Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дослідник, який окреслив ряд зоологічних таксонів. Для вказівки авторства, назви цих таксонів супроводжують позначенням «Johanson».
| Дональд Джогансон | |
|---|---|
 | |
| Народився | 28 червня 1943 (81 рік) Чикаго, Іллінойс, США |
| Країна |  США |
| Національність | американець |
| Діяльність | антрополог, археолог, дослідник доісторичної епохи, палеоантрополог, викладач університету, палеонтолог |
| Alma mater | Іллінойський університет в Урбана-Шампейн, Чиказький університет |
| Галузь | антропологія |
| Заклад | Університет штату Аризона |
| Членство | AAAS[1] |
| Нагороди | |
 Дональд Джогансон у Вікісховищі | |
Дональд Карл Джохансон (нар. 28 червня 1943, Чикаго, шт. Іллінойс, США) — американський палеоантрополог. Прославився знахідкою (спільно з Морісом Тайебом та Івом Коппенсу) скелета австралопітека, відомого як «Люсі» в районі Хадар (Ефіопія).
Біографія
Академічна кар'єра
Народився в Чикаго, шт. Іллінойс. У 1966 році отримав ступінь бакалавра в Іллінойському університеті в Урбана-Шампейн, в 1970 і 1974 роках — ступінь магістра і доктора філософії в Чиказькому університеті. У 1970, 1972 і 1973 роках як брав участь у польових роботах в складі Міжнародної дослідницької експедиції в Омо (Ефіопія). Під час однієї з експедицій він був запрошений французьким геологом Морісом Тайебом взяти участь у геологічних і палеонтологічних дослідженнях в Афарській улоговині. У 1972 році Джохансон, , і відвідали Афар, де обрали як місце пошуків багаті скам'янілостями околиці невеликого села Хадар. У 1973 році прибув до Хадару як керівник (спільно з М. Тайебом, І. Коппенсу і Й. Келбом) Міжнародної Афарської дослідницької експедиції. Тут Джохансон здійснив усі палеоантропологічні знахідки, що прославили його, включно добре збережений кістяк самки австралопітека («Люсі», 1974) і поховання великої групи австралопітеків (AL 333, 1975).
У 1972 році Джохансон почав роботу на факультеті фізичної антропології в Клівлендському музеї природної історії. У 1974 році отримав ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію по зубній системі шимпанзе і отримав посаду куратора факультету Клівлендського музею.
C 1974 року працює асистентом, а потім і ад'юнкт-професором антропології Західного резервного університету Кейза, а також мав звання почесного доктора цього університету. Крім того, працював ад'юнкт-професором в Кентському державному університеті (Шт. Огайо).
У 1981 році він заснував Інститут походження людини (англ. Institute of Human Origins) Берклі, шт. Каліфорнія, який 1998 увійшов до Університету штату Аризона. У 2008 році Джохансон отримав звання почесного доктора Державного коледжу Вестфілд (англ. Westfield State College).
У 1985 році група Джохансона повернулася до досліджень на Африканському континенті, почавши роботу в олдувайськой ущелині. У 1986 році член групи Тім Уайт виявив скелет Homo habilis віком 1,8 млн років (OH 62).
З 1983 по 1989 роки обіймав посаду професора антропології в Стенфордському університеті.
Люсі
24 листопада 1974 Джохансон здійснив одне з найбільш значних відкриттів в історії палеоантропології. Під час палеонтологічної експедиції в Хадарі, оглядаючи разом зі студентом Томом Греєм околиці табору, він випадково виявив на схилі яру скам'янілу кістку, яка виявилася останками гомініда. У той же день на цьому місці були зібрані скам'янілості, що складали 40 % скелета самки австралопітека, який в подальшому був класифікований як австралопітек афарський. У момент, коли кістки оглядали в експедиційному таборі, звучала пісня групи «Бітлз» , завдяки чому знахідка отримала свою назву.
Люсі виявилася прямоходячим гомінідом зростом від 0,90 до 1,05 метра і підтверджувала припущення Реймонда Дарта про те, що австралопітеки володіли двоногою ходою. Крім того, особливості скелета свідчили про те, що Люсі була вегетеріанкою і вела частково деревний спосіб життя. Спочатку Люсі не була виділена в окремий вид і вважалася раннім різновидом австралопітека африканського. Тільки після нових знахідок, включаючи добре збережені черепи, було встановлено, що відмінності Люсі від австралопітека африканського виходять за межі одного виду.
Джохансон спільно з журналістом Ідою Мейтленд був у 1982 нагороджений американською національною літературною премією в галузі науки за книгу «Lucy: The Beginnings of Humankind», де в популярній формі розповідається про історію відкриття і дослідження Люсі.
«Перша сім'я»
У 1975 році в Хадарі на ділянці AL 333 Джохансон зробив ще одну визначну знахідку, виявивши понад 200 фрагментів кісткових останків групи австралопітеків, що одержали надалі назву «Перша сім'я». Вважається, що останки належать як мінімум 13 особинам виду Австралопітек афарський віком близько 3,2 млн років.
Бібліографія
- Johanson Donald Lucy: The Beginnings of Humankind. — New York: Simon and Schuster, 1981. —
- Джохансон Д., Іди М. Люсі: Витоки роду людського. — М.: Мир, 1984. — 295 с.
- Johanson Donald Lucy's Child: The Discovery of a Human Ancestor. — London: Viking, 1989. —
- Johanson Donald From Lucy to Language. — New York: Siemens & Schuster, 1996. —
- Johanson Donald Ecce Homo: Writings in Honour of Third Millennium Man. — Milan: Electa, 1999. —
- Johanson Donald Lucy's Legacy: The Quest for Human Origins. — New York: Harmony Books, 2009. —
Примітки
- NNDB — 2002.
Посилання
- Institute of Human Origins at Arizona State University [ 29 червня 2009 у Wayback Machine.]
- NPR. Science Friday. «Human Origins» [ 10 червня 2015 у Wayback Machine.] — May 9, 1997 interview with Johanson.
- — March 6, 2009 interview with Johanson.
- «Origins of Modern Humans: Multiregional or Out of Africa?» [Архівовано 22 листопада 2010 у WebCite] by Donald Johanson
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doslidnik yakij okresliv ryad zoologichnih taksoniv Dlya vkazivki avtorstva nazvi cih taksoniv suprovodzhuyut poznachennyam Johanson Donald DzhogansonNarodivsya28 chervnya 1943 1943 06 28 81 rik Chikago Illinojs SShAKrayina SShANacionalnistamerikanecDiyalnistantropolog arheolog doslidnik doistorichnoyi epohi paleoantropolog vikladach universitetu paleontologAlma materIllinojskij universitet v Urbana Shampejn Chikazkij universitetGaluzantropologiyaZakladUniversitet shtatu ArizonaChlenstvoAAAS 1 Nagorodid 1982 d 2015 Donald Dzhoganson u Vikishovishi Donald Karl Dzhohanson nar 28 chervnya 1943 Chikago sht Illinojs SShA amerikanskij paleoantropolog Proslavivsya znahidkoyu spilno z Morisom Tajebom ta Ivom Koppensu skeleta avstralopiteka vidomogo yak Lyusi v rajoni Hadar Efiopiya BiografiyaAkademichna kar yeraNarodivsya v Chikago sht Illinojs U 1966 roci otrimav stupin bakalavra v Illinojskomu universiteti v Urbana Shampejn v 1970 i 1974 rokah stupin magistra i doktora filosofiyi v Chikazkomu universiteti U 1970 1972 i 1973 rokah yak brav uchast u polovih robotah v skladi Mizhnarodnoyi doslidnickoyi ekspediciyi v Omo Efiopiya Pid chas odniyeyi z ekspedicij vin buv zaproshenij francuzkim geologom Morisom Tajebom vzyati uchast u geologichnih i paleontologichnih doslidzhennyah v Afarskij ulogovini U 1972 roci Dzhohanson i vidvidali Afar de obrali yak misce poshukiv bagati skam yanilostyami okolici nevelikogo sela Hadar U 1973 roci pribuv do Hadaru yak kerivnik spilno z M Tajebom I Koppensu i J Kelbom Mizhnarodnoyi Afarskoyi doslidnickoyi ekspediciyi Tut Dzhohanson zdijsniv usi paleoantropologichni znahidki sho proslavili jogo vklyuchno dobre zberezhenij kistyak samki avstralopiteka Lyusi 1974 i pohovannya velikoyi grupi avstralopitekiv AL 333 1975 U 1972 roci Dzhohanson pochav robotu na fakulteti fizichnoyi antropologiyi v Klivlendskomu muzeyi prirodnoyi istoriyi U 1974 roci otrimav stupin doktora filosofiyi zahistivshi disertaciyu po zubnij sistemi shimpanze i otrimav posadu kuratora fakultetu Klivlendskogo muzeyu C 1974 roku pracyuye asistentom a potim i ad yunkt profesorom antropologiyi Zahidnogo rezervnogo universitetu Kejza a takozh mav zvannya pochesnogo doktora cogo universitetu Krim togo pracyuvav ad yunkt profesorom v Kentskomu derzhavnomu universiteti Sht Ogajo U 1981 roci vin zasnuvav Institut pohodzhennya lyudini angl Institute of Human Origins Berkli sht Kaliforniya yakij 1998 uvijshov do Universitetu shtatu Arizona U 2008 roci Dzhohanson otrimav zvannya pochesnogo doktora Derzhavnogo koledzhu Vestfild angl Westfield State College U 1985 roci grupa Dzhohansona povernulasya do doslidzhen na Afrikanskomu kontinenti pochavshi robotu v olduvajskoj ushelini U 1986 roci chlen grupi Tim Uajt viyaviv skelet Homo habilis vikom 1 8 mln rokiv OH 62 Z 1983 po 1989 roki obijmav posadu profesora antropologiyi v Stenfordskomu universiteti Lyusi 24 listopada 1974 Dzhohanson zdijsniv odne z najbilsh znachnih vidkrittiv v istoriyi paleoantropologiyi Pid chas paleontologichnoyi ekspediciyi v Hadari oglyadayuchi razom zi studentom Tomom Greyem okolici taboru vin vipadkovo viyaviv na shili yaru skam yanilu kistku yaka viyavilasya ostankami gominida U toj zhe den na comu misci buli zibrani skam yanilosti sho skladali 40 skeleta samki avstralopiteka yakij v podalshomu buv klasifikovanij yak avstralopitek afarskij U moment koli kistki oglyadali v ekspedicijnomu tabori zvuchala pisnya grupi Bitlz zavdyaki chomu znahidka otrimala svoyu nazvu Lyusi viyavilasya pryamohodyachim gominidom zrostom vid 0 90 do 1 05 metra i pidtverdzhuvala pripushennya Rejmonda Darta pro te sho avstralopiteki volodili dvonogoyu hodoyu Krim togo osoblivosti skeleta svidchili pro te sho Lyusi bula vegeteriankoyu i vela chastkovo derevnij sposib zhittya Spochatku Lyusi ne bula vidilena v okremij vid i vvazhalasya rannim riznovidom avstralopiteka afrikanskogo Tilki pislya novih znahidok vklyuchayuchi dobre zberezheni cherepi bulo vstanovleno sho vidminnosti Lyusi vid avstralopiteka afrikanskogo vihodyat za mezhi odnogo vidu Dzhohanson spilno z zhurnalistom Idoyu Mejtlend buv u 1982 nagorodzhenij amerikanskoyu nacionalnoyu literaturnoyu premiyeyu v galuzi nauki za knigu Lucy The Beginnings of Humankind de v populyarnij formi rozpovidayetsya pro istoriyu vidkrittya i doslidzhennya Lyusi Persha sim ya U 1975 roci v Hadari na dilyanci AL 333 Dzhohanson zrobiv she odnu viznachnu znahidku viyavivshi ponad 200 fragmentiv kistkovih ostankiv grupi avstralopitekiv sho oderzhali nadali nazvu Persha sim ya Vvazhayetsya sho ostanki nalezhat yak minimum 13 osobinam vidu Avstralopitek afarskij vikom blizko 3 2 mln rokiv BibliografiyaJohanson Donald Lucy The Beginnings of Humankind New York Simon and Schuster 1981 ISBN 0 671 25036 1 Dzhohanson D Idi M Lyusi Vitoki rodu lyudskogo M Mir 1984 295 s Johanson Donald Lucy s Child The Discovery of a Human Ancestor London Viking 1989 ISBN 0 670 83366 5 Johanson Donald From Lucy to Language New York Siemens amp Schuster 1996 ISBN 0 684 81023 9 Johanson Donald Ecce Homo Writings in Honour of Third Millennium Man Milan Electa 1999 ISBN 88 435 7170 2 Johanson Donald Lucy s Legacy The Quest for Human Origins New York Harmony Books 2009 ISBN 0 307 39639 8PrimitkiNNDB 2002 d Track Q1373513PosilannyaInstitute of Human Origins at Arizona State University 29 chervnya 2009 u Wayback Machine NPR Science Friday Human Origins 10 chervnya 2015 u Wayback Machine May 9 1997 interview with Johanson March 6 2009 interview with Johanson Origins of Modern Humans Multiregional or Out of Africa Arhivovano 22 listopada 2010 u WebCite by Donald Johanson