Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ельза Розенберґ-Плієкшане, відома під псевдонімом Аспа́зія (латис. Aspazija; 16 березня 1865 — 5 листопада 1943) — латиська поетеса, представниця неоромантизму, феміністка. У ранніх творах викривала моральні вади тогочасного суспільства, виступала проти безправ'я жінок. Авторка збірки віршів «Червоні квіти» (1897), п'єси «Жриця» (1893), «Срібне покривало» (1904). Після 1905 року поступово відходить від питань суспільної боротьби. В Ризі відкрито музей творчого подружжя Будинок Райніса та Аспазії.
| Аспазія | ||||
|---|---|---|---|---|
| латис. Johanna Emīlija Lizete Rozenberga | ||||
 | ||||
| Народилася | 4 (16) березня 1865[1] d, d, Курляндська губернія, Російська імперія | |||
| Померла | 5 листопада 1943[2][3] (78 років) d, d, d, Q21481240?, Генеральна округа Латвія, Райхскомісаріат Остланд | |||
| Поховання | d | |||
| Країна |  Російська імперія Латвія | |||
| Діяльність | поетеса, драматург, політична діячка, перекладачка, письменниця, журналістка | |||
| Сфера роботи | поезія | |||
| Мова творів | латиська і німецька | |||
| Жанр | поезія | |||
| У шлюбі з | Райніс | |||
| Нагороди |   | |||
| | ||||
 Аспазія у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народилася і виросла в заможній селянській родині поблизу Єлгави в 1865 році, де навчалася і брала активну участь у молодіжних організаціях. На останньому курсі навчання залишила гімназію, а в 1886 році одружилася з Вільгельмом Максом Вальтером. Згодом зацікавилася літературою, переважно німецьких авторів. Її перша публікація з'явилася в 1887 році в газеті Dienas Lapa. У 1891 році розлучилася і до 1893 року працювала приватною вчителькою в Яунсвірлауці. У 1893 році оселилася в Ризі і почала працювати журналісткою. У 1894 р. У Ризі були поставлені її перші п'єси «Vaidelote» та «Zaudētās tiesības».
У ті роки вона познайомилася з Янісом Пліекшансом, редактором газети, поетом, юристом та лідером руху «Нова течія» (Jaunā strāva). Під його впливом Аспазія приєднлася до Нової течії. Одружилися в 1897 році, коли вони переїхали до Паневежиса, Литва, після розгрому Нової Течії. Того ж року Аспазія видала свою першу поетичну збірку. За свою діяльність чоловік був ув'язнений і згодом засуджений до 5 років заслання в Росії з 1897 по 1903, Аспазія пішла за ним. Разом вони переклали латиською багато творів Гете. Пізніше вони повернулися до Латвії і продовжували писати, чоловік брав участь у соціалістичній політиці.
Революція 1905 року розпочалася протестами в Санкт-Петербурзі в січні. За кілька днів протести розповсюдились на Ригу, і багатьох було вбито 13 січня 1905 року. П'єса Аспазії «Vaidelote» з'явилася в січні і була інтерпретована як заклик до розриву з боку імперіалістичної Росії (чоловік також видав збірку революційних віршів «Vētras Sēja», Посів бурі). Цар наказав провести репресії, і багато революціонерів заарештували та вбили в 1905-6 роках. Тому Аспазія з чоловіком втекли до Швейцарії і жили в еміграції в Кастаньолі з 1905 по 1920 рік.
Повернувшись до незалежної Латвії після Першої світової війни, Аспазія брала активну участь у феміністському русі. Також вона вступила до Латвійської соціал-демократичної робітничої партії та була обрана до конституційних зборів. Після смерті чоловіка в 1929 році Аспазія жила дуже приватно в Ризі або на своєму дачному будинку в Дубултах.
Вона померла 5 листопада 1943 року в Дубултах і була похована на кладовищі в Ризі, поруч із чоловіком.
Літературні твори
Перші роботи Аспазії реалістичні, але більшість її робіт неоромантичні. Деякі ностальгічно дивляться на минуле. Наприклад, п'єса «Vaidelote» (служниця богів у литовській міфології), написана в 1894 році, відбувається у Великому князівстві Литовському XIV століття. Вистави «Прості права» та «Недосягнуті цілі» викликали багато дискусій через протест проти патріархального суспільства. П'єса «Срібна завіса» («Sidraba šķidrauts») вважається найкращим її твором. У 1923 році вона написала п'єсу під назвою «Aspazija».
У збірці поезій «Червоні квіти» прості та звичайні речі розглядаються у романтичному світлі. Водночас її вірші сповнені світла, фантазії та бунтівних настроїв. У «Сутінках душі» (1904) песимістичні настрої беруть верх.
Живучи за кордоном, Аспазія видала поетичні збірки «Сонячний куточок» та «Розправлені крила», у яких менше соціальних аспектів та більш інтимний текст, менше бунту проти суспільства та більше особистих почуттів.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Джерела
- Aspazija. A Latvian Writer 1865—1943. Her Lyrical Prose. Translated by Astrida B. Stahnke. Jūrmalas vēstures un mākslas biedrība, 2015. .
- Stahnke, Astrida B. Aspazija: her life and her drama. Lanham, MD.: Univ. Press of America, 1984. ; .
- Meskova, Sandra (2003). Two mothers of Latvian literature: Aspazija and Anna Brigadere. Journal of Baltic studies. 34.3, 276—297.
- (1992). What happened to Aspazija? In search of feminism in Latvia. Hecate. 18.2, 112—125. ISSN 0311-4198 ;
Примітки
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #121291448 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- http://www.fembio.org/biographie.php/frau/frauendatenbank?fem_id=1361
- Aspazija [ 2 травня 2021 у Wayback Machine.]. uzdevumi.lv
- Aspazija [ 13 вересня 2012 у Wayback Machine.]. memorialiemuzeji.lv
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elza Rozenberg Pliyekshane vidoma pid psevdonimom Aspa ziya latis Aspazija 16 bereznya 1865 5 listopada 1943 latiska poetesa predstavnicya neoromantizmu feministka U rannih tvorah vikrivala moralni vadi togochasnogo suspilstva vistupala proti bezprav ya zhinok Avtorka zbirki virshiv Chervoni kviti 1897 p yesi Zhricya 1893 Sribne pokrivalo 1904 Pislya 1905 roku postupovo vidhodit vid pitan suspilnoyi borotbi V Rizi vidkrito muzej tvorchogo podruzhzhya Budinok Rajnisa ta Aspaziyi Aspaziyalatis Johanna Emilija Lizete RozenbergaNarodilasya 4 16 bereznya 1865 1 d d Kurlyandska guberniya Rosijska imperiyaPomerla 5 listopada 1943 1943 11 05 2 3 78 rokiv d d d Q21481240 Generalna okruga Latviya Rajhskomisariat OstlandPohovannya dKrayina Rosijska imperiya LatviyaDiyalnist poetesa dramaturg politichna diyachka perekladachka pismennicya zhurnalistkaSfera roboti poeziyaMova tvoriv latiska i nimeckaZhanr poeziyaU shlyubi z RajnisNagorodi Aspaziya u VikishovishiBiografiyaNarodilasya i virosla v zamozhnij selyanskij rodini poblizu Yelgavi v 1865 roci de navchalasya i brala aktivnu uchast u molodizhnih organizaciyah Na ostannomu kursi navchannya zalishila gimnaziyu a v 1886 roci odruzhilasya z Vilgelmom Maksom Valterom Zgodom zacikavilasya literaturoyu perevazhno nimeckih avtoriv Yiyi persha publikaciya z yavilasya v 1887 roci v gazeti Dienas Lapa U 1891 roci rozluchilasya i do 1893 roku pracyuvala privatnoyu vchitelkoyu v Yaunsvirlauci U 1893 roci oselilasya v Rizi i pochala pracyuvati zhurnalistkoyu U 1894 r U Rizi buli postavleni yiyi pershi p yesi Vaidelote ta Zaudetas tiesibas U ti roki vona poznajomilasya z Yanisom Pliekshansom redaktorom gazeti poetom yuristom ta liderom ruhu Nova techiya Jauna strava Pid jogo vplivom Aspaziya priyednlasya do Novoyi techiyi Odruzhilisya v 1897 roci koli voni pereyihali do Panevezhisa Litva pislya rozgromu Novoyi Techiyi Togo zh roku Aspaziya vidala svoyu pershu poetichnu zbirku Za svoyu diyalnist cholovik buv uv yaznenij i zgodom zasudzhenij do 5 rokiv zaslannya v Rosiyi z 1897 po 1903 Aspaziya pishla za nim Razom voni pereklali latiskoyu bagato tvoriv Gete Piznishe voni povernulisya do Latviyi i prodovzhuvali pisati cholovik brav uchast u socialistichnij politici Revolyuciya 1905 roku rozpochalasya protestami v Sankt Peterburzi v sichni Za kilka dniv protesti rozpovsyudilis na Rigu i bagatoh bulo vbito 13 sichnya 1905 roku P yesa Aspaziyi Vaidelote z yavilasya v sichni i bula interpretovana yak zaklik do rozrivu z boku imperialistichnoyi Rosiyi cholovik takozh vidav zbirku revolyucijnih virshiv Vetras Seja Posiv buri Car nakazav provesti represiyi i bagato revolyucioneriv zaareshtuvali ta vbili v 1905 6 rokah Tomu Aspaziya z cholovikom vtekli do Shvejcariyi i zhili v emigraciyi v Kastanoli z 1905 po 1920 rik Povernuvshis do nezalezhnoyi Latviyi pislya Pershoyi svitovoyi vijni Aspaziya brala aktivnu uchast u feministskomu rusi Takozh vona vstupila do Latvijskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi ta bula obrana do konstitucijnih zboriv Pislya smerti cholovika v 1929 roci Aspaziya zhila duzhe privatno v Rizi abo na svoyemu dachnomu budinku v Dubultah Vona pomerla 5 listopada 1943 roku v Dubultah i bula pohovana na kladovishi v Rizi poruch iz cholovikom Litnij budinok Aspaziyi vLiteraturni tvoriPershi roboti Aspaziyi realistichni ale bilshist yiyi robit neoromantichni Deyaki nostalgichno divlyatsya na minule Napriklad p yesa Vaidelote sluzhnicya bogiv u litovskij mifologiyi napisana v 1894 roci vidbuvayetsya u Velikomu knyazivstvi Litovskomu XIV stolittya Vistavi Prosti prava ta Nedosyagnuti cili viklikali bagato diskusij cherez protest proti patriarhalnogo suspilstva P yesa Sribna zavisa Sidraba skidrauts vvazhayetsya najkrashim yiyi tvorom U 1923 roci vona napisala p yesu pid nazvoyu Aspazija U zbirci poezij Chervoni kviti prosti ta zvichajni rechi rozglyadayutsya u romantichnomu svitli Vodnochas yiyi virshi spovneni svitla fantaziyi ta buntivnih nastroyiv U Sutinkah dushi 1904 pesimistichni nastroyi berut verh Zhivuchi za kordonom Aspaziya vidala poetichni zbirki Sonyachnij kutochok ta Rozpravleni krila u yakih menshe socialnih aspektiv ta bilsh intimnij tekst menshe buntu proti suspilstva ta bilshe osobistih pochuttiv LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 DzherelaAspazija A Latvian Writer 1865 1943 Her Lyrical Prose Translated by Astrida B Stahnke Jurmalas vestures un makslas biedriba 2015 ISBN 978 9934 144820 Stahnke Astrida B Aspazija her life and her drama Lanham MD Univ Press of America 1984 ISBN 0 8191 3681 6 ISBN 0 8191 3682 4 Meskova Sandra 2003 Two mothers of Latvian literature Aspazija and Anna Brigadere Journal of Baltic studies 34 3 276 297 1992 What happened to Aspazija In search of feminism in Latvia Hecate 18 2 112 125 ISSN 0311 4198 PrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Deutsche Nationalbibliothek Record 121291448 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http www fembio org biographie php frau frauendatenbank fem id 1361 Aspazija 2 travnya 2021 u Wayback Machine uzdevumi lv Aspazija 13 veresnya 2012 u Wayback Machine memorialiemuzeji lvPosilannya