Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Румунські залізниці (рум. Căile Ferate Române, CFR) — державна румунська залізнична компанія, оператор залізничного, одного з основних видів транспорту в Румунії. Заснована 1 квітня 1880 року.
| рум. Căile Ferate Române CFR | |
|---|---|
 | |
| Тип | залізнична компанія і d |
| Форма власності | акціонерне товариство |
| Статус | діюча |
| Повна назва | Compania Națională de Căi Ferate „Căile Ferate Române” |
| Засновано | 1880 |
| Закриття (ліквідація) | 1 жовтня 1998[1] |
| Штаб-квартира | Бухарест |
| Роки функціонування | 1880 — |
| Країна | Румунія |
| Експлуатаційна довжина колій | 11380 км |
| Ширина колії | 1435 мм |
| Холдингова компанія | Уряд Румунії |
| Материнська компанія | держава |
| Сайт | cfr.ro |
 Румунські залізниці у Вікісховищі | |
Залізнична мережа Румунії складається з 11380 км колії, з яких 3971 км (34,9 %) електрифіковані на змінному струмі (25 кВ, 50 Гц), тоді як розгорнута довжина колій складає 22247 км, з яких 8585 км (38,5 %) електрифіковані. Ширина колії в країні 1435 мм, є також ділянки 1520 мм і 1000 мм..
Румунські залізниці межують з залізницями України (Укрзалізниця), Молдови (Молдовська залізниця), Сербії (Железнице Србије), Угорщини (Magyar Államvasútak).
Історія
XIX—XX сторіччя
1 вересня 1865 англієць Джон Тревор-Барклі почав будівництво залізниці Бухарест — Джурджу. Ця лінія була відкрита для руху 26 серпня 1869 і стала першою залізницею на території сучасної Румунії. Між 1864 і 1880 роками, на території тодішнього Об'єднаного князівства Волощини і Молдови було побудовано ще кілька залізниць, котрі використовувалися переважно для вантажних перевезень.
Перша подвійна колія була відкрита 25 січня 1895 року на 14 кілометровому відрізку залізниці між Яссами і селом Лецкань для того, щоб полегшити будівництво лінії Ясси — Дорохой. Наступними стали дільниці:
- Бухарест — Плоєшті (1891—1909)
- Плоєшті — Кимпіна (1910—1912)
- Констанца — Чернаводе (1931)
- Аджуд — Текуч (1933)
- Теюш — Апахіда (1938—1940)
- Кимпіна — Брашов (1938—1941)
- Бузеу — Мерешешть (1940—1942)
Після того, як Румунія стала комуністичною республікою (1949), залізниці стали символом швидкої індустріалізації країни. На додаток до збільшення частки залізничних перевезень та будівництва нових ліній, особливо в сільських районах, відбулася електрифікація наявних ліній.
Першою електрифікували пасажирську лінію Бухарест — Брашов. Перший проєкт електрифікації частини цієї лінії було створено ще 1913 року і після низки узгоджень влада країни планувала розпочати втілення проєкту вже 1942 року. Проте через Другу світову війни роботи з електрифікації почалися тільки 1959 року, а перший відтинок Брашов — Предял було відкрито лише 9 грудня 1965. 20 квітня 1966 було остаточно електрифіковано дільницю Синайя — Кимпіна. Вся лінія була електрифікована 16 лютого 1969.
На початку 1970-х років паротяги були повністю замінені теплотягами й електротягами.
Після повалення комуністичного режиму 1989 року Румунія мала одну з найщільніших залізничних мереж в Європі, але, разом з тим, відставала у плані інфраструктури. Це в поєднанні з економічним спадом призвело до занепаду залізниць: значну кількість ліній (особливо промислових або вузькоколійних) закрили. Це було пов'язано зі значним розвитком автобусного сполучення і відповідним зниженням пасажиропотоку на тих лініях. Проте вузькоколійки найбільш серйозно постраждали від крадіжок. Наприклад, дільниця Тиргу-Муреш — Банд була вкрадена майже повністю, відтак рух поїздів тут була перервано з 1997 року. Інші лінії буде закрито в майбутньому, зокрема в повіті Тиміш, де колії дуже старі, мало використовуються та пошкоджені внаслідок повені 2005.
1 жовтня 1998 CFR розділено на чотири самостійні компанії:
- CFR Călători — пасажирські перевезення;
- [en] — вантажні перевезення;
- CFR Infrastructură — інфраструктура та забезпечення залізничної мережі
- Societatea Feroviară de Turism (SFT) — туристичні залізниці.
Сучасність
Штаб-квартира компанії знаходиться в Бухаресті і має регіональні підрозділи, зосереджені в Бухаресті, Клуж-Напоці, Яссах і Тімішоарі.
На початку 2000-х років, CFR почала програму модернізації, щоб поліпшити свій імідж, який постраждав і на національному та міжнародному рівні від скарг на неякісні послуги. Перший етап модернізації включав поліпшення швидких поїздів і використання міжміських поїздів InterCity.
2003 року «Румунські залізниці» придбали кілька нових поїздів Siemens Desiro, деякі з яких були зібрані в румунському Араді для використання для коротких і середніх відстаней.
З 1 вересня 2006 року в усіх поїздах румунських залізниць заборонено куріння..
4 березня 2009 впроваджений так званий «Анрі Коанда Експрес», що пов'язує станції Бухарест-Північний і поблизу міжнародного аеропорту ім. Анрі Коанда. 18 пар поїздів курсують щогодини з 05:15- до 23:23. Рухомий склад складається з декількох Siemens Desiro («Блакитна стріла»).
Цікаві факти
- Обмеження швидкості для всіх поїздів у Румунії становить 160 км/год, хоча єдиний маршрут, де ця швидкість є досяжною — «Бухарест — Констанца». Крім того, на маршруті Бухарест — Кимпіна потяг розганяється до 140 км/год. З вересня 2007 почалися роботи на дільниці Кимпіна — Брашов (запланована швидкість після виконання робіт на цій ділянці — 160 км/год).
- Найдовший маршрут Румунії (і за тривалістю і за відстанню): «Сату-Маре — Мангалія» (928 км). Час у дорозі — 21 година. Найдовший маршрут поїзда InterCity — «Орадя — Бухарест», подорож займає 11 годин.
Примітки
- https://clubferoviar.ro/24-de-ani-de-la-divizarea-sncfr/
- Залізничний транспорт. Енциклопедія. М.: Велика Російська енциклопедія, 1994, стр 377
- Stiri turism: ANT a fost desfiintat, litoralul romanesc in declin, Targul de Turism Bucuresti 1 editie 4-6 mai 2007 (рум.)
- (рум.) Săgeata Albastră revine pe "drumul de fier". Архів оригіналу за 15 грудня 2010. Процитовано 10 липня 2005.
- (рум.) . Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 4 жовтня 2006.
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Румунські залізниці
 | Це незавершена стаття про залізничний транспорт. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rumunski zaliznici rum Căile Ferate Romane CFR derzhavna rumunska zaliznichna kompaniya operator zaliznichnogo odnogo z osnovnih vidiv transportu v Rumuniyi Zasnovana 1 kvitnya 1880 roku Căile Ferate Romanerum Căile Ferate Romane CFRTip zaliznichna kompaniya i dForma vlasnosti akcionerne tovaristvoStatus diyuchaPovna nazva Compania Națională de Căi Ferate Căile Ferate Romane Zasnovano 1880Zakrittya likvidaciya 1 zhovtnya 1998 1 Shtab kvartira BuharestRoki funkcionuvannya 1880 Krayina RumuniyaEkspluatacijna dovzhina kolij 11380 kmShirina koliyi 1435 mmHoldingova kompaniya Uryad RumuniyiMaterinska kompaniya derzhavaSajt cfr ro Rumunski zaliznici u Vikishovishi Zaliznichna merezha Rumuniyi skladayetsya z 11380 km koliyi z yakih 3971 km 34 9 elektrifikovani na zminnomu strumi 25 kV 50 Gc todi yak rozgornuta dovzhina kolij skladaye 22247 km z yakih 8585 km 38 5 elektrifikovani Shirina koliyi v krayini 1435 mm ye takozh dilyanki 1520 mm i 1000 mm Rumunski zaliznici mezhuyut z zaliznicyami Ukrayini Ukrzaliznicya Moldovi Moldovska zaliznicya Serbiyi Zheleznice Srbiјe Ugorshini Magyar Allamvasutak IstoriyaXIX XX storichchya 1 veresnya 1865 angliyec Dzhon Trevor Barkli pochav budivnictvo zaliznici Buharest Dzhurdzhu Cya liniya bula vidkrita dlya ruhu 26 serpnya 1869 i stala pershoyu zalizniceyu na teritoriyi suchasnoyi Rumuniyi Mizh 1864 i 1880 rokami na teritoriyi todishnogo Ob yednanogo knyazivstva Voloshini i Moldovi bulo pobudovano she kilka zaliznic kotri vikoristovuvalisya perevazhno dlya vantazhnih perevezen Persha podvijna koliya bula vidkrita 25 sichnya 1895 roku na 14 kilometrovomu vidrizku zaliznici mizh Yassami i selom Leckan dlya togo shob polegshiti budivnictvo liniyi Yassi Dorohoj Nastupnimi stali dilnici Buharest Ployeshti 1891 1909 Ployeshti Kimpina 1910 1912 Konstanca Chernavode 1931 Adzhud Tekuch 1933 Teyush Apahida 1938 1940 Kimpina Brashov 1938 1941 Buzeu Mereshesht 1940 1942 Pislya togo yak Rumuniya stala komunistichnoyu respublikoyu 1949 zaliznici stali simvolom shvidkoyi industrializaciyi krayini Na dodatok do zbilshennya chastki zaliznichnih perevezen ta budivnictva novih linij osoblivo v silskih rajonah vidbulasya elektrifikaciya nayavnih linij Elektrotyag na zaliznicyah Rumuniyi Pershoyu elektrifikuvali pasazhirsku liniyu Buharest Brashov Pershij proyekt elektrifikaciyi chastini ciyeyi liniyi bulo stvoreno she 1913 roku i pislya nizki uzgodzhen vlada krayini planuvala rozpochati vtilennya proyektu vzhe 1942 roku Prote cherez Drugu svitovu vijni roboti z elektrifikaciyi pochalisya tilki 1959 roku a pershij vidtinok Brashov Predyal bulo vidkrito lishe 9 grudnya 1965 20 kvitnya 1966 bulo ostatochno elektrifikovano dilnicyu Sinajya Kimpina Vsya liniya bula elektrifikovana 16 lyutogo 1969 Na pochatku 1970 h rokiv parotyagi buli povnistyu zamineni teplotyagami j elektrotyagami Pislya povalennya komunistichnogo rezhimu 1989 roku Rumuniya mala odnu z najshilnishih zaliznichnih merezh v Yevropi ale razom z tim vidstavala u plani infrastrukturi Ce v poyednanni z ekonomichnim spadom prizvelo do zanepadu zaliznic znachnu kilkist linij osoblivo promislovih abo vuzkokolijnih zakrili Ce bulo pov yazano zi znachnim rozvitkom avtobusnogo spoluchennya i vidpovidnim znizhennyam pasazhiropotoku na tih liniyah Prote vuzkokolijki najbilsh serjozno postrazhdali vid kradizhok Napriklad dilnicya Tirgu Muresh Band bula vkradena majzhe povnistyu vidtak ruh poyizdiv tut bula perervano z 1997 roku Inshi liniyi bude zakrito v majbutnomu zokrema v poviti Timish de koliyi duzhe stari malo vikoristovuyutsya ta poshkodzheni vnaslidok poveni 2005 1 zhovtnya 1998 CFR rozdileno na chotiri samostijni kompaniyi CFR Călători pasazhirski perevezennya en vantazhni perevezennya CFR Infrastructură infrastruktura ta zabezpechennya zaliznichnoyi merezhi Societatea Feroviară de Turism SFT turistichni zaliznici Suchasnist Shtab kvartira kompaniyi znahoditsya v Buharesti i maye regionalni pidrozdili zoseredzheni v Buharesti Kluzh Napoci Yassah i Timishoari Novi vagoni 85 76 Biznes klas Na pochatku 2000 h rokiv CFR pochala programu modernizaciyi shob polipshiti svij imidzh yakij postrazhdav i na nacionalnomu ta mizhnarodnomu rivni vid skarg na neyakisni poslugi Pershij etap modernizaciyi vklyuchav polipshennya shvidkih poyizdiv i vikoristannya mizhmiskih poyizdiv InterCity 2003 roku Rumunski zaliznici pridbali kilka novih poyizdiv Siemens Desiro deyaki z yakih buli zibrani v rumunskomu Aradi dlya vikoristannya dlya korotkih i serednih vidstanej Vagon 21 86 vikoristovuyetsya u InterCity ta InterRegio Z 1 veresnya 2006 roku v usih poyizdah rumunskih zaliznic zaboroneno kurinnya 4 bereznya 2009 vprovadzhenij tak zvanij Anri Koanda Ekspres sho pov yazuye stanciyi Buharest Pivnichnij i poblizu mizhnarodnogo aeroportu im Anri Koanda 18 par poyizdiv kursuyut shogodini z 05 15 do 23 23 Ruhomij sklad skladayetsya z dekilkoh Siemens Desiro Blakitna strila Cikavi faktiObmezhennya shvidkosti dlya vsih poyizdiv u Rumuniyi stanovit 160 km god hocha yedinij marshrut de cya shvidkist ye dosyazhnoyu Buharest Konstanca Krim togo na marshruti Buharest Kimpina potyag rozganyayetsya do 140 km god Z veresnya 2007 pochalisya roboti na dilnici Kimpina Brashov zaplanovana shvidkist pislya vikonannya robit na cij dilyanci 160 km god Najdovshij marshrut Rumuniyi i za trivalistyu i za vidstannyu Satu Mare Mangaliya 928 km Chas u dorozi 21 godina Najdovshij marshrut poyizda InterCity Oradya Buharest podorozh zajmaye 11 godin Primitkihttps clubferoviar ro 24 de ani de la divizarea sncfr Zaliznichnij transport Enciklopediya M Velika Rosijska enciklopediya 1994 str 377 Stiri turism ANT a fost desfiintat litoralul romanesc in declin Targul de Turism Bucuresti 1 editie 4 6 mai 2007 rum rum Săgeata Albastră revine pe drumul de fier Arhiv originalu za 15 grudnya 2010 Procitovano 10 lipnya 2005 rum Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 4 zhovtnya 2006 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rumunski zaliznici Ce nezavershena stattya pro zaliznichnij transport Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi