Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Маркіон | ||||
|---|---|---|---|---|
| дав.-гр. Μαρκίων | ||||
 | ||||
| Народження | 85 Синоп | |||
| Смерть | 160 Рим, Римська імперія | |||
| Підданство | Римська імперія | |||
| Знання мов | | |||
| Діяльність | | |||
| Школа / Традиція | гностицизм | |||
| Історичний період | Римська імперія | |||
| Конфесія | засновник нової релігії Маркіонізму | |||
| Батько | Філолог | |||
| | ||||
 Маркіон у Вікісховищі | ||||
Маркіон (Синопський) (85 — † 160) — християнський єретик II ст, засновник маркіонізму. Єдиним джерелом релігійного вчення визнавав Святе Письмо, але заперечував увесь Старий Заповіт, а Новий визнавав лише частково.
Маркіон був одним з перших єретиків, суворо засуджених християнською церквою. Він створив церковну організацію, паралельну до Римської церкви, бувши єпископом новоутвореної єретичної громади. Мабуть, Маркіон був багатим сином єпископа в Синопі, у римській провінції причорноморського Понту.
Вчення
Докетизм: Ісус не народився, а з'явився людям, аби позбавити їх від влади матерії. Тіло Спасителя не було речовинним, оскільки речовина є зло — але, разом із тим, воно не було й просто примарою (як вчили гностики): воно було дійсним тілом, хоча й невидимим, і таким, яке прийняло зовнішню примарну форму, тому не могло відчувати фізичних страждань. Спасіння вчинене Сином верховного Бога було не тільки для живих, але й для померлих, для чого Він сходив до пекла, де були позбавлені від мук язичники і старозавітні грішники; але старозавітні святі відмовилися послухатися Його і залишилися в колишньому стані, вважаючи, що Христос спокушає їх, як їх спокушав перше Деміург-Яхве.
Дуалізм: Бог Старого Завіту не має нічого спільного з істинним Богом — Отцем Небесним. Ніякого попереднього одкровення про явище в світ цього істинного Месії дано не було; справжнього Месію люди мали б розпізнати за вченням і ділами його. Цей син всеблагого верховного Бога з'явився в Капернаумі в 15-й рік царювання Тиберія і, з метою звернути до себе юдеїв, говорив, що він — той Месія, якого сповіщали пророки Деміурга. Деміург, не знаючи про те, хто цей Месія, і заздрячи його славі, порушив ворожнечу до нього між юдеями, а бог матерії, Диявол, спонукав і язичників з'єднатися з ними у ворожнечі до Сина Божого; таким чином, Спаситель світу був розіп'ятий. Згодом повинен і до них прийти Месія — Месія Деміурга, який збере синів Ізраїлю з усіх країн, створить всесвітню монархію юдеїв і дарує їм земне блаженство, а людей піддасть муках, окрім врятованих Сином всеблагого Бога: душі їх будуть звільнені від матерії, себто плоті й, перебуваючи в тілах духовних, мешкатимуть із Богом й у Бозі. Воскресіння тіл в їхньому земному вигляді Маркіон заперечував.
Аскетизм: Маркіон забороняв шлюб і вимагав обітниці безумовної цнотливості при хрещенні, зречення від усіх задоволень, стриманості в їжі до найменшої її проявів, причому суворо заборонялося м'ясо і вино; особливо наполягав на непохитності у вірі під час гонінь; називав своїх послідовників «співтоваришами в ненависті й скорботі». Маркіоніти не лише не уникали переслідувань за Христа, але нерідко самі ж провокували їх, чиїм статусом мучеників пишалася їхня громада. Хто відчував себе не в силах виконувати всі ці вимоги, той залишався в суспільстві маркіонітів лише на ступені «оприлюдненого», хоча, всупереч практиці церкви, і оголошені у них допускалися до всіх таїнств. У разі смерті «оприлюдненого» допускалася заміна його для хрещення іншою людиною.
За заявами самого Маркіона, він нічого не запозичив ні від грецької філософії, ні з Єгипту чи Персії, й не визнавав іншого джерела для релігійного вчення, крім Святого Письма (хоча Іполіт в «Філософуменах» вказує в його системі риси вчення Емпедокла).
Література
- Adolf von Harnack: Marcion: das Evangelium vom fremden Gott; eine Monographie zur Geschichte der Grundlegung der katholischen Kirche. Nachdruck der 2. Auflage von 1924. Wiss. Buchges., Darmstadt 1996, ()
- Adolf von Harnack: Marcion . Der moderne Gläubige des 2. Jahrhunderts, der erste Reformator, Die Dorpater Preissschrift (1870); Kritische Edition des handschriftlichen Exemplars mit einem Anhang herausgegeben von Friedemann Steck, Walter de Gruyter, Berlin.New York 2003 ; auch ISSN 0082-3589 Band149 der Texte und Untersuchungen zur Geschichte der altchristlichen Literatur — Archiv für die Ausgabe der griechischen Schriftsteller der ersten Jahrhunderte der Berlin-Brandenburgischen Akademie der Wissenschaften
- Hans Leisegang: Die Gnosis, Leipzig, 1924, 5. Aufl., Alfred Körner Verlag, Stuttgart, 1985, , Kapitel VII, Markion, S. 271—280
- Gerhard May/Katharina Greschat (Hg.): Marcion und seine kirchengeschichtliche Wirkung/Marcion and His Impact on Church History. De Gruyter, Berlin/New York 2001, , Ausschnitt bei google book [ 22 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Gerhard May: Markion. Gesammelte Aufsätze. Herausgegeben von Katharina Greschat und Martin Meiser. Von Zabern, Mainz 2005,
- Enrico Riparelli: Il volto del Cristo dualista. Da Marcione ai catari, Peter Lang, Bern — Berlin — Bruxelles — Frankfurt am Main — New York — Oxford — Wien 2008, 368 pp.
- Sebastian Moll, The Arch-Heretic Marcion, Tübingen: Mohr Siebeck, 2010
- Karlheinz Deschner: Kriminalgeschichte des Christentums, 7. Auflage 2010, Band 1, p. 277,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
box width Markiondav gr MarkiwnNarodzhennya 85 0085 SinopSmert 160 0160 Rim Rimska imperiyaPiddanstvo Rimska imperiyaZnannya mov davnogrecka movaDiyalnist bogoslovShkola Tradiciya gnosticizmIstorichnij period Rimska imperiyaKonfesiya zasnovnik novoyi religiyi MarkionizmuBatko Filolog Markion u Vikishovishi Markion Sinopskij 85 160 hristiyanskij yeretik II st zasnovnik markionizmu Yedinim dzherelom religijnogo vchennya viznavav Svyate Pismo ale zaperechuvav uves Starij Zapovit a Novij viznavav lishe chastkovo Markion buv odnim z pershih yeretikiv suvoro zasudzhenih hristiyanskoyu cerkvoyu Vin stvoriv cerkovnu organizaciyu paralelnu do Rimskoyi cerkvi buvshi yepiskopom novoutvorenoyi yeretichnoyi gromadi Mabut Markion buv bagatim sinom yepiskopa v Sinopi u rimskij provinciyi prichornomorskogo Pontu VchennyaDokladnishe Markionizm Doketizm Isus ne narodivsya a z yavivsya lyudyam abi pozbaviti yih vid vladi materiyi Tilo Spasitelya ne bulo rechovinnim oskilki rechovina ye zlo ale razom iz tim vono ne bulo j prosto primaroyu yak vchili gnostiki vono bulo dijsnim tilom hocha j nevidimim i takim yake prijnyalo zovnishnyu primarnu formu tomu ne moglo vidchuvati fizichnih strazhdan Spasinnya vchinene Sinom verhovnogo Boga bulo ne tilki dlya zhivih ale j dlya pomerlih dlya chogo Vin shodiv do pekla de buli pozbavleni vid muk yazichniki i starozavitni grishniki ale starozavitni svyati vidmovilisya posluhatisya Jogo i zalishilisya v kolishnomu stani vvazhayuchi sho Hristos spokushaye yih yak yih spokushav pershe Demiurg Yahve Dualizm Bog Starogo Zavitu ne maye nichogo spilnogo z istinnim Bogom Otcem Nebesnim Niyakogo poperednogo odkrovennya pro yavishe v svit cogo istinnogo Mesiyi dano ne bulo spravzhnogo Mesiyu lyudi mali b rozpiznati za vchennyam i dilami jogo Cej sin vseblagogo verhovnogo Boga z yavivsya v Kapernaumi v 15 j rik caryuvannya Tiberiya i z metoyu zvernuti do sebe yudeyiv govoriv sho vin toj Mesiya yakogo spovishali proroki Demiurga Demiurg ne znayuchi pro te hto cej Mesiya i zazdryachi jogo slavi porushiv vorozhnechu do nogo mizh yudeyami a bog materiyi Diyavol sponukav i yazichnikiv z yednatisya z nimi u vorozhnechi do Sina Bozhogo takim chinom Spasitel svitu buv rozip yatij Zgodom povinen i do nih prijti Mesiya Mesiya Demiurga yakij zbere siniv Izrayilyu z usih krayin stvorit vsesvitnyu monarhiyu yudeyiv i daruye yim zemne blazhenstvo a lyudej piddast mukah okrim vryatovanih Sinom vseblagogo Boga dushi yih budut zvilneni vid materiyi sebto ploti j perebuvayuchi v tilah duhovnih meshkatimut iz Bogom j u Bozi Voskresinnya til v yihnomu zemnomu viglyadi Markion zaperechuvav Asketizm Markion zaboronyav shlyub i vimagav obitnici bezumovnoyi cnotlivosti pri hreshenni zrechennya vid usih zadovolen strimanosti v yizhi do najmenshoyi yiyi proyaviv prichomu suvoro zaboronyalosya m yaso i vino osoblivo napolyagav na nepohitnosti u viri pid chas gonin nazivav svoyih poslidovnikiv spivtovarishami v nenavisti j skorboti Markioniti ne lishe ne unikali peresliduvan za Hrista ale neridko sami zh provokuvali yih chiyim statusom muchenikiv pishalasya yihnya gromada Hto vidchuvav sebe ne v silah vikonuvati vsi ci vimogi toj zalishavsya v suspilstvi markionitiv lishe na stupeni oprilyudnenogo hocha vsuperech praktici cerkvi i ogolosheni u nih dopuskalisya do vsih tayinstv U razi smerti oprilyudnenogo dopuskalasya zamina jogo dlya hreshennya inshoyu lyudinoyu Za zayavami samogo Markiona vin nichogo ne zapozichiv ni vid greckoyi filosofiyi ni z Yegiptu chi Persiyi j ne viznavav inshogo dzherela dlya religijnogo vchennya krim Svyatogo Pisma hocha Ipolit v Filosofumenah vkazuye v jogo sistemi risi vchennya Empedokla LiteraturaAdolf von Harnack Marcion das Evangelium vom fremden Gott eine Monographie zur Geschichte der Grundlegung der katholischen Kirche Nachdruck der 2 Auflage von 1924 Wiss Buchges Darmstadt 1996 ISBN 3 534 13286 6 Adolf von Harnack Marcion Der moderne Glaubige des 2 Jahrhunderts der erste Reformator Die Dorpater Preissschrift 1870 Kritische Edition des handschriftlichen Exemplars mit einem Anhang herausgegeben von Friedemann Steck Walter de Gruyter Berlin New York 2003 ISBN 3 11 017533 9 auch ISSN 0082 3589 Band149 der Texte und Untersuchungen zur Geschichte der altchristlichen Literatur Archiv fur die Ausgabe der griechischen Schriftsteller der ersten Jahrhunderte der Berlin Brandenburgischen Akademie der Wissenschaften Hans Leisegang Die Gnosis Leipzig 1924 5 Aufl Alfred Korner Verlag Stuttgart 1985 ISBN 3 520 03205 8 Kapitel VII Markion S 271 280 Gerhard May Katharina Greschat Hg Marcion und seine kirchengeschichtliche Wirkung Marcion and His Impact on Church History De Gruyter Berlin New York 2001 ISBN 3 11 017599 1 Ausschnitt bei google book 22 listopada 2011 u Wayback Machine Gerhard May Markion Gesammelte Aufsatze Herausgegeben von Katharina Greschat und Martin Meiser Von Zabern Mainz 2005 ISBN 3 8053 3593 8 Enrico Riparelli Il volto del Cristo dualista Da Marcione ai catari Peter Lang Bern Berlin Bruxelles Frankfurt am Main New York Oxford Wien 2008 368 pp ISBN 978 3 03911 490 0 Sebastian Moll The Arch Heretic Marcion Tubingen Mohr Siebeck 2010 Karlheinz Deschner Kriminalgeschichte des Christentums 7 Auflage 2010 Band 1 p 277 ISBN 978 3 499 19969 1