Суро́хів (пол. Surochów), первинна назва Сухо́рів, або Сугорів — село в Польщі, у гміні Ярослав Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване у Надсянні, за 5 км на північний схід від Ярослава.
Село Костел св. Міхала (колись церква св. Параскеви) Координати 50°01′ пн. ш. 22°46′ сх. д. / 50.017° пн. ш. 22.767° сх. д.Координати: 50°01′ пн. ш. 22°46′ сх. д. / 50.017° пн. ш. 22.767° сх. д.
Сурохів у Вікісховищі |
Населення — 1019 осіб (2011).
Історія
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського», село містилося у Ярославському повіті, в родючій місцевості, над потоком Шкло. В селі було дві церкви: дерев'яна греко-католицька та мурований костел, збудований 1860 року. В селі були школа, два водні млини, гуральня та залізнична станція (10 км від станції Ярослав).
Це було велике село (1163 мешканців). Більшість населення були греко-католиками — 1037 осіб. Також проживали 100 римо-католиків та 26 юдеїв. До греко-католицької парафії села належали також сусідні села Собятин та Конячів. Через малочисельність римокатоликів не було власної римо-католицької парафії. Місцеві римо-католики належали до парафії міста Ярослав.
В селі містився маєток графів Фредрів. У маєтку народився Александер Фредро, класик польської літератури, комедіограф, поет, масон, дідусь Андрея Шептицького.
1912—1914 — у селі збудували греко-католицьку церкву святої Параскеви, належала до Ярославського деканату Перемишльської єпархії. Фундатором будівництва був Вітольд Чарторийський. Після виселення української громади церкву перетворили на костел св. Міхала.
Після окупації поляками Галичини село входило до Ярославського повіту Львівського воєводства Польщі, а після укрупнення ґмін 1 серпня 1934 року включене до ґміни Муніна. На 01.01.1939 в селі проживало 1690 мешканців, з них 1440 українців-грекокатоликів, 120 українців-римокатоликів, 100 поляків, 20 євреїв і 10 німців. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Ляшківського району Львівської області.
16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни.
15 вересня 1945 року озброєні поляки вдерлись до церкви під час богослужіння та після знущань вбили пароха церкви св. Параскеви Михаїла Плахту, його дружину та сина Юрка. Тоді ж загинуло ще коло 20 інших українців.
22 листопада 1945 року для протидії депортації українського населення з цих теренів сотня куреня «Месники» Української Повстанської Армії знищила реактивним снарядом залізничний міст біля цієї станції.
1945—1946 — зі села виселили в СРСР 207 українських сімей (1077 осіб). Переселенці опинилися в населених пунктах Тернопільської області.
Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 508 | 106 | 367 | 35 |
Жінки | 511 | 94 | 324 | 93 |
Разом | 1019 | 200 | 691 | 128 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сурохів
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Грицак Е. (1936) Перемишль тому сто літ, Перемишль: накладом товариства «Стривігор», друкарня А. Блюя; — С. 28
- Схематизмъ всего клира греко-каθолического епархіи соединеннхѣ Перемыской, Самборской, Сяноцкой 1886. — Перемышль типогр. собору крилошан. — С. 323
- Główny Urząd Statystyczny - TERC (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 2 лютого 2012.
- Surochów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 598. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 29.
- Іванусів В. Церква в Руїні. Гонконг WKT Ldt. 1987 р. -С.236
- Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком» [ 12 листопада 2013 у Wayback Machine.] — Дрогобич: ВФ «Відродження», 1997.- 359 с.,
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 2 лютого 2012.
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Sołectwo Surochów
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suro hiv pol Surochow pervinna nazva Suho riv abo Sugoriv selo v Polshi u gmini Yaroslav Yaroslavskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Roztashovane u Nadsyanni za 5 km na pivnichnij shid vid Yaroslava Selo Surohiv pol Surochow Kostel sv Mihala kolis cerkva sv Paraskevi Koordinati 50 01 pn sh 22 46 sh d 50 017 pn sh 22 767 sh d 50 017 22 767 Koordinati 50 01 pn sh 22 46 sh d 50 017 pn sh 22 767 sh d 50 017 22 767 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Yaroslavskij povitGmina YaroslavVisota centru 182 mNaselennya 1019 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 500Avtomobilnij kod RJASIMC 0603394GeoNames 757744OSM 3013210 R Gmina Yaroslav Oficijnij sajt surochow pl SurohivSurohiv Polsha SurohivSurohiv Pidkarpatske voyevodstvo Surohiv u Vikishovishi Zaliznichna stanciya u Surohovi Naselennya 1019 osib 2011 IstoriyaVidpovidno do Geografichnogo slovnika Korolivstva Polskogo selo mistilosya u Yaroslavskomu poviti v rodyuchij miscevosti nad potokom Shklo V seli bulo dvi cerkvi derev yana greko katolicka ta murovanij kostel zbudovanij 1860 roku V seli buli shkola dva vodni mlini guralnya ta zaliznichna stanciya 10 km vid stanciyi Yaroslav Ce bulo velike selo 1163 meshkanciv Bilshist naselennya buli greko katolikami 1037 osib Takozh prozhivali 100 rimo katolikiv ta 26 yudeyiv Do greko katolickoyi parafiyi sela nalezhali takozh susidni sela Sobyatin ta Konyachiv Cherez malochiselnist rimokatolikiv ne bulo vlasnoyi rimo katolickoyi parafiyi Miscevi rimo katoliki nalezhali do parafiyi mista Yaroslav V seli mistivsya mayetok grafiv Fredriv U mayetku narodivsya Aleksander Fredro klasik polskoyi literaturi komediograf poet mason didus Andreya Sheptickogo 1912 1914 u seli zbuduvali greko katolicku cerkvu svyatoyi Paraskevi nalezhala do Yaroslavskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Fundatorom budivnictva buv Vitold Chartorijskij Pislya viselennya ukrayinskoyi gromadi cerkvu peretvorili na kostel sv Mihala Pislya okupaciyi polyakami Galichini selo vhodilo do Yaroslavskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Polshi a pislya ukrupnennya gmin 1 serpnya 1934 roku vklyuchene do gmini Munina Na 01 01 1939 v seli prozhivalo 1690 meshkanciv z nih 1440 ukrayinciv grekokatolikiv 120 ukrayinciv rimokatolikiv 100 polyakiv 20 yevreyiv i 10 nimciv Pislya aneksiyi SRSR Zahidnoyi Ukrayini v 1939 roci selo vklyuchene do Lyashkivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 16 serpnya 1945 roku Moskva pidpisala j opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom Ukrayinci ne mogli protistoyati antiukrayinskomu teroru pislya Drugoyi svitovoyi vijni 15 veresnya 1945 roku ozbroyeni polyaki vderlis do cerkvi pid chas bogosluzhinnya ta pislya znushan vbili paroha cerkvi sv Paraskevi Mihayila Plahtu jogo druzhinu ta sina Yurka Todi zh zaginulo she kolo 20 inshih ukrayinciv 22 listopada 1945 roku dlya protidiyi deportaciyi ukrayinskogo naselennya z cih tereniv sotnya kurenya Mesniki Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi znishila reaktivnim snaryadom zaliznichnij mist bilya ciyeyi stanciyi 1945 1946 zi sela viselili v SRSR 207 ukrayinskih simej 1077 osib Pereselenci opinilisya v naselenih punktah Ternopilskoyi oblasti Reshta ukrayinciv popala v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bula deportovana na ponimecki zemli u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva Z 1887 r v seli diye zaliznichnoyi liniyi Sokal Yaroslav DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 508 106 367 35 Zhinki 511 94 324 93 Razom 1019 200 691 128PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Surohiv GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Gricak E 1936 Peremishl tomu sto lit Peremishl nakladom tovaristva Strivigor drukarnya A Blyuya S 28 Shematizm vsego klira greko ka8olicheskogo eparhii soedinennhѣ Peremyskoj Samborskoj Syanockoj 1886 Peremyshl tipogr soboru kriloshan S 323 Glowny Urzad Statystyczny TERC Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 2 lyutogo 2012 Surochow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 598 pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 29 Ivanusiv V Cerkva v Ruyini Gonkong WKT Ldt 1987 r S 236 Partizanskimi dorogami z komandirom Zaliznyakom 12 listopada 2013 u Wayback Machine Drogobich VF Vidrodzhennya 1997 359 s ISBN 966 538 009 5 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 2 lyutogo 2012 Akciya VISLA Spisok viselenih sil i mistechok Povit YaROSLAV Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaSolectwo Surochow Portal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi