Друга алія — тривала у 1904—1914 роках. За її час до Ізраїлю переселились близько 40 тисяч євреїв родом зі Східної Європи. Серед всього іншого, еміграція була пов'язана з хвилею погромів у Російській імперії, найвідомішим із яких був Кишинівський погром 1903 року та Революція в 1905 року.
Більшість переселенців другої алії належали до релігійних євреїв і не завжди були активістами сіоністських організацій. В той же час багато з поселенців цього періоду були захоплені соціалістичними ідеями, та хотіли створити в Палестині політичні партії та робітничі організації. Їх девізом був «Єврейська праця на єврейській землі». Вони заснували у 1909 році найперший кібуц — , який заклав фундамент у розвитку кібуцного руху та сформували першу організацію єврейської самооборони, , для захисту єврейських поселень від набігів арабів та бедуїнів.
В 1909 році було засновано передмістя Яффи Ахузат-Баіт, з якого як наслідок виросло місто Тель-Авів. В цей же період широко розповсюдилось використання заново відроджений Іврит, на якому виходили газети та розвивалась література.
Із вступом Османської імперії, під владою якої знаходились тоді землі Ізраїлю, в Першу світову війну на боці Німеччини, турецький уряд почав репресувати єврейське населення краю, що перервало Другу алію. До 1917 року на землях Ізраїлю проживало приблизно 85 тисяч євреїв.
Поселенці
Імігранти другої Алій були в основному ідейними людьми, натхненими революційними ідеалами, які пережили або втікли від російської Революції. Вони прагнули створити комунальну сільськогосподарську систему розселення в Палестині. Таким чином, вони заснували рух кібуц. Перший кібуц, , був заснований в 1909 році.
Іммігранти, таких як , віддавали перевагу поселятися в містах, таких як створений Ашат-Баїт, що розташовувався поруч Яффи, які потім об'єдналися та були перейменовані в Тель-Авів-Яфо.
Масова міграція та сіонізм
Існує дуже хибна думка, що сіонізм відігравав важливу роль у імміграції євреїв до землі Ізраїлю під час Другої Алії. Хоча сіонізм мав деякий вплив, його не можна розглядати як суттєвий чинник впливу на еміграцію в Османську Палестину, оскільки переважна більшість емігрантів походила із Східної Європи. Дві основні причини єврейської еміграції були економічна та переслідування, але і Османській Палестині вони часто страждали від арабських нападів. Євреї, які емігрували з Східної Європи, часто поверталися назад до дому, або в інші країни. Османський уряд часто негативно або з недовірою ставився до міграції євреїв так як і («'Старий Ішув'») в Палестину, ще з кінця 19 ст. до кінця першої світової війни. Одна з причин полягала в тому, що більшість євреїв мали іноземне громадянство, яке зменшувало можливості імперії контролювати їх та забезпечувати їх османськими правами та обов'язками.
Обшуки, депортації, арешти, відмова від османського громадянства — це деякі заходи, що використовувались для зменшення єврейської імміграції.
Та ідея, що Друга алія була переввжео сіоністського спрямування, не враховує всіх труднощів, які зазнали іммігранти. Через це більшість єврейських емігрантів вирушили до Сполучених Штатів, де було набагато більше економічних можливостей. Впродовж 1907—1914 років майже 1,5 мільйона євреїв пройшли через острів Елліс, тоді як лише близько 20 тисяч емігрували до Палестини.
Слово Алія на івриті означає підйом, який має ідеалістичне значення щодо повернення на давню єврейську батьківщину, відбите у сіонізмі. Насправді сіонізм мало вплинув на єврейську імміграцію до земель Ізраїлю в цей період. Коли сіоністський рух набув широких масштабів у двадцятому столітті, внаслідок них більше євреїв іммігрували до землі Ізраїлю. Проте під час Другої Алії, 1904—1914 років, сіонізм не відігравав великої ролі у впливі на єврейську імміграцію.
Культура
Друга Алія в значній мірі доклалася до відродження єврейської мови і закріплення івриту як основної мови для євреїв в Ізраїлі. Еліезер Бен-Єгуда сприяв створенню першого словника. Незважаючи на те, що він був іммігрантом першої Алії, його роботи переважно дали плоди під час другої Алії.
став першим режисером фільму, який був знятий на івриті.
Друга Алія створила також першу юдейську середню школу в Ізраїлі, Івритська герцлівська вища школа, Тель-Авів.
Оборона
Друга Алія створила організацію безпеки, , яка стала основою для майбутніх єврейських оборонних організацій, таких як Хагана.
Відомі представники Другої Алії
Примітки
- Gur Alroey, Journey to Early-Twentieth-Century Palestine as a Jewish Immigrant Experience, Jewish Social Studies, 9 (2003) 59-60
- Yuval Ben-Bassat, Enciphered Ottoman telegrams from the First World War concerning the Yishuv in Palestine, Turcica, 46, 2015, p. 282—285.
- Gur Alroey, Galveston and Palestine: Immigration and Ideology in the Early Twentieth Century, American Jewish Archives Journal 56 (2004): 139
Література
- Давід Бен-Гуріон, «Від класу до нації: роздуми про роль та призначення міліції» (іврит), Ам Овед (1976)
Ця стаття не містить . (квітень 2018) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Druga aliya trivala u 1904 1914 rokah Za yiyi chas do Izrayilyu pereselilis blizko 40 tisyach yevreyiv rodom zi Shidnoyi Yevropi Sered vsogo inshogo emigraciya bula pov yazana z hvileyu pogromiv u Rosijskij imperiyi najvidomishim iz yakih buv Kishinivskij pogrom 1903 roku ta Revolyuciya v 1905 roku Zasnuvannya Tel Avivu 1909 rik Bilshist pereselenciv drugoyi aliyi nalezhali do religijnih yevreyiv i ne zavzhdi buli aktivistami sionistskih organizacij V toj zhe chas bagato z poselenciv cogo periodu buli zahopleni socialistichnimi ideyami ta hotili stvoriti v Palestini politichni partiyi ta robitnichi organizaciyi Yih devizom buv Yevrejska pracya na yevrejskij zemli Voni zasnuvali u 1909 roci najpershij kibuc yakij zaklav fundament u rozvitku kibucnogo ruhu ta sformuvali pershu organizaciyu yevrejskoyi samooboroni dlya zahistu yevrejskih poselen vid nabigiv arabiv ta beduyiniv V 1909 roci bulo zasnovano peredmistya Yaffi Ahuzat Bait z yakogo yak naslidok viroslo misto Tel Aviv V cej zhe period shiroko rozpovsyudilos vikoristannya zanovo vidrodzhenij Ivrit na yakomu vihodili gazeti ta rozvivalas literatura Iz vstupom Osmanskoyi imperiyi pid vladoyu yakoyi znahodilis todi zemli Izrayilyu v Pershu svitovu vijnu na boci Nimechchini tureckij uryad pochav represuvati yevrejske naselennya krayu sho perervalo Drugu aliyu Do 1917 roku na zemlyah Izrayilyu prozhivalo priblizno 85 tisyach yevreyiv PoselenciImigranti drugoyi Alij buli v osnovnomu idejnimi lyudmi nathnenimi revolyucijnimi idealami yaki perezhili abo vtikli vid rosijskoyi Revolyuciyi Voni pragnuli stvoriti komunalnu silskogospodarsku sistemu rozselennya v Palestini Takim chinom voni zasnuvali ruh kibuc Pershij kibuc buv zasnovanij v 1909 roci Immigranti takih yak viddavali perevagu poselyatisya v mistah takih yak stvorenij Ashat Bayit sho roztashovuvavsya poruch Yaffi yaki potim ob yednalisya ta buli perejmenovani v Tel Aviv Yafo Masova migraciya ta sionizmIsnuye duzhe hibna dumka sho sionizm vidigravav vazhlivu rol u immigraciyi yevreyiv do zemli Izrayilyu pid chas Drugoyi Aliyi Hocha sionizm mav deyakij vpliv jogo ne mozhna rozglyadati yak suttyevij chinnik vplivu na emigraciyu v Osmansku Palestinu oskilki perevazhna bilshist emigrantiv pohodila iz Shidnoyi Yevropi Dvi osnovni prichini yevrejskoyi emigraciyi buli ekonomichna ta peresliduvannya ale i Osmanskij Palestini voni chasto strazhdali vid arabskih napadiv Yevreyi yaki emigruvali z Shidnoyi Yevropi chasto povertalisya nazad do domu abo v inshi krayini Osmanskij uryad chasto negativno abo z nedoviroyu stavivsya do migraciyi yevreyiv tak yak i Starij Ishuv v Palestinu she z kincya 19 st do kincya pershoyi svitovoyi vijni Odna z prichin polyagala v tomu sho bilshist yevreyiv mali inozemne gromadyanstvo yake zmenshuvalo mozhlivosti imperiyi kontrolyuvati yih ta zabezpechuvati yih osmanskimi pravami ta obov yazkami Obshuki deportaciyi areshti vidmova vid osmanskogo gromadyanstva ce deyaki zahodi sho vikoristovuvalis dlya zmenshennya yevrejskoyi immigraciyi Ta ideya sho Druga aliya bula perevvzheo sionistskogo spryamuvannya ne vrahovuye vsih trudnoshiv yaki zaznali immigranti Cherez ce bilshist yevrejskih emigrantiv virushili do Spoluchenih Shtativ de bulo nabagato bilshe ekonomichnih mozhlivostej Vprodovzh 1907 1914 rokiv majzhe 1 5 miljona yevreyiv projshli cherez ostriv Ellis todi yak lishe blizko 20 tisyach emigruvali do Palestini Slovo Aliya na ivriti oznachaye pidjom yakij maye idealistichne znachennya shodo povernennya na davnyu yevrejsku batkivshinu vidbite u sionizmi Naspravdi sionizm malo vplinuv na yevrejsku immigraciyu do zemel Izrayilyu v cej period Koli sionistskij ruh nabuv shirokih masshtabiv u dvadcyatomu stolitti vnaslidok nih bilshe yevreyiv immigruvali do zemli Izrayilyu Prote pid chas Drugoyi Aliyi 1904 1914 rokiv sionizm ne vidigravav velikoyi roli u vplivi na yevrejsku immigraciyu KulturaDruga Aliya v znachnij miri doklalasya do vidrodzhennya yevrejskoyi movi i zakriplennya ivritu yak osnovnoyi movi dlya yevreyiv v Izrayili Eliezer Ben Yeguda spriyav stvorennyu pershogo slovnika Nezvazhayuchi na te sho vin buv immigrantom pershoyi Aliyi jogo roboti perevazhno dali plodi pid chas drugoyi Aliyi stav pershim rezhiserom filmu yakij buv znyatij na ivriti Druga Aliya stvorila takozh pershu yudejsku serednyu shkolu v Izrayili Ivritska gerclivska visha shkola Tel Aviv OboronaChleni organizaciyi Hashomer Druga Aliya stvorila organizaciyu bezpeki yaka stala osnovoyu dlya majbutnih yevrejskih oboronnih organizacij takih yak Hagana Vidomi predstavniki Drugoyi Aliyiravvin Kuk Avragam Yichak Ichak Ben Cvi David Ben GurionPrimitkiGur Alroey Journey to Early Twentieth Century Palestine as a Jewish Immigrant Experience Jewish Social Studies 9 2003 59 60 Yuval Ben Bassat Enciphered Ottoman telegrams from the First World War concerning the Yishuv in Palestine Turcica 46 2015 p 282 285 Gur Alroey Galveston and Palestine Immigration and Ideology in the Early Twentieth Century American Jewish Archives Journal 56 2004 139LiteraturaDavid Ben Gurion Vid klasu do naciyi rozdumi pro rol ta priznachennya miliciyi ivrit Am Oved 1976 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2018