Обсерваторія Львівської політехніки , Обсерваторія Львівського політехнічного інституту або Астрономічна обсерваторія Національного університету «Львівська політехніка» — українська астрономічна обсерваторія, розташована в місті Львові на висоті 340 метрів над рівнем моря. Діяла з 1877 не менше 35 років. В цей час наступницею традицій та історії обсерваторії можна вважати кафедру вищої геодезії та астрономії Національного університету «Львівська політехніка». Під час її активної роботи була Австро-Угорсько. та офіційно називалася по нім. Observatorium der kk Technischen Hochschule in Lemberg і по пол. Obserwatorium Ck Szkoły Politechnicznej we Lwowie .
Обсерваторія Вищої політехнічної школи у Львові | |
49°50′08″ пн. ш. 24°00′52″ сх. д. / 49.83556° пн. ш. 24.01444° сх. д.Координати: 49°50′08″ пн. ш. 24°00′52″ сх. д. / 49.83556° пн. ш. 24.01444° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Львів, Україна |
Код | 068 |
Висота | 340 м |
Відкрито | кінець 1877 року |
Закрито | середина 1941 року (найбільш ймовірно) |
Сайт: | lp.edu.ua/fileadmin/IGD/Golovna/VGA.htm |
Обсерваторія Львівської політехніки Обсерваторія Львівської політехніки (Україна) | |
Керівники обсерваторії (керівники кафедри)
- 1877–1889 рр. — Домінік Зброжек (1832 - 1889) — засновник обсерваторії і перший її керівник
- 1894–1909 рр. — Ласка Вацлав (1862 - 1943) — другий керівник обсерваторії
- 1909–1941 рр. — Грабовський Люція (1871 - 1941)
- 1941–1945 рр. — Різнер Юзеф (1885 - 1955)
- 1945–1949 рр. — Кобилін Олександр Іванович (1902 - 1974)
- 1949–1973 рр. — Мигаль Микола Костянтинович (1905 - 1979)
- 1968–1974 рр. — [ru] (1914–1983)
- 1974–1985 рр. — Коваленко Володимир Опанасович (1924 - 1995)
- 1985 — по сьогодні — Заблоцький Федір Дмитрович (1946 р.н.)
Створення обсерваторії
Кафедра вищої геодезії та астрономії (до 1894 року: Кафедра геодезії і сферичної астрономії) Національного університету «Львівська політехніка» (на той момент "Технічної академії у Львові «, а з 1877 р. -» Політехнічна школа ") є найстарішою геодезичною кафедрою в Україні. Вона була заснована 18 червня 1871 наказом Міністерства освіти Австро-Угорщини. Її першим завідувачем був призначений доцент Чеського вищого технічного училища в Празі Домінік Зброжек, якому згодом було присвоєно звання професора. Коли 12 березня 1873 року було прийнято «височайше» рішення про будівництво нового корпусу академії, то там, за ініціативою Зброжека, було передбачено і будівництво астрономічної обсерваторії. Для неї в 1874 -1877 роках було побудовано два бетонних стовпа висотою 30 метрів кожен, ізольовані від інших частин будівлі. Один стовп був призначений для , другий — для рефрактора з параллактичним монтуванням. У зв'язку з фінансовими труднощами придбали лише астрономічний фірми "Т. Ertel & Sohn "(Мюнхен, Баварія), маятниковий годинник Шорт (2 штуки), кілька хронометрів, хронограф і кілька менших приладів. Деякі з цих приладів залишилися до цього дня на кафедрах геодезії, вищої геодезії та астрономії, а також і в музеї Національного університету «Львівська політехніка». 15 листопада 1877 року відбулося відкриття нового головного корпусу Політехнічної Школи, побудованого за проектом професора Юліана Захарієвича (1837 - 1898). В кінці 1877 року була відкрита нова астрономічна обсерваторія, яка є другою в історії Львова (першою була обсерваторія Львівського Національного Університету), а з 1878 року ще й метеорологічна станція. В 1882 та 1883 роках Міністерство культури і освіти виділило ще 1700 злотих для придбання нових приладів для обсерваторії. Велику допомогу в придбанні приладів надала кафедрі і Міжнародна федерація геодезистів (International Federation of Surveyors), заснована в 1878 році. Про проблеми говорилося і на зустрічі Колегії професорів з імператором Австро-Угорщини Францем Йосифом, який 13 вересня 1880 року оглянув новий корпус. На базі обсерваторії проводилися астрометричні вимірювання об'єктів Сонячної системи, спектральні дослідження в області астрономії, але основним напрямком була геодезія та її зв'язок із спостережною астрономією. В 1894 році відбувається поділ кафедри геодезії і сферичної астрономії на кафедру геодезії і кафедру вищої геодезії та астрономії. С 28 грудня 1894 року кафедру вищої геодезії і астрономії очолює Вацлав Ласка.
Львівська обсерваторія в першій половині ХХ століття
До 1914 року Львів входив до складу Австро-Угорщини і розвиток науки та культури у місті йшов швидкими темпами. Фотографічні дані підтверджують роботу обсерваторії аж до 1913 року. На початку Першої світової війни місто було взято російськими військами (вересень 1914) і до 14 липня 1915 року було центром Галицького генерал-губернаторства, доки місто знову не було зайняте австро-угорськими військами. Разом з розвалом Габсбурзької імперії наприкінці Першої світової війни українські політики 1 листопада 1918 року проголосили місто столицею Західно-Української народної республіки (ЗУНР). У липні 1919 року Львів був узятий під контроль польськими військами. Під час Радянсько-польської війни в 1920 місто атакували сили Червоної Армії під командуванням Олександра Єгорова. Але місто витримало всі атаки і після підписання Ризької мирної угоди Львів залишився польським містом, адміністративним центром Львівського воєводства, яке займало більшу частину сучасних Підкарпатського воєводства Польщі та Львівської області. Місто швидко повернуло собі позиції одного з найважливіших центрів науки і культури Польщі.
1 вересня 1939 року війська нацистської Німеччини вторглися до Польщі. Відповідно до пактом Ріббентропа-Молотова, 22 вересня радянські війська зайняли Львів. 30 червня 1941 року, через тиждень після початку Німецько-радянської війни, німецькими військами був захоплений Львів. Незабаром були проведені масові вбивства представників польської інтелігенції Львова (близько 45 польських вчених і викладачів, в основному Львівського університету, членів їх сімей та гостей). 26 липня 1944 року Львів був звільнений він німецько-фашистських загарбників силами Радянської Армії. Завдяки тому, що основна битва за Львів розгорнулася в південних передмістях, основна маса історичних пам'яток, церков і будівель не постраждала. Після війни Львів увійшов до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки. Швидше за все, астрономічна обсерваторія після розгрому фашистів не була відновлена в колишньому вигляді.
Сучасний стан обсерваторії
На місці обсерваторії (дах головного корпусу «Львівської політехніки») зараз встановлена GPS-станція з назвою пункту «SULP». Кафедра Вищої геодезії та астрономії Національного університету «Львівська політехніка» є колективним членом Української астрономічної асоціації (Українська астрономічна асоціація). Так само відомо про існування «астрономо-геодезичної обсерваторії в Шацьку» , що належить Національному університету «Львівська політехніка».
Спостережні дані в Центрі малих планет
CJ00O010 M1900 07 27.95066 02 53 07.02 +23 29 09.9 7.5 TpAN153068 CJ00O010 M1900 07 29.94285 02 55 37.47 +29 33 41.8 pAN153068
Ці дані, мабуть, і стали причиною внесення обсерваторії Львівської політехніки в список кодів обсерваторій Центру малих планет під позначенням « 068: Lvov Polytechnic Institute, Ukraine ».
Інструменти обсерваторії
- Астрономічний універсальний інструмент фірми "Т. Ertel & Sohn "(Мюнхен, Баварія)
- маятниковий годинник Шорт (2 штуки)
- Декілька хронометрів
- Хронограф
- Декілька менших приладів
- До початку XX століття були нові придбання
- Рефрактор ( судячи по фотографії обсерваторії )
Основні напрями досліджень
- Атмосферні впливи на астрономо-геодезичні виміри (облік рефракції) та GPS-навігація.
Адреса
- Головний корпус Національного університету «Львівська політехніка» — вул. Степана Бандери, б.12, м. Львів, Україна, 79013
Див. також
- Національний університет «Львівська політехніка»
- Астрономічна обсерваторія Львівського національного університету імені Івана Франка
- Українська астрономічна асоціація
- 7441 Ласка - астероїд, названий на честь другого керівника обсерваторії.
Примітки
- Загальна інформація про перманентну GPS станцію SULP[недоступне посилання]
- Завідувачі кафедри вищої геодезії і астрономії[недоступне посилання з квітня 2019]
- . Архів оригіналу за 12 червня 2011. Процитовано 3 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 21 січня 2011. Процитовано 3 липня 2011.
- http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00082/26900.htm[недоступне посилання з липня 2019] Опис «Універсального інструменту».
Посилання
- Сайт кафедри вищої геодезії та астрономії [ 30 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Неофіційний сайт кафедри геодезії [ 14 березня 2011 у Wayback Machine.]
- Сайт інституту геодезії[недоступне посилання з квітня 2019]
- Домінік Зброжек[недоступне посилання з квітня 2019]
- Видатні Вчені Львівської політехніки — Домінік Зброжек [ 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Історія Політехніки [ 6 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- Згадка обсерваторії [ 18 лютого 2010 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про обсерваторію, телескоп чи астрономічний інструмент. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Observatoriya Lvivskoyi politehniki Observatoriya Lvivskogo politehnichnogo institutu abo Astronomichna observatoriya Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika ukrayinska astronomichna observatoriya roztashovana v misti Lvovi na visoti 340 metriv nad rivnem morya Diyala z 1877 ne menshe 35 rokiv V cej chas nastupniceyu tradicij ta istoriyi observatoriyi mozhna vvazhati kafedru vishoyi geodeziyi ta astronomiyi Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika Pid chas yiyi aktivnoyi roboti bula Avstro Ugorsko ta oficijno nazivalasya po nim Observatorium der kk Technischen Hochschule in Lemberg i po pol Obserwatorium Ck Szkoly Politechnicznej we Lwowie Astronomichna observatoriya Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika Observatoriya Vishoyi politehnichnoyi shkoli u Lvovi Observatoriya Vishoyi politehnichnoyi shkoli u Lvovi49 50 08 pn sh 24 00 52 sh d 49 83556 pn sh 24 01444 sh d 49 83556 24 01444 Koordinati 49 50 08 pn sh 24 00 52 sh d 49 83556 pn sh 24 01444 sh d 49 83556 24 01444Krayina UkrayinaRoztashuvannya Lviv UkrayinaKod 068Visota 340 mVidkrito kinec 1877 rokuZakrito seredina 1941 roku najbilsh jmovirno Sajt lp edu ua fileadmin IGD Golovna VGA htmObservatoriya Lvivskoyi politehnikiObservatoriya Lvivskoyi politehniki Ukrayina Kerivniki observatoriyi kerivniki kafedri 1877 1889 rr Dominik Zbrozhek 1832 1889 zasnovnik observatoriyi i pershij yiyi kerivnik 1894 1909 rr Laska Vaclav 1862 1943 drugij kerivnik observatoriyi 1909 1941 rr Grabovskij Lyuciya 1871 1941 1941 1945 rr Rizner Yuzef 1885 1955 1945 1949 rr Kobilin Oleksandr Ivanovich 1902 1974 1949 1973 rr Migal Mikola Kostyantinovich 1905 1979 1968 1974 rr ru 1914 1983 1974 1985 rr Kovalenko Volodimir Opanasovich 1924 1995 1985 po sogodni Zablockij Fedir Dmitrovich 1946 r n Stvorennya observatoriyiKafedra vishoyi geodeziyi ta astronomiyi do 1894 roku Kafedra geodeziyi i sferichnoyi astronomiyi Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika na toj moment Tehnichnoyi akademiyi u Lvovi a z 1877 r Politehnichna shkola ye najstarishoyu geodezichnoyu kafedroyu v Ukrayini Vona bula zasnovana 18 chervnya 1871 nakazom Ministerstva osviti Avstro Ugorshini Yiyi pershim zaviduvachem buv priznachenij docent Cheskogo vishogo tehnichnogo uchilisha v Prazi Dominik Zbrozhek yakomu zgodom bulo prisvoyeno zvannya profesora Koli 12 bereznya 1873 roku bulo prijnyato visochajshe rishennya pro budivnictvo novogo korpusu akademiyi to tam za iniciativoyu Zbrozheka bulo peredbacheno i budivnictvo astronomichnoyi observatoriyi Dlya neyi v 1874 1877 rokah bulo pobudovano dva betonnih stovpa visotoyu 30 metriv kozhen izolovani vid inshih chastin budivli Odin stovp buv priznachenij dlya drugij dlya refraktora z parallaktichnim montuvannyam U zv yazku z finansovimi trudnoshami pridbali lishe astronomichnij firmi T Ertel amp Sohn Myunhen Bavariya mayatnikovij godinnik Short 2 shtuki kilka hronometriv hronograf i kilka menshih priladiv Deyaki z cih priladiv zalishilisya do cogo dnya na kafedrah geodeziyi vishoyi geodeziyi ta astronomiyi a takozh i v muzeyi Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 15 listopada 1877 roku vidbulosya vidkrittya novogo golovnogo korpusu Politehnichnoyi Shkoli pobudovanogo za proektom profesora Yuliana Zahariyevicha 1837 1898 V kinci 1877 roku bula vidkrita nova astronomichna observatoriya yaka ye drugoyu v istoriyi Lvova pershoyu bula observatoriya Lvivskogo Nacionalnogo Universitetu a z 1878 roku she j meteorologichna stanciya V 1882 ta 1883 rokah Ministerstvo kulturi i osviti vidililo she 1700 zlotih dlya pridbannya novih priladiv dlya observatoriyi Veliku dopomogu v pridbanni priladiv nadala kafedri i Mizhnarodna federaciya geodezistiv International Federation of Surveyors zasnovana v 1878 roci Pro problemi govorilosya i na zustrichi Kolegiyi profesoriv z imperatorom Avstro Ugorshini Francem Josifom yakij 13 veresnya 1880 roku oglyanuv novij korpus Na bazi observatoriyi provodilisya astrometrichni vimiryuvannya ob yektiv Sonyachnoyi sistemi spektralni doslidzhennya v oblasti astronomiyi ale osnovnim napryamkom bula geodeziya ta yiyi zv yazok iz sposterezhnoyu astronomiyeyu V 1894 roci vidbuvayetsya podil kafedri geodeziyi i sferichnoyi astronomiyi na kafedru geodeziyi i kafedru vishoyi geodeziyi ta astronomiyi S 28 grudnya 1894 roku kafedru vishoyi geodeziyi i astronomiyi ocholyuye Vaclav Laska Lvivska observatoriya v pershij polovini HH stolittyaDo 1914 roku Lviv vhodiv do skladu Avstro Ugorshini i rozvitok nauki ta kulturi u misti jshov shvidkimi tempami Fotografichni dani pidtverdzhuyut robotu observatoriyi azh do 1913 roku Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni misto bulo vzyato rosijskimi vijskami veresen 1914 i do 14 lipnya 1915 roku bulo centrom Galickogo general gubernatorstva doki misto znovu ne bulo zajnyate avstro ugorskimi vijskami Razom z rozvalom Gabsburzkoyi imperiyi naprikinci Pershoyi svitovoyi vijni ukrayinski politiki 1 listopada 1918 roku progolosili misto stoliceyu Zahidno Ukrayinskoyi narodnoyi respubliki ZUNR U lipni 1919 roku Lviv buv uzyatij pid kontrol polskimi vijskami Pid chas Radyansko polskoyi vijni v 1920 misto atakuvali sili Chervonoyi Armiyi pid komanduvannyam Oleksandra Yegorova Ale misto vitrimalo vsi ataki i pislya pidpisannya Rizkoyi mirnoyi ugodi Lviv zalishivsya polskim mistom administrativnim centrom Lvivskogo voyevodstva yake zajmalo bilshu chastinu suchasnih Pidkarpatskogo voyevodstva Polshi ta Lvivskoyi oblasti Misto shvidko povernulo sobi poziciyi odnogo z najvazhlivishih centriv nauki i kulturi Polshi 1 veresnya 1939 roku vijska nacistskoyi Nimechchini vtorglisya do Polshi Vidpovidno do paktom Ribbentropa Molotova 22 veresnya radyanski vijska zajnyali Lviv 30 chervnya 1941 roku cherez tizhden pislya pochatku Nimecko radyanskoyi vijni nimeckimi vijskami buv zahoplenij Lviv Nezabarom buli provedeni masovi vbivstva predstavnikiv polskoyi inteligenciyi Lvova blizko 45 polskih vchenih i vikladachiv v osnovnomu Lvivskogo universitetu chleniv yih simej ta gostej 26 lipnya 1944 roku Lviv buv zvilnenij vin nimecko fashistskih zagarbnikiv silami Radyanskoyi Armiyi Zavdyaki tomu sho osnovna bitva za Lviv rozgornulasya v pivdennih peredmistyah osnovna masa istorichnih pam yatok cerkov i budivel ne postrazhdala Pislya vijni Lviv uvijshov do skladu Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Shvidshe za vse astronomichna observatoriya pislya rozgromu fashistiv ne bula vidnovlena v kolishnomu viglyadi Suchasnij stan observatoriyiNa misci observatoriyi dah golovnogo korpusu Lvivskoyi politehniki zaraz vstanovlena GPS stanciya z nazvoyu punktu SULP Kafedra Vishoyi geodeziyi ta astronomiyi Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika ye kolektivnim chlenom Ukrayinskoyi astronomichnoyi asociaciyi Ukrayinska astronomichna asociaciya Tak samo vidomo pro isnuvannya astronomo geodezichnoyi observatoriyi v Shacku sho nalezhit Nacionalnomu universitetu Lvivska politehnika Sposterezhni dani v Centri malih planetCJ00O010 M1900 07 27 95066 02 53 07 02 23 29 09 9 7 5 TpAN153068 CJ00O010 M1900 07 29 94285 02 55 37 47 29 33 41 8 pAN153068 Ci dani mabut i stali prichinoyu vnesennya observatoriyi Lvivskoyi politehniki v spisok kodiv observatorij Centru malih planet pid poznachennyam 068 Lvov Polytechnic Institute Ukraine Instrumenti observatoriyiAstronomichnij universalnij instrument firmi T Ertel amp Sohn Myunhen Bavariya mayatnikovij godinnik Short 2 shtuki Dekilka hronometriv Hronograf Dekilka menshih priladiv Do pochatku XX stolittya buli novi pridbannya Refraktor sudyachi po fotografiyi observatoriyi Osnovni napryami doslidzhenAtmosferni vplivi na astronomo geodezichni vimiri oblik refrakciyi ta GPS navigaciya AdresaGolovnij korpus Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika vul Stepana Banderi b 12 m Lviv Ukrayina 79013Div takozhNacionalnij universitet Lvivska politehnika Astronomichna observatoriya Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Ukrayinska astronomichna asociaciya 7441 Laska asteroyid nazvanij na chest drugogo kerivnika observatoriyi PrimitkiZagalna informaciya pro permanentnu GPS stanciyu SULP nedostupne posilannya Zaviduvachi kafedri vishoyi geodeziyi i astronomiyi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Arhiv originalu za 12 chervnya 2011 Procitovano 3 lipnya 2011 Arhiv originalu za 21 sichnya 2011 Procitovano 3 lipnya 2011 http slovari yandex ru dict bse article 00082 26900 htm nedostupne posilannya z lipnya 2019 Opis Universalnogo instrumentu PosilannyaSajt kafedri vishoyi geodeziyi ta astronomiyi 30 serpnya 2018 u Wayback Machine Neoficijnij sajt kafedri geodeziyi 14 bereznya 2011 u Wayback Machine Sajt institutu geodeziyi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Dominik Zbrozhek nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Vidatni Vcheni Lvivskoyi politehniki Dominik Zbrozhek 25 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Istoriya Politehniki 6 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Zgadka observatoriyi 18 lyutogo 2010 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro observatoriyu teleskop chi astronomichnij instrument Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi