Фема Арменіакон або Арменіак (грец. θέμα Άρμενιάκων) — військово-адміністративна одиниця Візантійської імперії (фема), яка розташовувалась на північному-сході Малої Азії (сучасна Туреччина). Отримала назву від колишньої держави Мала Вірменія та військового магістерію Вірменія.
Άρμενιακόν, θέμα Άρμενιάκων, Άρμενιακόν θέμα Фема Арменіакон | ||||
| ||||
Фема Арменіакон на мапі Візантії | ||||
Столиця | Амасья | |||
Державний устрій | Не вказано | |||
Історичний період | Середні віки | |||
- Засновано | 640s/660s | |||
- Падіння від франкських найманців, а потім сельджуків. | c. 1073 | |||
Сьогодні є частиною | Туреччини | |||
Історія
Арменіакон було утворено в результаті реформи імператора Іраклія десь наприкінці 630-х років. Охоплювала землі давніх царств Понт, Мала Вірменія, Пафлагонія і Каппадокія. Спочатку тут розташовувалися війська, що підпорядковувалися військовому магістру Вірменії (magister militum per Armeniam), які повинні були захищати північні області Малої Азії від нападів арабських військ.
Остаточно оформлення відбулося до середини 660-х років. На початку IX ст. з частини Армеіакону були утворенні феми Харсіан і Каппадокія. До 860-х років виокремлено феми Халдія, Пафлагонія і Колонеа.
Важливе значення цієї феми, її багатство, щільність населення перетворили на одну з найважливіших провінцій Візантійської імперії. Тому часто вона ставала центром повстань проти центральної влади, зокрема Вардана та Барди Скліра.
В 1073 році після поразки візантійська війська у битві біля Манцикерту від сельджуцького султана Алп-Арслана фему було захоплено норманським найманцем Руссселем де Байолем, що збирався створити тут власну державу. Проте до 1074 року того було переможено Олексієм Комніном. Проте внаслідок боротьби за владу у Візантії в 1070-х років сельджуки захопили Арменіакон, де згодом утворилася держава Данішмендидів. В 1090-х роках північні землі колишньої феми було відвойовано, але її не стали відновлювати.
Управління
Адміністративним центром було місто Амасья. На чолі стояв стратег, що спочатку отримував щорічну зарплатню у 40 лібрів золота. Він мав значну владу на цивільним та військовим життям. Фема у VII—IX ст. виставляла 9 тис. вояків-стратіотів. У IX ст. на її території розташовувалося 17 потужних фортець. В подальшому була важливою базою при наступі на Кавказі.
Відомі стратеги
- Саборій Персогеніт (667—668)
- Артабаст (710-ті роки)
- Микита (741—742), син попереднього
- (790—792)
- Мануїл Вірменин (810-ті)
- Барда Фока Старший (941—943)
- Іоанн Халд (990-ті)
Джерела
- Kazhdan, Alexander, ed. (1991). The Oxford Dictionary of Byzantium. New York and Oxford: Oxford University Press. .
- Treadgold, Warren T. (1995). Byzantium and Its Army, 284—1081. Stanford, California: Stanford University Press. .
- Haldon, John F. (1997). Byzantium in the Seventh Century: The Transformation of a Culture. Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fema Armeniakon abo Armeniak grec 8ema Armeniakwn vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi fema yaka roztashovuvalas na pivnichnomu shodi Maloyi Aziyi suchasna Turechchina Otrimala nazvu vid kolishnoyi derzhavi Mala Virmeniya ta vijskovogo magisteriyu Virmeniya Armeniakon 8ema Armeniakwn Armeniakon 8ema Fema Armeniakon 640s 660s c 1073 Femi Armeniakon istorichni kordoni na kartiFema Armeniakon na mapi Vizantiyi Stolicya Amasya Derzhavnij ustrij Ne vkazano Istorichnij period Seredni viki Zasnovano 640s 660s Padinnya vid frankskih najmanciv a potim seldzhukiv c 1073 Sogodni ye chastinoyu TurechchiniIstoriyaArmeniakon bulo utvoreno v rezultati reformi imperatora Irakliya des naprikinci 630 h rokiv Ohoplyuvala zemli davnih carstv Pont Mala Virmeniya Paflagoniya i Kappadokiya Spochatku tut roztashovuvalisya vijska sho pidporyadkovuvalisya vijskovomu magistru Virmeniyi magister militum per Armeniam yaki povinni buli zahishati pivnichni oblasti Maloyi Aziyi vid napadiv arabskih vijsk Ostatochno oformlennya vidbulosya do seredini 660 h rokiv Na pochatku IX st z chastini Armeiakonu buli utvorenni femi Harsian i Kappadokiya Do 860 h rokiv viokremleno femi Haldiya Paflagoniya i Kolonea Vazhlive znachennya ciyeyi femi yiyi bagatstvo shilnist naselennya peretvorili na odnu z najvazhlivishih provincij Vizantijskoyi imperiyi Tomu chasto vona stavala centrom povstan proti centralnoyi vladi zokrema Vardana ta Bardi Sklira V 1073 roci pislya porazki vizantijska vijska u bitvi bilya Mancikertu vid seldzhuckogo sultana Alp Arslana femu bulo zahopleno normanskim najmancem Russselem de Bajolem sho zbiravsya stvoriti tut vlasnu derzhavu Prote do 1074 roku togo bulo peremozheno Oleksiyem Komninom Prote vnaslidok borotbi za vladu u Vizantiyi v 1070 h rokiv seldzhuki zahopili Armeniakon de zgodom utvorilasya derzhava Danishmendidiv V 1090 h rokah pivnichni zemli kolishnoyi femi bulo vidvojovano ale yiyi ne stali vidnovlyuvati UpravlinnyaAdministrativnim centrom bulo misto Amasya Na choli stoyav strateg sho spochatku otrimuvav shorichnu zarplatnyu u 40 libriv zolota Vin mav znachnu vladu na civilnim ta vijskovim zhittyam Fema u VII IX st vistavlyala 9 tis voyakiv stratiotiv U IX st na yiyi teritoriyi roztashovuvalosya 17 potuzhnih fortec V podalshomu bula vazhlivoyu bazoyu pri nastupi na Kavkazi Vidomi strategiSaborij Persogenit 667 668 Artabast 710 ti roki Mikita 741 742 sin poperednogo 790 792 Manuyil Virmenin 810 ti Barda Foka Starshij 941 943 Ioann Hald 990 ti DzherelaKazhdan Alexander ed 1991 The Oxford Dictionary of Byzantium New York and Oxford Oxford University Press ISBN 978 0 19 504652 6 Treadgold Warren T 1995 Byzantium and Its Army 284 1081 Stanford California Stanford University Press ISBN 0 8047 3163 2 Haldon John F 1997 Byzantium in the Seventh Century The Transformation of a Culture Cambridge United Kingdom Cambridge University Press ISBN 978 0 521 31917 1