Квітянська культура, Постмаріупольська культура - археологічна культура мідної доби на терені степового Надчорномор'я та степового Подоння.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODRMemhrTDA1dmRtOXZiR1Y0WVc1a2NtbDJjMnQ1WDJ0MWNtZGhibDh3TkM1cWNHY3ZNelV3Y0hndFRtOTJiMjlzWlhoaGJtUnlhWFp6YTNsZmEzVnlaMkZ1WHpBMExtcHdadz09LmpwZw==.jpg)
Датування
Датовано 3800—3500 роками до н.е. за каліброваними радіовуглецевими датами.
Квітянська культура є пізнім періодом розвитку (середньостогівсько-хвалинської культурної спільноти).
Відкриття
Найдавніші розкопки курганів майбутньої квітянської культури здійснили археологи Дніпропетровського університету у 1970-ті роки у межиріччі Орелі та Самари. Ірина Ковальова виділила найдавніших енеолітичних підкурганних поховання із випростаною позою у постмаріупольську культуру. Вперше на них звернула увагу Л.П. Крилова.
Вона вказала на неолітичні (маріупольські) витоки постмаріупольської культури, що випливає з поховального обряду.
Згодом Ю.Я. Рассамакін досліджував цю культуру й надав ій точнішу назву - квітянська культура, за поселенням у Квітяному буєраку у Надпоріжжі.
Поширення
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODBMelEzTHpBd05EUmZWV3R5WVdsdVpWOUZibVZ2YkdsMFh6TXVjRzVuTHpNMU1IQjRMVEF3TkRSZlZXdHlZV2x1WlY5RmJtVnZiR2wwWHpNdWNHNW4ucG5n.png)
Квітянські пам’ятки поширені переважно у степовій Україні, Молдові та Наддонні між Прутом і Доном.
На півночі сусідствувала з (Деріївською культурою), на північному заході - з Трипільською.
Пам’ятки
Найвідоміше поселення у Надпоріжжі - балка Квітяна. Інші Новоолександрівка та балка Майорка.
Поховання
Найвиразніший матеріал культури походить з підмогильних поховань. Ховали небіжчиків у вузьких ямах, випростаними, головами на схід. Випростана позиція небіжчиків йде від маріупольської традиції, а спорудження могильних насипів-курганів засвідчує вплив на квітянців попередньої (скелянської культури).
Господарство
Тваринництво переважно великої рогатої худоби. Під могилами виявлено рештки жертовних тварин.
Гончарство
У гончарстві продовжувалися загальні традиції (середньостогівсько-хвалинської спільноти) гостродонного посуду.
Ливарництво
Біля міста Дніпро (Самарський острів та ) виявлено найдавніші ливарні комплекси.
Місеві металурги відносилися до циркумпонтійської металургійної провінції, що діяв у бронзовій добі й користувався як балканською, так і кавказькою сировиною.
У ливарництві користувалися двобічними формами. Відливали сокири з провухом. Виготовляли багато дрібних бронзових прикрас. Поширилися фігурні вироби з підфарбованого каоліну та вохри. Кам’яні свердлені молоти та рогові келепи можливо були клейнодами (знаками влади) в похованнях можновладців.
Джерела
- Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар, В. В. Отрощенко, К. Бунятян, Р. В. Терпиловський; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005. — 504 с. 966-06-0394-0.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет