Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Середньостогівська культура — археологічна культура мідної доби (енеоліту) степової й лісостепової України та Нижнього Подоння Росії.
| Середньостогівська культура | |
 | |
| Місце розташування | Північне Причорномор'я |
|---|---|
| Наступник | Ямна культура |
| Час/дата початку | |
| Час/дата закінчення | |
| Джерело твердження | d, URE і Енциклопедія українознавства |
 Середньостогівська культура у Вікісховищі | |
Дослідження
Культура названа за епонімним поселенням Середній Стіг-ІІ (острів у межах Запоріжжя на північному сході від острова Хортиця).
Історія й результати досліджень описані в праці Дмитра Телегіна «Середньостогівська культура епохи міді» (1973).
Поширення
Поширена у степу та лісостепу Наддніпрянщини (південь Херсонської, Дніпропетровської, північ Запорізької, Кіровоградської, Полтавської, схід Черкаської та схід Київської областей), у Північному Приазов'ї, у Подінців'ї та у Нижньому Подонні (Ростовська область).
Середньостогівська культура існувала із середини 5 до середини 4 тисячоліття до н. е., тобто 4500–3500 роках до н. е.
Господарство
При розкопах у Середньому Стозі і пізніше в інших місцевостях (понад 100 поселень, могильників тощо) виявлено поховання з трупопокладенням у ґрунтових могилах або кам'яних скринях, із скорченими кістяками, посипаними червоною вохрою, й зі знаряддями праці, посудом і прикрасами з міді, статуетки людей, тварин тощо.
Основним заняттям людини середньостогівської культири було скотарство та рибальство. За однією з версій середньостогівці першими в Європі приручили коня, за іншою — полювали на коней, або випасали їх у напівдикому стані.
Населення Середньостогівської культури жило у сусідстві з трипільською та з етнічно чужими племенами інших культур.
Вважається, що племена середньостогівської культури брали участь у формуванні племен ямної культури.
Родовід
Виникла на основі неолітичної пра-балто-слов'янської[] дніпро-донецької-культури.
Виникла внаслідок розпаду нижньодіньської культури на середньостогівську та репінську.
Передує ямній культурі. За більш сучасною думкою ямній передувала репінська культура.
Тамара Мовша виділяє у середньостогівській культурі дві лінії — квітянсько-деріївську й скелянсько-стогівську, котрі фактично виступають як дві археологічні культури.
вважав, що у Нижній Наддніпрянщині існувала середньостогівська культура, риси котрої пересікаються з давньоямними пам'ятками Волзько-Уральському та Волзько-Донському степовому межиріччях проте в них відсутностя ритуальної єдність. У той самий час на Доні та Дінці продовжувала існувати Дніпро-донецька культура. Складання ямної культури і першу хвилю поширення давньоямних племен він пов'язував з виникненням відтворювального господарства та курганного обряду поховань у Волзько-Уральському та Волзько-Донському степовому межиріччях.
Доволі скоро хвиля давньоямних племен сягає Передкавказзя та Північно-Західного Надчорномор'я та далі, що позначається появою тут найдавніших підкурганних поховань та конеголових скіпетрів. У процесі змішання та асиміляції зникають середньостогівська культура та з'являється та ритуальна єдність, що засвідчує появу давньоямної культурно-історичної спільноти.
Дмитро Телегін у 1960-их роках об'єднав великий пласт енеолітичних пам'яток ямної культури у середньостогівську культуру. У межах цієї культури він виділив три локальних варіанти:
- дніпровський (Середній Стіг, Стрільча Скеля, Деріївка),
- осколо-донецький (Олександрія і її аналоги),
- нижньодінський (Костянтинівка).
У часовому плані він виділив два періоди: дошнуровий (волоський) та шнуровий (деріївський), кожен з яких складався з двох етапів. Таким чином, те що Валентин Даниленко розглядав як фази формування ямної культури, Дмитро Телегін вважає етапами розвитку середньостогівської культури. За Телегіним після середньостогівської культури слідує ямна культура. Таким чином відкриття середньостогівської культури вилучило численні пам'ятки та звузило у часі ямну культуру.
Згодом місцевий варіант середньостогівської культури набув статусу окремої археологічної культури — .
Вважається, що саме середньостогівці дали початок північноєвропейській расі кордидів.
Поховання
Племена середньостогівської культури ховали померлих у підземних могилах без курганних насипів у скрюченому положенні на боці, посипали їх тіла охрою. Біля мерців ставили посуд, знаряддя праці, зброю, статуетки людей та тварин. Під час II фази розвитку цієї культури (4000-3500 до н.е.) у похованнях з'являється посуд зі своєрідною шнуровою керамікою та кам'яні бойові сокири, що може бути свідченням експансії індоєвропейських племен.
Господарство
Племена середньостогівської культури вели напівкочовий спосіб життя — займалися скотарством та землеробством (яке грало другорядну роль). Розводили овець, кіз, свиней, коней. Є гіпотеза, що саме ці племена вперше в історії світу приручили коней. Вирощували пшеницю, ячмінь, просо, горох.
Антропологія
В антропологічному аспекті носії середньостогівської культури являли собою змішування двох расових типів: неолітичного населення півдня України з домішкою середземноморських європеоїдів і пізніх кроманьйонців північної гілки європеоїдів. У часи неоліту представниками цього кроманьйонського типу на землях України були носії дніпро-донецької культури.
Витоки середньостогівської культури Д. Я. Телегін бачив у сурській (сурсько-дніпровській) культурі неоліту — він простежував паралелі у формі посуду, технології його виготовлення (гостородонність глеків, орнаментація, переважно у верхній треті прокресленим ямковим або гребінчастим орнаментом, наявність потовчених мушель у глині та ін.). Як для сурської так і для середньостогівської культури характерний високий розвиток техніки обробки кістки, спільність техніки обробки рогу, однакові типи знарядь з цього матеріалу — мотики, рибальські гачки та ін. Але в Надпоріжжі — основному районі сурської культури — між періодом її існування та появою перших пам'яток середньостогівської культури помітний суттєвий хронологічний розрив, який характеризується пануванням тут пам'яток середнього етапу дніпро-донецької культури.
Мистецтво
Своєрідними для середньостогівської культури є відчутні взаємовпливи з трипільською, зокрема в низці подніпровських художніх пам'яток.
Рання середньостогівська кераміка, що значно еволюціонувала, охарактеризована такими ознаками:
- гостродонністю
- S-подібним профілем з основними складовими формами — тулубом із виразними плічками та високими вінцями, що формувалися в лійчасту або пряму шийку (ранній етап),
- плоскодонністю, з асортиментом півсферичних та плоскодонних мисок, кубків, глечиків, орнаментованих у верхній частині горизонтальними, інколи вертикальними смугами орнаменту, що ніби «одягали» посудину згори (другий етап)
Ранній орнамент складався з дрібних накольчастих, гребінцевих, ямкових, лінійних мотивів, що утворювали різноманітні комбінації: прямі, скісні, пунктирні лінії, зигзаги, фестони тощо.
На середньому етапі культури з'явилися орнаменти — гусеничний (відтиск перевитого шнура) та шнуровий (відтиск плетеного шнура), знайдені в Деріївці, Молюховому Бугорі).
Шнуровий орнамент середньостогівської кераміки вважають найдавнішим у Європі; на зазначеному етапі він визначав її художню специфіку. За характером шнуровий орнамент прямолінійний — смуги, що оперізують посудину, у верхній частині чергують з рядами зигзагів або дрібних мотивів. Іноді — це серпоподібні елементи або відтиски вузликів, сітка, вертикальні прямі стовпчики тощо. Загалом новий спосіб орнаментації співзвучний традиційним прокресленим та штампованим мотивам і композиціям.
Розпис у середньостогівській кераміці невідомий.
Глиняна пластика середньостогівської культури нечислена. Найкраще вона представлена в знахідках із Дереївського поселення (могильника). Це керамічні, кам'яні, кістяні антропоморфні та зооморфні зображення. З керамічних зооморфних зображень особливо виразною є невелика фігурка дикого кабана, що за силуетом нагадує статуетку із середньотрипільського поселення Пенежкове.
Серед творів дрібної кам'яної пластики показовий уламок із талькового сланцю у вигляді зображення риби.
Своєрідним видом пластики з рогу є псалії — частина найдавнішої в Європі кінської збруї для верхової їзди.
До антропоморфних керамічних витворів належить орнаментоване зображення жіночої фігурки — схематичне, з двома смугами наколів, перехрещених на грудях, які, імовірно, зображують деталь культового одягу жриці. Подібні хрестоподібні перев'язи спостерігаються ще на трипільських статуетках.
Примітки
- . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
- Мустафін О. Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня. Х., 2023, с.9
- . Старожитності. четвер, 14 вересня 2017 р. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2017.
- . khortitsa.org (укр.). Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2017.
- [1] / голов. ред. Г. Скрипник, ред. т. Р. Михайлова, Р. Забашта. — К. : НАН України. ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2008. — Т. 1: Мистецтво первісної доби та стародавнього світу. — С. 98-99. — . з джерела 22 квітня 2021
Посилання
- «Середньостогівська культура [ 27 вересня 2015 у Wayback Machine.]» // Енциклопедія українознавства: Словникова частина: в 11 т. / Наукове Товариство ім. Шевченка; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк ; Львів: Молоде життя, 1954—2003.
- Телегін Д. Я., Середньостогівська культура епохи міді. — К.: Наукова думка, 1973. — 172 с.
- Телегін Д. Я. Середньостогівська культура // Українська радянська енциклопедія.
- Телегін Д. Я. Середньостогівська культура // Археологія Української PCP. — К., 1971. — Т. 1.
- J. P. Mallory, «Sredny Stog Culture», [en], Fitzroy Dearborn, 1997. (англ.)
- Потехина И. Д., Игренский могильник среднестоговской культуры как источник антропологических и палеодемографических данных // Археологические исследования на Украине в 1978-79 гг. Тезисы докладов XVIII конференции ИА АН УССР. — Днепропетровск, 1980.
- Потехина И. Д. О носителях культуры Средний Стог II по антропологическим данным // Советская археология. — 1983. — № 1. — С. 144—154. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serednostogivska kultura arheologichna kultura midnoyi dobi eneolitu stepovoyi j lisostepovoyi Ukrayini ta Nizhnogo Podonnya Rosiyi Serednostogivska kultura Misce roztashuvannyaPivnichne Prichornomor ya NastupnikYamna kultura Chas data pochatku Chas data zakinchennya Dzherelo tverdzhennyad URE i Enciklopediya ukrayinoznavstva Serednostogivska kultura u Vikishovishi Serednostogivska kultura 4 tisyachorichchya do R H DoslidzhennyaKultura nazvana za eponimnim poselennyam Serednij Stig II ostriv u mezhah Zaporizhzhya na pivnichnomu shodi vid ostrova Horticya Istoriya j rezultati doslidzhen opisani v praci Dmitra Telegina Serednostogivska kultura epohi midi 1973 PoshirennyaPoshirena u stepu ta lisostepu Naddnipryanshini pivden Hersonskoyi Dnipropetrovskoyi pivnich Zaporizkoyi Kirovogradskoyi Poltavskoyi shid Cherkaskoyi ta shid Kiyivskoyi oblastej u Pivnichnomu Priazov yi u Podinciv yi ta u Nizhnomu Podonni Rostovska oblast Serednostogivska kultura isnuvala iz seredini 5 do seredini 4 tisyacholittya do n e tobto 4500 3500 rokah do n e GospodarstvoPri rozkopah u Serednomu Stozi i piznishe v inshih miscevostyah ponad 100 poselen mogilnikiv tosho viyavleno pohovannya z trupopokladennyam u gruntovih mogilah abo kam yanih skrinyah iz skorchenimi kistyakami posipanimi chervonoyu vohroyu j zi znaryaddyami praci posudom i prikrasami z midi statuetki lyudej tvarin tosho Osnovnim zanyattyam lyudini serednostogivskoyi kultiri bulo skotarstvo ta ribalstvo Za odniyeyu z versij serednostogivci pershimi v Yevropi priruchili konya za inshoyu polyuvali na konej abo vipasali yih u napivdikomu stani Naselennya Serednostogivskoyi kulturi zhilo u susidstvi z tripilskoyu ta z etnichno chuzhimi plemenami inshih kultur Vvazhayetsya sho plemena serednostogivskoyi kulturi brali uchast u formuvanni plemen yamnoyi kulturi RodovidVinikla na osnovi neolitichnoyi pra balto slov yanskoyi dzherelo dnipro doneckoyi kulturi Vinikla vnaslidok rozpadu nizhnodinskoyi kulturi na serednostogivsku ta repinsku Pereduye yamnij kulturi Za bilsh suchasnoyu dumkoyu yamnij pereduvala repinska kultura Tamara Movsha vidilyaye u serednostogivskij kulturi dvi liniyi kvityansko deriyivsku j skelyansko stogivsku kotri faktichno vistupayut yak dvi arheologichni kulturi vvazhav sho u Nizhnij Naddnipryanshini isnuvala serednostogivska kultura risi kotroyi peresikayutsya z davnoyamnimi pam yatkami Volzko Uralskomu ta Volzko Donskomu stepovomu mezhirichchyah prote v nih vidsutnostya ritualnoyi yednist U toj samij chas na Doni ta Dinci prodovzhuvala isnuvati Dnipro donecka kultura Skladannya yamnoyi kulturi i pershu hvilyu poshirennya davnoyamnih plemen vin pov yazuvav z viniknennyam vidtvoryuvalnogo gospodarstva ta kurgannogo obryadu pohovan u Volzko Uralskomu ta Volzko Donskomu stepovomu mezhirichchyah Dovoli skoro hvilya davnoyamnih plemen syagaye Peredkavkazzya ta Pivnichno Zahidnogo Nadchornomor ya ta dali sho poznachayetsya poyavoyu tut najdavnishih pidkurgannih pohovan ta konegolovih skipetriv U procesi zmishannya ta asimilyaciyi znikayut serednostogivska kultura ta z yavlyayetsya ta ritualna yednist sho zasvidchuye poyavu davnoyamnoyi kulturno istorichnoyi spilnoti Dmitro Telegin u 1960 ih rokah ob yednav velikij plast eneolitichnih pam yatok yamnoyi kulturi u serednostogivsku kulturu U mezhah ciyeyi kulturi vin vidiliv tri lokalnih varianti dniprovskij Serednij Stig Strilcha Skelya Deriyivka oskolo doneckij Oleksandriya i yiyi analogi nizhnodinskij Kostyantinivka U chasovomu plani vin vidiliv dva periodi doshnurovij voloskij ta shnurovij deriyivskij kozhen z yakih skladavsya z dvoh etapiv Takim chinom te sho Valentin Danilenko rozglyadav yak fazi formuvannya yamnoyi kulturi Dmitro Telegin vvazhaye etapami rozvitku serednostogivskoyi kulturi Za Teleginim pislya serednostogivskoyi kulturi sliduye yamna kultura Takim chinom vidkrittya serednostogivskoyi kulturi viluchilo chislenni pam yatki ta zvuzilo u chasi yamnu kulturu Zgodom miscevij variant serednostogivskoyi kulturi nabuv statusu okremoyi arheologichnoyi kulturi Vvazhayetsya sho same serednostogivci dali pochatok pivnichnoyevropejskij rasi kordidiv PohovannyaPlemena serednostogivskoyi kulturi hovali pomerlih u pidzemnih mogilah bez kurgannih nasipiv u skryuchenomu polozhenni na boci posipali yih tila ohroyu Bilya merciv stavili posud znaryaddya praci zbroyu statuetki lyudej ta tvarin Pid chas II fazi rozvitku ciyeyi kulturi 4000 3500 do n e u pohovannyah z yavlyayetsya posud zi svoyeridnoyu shnurovoyu keramikoyu ta kam yani bojovi sokiri sho mozhe buti svidchennyam ekspansiyi indoyevropejskih plemen GospodarstvoPlemena serednostogivskoyi kulturi veli napivkochovij sposib zhittya zajmalisya skotarstvom ta zemlerobstvom yake gralo drugoryadnu rol Rozvodili ovec kiz svinej konej Ye gipoteza sho same ci plemena vpershe v istoriyi svitu priruchili konej Viroshuvali pshenicyu yachmin proso goroh AntropologiyaV antropologichnomu aspekti nosiyi serednostogivskoyi kulturi yavlyali soboyu zmishuvannya dvoh rasovih tipiv neolitichnogo naselennya pivdnya Ukrayini z domishkoyu seredzemnomorskih yevropeoyidiv i piznih kromanjonciv pivnichnoyi gilki yevropeoyidiv U chasi neolitu predstavnikami cogo kromanjonskogo tipu na zemlyah Ukrayini buli nosiyi dnipro doneckoyi kulturi Vitoki serednostogivskoyi kulturi D Ya Telegin bachiv u surskij sursko dniprovskij kulturi neolitu vin prostezhuvav paraleli u formi posudu tehnologiyi jogo vigotovlennya gostorodonnist glekiv ornamentaciya perevazhno u verhnij treti prokreslenim yamkovim abo grebinchastim ornamentom nayavnist potovchenih mushel u glini ta in Yak dlya surskoyi tak i dlya serednostogivskoyi kulturi harakternij visokij rozvitok tehniki obrobki kistki spilnist tehniki obrobki rogu odnakovi tipi znaryad z cogo materialu motiki ribalski gachki ta in Ale v Nadporizhzhi osnovnomu rajoni surskoyi kulturi mizh periodom yiyi isnuvannya ta poyavoyu pershih pam yatok serednostogivskoyi kulturi pomitnij suttyevij hronologichnij rozriv yakij harakterizuyetsya panuvannyam tut pam yatok serednogo etapu dnipro doneckoyi kulturi MistectvoSvoyeridnimi dlya serednostogivskoyi kulturi ye vidchutni vzayemovplivi z tripilskoyu zokrema v nizci podniprovskih hudozhnih pam yatok Rannya serednostogivska keramika sho znachno evolyucionuvala oharakterizovana takimi oznakami gostrodonnistyu S podibnim profilem z osnovnimi skladovimi formami tulubom iz viraznimi plichkami ta visokimi vincyami sho formuvalisya v lijchastu abo pryamu shijku rannij etap ploskodonnistyu z asortimentom pivsferichnih ta ploskodonnih misok kubkiv glechikiv ornamentovanih u verhnij chastini gorizontalnimi inkoli vertikalnimi smugami ornamentu sho nibi odyagali posudinu zgori drugij etap Rannij ornament skladavsya z dribnih nakolchastih grebincevih yamkovih linijnih motiviv sho utvoryuvali riznomanitni kombinaciyi pryami skisni punktirni liniyi zigzagi festoni tosho Na serednomu etapi kulturi z yavilisya ornamenti gusenichnij vidtisk perevitogo shnura ta shnurovij vidtisk pletenogo shnura znajdeni v Deriyivci Molyuhovomu Bugori Shnurovij ornament serednostogivskoyi keramiki vvazhayut najdavnishim u Yevropi na zaznachenomu etapi vin viznachav yiyi hudozhnyu specifiku Za harakterom shnurovij ornament pryamolinijnij smugi sho operizuyut posudinu u verhnij chastini cherguyut z ryadami zigzagiv abo dribnih motiviv Inodi ce serpopodibni elementi abo vidtiski vuzlikiv sitka vertikalni pryami stovpchiki tosho Zagalom novij sposib ornamentaciyi spivzvuchnij tradicijnim prokreslenim ta shtampovanim motivam i kompoziciyam Rozpis u serednostogivskij keramici nevidomij Glinyana plastika serednostogivskoyi kulturi nechislena Najkrashe vona predstavlena v znahidkah iz Dereyivskogo poselennya mogilnika Ce keramichni kam yani kistyani antropomorfni ta zoomorfni zobrazhennya Z keramichnih zoomorfnih zobrazhen osoblivo viraznoyu ye nevelika figurka dikogo kabana sho za siluetom nagaduye statuetku iz serednotripilskogo poselennya Penezhkove Sered tvoriv dribnoyi kam yanoyi plastiki pokazovij ulamok iz talkovogo slancyu u viglyadi zobrazhennya ribi Svoyeridnim vidom plastiki z rogu ye psaliyi chastina najdavnishoyi v Yevropi kinskoyi zbruyi dlya verhovoyi yizdi Do antropomorfnih keramichnih vitvoriv nalezhit ornamentovane zobrazhennya zhinochoyi figurki shematichne z dvoma smugami nakoliv perehreshenih na grudyah yaki imovirno zobrazhuyut detal kultovogo odyagu zhrici Podibni hrestopodibni perev yazi sposterigayutsya she na tripilskih statuetkah Primitki resource history org ua Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 23 bereznya 2019 Mustafin O Perlini v stepu Rozmovi pro minule ukrayinskogo Pivdnya H 2023 s 9 Starozhitnosti chetver 14 veresnya 2017 r Arhiv originalu za 27 veresnya 2017 Procitovano 26 veresnya 2017 khortitsa org ukr Arhiv originalu za 27 veresnya 2017 Procitovano 26 veresnya 2017 1 golov red G Skripnik red t R Mihajlova R Zabashta K NAN Ukrayini IMFE im M T Rilskogo 2008 T 1 Mistectvo pervisnoyi dobi ta starodavnogo svitu S 98 99 ISBN 966 024 103 8 z dzherela 22 kvitnya 2021Posilannya Serednostogivska kultura 27 veresnya 2015 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove Tovaristvo im Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Lviv Molode zhittya 1954 2003 Telegin D Ya Serednostogivska kultura epohi midi K Naukova dumka 1973 172 s Telegin D Ya Serednostogivska kultura Ukrayinska radyanska enciklopediya Telegin D Ya Serednostogivska kultura Arheologiya Ukrayinskoyi PCP K 1971 T 1 J P Mallory Sredny Stog Culture en Fitzroy Dearborn 1997 angl Potehina I D Igrenskij mogilnik srednestogovskoj kultury kak istochnik antropologicheskih i paleodemograficheskih dannyh Arheologicheskie issledovaniya na Ukraine v 1978 79 gg Tezisy dokladov XVIII konferencii IA AN USSR Dnepropetrovsk 1980 Potehina I D O nositelyah kultury Srednij Stog II po antropologicheskim dannym Sovetskaya arheologiya 1983 1 S 144 154 ros