9А85

9А85 — радянська та російська самохідна пуско-заряджальна установка зі складу ЗРС С-300В.

9А85
Пуско-заряджальна установка 9А85, пуско-заряджальна установка 9А84 і пускова установка 9А83 (зліва направо).
Тип	Пуско-заряджальна установка
Походження	СРСР
Історія використання
На озброєнні	1983 — т. ч.
Оператори	Росія  Білорусь  Україна
Історія виробництва
Розроблено	1969—1983 роки
Виробник	СРСР  Росія
Виготовлена кількість	понад 600
Характеристики
Вага	47 т
Довжина	не більше 12 250
Ширина	не більше 3380
Висота	не більше 3270
Обслуга	3 особи
----
Головне озброєння	4 x ЗКР 9М83
Двигун	В-84 Виробник: ЧТЗ Марка: В-84 Тип: Дизель Максимальна потужність: 780 к.с. (573,5 кВт ) Конфігурація: V12 Циліндрів: 12 Витрата палива при змішаному циклі: 250 - 450 л/100 км Охолодження: рідинне Тактність (число тактів): 4 Рекомендоване паливо: ДЛ-0,2-40, ДЗ-0,2 минус 35, ДА-0,2, ТС-1, Т-1, Т-2 840 к.с.
Підвіска	індивідуальна торсіонна
Операційна дальність	250 км
Висота польоту	0,025 — 30 км
Максимальна глибина	6 — 75 км
Швидкість	53 км/год
Прохідність	1,2 м (брід)

Опис конструкції

Пуско-заряджальна установка 9А85 призначена для зберігання, перевезення та заряджання пускової установки 9А83 чотирма зенітними керованими ракетами 9М83. Крім того, є можливість проводити пуск ракет при поєднанні з пусковою установкою 9А83. Для заряджання пускової установки, на 9А85 є спеціальне кранове обладнання вантажопідйомністю 6350 кг. Заряджання може проводитися також із ґрунту або з транспортних засобів, також є можливість здійснювати самозаряджання. Повний цикл заряджання 9А83 становить від 50 до 60 хвилин. На відміну від інших елементів ЗРС С-300В, на пуско-заряджальній установці 9А85 для забезпечення електроживлення використовуються дизельні агрегати замість газотурбінних.

Ходова частина

Усі засоби пуско-заряджальної установки 9А84 встановлені на спеціальне гусеничне шасі, що має індекс ГБТУ — «Об'єкт 835» (рос. Объект 835). Шасі розроблено у конструкторському бюро Ленінградського заводу імені Кірова. В основі конструкції лежить шасі самохідної гармати 2С7 «Піон». Змінено положення моторно-трансмісійного відділення (перенесено до кормової частини машини), вузли та агрегати шасі по окремих вузлах уніфіковані з танками Т-72 та Т-80.

Модифікації

• 9А85 — пускова установка ЗРС С-300В
• 9А85М — пускова установка ЗРС (С-300ВМ) із ЗКР 9М83М

Примітки

1. ГОСТ 8.417-2002
2. . Архів оригіналу за 31 серпня 2011. Процитовано 10 червня 2011.
3. Василий Н. Я., Гуринович А. Л., Зенитные ракетные комплексы, с. 275
4. Ганин С. М., Карпенко А. В., Зенитная ракетная система С-300, с. 50

Література

• Давыдов М. В. Часть 2. Зенитные ракетные системы // Годы и люди. — (из истории ОАО "НИЭМИ", электронная версия издания с исправлениями и дополнениями, внесенными в период 2002-2010 гг.). — Москва : Радио и связь, 2009. — .
• Василий Н.Я., Гуринович А.Л. Самоходные зенитные ракетные комплексы // Зенитные ракетные комплексы. — Справочное издание. — Минск : Белорусский дом печати, 2001. — С. 267—268. — 11000 прим.
• Ганин С. М., Карпенко А. В. Зенитная ракетная система С-300 // Невский бастион. — Приложение к военно-техническому сборнику. — Санкт-Петербург, 2001. — 73 с.

Посилання

• ОАО «Спецмаш». Зенитно-ракетные системы С-300В и С-300ВМ, изделия 830—835 (рос.). Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
• С-300В (9К81, SA-12A, Gladiator; SA-12B, Giant), войсковая зенитная ракетная система (рос.). ОРУЖИЕ РОССИИ, Каталог вооружения, военной и специальной техники. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.