroka M A Antropogenizaciya p yati kuti evolyucijnih chotirikutnikiv Stanislavivskij Naturalist 3 lyutogo 2012 u Wayback Machine Little Foot avstralopitek starshij vid Lyusi Zbruch 07 04 2015 13 kvitnya 2015 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica Australopithecus paleontology 22 lyutogo 2017 u Wayback Machine angl