Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дубрівка (у 1960—1984 роках — Дібрівка) — село в Україні, центр Дубрівської сільської територіальної громади Звягельського району Житомирської області. Чисельність населення становить 1 703 особи (2001).
| село Дубрівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Житомирська область | ||||
| Район | Звягельський район | ||||
| Громада | Дубрівська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA18080110010075419 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1585 | ||||
| Перша згадка | 1585 (439 років) | ||||
| Населення | 1703 (2001) | ||||
| Площа | 43,164 км² | ||||
| Густота населення | 56.460 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 12736 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | H G O | ||||
| Водойми | р. Смолка | ||||
| Відстань до районного центру | 23 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | вул. Адмірала Левченка, 132, с. Дубрівка, Звягельський р-н, Житомирська обл., 12736 | ||||
| Карта | |||||
  Дубрівка | |||||
 Дубрівка | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Географія
Село Дубрівка розташоване по обидва береги річки Смолка. До районного центру — 23 км. У селі залізнична станція Радулино, школа, сільська рада, церква.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,10 % |
| російська | 0,49 % |
| інші/не вказали | 0,41 % |
Історія
Вперше село згадується в документах 1585 року як власність княгині Сусани Острозької. Пізніше село належало графам Потоцьким та князям Чорторийським.
У 1762 році в селі була побудована православна церква святих Косьми і Дем'яна.
З другої половини XVIII століття в околицях Дубрівки видобувається каолін для потреб порцелянової промисловості.
У 1860-х роках селу належала 3081 десятина землі, з них 1480 десятин орендували два поміщики — Скаковський Ф. О. та Добровольсикй С. О., а 465 десятин належало селянським дворам. Середнім селянським дворам приходило 3,5 десятини землі, а бідняцьким господарствам лише по 1,2 десятини.
Після реформи 1861 року земля в селян залишилась у попередніх розмірах. За землю, яка була в селян вони платили в 1864 році викуп 3643 крб 45 коп.
1 грудня 1881 року в селі було відкрито однокласне народне училище. Приміщення училища було побудоване за кошти селян. Не дивлячись на велику чисельність населення, що мешкало в селі — 2672 особи, школу відвідували всього 50 учнів. Першим вчителем школи був Гордійчук П. П., який отримував в 1882 році 230 крб від казни і 439 крб від громади. Проте, початкова школа перебувала у жалюгідному стані.
В розвитку продуктивних сил в селі сприяло будівництво залізниці, яка була прокладена у 1914 році і сполучила міста Коростень, Новоград-Волинський та Шепетівку. Зі станції Радулино відправляли ліс, завозилось паливо для Баранівського порцелянового заводу. Залізниця сприяла розвитку торгівлі та пасажиро-перевезенням.
У 1906 році — село Смолдирівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 30 версти, від волості — 15 верст. Налічувалось 485 дворів, 2521 мешканців.
Село до 1914 року не мало лікарні. Лише перед початком Першої світової війни була відкрита амбулаторія разом з аптекою, у якій працював один фельдшер.
В січні 1918 року встановлено радянську владу.
У 1927 році побудована школа, яка випустила багатьох видатних односельчан: адмірал Левченко Гордій Іванович тощо.
У 1929 році в селі почалася примусова колективізація. Баранівський райком компартії доручив комуністам Сіруку Г. Ф. та Шиманському М. створити комуну, яку у 1930 році було реорганізовано в колгосп імені Леніна. Навесні 1930 року в селі почалась суцільна колективізація. 1931 року на території села було вже чотири колгоспи. Велике значення в колгоспному будівництві відіграло створення у 1931 році МТС, яка нараховувала понад 20 тракторів «ХТЗ» та чотири молотарки «БДО-4».
Під час Другої світової війни, 13 липня 1941 року, село було окуповане нацистами. В перші ж дні окупанти розстріляли 50 жителів села, з них 16 дітей. На роботу до Німеччини було вивезено 145 осіб, з них 60 чоловіків і 85 жінок. Партизанський осередок, який діяв в селі підривав німецькі ешелони з боєприпасами та живою силою. Всього місцеві партизани підірвали 26 ешелонів. На території району діяв партизанський загін ім. Чкалова, який поповнювався жителями села. Шістнадцять місцевих партизан з групи «За Батьківщину» у серпні 1943 року в районі хутора Солянка, поблизу села з ранку до 16:00 вели нерівний бій з мадярами та німцями, у якому знищили 60 гітлерівців та мадяр. Двом жителям села було надано звання «Герой Радянського Союзу» — колишньому директору школи Бурковському Анатолію Трохимовичу та Куцу Петру Сергійовичу. Орденами та медалями було нагороджено 172 жителі села. Мешканець села Левченко Г. — став адміралом.
Під час Другої світової війни 470 жителів села брали участь у військових діях проти німецько-фашистських загарбників, 183 з них загинули. Всі 470 фронтовиків нагороджені орденами й медалями СРСР, у тому числі орденом Леніна С. А. Конончук. Колишній комісар партизанського з'єднання І. І. Шитова Г. П. Лебіга удостоєний орденів Радянського Союзу, Польської Народної Республіки та Чехословацької Соціалістичної Республіки.
Уродженцем села Дубрівка є учасник штурму Зимового палацу адмірал флоту Г. І. Левченко.
До 10 серпня 2015 року — адміністративний центр Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Баранівського району, село увійшло до складу Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району.
Відомі люди
- Богуш Олександр Григорович (1956) — тренер-викладач із дзюдо, Заслужений тренер України.
- Комаревич Василь Федорович (26 квітня 1891 — 11 жовтня 1927) — політик, посол до Сейму (1922—1923).
- Левченко Гордій Іванович (1897 — 1981) — військово-морський діяч СРСР, адмірал.
- Майборода Володимир Якович (1852–1917), оперний співак (бас).
Примітки
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 30 травня 2019.
- . https://dubrivska-gromada.gov.ua/. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 22 вересня 2020.
- . Верховна Рада України. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 22 вересня 2020.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Dąbrówka 5.) wś, powiat nowogradwołyński, gm. Smołderów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 396. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dubrivka u 1960 1984 rokah Dibrivka selo v Ukrayini centr Dubrivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Zvyagelskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Chiselnist naselennya stanovit 1 703 osobi 2001 selo Dubrivka Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zvyagelskij rajon Gromada Dubrivska silska gromada Kod KATOTTG UA18080110010075419 Osnovni dani Zasnovane 1585 Persha zgadka 1585 439 rokiv Naselennya 1703 2001 Plosha 43 164 km Gustota naselennya 56 460 osib km Poshtovij indeks 12736 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 20 47 pn sh 27 24 52 sh d H G O Vodojmi r Smolka Vidstan do rajonnogo centru 23 km Misceva vlada Adresa radi vul Admirala Levchenka 132 s Dubrivka Zvyagelskij r n Zhitomirska obl 12736 Karta Dubrivka Dubrivka Mapa Dubrivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Dubrivka GeografiyaSelo Dubrivka roztashovane po obidva beregi richki Smolka Do rajonnogo centru 23 km U seli zaliznichna stanciya Radulino shkola silska rada cerkva NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 10 rosijska 0 49 inshi ne vkazali 0 41 IstoriyaVpershe selo zgaduyetsya v dokumentah 1585 roku yak vlasnist knyagini Susani Ostrozkoyi Piznishe selo nalezhalo grafam Potockim ta knyazyam Chortorijskim U 1762 roci v seli bula pobudovana pravoslavna cerkva svyatih Kosmi i Dem yana Z drugoyi polovini XVIII stolittya v okolicyah Dubrivki vidobuvayetsya kaolin dlya potreb porcelyanovoyi promislovosti U 1860 h rokah selu nalezhala 3081 desyatina zemli z nih 1480 desyatin orenduvali dva pomishiki Skakovskij F O ta Dobrovolsikj S O a 465 desyatin nalezhalo selyanskim dvoram Serednim selyanskim dvoram prihodilo 3 5 desyatini zemli a bidnyackim gospodarstvam lishe po 1 2 desyatini Pislya reformi 1861 roku zemlya v selyan zalishilas u poperednih rozmirah Za zemlyu yaka bula v selyan voni platili v 1864 roci vikup 3643 krb 45 kop 1 grudnya 1881 roku v seli bulo vidkrito odnoklasne narodne uchilishe Primishennya uchilisha bulo pobudovane za koshti selyan Ne divlyachis na veliku chiselnist naselennya sho meshkalo v seli 2672 osobi shkolu vidviduvali vsogo 50 uchniv Pershim vchitelem shkoli buv Gordijchuk P P yakij otrimuvav v 1882 roci 230 krb vid kazni i 439 krb vid gromadi Prote pochatkova shkola perebuvala u zhalyugidnomu stani V rozvitku produktivnih sil v seli spriyalo budivnictvo zaliznici yaka bula prokladena u 1914 roci i spoluchila mista Korosten Novograd Volinskij ta Shepetivku Zi stanciyi Radulino vidpravlyali lis zavozilos palivo dlya Baranivskogo porcelyanovogo zavodu Zaliznicya spriyala rozvitku torgivli ta pasazhiro perevezennyam U 1906 roci selo Smoldirivskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 30 versti vid volosti 15 verst Nalichuvalos 485 dvoriv 2521 meshkanciv Selo do 1914 roku ne malo likarni Lishe pered pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni bula vidkrita ambulatoriya razom z aptekoyu u yakij pracyuvav odin feldsher V sichni 1918 roku vstanovleno radyansku vladu U 1927 roci pobudovana shkola yaka vipustila bagatoh vidatnih odnoselchan admiral Levchenko Gordij Ivanovich tosho U 1929 roci v seli pochalasya primusova kolektivizaciya Baranivskij rajkom kompartiyi doruchiv komunistam Siruku G F ta Shimanskomu M stvoriti komunu yaku u 1930 roci bulo reorganizovano v kolgosp imeni Lenina Navesni 1930 roku v seli pochalas sucilna kolektivizaciya 1931 roku na teritoriyi sela bulo vzhe chotiri kolgospi Velike znachennya v kolgospnomu budivnictvi vidigralo stvorennya u 1931 roci MTS yaka narahovuvala ponad 20 traktoriv HTZ ta chotiri molotarki BDO 4 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 13 lipnya 1941 roku selo bulo okupovane nacistami V pershi zh dni okupanti rozstrilyali 50 zhiteliv sela z nih 16 ditej Na robotu do Nimechchini bulo vivezeno 145 osib z nih 60 cholovikiv i 85 zhinok Partizanskij oseredok yakij diyav v seli pidrivav nimecki esheloni z boyepripasami ta zhivoyu siloyu Vsogo miscevi partizani pidirvali 26 esheloniv Na teritoriyi rajonu diyav partizanskij zagin im Chkalova yakij popovnyuvavsya zhitelyami sela Shistnadcyat miscevih partizan z grupi Za Batkivshinu u serpni 1943 roku v rajoni hutora Solyanka poblizu sela z ranku do 16 00 veli nerivnij bij z madyarami ta nimcyami u yakomu znishili 60 gitlerivciv ta madyar Dvom zhitelyam sela bulo nadano zvannya Geroj Radyanskogo Soyuzu kolishnomu direktoru shkoli Burkovskomu Anatoliyu Trohimovichu ta Kucu Petru Sergijovichu Ordenami ta medalyami bulo nagorodzheno 172 zhiteli sela Meshkanec sela Levchenko G stav admiralom Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 470 zhiteliv sela brali uchast u vijskovih diyah proti nimecko fashistskih zagarbnikiv 183 z nih zaginuli Vsi 470 frontovikiv nagorodzheni ordenami j medalyami SRSR u tomu chisli ordenom Lenina S A Kononchuk Kolishnij komisar partizanskogo z yednannya I I Shitova G P Lebiga udostoyenij ordeniv Radyanskogo Soyuzu Polskoyi Narodnoyi Respubliki ta Chehoslovackoyi Socialistichnoyi Respubliki Urodzhencem sela Dubrivka ye uchasnik shturmu Zimovogo palacu admiral flotu G I Levchenko Do 10 serpnya 2015 roku administrativnij centr Dubrivskoyi silskoyi radi Baranivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Baranivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Novograd Volinskogo zgodom Zvyagelskij rajonu Vidomi lyudiBogush Oleksandr Grigorovich 1956 trener vikladach iz dzyudo Zasluzhenij trener Ukrayini Komarevich Vasil Fedorovich 26 kvitnya 1891 11 zhovtnya 1927 politik posol do Sejmu 1922 1923 Levchenko Gordij Ivanovich 1897 1981 vijskovo morskij diyach SRSR admiral Majboroda Volodimir Yakovich 1852 1917 opernij spivak bas Primitkihttps socialdata org ua projects mova 2001 PDF Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 30 travnya 2019 https dubrivska gromada gov ua Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 22 veresnya 2020 Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 11 listopada 2020 Procitovano 22 veresnya 2020 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaDabrowka 5 ws powiat nowogradwolynski gm Smolderow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 396 pol