Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Операція Немезіс акція відплати партії Дашнакцутюн з убивства лідерів Османської імперії причетних до організації геноци

Немезіс (операція)

Немезіс (операція)

Операція «Немезіс» — акція відплати партії «Дашнакцутюн» з убивства лідерів Османської імперії, причетних до організації геноциду вірменів, а також лідерів Азербайджанської демократичної республіки, причетних до організації різні вірменів в Баку у 1918 році. Назву отримала за ім'ям грецької богині помсти Немезиди.

«Немезіс»
Частина Геноцид вірмен у Туреччині
image
Місце атаки Берлін
Тбілісі
Стамбул
Рим
Дата 1920-1922 р.р.
Спосіб атаки Політичне вбивство
Загиблі 7[1]
Організатори Дашнакцутюн

Організація операції

Рішення про проведення операції було ухвалено в жовтні 1919 року на IX з'їзді партії «Дашнакцутюн», що відбувся у Єревані за ініціативою . Було складено список 650 осіб, причетних до геноциду, з яких відібрано 41 чоловік як головних винуватців. Для керівництва операцією був організований Відповідальний орган (керівник — посланець Республіки Вірменія у США Армен Ґаро) та особливий фонд (керівник — Шаан Сатчаклян). Оперативне керівництво та матеріальне забезпечення операції здійснювали та . У збиранні інформації ключову роль відіграв Грач Папазян, який під виглядом турецького студента потрапив до емігрантських кіл младотурків.

Убивства здійснювались таким чином: спочатку організовувалась група у складі 3—5 чоловік для спостереження, потім один, іноді (у разі, якщо турок супроводжувався охоронцями) — 2—3 людини здійснювали убивство. Основними організаційними центрами операції були редакції газет «Чакатамарт» (Константинополь) і «Дрошак» (Бостон). Організатори операції підкреслювали, що вони лише виконують вироки константинопольського суду, який у 1919 році заочно засудив до смерті організаторів геноциду вірменів.

Основні акти, здійснені в ході операції

Операція "Немезіс"
Дата Місце Жертва Виконавці Коментар
грудень 1918 Константинополь (image Османська імперія) Володимир Дімітров, османський секретний агент, який допомагав під час арештів вірмен Аршак Єзданян
1920 Тифліс, Єреванська площа (Грузія)
image
 Гасимбеков (член партії Мусават) та болгарський агент Сарафов Арам Єрганян
image
31 травня 1920 Бакинська дорога? Насіб Юсіфбейлі
image
Nəsib bəy Yusifbəyli
 ? Вбито одного з організаторів різанини бакинських вірмен 1918 року, міністр освіти та релігій Азербайджанської Республіки Насіб Юсіфбейлі.
19 червня 1920 Тифліс, Єріванська площа (Грузія)
image
 Фаталі Хан Хойський
image
Fətəli xan Xoyski
 Арам Єрганян
image
, Місак Грігорян 		19 червня 1920 року в Тифлісі вбито колишнього прем'єр-міністра Азербайджанської Демократичної Республіки Фаталі хан Хойського, як винуватця, на думку керівників операції, різанини вірмен у Баку у вересні 1918 року. Одночасно було поранено колишнього міністра юстиції Азербайджанської Демократичної Республіки Халіл-бек Хасмамедов. Вбивство здійснив Арам Єрканян, другим учасником операції був Мисак Кіракосян (поранений у ході акції).
19 липня 1920 Тифліс, (Грузія
image
) 		Гасан-бек Агаєв
image
Həsən bəy Məşədi Hüseyn oğlu Ağayev
 Арам Єрганян
image
, Місак Грігорян 		19 липня 1920 року в Тифлісі вбито заступника голови Національного парламенту Азербайджанської Демократичної Республіки Гасан-бека Агаєва.
15 березня 1921 Берлін (Німеччина) Мехмед Талаат-паша
image
Mehmed Talat Paşa
 Соґомон Тейлірян
image
Соґомон Тейлірян
 15 березня 1921 року в Берліні вбито колишнього міністра внутрішніх справ Османської імперії Талаат-паша, який стояв у «чорному списку» під № 1. Обвинувачений, Согомон Тейлерян, був виправданий берлінським судом, який визнав, що в момент вбивства Тейлерян, родина якого була вбита в ході геноциду, перебував у стані неосудності.

Талаат був застрілений у Берліні вірменином, який здійснив цей акт у помсту за насилля над його співвітчизниками.

image
Перша сторінка османської газети İkdam за 4 листопада 1918 року після того, як три паші втекли з країни після Першої світової війни. Зліва направо: Джемаль-паша, Талаат-паша та Енвер-паша
19 липня 1921 Константинополь (image Османська імперія) Бехбуд хан Джаваншир
image
Behbud xan Cavanşir
 Місак Торлакян
image
Місак Торлакян
, Єрванд Фундукян, Арутюн Арутюнянц 		19 липня 1921 року в Константинополі вбито колишнього міністра внутрішніх справ Азербайджану Бехбуд-хана Джаваншира як особу, що несе відповідальність за різню вірменів у Баку у вересні 1918 року. Убивця — Місак Торлакян, постав перед британським військовим трибуналом, перед яким також виступили численні свідки вересневої різні. У жовтні трибунал визнав Торлакяна винним у вбивстві, але таким, що не відповідає за свої дії як здійснені у стані афекту, й вислано до Греції. Інші учасники операції — Єрванд Фундукян і Арутюн Арутюнянц.
5 грудня 1921 Рим (Італія) Саід халім-паша
image
Said Halim Paşa
 Аршавір Ширакян
image
, колишній посол Вірменії у Римі Мікаел Вартанян, агент «М» 		5 грудня 1921 року в Римі під час кінної прогулянки убито колишнього великого візира (прем'єр-міністра) у першому кабінеті младотурків Саїда Халім-пашу. Убивцю — Аршавіра Ширакяна не упіймали й він благополучно повернувся до Константинополя. Інші учасники цієї операції — колишній посол Вірменії у Римі Мікаел Вартанян і агент «М».
17 квітня 1922 Берлін (Німеччина) Джемаль Азмі
image
Cemal Azmi
, Бехаеддін Шакір
image
Bahaettin Şakir
 Аршавір Ширакян
image
, Арам Єрганян
image
 17 квітня 1922 року в Берліні під час родинної прогулянки вбиті колишній валі Трапезунда Джемал Азмі (відомий, зокрема, тим, що втопив 15 000 вірменів), й засновник організації «Тешкілатіюї Махсусе» («Спеціальний комітет»), що безпосередньо здійснювала геноцид — Бехаетдін Шакір, а також охоронець останнього. Джемала Азмі застрелив Аршавір Ширакян, він же поранив Шакіра, якого добив Арам Єрганян.
25 липня 1922 Тифліс (Грузія, СРСР)
image
 Ахмед Джемаль-паша
image
Ahmet Cemal Paşa
 Петрос Тер-Погосян , Арташес Геворгян , Заре Мелик-Шахназарян, Степан Цагікян 25 липня 1922 року в Тифлісі був убитий колишній міністр військово-морських сил Туреччини Ахмед Джемаль-паша, що за свою жорстокість отримав прізвисько «м'ясник». Убивці — Петрос Тер-Погосян і Арташес Геворгян, в організації замаху брали участь також Заре Мелік-Шахназарян і Степан Цагікян.

Учасники операції

Убивства вірменів, звинувачених у зраді

У 1920 році у Константинополі були убиті також кілька вірменів, відомих як посібники турків:

  • Мкртич Арутюнян, за словами А. Ширакяна «садист і член політичного відділення турецької таємної поліції»; вбитий Согомоном Тейліряном.
  • Ваге Іхсан (Єсаян), що у квітні 1915 року допомагав складати списки відомих вірменів для депортації; убитий Аршавіром Ширакяном.
  • Амаяк Арамянц, колишній член партії «Гнчак», що у 1914 році видав змову щодо замаху на життя Талаата й потім співпрацював з турецькою поліцією; убитий Аршаком Єзданяном.

Невдалі замахи

На перших місцях у списках операції стояли також колишній військовий міністр Туреччини Енвер-паша та колишній генеральний секретар комітету «Єднання та прогрес» доктор . За ними спостерігали вірмени, але їхнє вбивство не відбулось: Енвер-паша перебрався до Радянської Росії, потім перейшов на бік басмачів у Середній Азії і був убитий у бою 4 серпня 1922 року неподалік від Бухари Яковом Мелкумовим (Мелкумян Акоп Аршакович). Назім повернувся до Туреччини, де невдовзі був страчений Кемалем Ататюрком за організацію замаху на нього.

Пам'ять

image
Вірменська поштова марка, присвячена Операції «Немезіс», 2015

5 квітня 2010 року на розі вулиць Чайковського та Інгорогви у Тбілісі, на фасаді будинку, що належав колишньому державному раднику Антону Соломоновичу Корханяну, було встановлено пам'ятну дошку Джемалю-паші. 17 квітня вірменська громада добилася зняття дошки.

У 2015 Вірменія випустила поштову марку, присвячену Операції «Немезіс».

image
Поштова марка, присвячена Операції «Немезіс»

25 квітня 2023 року в Єревані відкрили пам'ятник вірменам, які брали участь в операції «Немезіс». Міністерства закордонних справ Туреччини та Азербайджану негайно засудили це. 3 травня 2023 року міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу оголосив, що Туреччина закрила свій повітряний простір для вірменських авіаліній у відповідь на меморіал.

Посилання

Примітки

  1. https://dialnet.unirioja.es/servlet/articulo?codigo=4542014
  2. Операція Немезіс
  3. . Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 17 травня 2011.
  4. Черчилль Вінстон Спенсер «Світова криза» Глава XVII. Жива Туреччина стор. 250
  5. Resistance and revenge: the Armenian … — Google Книги
  6. Cleveland, William: A History of the Modern Middle East. Boulder: Westview Press, 2004. «World War I and the End of the Ottoman Order», 146—167.
  7. https://1news.az/news/20100417045354337-Armyane-Tbilisi-dobilis-ot-gruzinskikh-vlastei-demontazha-pamyatnoi-doski-v-chest-Dzhemal-pashi-FOTO.
  8. . . 25 April 2023. Архів оригіналу за 26 April 2023.
  9. . . 26 April 2023. Архів оригіналу за 26 April 2023.
  10. . Republic of Türkiye Ministry of Foreign Affairs. 26 April 2023. Архів оригіналу за 30 April 2023.
  11. Kucera, Joshua (3 травня 2023). . Eurasianet. Архів оригіналу за 6 May 2023.
  12. . Reuters. 3 May 2023. Архів оригіналу за 5 May 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Operaciya Nemezis akciya vidplati partiyi Dashnakcutyun z ubivstva lideriv Osmanskoyi imperiyi prichetnih do organizaciyi genocidu virmeniv a takozh lideriv Azerbajdzhanskoyi demokratichnoyi respubliki prichetnih do organizaciyi rizni virmeniv v Baku u 1918 roci Nazvu otrimala za im yam greckoyi bogini pomsti Nemezidi Nemezis Chastina Genocid virmen u TurechchiniMisce ataki Berlin Tbilisi Stambul RimData 1920 1922 r r Sposib ataki Politichne vbivstvoZagibli 7 1 Organizatori DashnakcutyunOrganizaciya operaciyiRishennya pro provedennya operaciyi bulo uhvaleno v zhovtni 1919 roku na IX z yizdi partiyi Dashnakcutyun sho vidbuvsya u Yerevani za iniciativoyu Bulo skladeno spisok 650 osib prichetnih do genocidu z yakih vidibrano 41 cholovik yak golovnih vinuvatciv Dlya kerivnictva operaciyeyu buv organizovanij Vidpovidalnij organ kerivnik poslanec Respubliki Virmeniya u SShA Armen Garo ta osoblivij fond kerivnik Shaan Satchaklyan Operativne kerivnictvo ta materialne zabezpechennya operaciyi zdijsnyuvali ta U zbiranni informaciyi klyuchovu rol vidigrav Grach Papazyan yakij pid viglyadom tureckogo studenta potrapiv do emigrantskih kil mladoturkiv Ubivstva zdijsnyuvalis takim chinom spochatku organizovuvalas grupa u skladi 3 5 cholovik dlya sposterezhennya potim odin inodi u razi yaksho turok suprovodzhuvavsya ohoroncyami 2 3 lyudini zdijsnyuvali ubivstvo Osnovnimi organizacijnimi centrami operaciyi buli redakciyi gazet Chakatamart Konstantinopol i Droshak Boston Organizatori operaciyi pidkreslyuvali sho voni lishe vikonuyut viroki konstantinopolskogo sudu yakij u 1919 roci zaochno zasudiv do smerti organizatoriv genocidu virmeniv Osnovni akti zdijsneni v hodi operaciyiOperaciya Nemezis Data Misce Zhertva Vikonavci Komentar gruden 1918 Konstantinopol Osmanska imperiya Volodimir Dimitrov osmanskij sekretnij agent yakij dopomagav pid chas areshtiv virmen Arshak Yezdanyan 1920 Tiflis Yerevanska plosha Gruziya Gasimbekov chlen partiyi Musavat ta bolgarskij agent Sarafov Aram Yerganyan 31 travnya 1920 Bakinska doroga Nasib Yusifbejli Nesib bey Yusifbeyli Vbito odnogo z organizatoriv rizanini bakinskih virmen 1918 roku ministr osviti ta religij Azerbajdzhanskoyi Respubliki Nasib Yusifbejli 19 chervnya 1920 Tiflis Yerivanska plosha Gruziya Fatali Han Hojskij Feteli xan Xoyski Aram Yerganyan Misak Grigoryan 19 chervnya 1920 roku v Tiflisi vbito kolishnogo prem yer ministra Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki Fatali han Hojskogo yak vinuvatcya na dumku kerivnikiv operaciyi rizanini virmen u Baku u veresni 1918 roku Odnochasno bulo poraneno kolishnogo ministra yusticiyi Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki Halil bek Hasmamedov Vbivstvo zdijsniv Aram Yerkanyan drugim uchasnikom operaciyi buv Misak Kirakosyan poranenij u hodi akciyi 19 lipnya 1920 Tiflis Gruziya Gasan bek Agayev Hesen bey Mesedi Huseyn oglu Agayev Aram Yerganyan Misak Grigoryan 19 lipnya 1920 roku v Tiflisi vbito zastupnika golovi Nacionalnogo parlamentu Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki Gasan beka Agayeva 15 bereznya 1921 Berlin Nimechchina Mehmed Talaat pasha Mehmed Talat Pasa Sogomon Tejliryan Sogomon Tejliryan 15 bereznya 1921 roku v Berlini vbito kolishnogo ministra vnutrishnih sprav Osmanskoyi imperiyi Talaat pasha yakij stoyav u chornomu spisku pid 1 Obvinuvachenij Sogomon Tejleryan buv vipravdanij berlinskim sudom yakij viznav sho v moment vbivstva Tejleryan rodina yakogo bula vbita v hodi genocidu perebuvav u stani neosudnosti Talaat buv zastrilenij u Berlini virmeninom yakij zdijsniv cej akt u pomstu za nasillya nad jogo spivvitchiznikami Persha storinka osmanskoyi gazeti Ikdam za 4 listopada 1918 roku pislya togo yak tri pashi vtekli z krayini pislya Pershoyi svitovoyi vijni Zliva napravo Dzhemal pasha Talaat pasha ta Enver pasha 19 lipnya 1921 Konstantinopol Osmanska imperiya Behbud han Dzhavanshir Behbud xan Cavansir Misak Torlakyan Misak Torlakyan Yervand Fundukyan Arutyun Arutyunyanc 19 lipnya 1921 roku v Konstantinopoli vbito kolishnogo ministra vnutrishnih sprav Azerbajdzhanu Behbud hana Dzhavanshira yak osobu sho nese vidpovidalnist za riznyu virmeniv u Baku u veresni 1918 roku Ubivcya Misak Torlakyan postav pered britanskim vijskovim tribunalom pered yakim takozh vistupili chislenni svidki veresnevoyi rizni U zhovtni tribunal viznav Torlakyana vinnim u vbivstvi ale takim sho ne vidpovidaye za svoyi diyi yak zdijsneni u stani afektu j vislano do Greciyi Inshi uchasniki operaciyi Yervand Fundukyan i Arutyun Arutyunyanc 5 grudnya 1921 Rim Italiya Said halim pasha Said Halim Pasa Arshavir Shirakyan kolishnij posol Virmeniyi u Rimi Mikael Vartanyan agent M 5 grudnya 1921 roku v Rimi pid chas kinnoyi progulyanki ubito kolishnogo velikogo vizira prem yer ministra u pershomu kabineti mladoturkiv Sayida Halim pashu Ubivcyu Arshavira Shirakyana ne upijmali j vin blagopoluchno povernuvsya do Konstantinopolya Inshi uchasniki ciyeyi operaciyi kolishnij posol Virmeniyi u Rimi Mikael Vartanyan i agent M 17 kvitnya 1922 Berlin Nimechchina Dzhemal Azmi Cemal Azmi Behaeddin Shakir Bahaettin Sakir Arshavir Shirakyan Aram Yerganyan 17 kvitnya 1922 roku v Berlini pid chas rodinnoyi progulyanki vbiti kolishnij vali Trapezunda Dzhemal Azmi vidomij zokrema tim sho vtopiv 15 000 virmeniv j zasnovnik organizaciyi Teshkilatiyuyi Mahsuse Specialnij komitet sho bezposeredno zdijsnyuvala genocid Behaetdin Shakir a takozh ohoronec ostannogo Dzhemala Azmi zastreliv Arshavir Shirakyan vin zhe poraniv Shakira yakogo dobiv Aram Yerganyan 25 lipnya 1922 Tiflis Gruziya SRSR Ahmed Dzhemal pasha Ahmet Cemal Pasa Petros Ter Pogosyan Artashes Gevorgyan Zare Melik Shahnazaryan Stepan Cagikyan 25 lipnya 1922 roku v Tiflisi buv ubitij kolishnij ministr vijskovo morskih sil Turechchini Ahmed Dzhemal pasha sho za svoyu zhorstokist otrimav prizvisko m yasnik Ubivci Petros Ter Pogosyan i Artashes Gevorgyan v organizaciyi zamahu brali uchast takozh Zare Melik Shahnazaryan i Stepan Cagikyan Uchasniki operaciyiShaan Natali 1884 1983 Armen Garo Garegin Pastermadzhan 1872 1923 Sogomon Tejliryan 1897 1960 Arshavir Shirakyan 1900 1973 Zliva napravo Arshavir Shirakyan Aram Yerganyan Misak Torlakyan Sogomon Tejliryan Chleni z yizdu ARF yakij zapochatkuvav operaciyu Nemezis 1920 Ubivstva virmeniv zvinuvachenih u zradiU 1920 roci u Konstantinopoli buli ubiti takozh kilka virmeniv vidomih yak posibniki turkiv Mkrtich Arutyunyan za slovami A Shirakyana sadist i chlen politichnogo viddilennya tureckoyi tayemnoyi policiyi vbitij Sogomonom Tejliryanom Vage Ihsan Yesayan sho u kvitni 1915 roku dopomagav skladati spiski vidomih virmeniv dlya deportaciyi ubitij Arshavirom Shirakyanom Amayak Aramyanc kolishnij chlen partiyi Gnchak sho u 1914 roci vidav zmovu shodo zamahu na zhittya Talaata j potim spivpracyuvav z tureckoyu policiyeyu ubitij Arshakom Yezdanyanom Nevdali zamahiNa pershih miscyah u spiskah operaciyi stoyali takozh kolishnij vijskovij ministr Turechchini Enver pasha ta kolishnij generalnij sekretar komitetu Yednannya ta progres doktor Za nimi sposterigali virmeni ale yihnye vbivstvo ne vidbulos Enver pasha perebravsya do Radyanskoyi Rosiyi potim perejshov na bik basmachiv u Serednij Aziyi i buv ubitij u boyu 4 serpnya 1922 roku nepodalik vid Buhari Yakovom Melkumovim Melkumyan Akop Arshakovich Nazim povernuvsya do Turechchini de nevdovzi buv strachenij Kemalem Atatyurkom za organizaciyu zamahu na nogo Pam yatVirmenska poshtova marka prisvyachena Operaciyi Nemezis 2015 5 kvitnya 2010 roku na rozi vulic Chajkovskogo ta Ingorogvi u Tbilisi na fasadi budinku sho nalezhav kolishnomu derzhavnomu radniku Antonu Solomonovichu Korhanyanu bulo vstanovleno pam yatnu doshku Dzhemalyu pashi 17 kvitnya virmenska gromada dobilasya znyattya doshki U 2015 Virmeniya vipustila poshtovu marku prisvyachenu Operaciyi Nemezis Poshtova marka prisvyachena Operaciyi Nemezis 25 kvitnya 2023 roku v Yerevani vidkrili pam yatnik virmenam yaki brali uchast v operaciyi Nemezis Ministerstva zakordonnih sprav Turechchini ta Azerbajdzhanu negajno zasudili ce 3 travnya 2023 roku ministr zakordonnih sprav Turechchini Mevlyut Chavushoglu ogolosiv sho Turechchina zakrila svij povitryanij prostir dlya virmenskih avialinij u vidpovid na memorial Posilannyahttp operationnemesis com condemned html http www operationnemesis com avengers html http operationnemesis com Primitkihttps dialnet unirioja es servlet articulo codigo 4542014 Operaciya Nemezis Arhiv originalu za 21 kvitnya 2022 Procitovano 17 travnya 2011 Cherchill Vinston Spenser Svitova kriza Glava XVII Zhiva Turechchina stor 250 Resistance and revenge the Armenian Google Knigi Cleveland William A History of the Modern Middle East Boulder Westview Press 2004 World War I and the End of the Ottoman Order 146 167 https 1news az news 20100417045354337 Armyane Tbilisi dobilis ot gruzinskikh vlastei demontazha pamyatnoi doski v chest Dzhemal pashi FOTO 25 April 2023 Arhiv originalu za 26 April 2023 26 April 2023 Arhiv originalu za 26 April 2023 Republic of Turkiye Ministry of Foreign Affairs 26 April 2023 Arhiv originalu za 30 April 2023 Kucera Joshua 3 travnya 2023 Eurasianet Arhiv originalu za 6 May 2023 Reuters 3 May 2023 Arhiv originalu za 5 May 2023

Дата публікації:
Топ