Ни жча Дубечня село в Україні у Вишгородському районі Київської області Розташоване на Десні село Нижча Дубечня Країна У

Ни́жча Дубечня́ — село в Україні, у Вишгородському районі Київської області. Розташоване на Десні.

село Нижча Дубечня

Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Вишгородський район
Громада	Пірнівська сільська громада
Облікова картка	Нижча Дубечня
Основні дані
Засноване	1552 рік
Населення	1330 осіб (станом на 2001 рік)
Площа	40,029 км²
Густота населення	33.230 осіб/км²
Поштовий індекс	07361
Телефонний код	+380 4596
Географічні дані
Географічні координати	50°41′07″ пн. ш. 30°38′07″ сх. д. / 50.68528° пн. ш. 30.63528° сх. д. / 50.68528; 30.63528Координати: 50°41′07″ пн. ш. 30°38′07″ сх. д. / 50.68528° пн. ш. 30.63528° сх. д. / 50.68528; 30.63528
Середня висота над рівнем моря	96 м
Водойми	р. Десна


Місцева влада
Адреса ради	07342, с.Пірнове, вул. Спортивна,1
Староста	Ребекевша Катерина Сергіївна
Карта
Нижча Дубечня
Нижча Дубечня
Мапа

Нижча Дубечня у Вікісховищі

Село межує з селами Новосілки та Вища Дубечня.

Через село проходить дорога Київ-Вишгород-Десна.

Село розташоване за 15 км від Вишгорода. В селі є кілька приватних підприємств, школа 1-3 ступенів, СВК Деснянський. У селі будуються котеджі та бази відпочинку.

Археологічні розвідки

Біля Нижчої Дубечні у урочищі Печах виявлено поселення неолітичного часу (IV—III тис. до. н. е.), в урочищі Погоні — поселення доби бронзи (II тис. до. н. е.).

Історія

Назва села походить від розповсюдження великої кількості дубових насаджень в цих місцях, що й стало причиною найменування села, а частка "Нижча" походить від знаходження течії, яка проходить нижче Десни.

Перша згадка про селище Нижча Дубечня належить до 1552 року. Тоді у тут налічувалося 7 дворів. Жителі платили данину Києво-Печерській лаврі.

За Гетьманщини селище Нижча Дубечня входило до складу Гоголівської сотні Київського полку.

За описом Київського намісництва 1781 року в Нижчій Дубечні було 17 хат. За описом 1787 року в селі проживало 90 «казених людей».

З 1781 року Нижча Дубечня у складі Остерського повіту Київського намісництва, пізніше у складі того ж повіту Чернігівської губернії.

У 1786 році Нижчу Дубечню передано державі.

У 1834 році у селі було 392 мешканця. Селяни займалися землеробством, скотарством та рибальством. Після великої води у 1845 році почалося переселення із Старого Села на нове місце - у межі сучасного.

За даними на 1859 рік у казенному селі Нижча Дубечня (Бубешня) Остерського повіту Чернігівської губернії мешкало вже 572 особи (276 чоловічої статі та 296 — жіночої), налічувалось 97 дворових господарств.

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Жукинської волості мешкало 728 осіб, налічувалось 144 дворових господарства, існував постоялий будинок.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1278 осіб (593 чоловічої статі та 685 — жіночої), з яких 1269 — православної віри.

Радянська влада була встановлена у селі 1919 року.

З 1941 по вересень 1943 року село було окуповане німецькими військами. За роки війни було вбито 467 осіб та вивезено до Німеччини на примусові роботи 237 чол.

Після війни село відродилося.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1298	97.59%
російська	31	2.33%
інші/не вказали	1	0.08%
Усього	1330	100%

Галерея

Генеральний план с. Нижча Дубечня Вишгородського району Київської області
Сільрада
Клуб
Хата
Братська могила радянських воїнів
Пам’ятний знак жертвам Голодомору

Посилання

Облікова картка на сайті ВРУ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Погода у селі [ 11 березня 2008 у Wayback Machine.]

Примітки

Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 99, 248
рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2724)
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 120 (рос. дореф.)
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-262. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 99, 248

[2] рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2724)

[3] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 120 (рос. дореф.)

[4] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-262. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[ukr-socialdata-mova-2001-5] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних