Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Раймонд Дарт (англ. Raymond Arthur Dart, 4 лютого 1893 — 22 листопада 1988) — австралійський антрополог, анатом, який відкрив австралопітека.
| Раймонд Дарт | |
|---|---|
| англ. Raymond Arthur Dart | |
 | |
| Народився | 4 лютого 1893 Брисбен, Англія |
| Помер | 22 листопада 1988 (95 років) Йоганнесбург, ПАР |
| Країна |  Австралія |
| Національність | британець |
| Діяльність | антрополог, археолог, дослідник доісторичної епохи, палеоантрополог, викладач університету, анатом, палеонтолог |
| Alma mater | Університетський коледж Лондона, Університет Сіднея, Університет Квінсленда |
| Галузь | біологія, антропологія |
| Заклад | Вітватерсрандський університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Відомий завдяки: | відкрив Australopithecus africanus |
 Раймонд Дарт у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився в сім'ї фермера в передмісті Брисбена (Квінсленд), п'ятою дитиною серед дев'яти.
Навчався в державній школі , в гімназії Іпсвіча, в Університетському коледжі Лондону, вивчав медицину в Сіднейському університеті (Коледж святого Андрія) та біологію в Університеті Квінсленда; і в 1914 р. він став бакалавром, в 1916 р. — магістром, у 1927 р. — захистив дисертацію на ступінь доктора медичних наук в Сіднейському університеті.
У 1922 р. був професором факультету анатомії Вітватерсрандського університету в Йоханесбурзі. Там він почав працювати над дослідженням зв'язку мозку і нервової системи. Свої перші кроки Раймонд Дарт робив під керівництвом відомого невролога Графтона Елліота Сміта з Лондонського Університетського коледжу. Дарт почав відпрацьовувати методику реконструкції мозку на основі зліпків, знятих з внутрішньої поверхні склепіння черепа та поступово приходить до висновку, що розмір мозку є кардинально важливим фактором людського розвитку в процесі еволюції.
Відкриття
У 1924 р. від однієї своєї знайомої Раймонд дізнався про скам'янілого мавпячого черепа з Таунг (Бечуаналенд). Дослідження показали, що череп належав дитинчаті викопної прямоходячої людиноподібної мавпи (Бебі з Таунг), яку він згодом назвав австралопітеком (Australopithecus africanus). Слово «австралопітек» означає «південна мавпа» (від стар.грец. «аустраліс» — південний і лат. «пітекус» — мавпа). Вік знахідки був визначений в 1 млн років. В черепі австралопітека був знайдений відбиток мозку. Об'єм мозгу становив 520 см³. Результати дослідження були опубліковані в науковому журналі «Nature» за 1925 рік. Але після опублікування цих досліджень науковий світ не вбачав в цьому черепі нічого людського. Науковці радше думали, що це череп шимпанзе або горили. Дарта підтримував лише його колега і директор Трансвальського музею в Преторії — Роберт Брум. Він намагався підтвердити цю теорію та почав займатися розкопками. Тому, в 1936 році в Стеркфонтоні Брум знайшов новий череп австралопітека. Брум знайшов його під час того, як спостерігав за вибуховими роботами в печері. Через 2 роки був знайдений ще один череп біля Стеркфонтона. Його знайшов школяр Герт Тербланш. Протягом деякого часу було знайдено стільки доказів, що до кінця 1940-их років увесь науковий світ визнав дослідження Раймонда Дарта та Роберта Брума. Завдяки цим знахідкам науковці нарешті змогли встановити зріст австралопітека (135—155 см) і вагу (36-55 кг). Дарт припускав, що австралопітеки були хижими м'ясоїдними степовими мавпами, полювали на павіанів за допомогою палиць.
Ще один вагомий доказ того, що австралопітек є ближчий до людини, ніж до мавпи навів Уілфред Кларк в своїй праці, яка була опублікована в 1950 р. про морфологічне дослідження зубів і щелеп австралопітеків.
Раймонд Дарт, Роберт Брум, Л.Лікі, Д.Джохансон та інші дослідники, які брали участь у вивченні кісткових решток австралопітеків, розрізняють серед них дві групи: грацильних, або ранніх, та масивних, або пізніх.
Грацильні австралопітеки, представлені двома видами або підвидами двох видів(«австралопітек африканський»), які характеризувались невеликими розмірами та масою тіла. Так, зріст особини, сліди якої були виявлені на вулканічному попелі в Летолі, становив приблизно 103 см, а «Люсі» — 108 см. Загалом він, очевидно, не перевищував 120 см. Відповідно невеликою була й вага цієї істоти: від 25 до 40 кг.
На думку фахівців, грацильні австралопітеки належали до всеїдних форм, у харчовому раціоні яких значне місце посідала м'ясна їжа. Найбільш ранні кісткові рештки цієї групи гомінідів датують 5,5-4,5 млн років тому (фрагмент нижньої щелепи з Лотагама та плечової кістки з Канапої), проте більшість із них припадає на період 4-2,9 млн років тому.
Нагороди
- У 1957 р. — [en]
Примітки
- Derricort, Robin (2009). «The enigma of Raymond Dart» (PDF). International Journal of African Historical Studies, 42 (2): 257—282. Retrieved January 26, 2016(англ.)
- Tobias, Phillip V. Dart, Raymond Arthur (1893—1988). Canberra: National Centre of Biography, Australian National University.(англ.)
- «Dart, Raymond Arthur — Faculty of Medicine Online Museum and Archive». sydney.edu.au. Retrieved 2016-01-26.(англ.)
- Дарт Раймонд (рос.)
- Австралопитек африканский: первые доказательства [ 2014-12-11 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Станко В. Н. та ін., «Історія первісного суспільства»: Підручник. — К.: Либідь, 1999. — 240 с.
Посилання
- Biographies: Raymond Dart // TalkOrigins Archive.(англ.)
- C. K. Brain, Raymond Dart and our African origins // University of Chicago Press. (англ.)
- Phillip V. Tobias, Dart, Raymond Arthur (1893—1988) // Australian Dictionary of Biography, National Centre of Biography, Australian National University (англ.)
- Раймонд Дарт знаходить «Дитинча з Таунга» (рос.)
- Дарт Раймонд (рос.)
- Австралопитек африканский: первые доказательства (рос.)
 | Це незавершена стаття про біолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rajmond Dart angl Raymond Arthur Dart 4 lyutogo 1893 22 listopada 1988 avstralijskij antropolog anatom yakij vidkriv avstralopiteka Rajmond Dartangl Raymond Arthur DartRajmond Dart v 1968 roci Rajmond Dart v 1968 rociNarodivsya 4 lyutogo 1893 1893 02 04 Brisben AngliyaPomer 22 listopada 1988 1988 11 22 95 rokiv Jogannesburg PARKrayina AvstraliyaNacionalnist britanecDiyalnist antropolog arheolog doslidnik doistorichnoyi epohi paleoantropolog vikladach universitetu anatom paleontologAlma mater Universitetskij koledzh Londona Universitet Sidneya Universitet KvinslendaGaluz biologiya antropologiyaZaklad Vitvatersrandskij universitetVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor medichnih naukVidomij zavdyaki vidkriv Australopithecus africanus Rajmond Dart u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v sim yi fermera v peredmisti Brisbena Kvinslend p yatoyu ditinoyu sered dev yati Navchavsya v derzhavnij shkoli v gimnaziyi Ipsvicha v Universitetskomu koledzhi Londonu vivchav medicinu v Sidnejskomu universiteti Koledzh svyatogo Andriya ta biologiyu v Universiteti Kvinslenda i v 1914 r vin stav bakalavrom v 1916 r magistrom u 1927 r zahistiv disertaciyu na stupin doktora medichnih nauk v Sidnejskomu universiteti U 1922 r buv profesorom fakultetu anatomiyi Vitvatersrandskogo universitetu v Johanesburzi Tam vin pochav pracyuvati nad doslidzhennyam zv yazku mozku i nervovoyi sistemi Svoyi pershi kroki Rajmond Dart robiv pid kerivnictvom vidomogo nevrologa Graftona Elliota Smita z Londonskogo Universitetskogo koledzhu Dart pochav vidpracovuvati metodiku rekonstrukciyi mozku na osnovi zlipkiv znyatih z vnutrishnoyi poverhni sklepinnya cherepa ta postupovo prihodit do visnovku sho rozmir mozku ye kardinalno vazhlivim faktorom lyudskogo rozvitku v procesi evolyuciyi VidkrittyaCherep Bebi z Taunga U 1924 r vid odniyeyi svoyeyi znajomoyi Rajmond diznavsya pro skam yanilogo mavpyachogo cherepa z Taung Bechuanalend Doslidzhennya pokazali sho cherep nalezhav ditinchati vikopnoyi pryamohodyachoyi lyudinopodibnoyi mavpi Bebi z Taung yaku vin zgodom nazvav avstralopitekom Australopithecus africanus Slovo avstralopitek oznachaye pivdenna mavpa vid star grec australis pivdennij i lat pitekus mavpa Vik znahidki buv viznachenij v 1 mln rokiv V cherepi avstralopiteka buv znajdenij vidbitok mozku Ob yem mozgu stanoviv 520 sm Rezultati doslidzhennya buli opublikovani v naukovomu zhurnali Nature za 1925 rik Ale pislya opublikuvannya cih doslidzhen naukovij svit ne vbachav v comu cherepi nichogo lyudskogo Naukovci radshe dumali sho ce cherep shimpanze abo gorili Darta pidtrimuvav lishe jogo kolega i direktor Transvalskogo muzeyu v Pretoriyi Robert Brum Vin namagavsya pidtverditi cyu teoriyu ta pochav zajmatisya rozkopkami Tomu v 1936 roci v Sterkfontoni Brum znajshov novij cherep avstralopiteka Brum znajshov jogo pid chas togo yak sposterigav za vibuhovimi robotami v pecheri Cherez 2 roki buv znajdenij she odin cherep bilya Sterkfontona Jogo znajshov shkolyar Gert Terblansh Protyagom deyakogo chasu bulo znajdeno stilki dokaziv sho do kincya 1940 ih rokiv uves naukovij svit viznav doslidzhennya Rajmonda Darta ta Roberta Bruma Zavdyaki cim znahidkam naukovci nareshti zmogli vstanoviti zrist avstralopiteka 135 155 sm i vagu 36 55 kg Dart pripuskav sho avstralopiteki buli hizhimi m yasoyidnimi stepovimi mavpami polyuvali na pavianiv za dopomogoyu palic She odin vagomij dokaz togo sho avstralopitek ye blizhchij do lyudini nizh do mavpi naviv Uilfred Klark v svoyij praci yaka bula opublikovana v 1950 r pro morfologichne doslidzhennya zubiv i shelep avstralopitekiv Rajmond Dart Robert Brum L Liki D Dzhohanson ta inshi doslidniki yaki brali uchast u vivchenni kistkovih reshtok avstralopitekiv rozriznyayut sered nih dvi grupi gracilnih abo rannih ta masivnih abo piznih Gracilni avstralopiteki predstavleni dvoma vidami abo pidvidami dvoh vidiv avstralopitek afrikanskij yaki harakterizuvalis nevelikimi rozmirami ta masoyu tila Tak zrist osobini slidi yakoyi buli viyavleni na vulkanichnomu popeli v Letoli stanoviv priblizno 103 sm a Lyusi 108 sm Zagalom vin ochevidno ne perevishuvav 120 sm Vidpovidno nevelikoyu bula j vaga ciyeyi istoti vid 25 do 40 kg Na dumku fahivciv gracilni avstralopiteki nalezhali do vseyidnih form u harchovomu racioni yakih znachne misce posidala m yasna yizha Najbilsh ranni kistkovi reshtki ciyeyi grupi gominidiv datuyut 5 5 4 5 mln rokiv tomu fragment nizhnoyi shelepi z Lotagama ta plechovoyi kistki z Kanapoyi prote bilshist iz nih pripadaye na period 4 2 9 mln rokiv tomu NagorodiU 1957 r en PrimitkiDerricort Robin 2009 The enigma of Raymond Dart PDF International Journal of African Historical Studies 42 2 257 282 Retrieved January 26 2016 angl Tobias Phillip V Dart Raymond Arthur 1893 1988 Canberra National Centre of Biography Australian National University angl Dart Raymond Arthur Faculty of Medicine Online Museum and Archive sydney edu au Retrieved 2016 01 26 angl Dart Rajmond ros Avstralopitek afrikanskij pervye dokazatelstva 2014 12 11 u Wayback Machine ros DzherelaStanko V N ta in Istoriya pervisnogo suspilstva Pidruchnik K Libid 1999 240 s PosilannyaBiographies Raymond Dart TalkOrigins Archive angl C K Brain Raymond Dart and our African origins University of Chicago Press angl Phillip V Tobias Dart Raymond Arthur 1893 1988 Australian Dictionary of Biography National Centre of Biography Australian National University angl Rajmond Dart znahodit Ditincha z Taunga ros Dart Rajmond ros Avstralopitek afrikanskij pervye dokazatelstva ros Ce nezavershena stattya pro biologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi