Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Русифікація або зросійщення Балтії (лит. Baltijos rusifikacija, латис. Baltijas pārkrievošana, ест. Baltimaade venestamise, рос. Русификация Прибалтики) — політика, що проводилася Російською імперією на території трьох балтійських країн Литви, Латвії, Естонії, терени яких, у той час входили до її складу, з метою насадження місцевому населенню російських мови та культури.
Остзейські губернії в складі Російської імперії
Унаслідок Північної війни та третього поділу Речі Посполитої територія остзейських губерній (сучасні Латвія та Естонія) і Литви потрапили до складу Російської імперії. 1801 року Естляндська, Курляндська та Ліфляндська губернії були об'єднані у (існувало до 1876 року). Остзейські губернії мали в складі Росії особливий статус, оскільки являли собою цілком неросійське середовище (у першій половині XIX століття росіяни були або старообрядцями, нелояльними імперії, або купцями і чиновниками), мали автономний устрій та управління як ландтагом із місцевого неросійського дворянства, так і імперською владою, представленою губернаторами. Під час правління імператора Миколи I міністр народної просвіти Сєрґєй Уваров розробив проєкт поступового зросійщення шкіл балтійських губерній і Тартуського університету.
Зросійщення Латгалії та Литви
 |  | |||||||||
Два видання молитовника Auksa altorius (Золотий вівтар) литовською мовою: латиничне видання 1864 року (ліворуч) та кириличне 1866 року (праворуч) | ||||||||||
 |  | |||||||||
Русифікація в архітектурі. Православна у Вільнюсі, до й після перебудови 1864 р. | ||||||||||
Після входження до складу Російської імперії Латгалія (історичний регіон на сході Латвії) була перетворена на Двінську провінцію Псковської губернії, проте 1796 року увійшла до Білоруської губернії. У Литві було створено , яке 1801 року було розділене між Віленською та Гродненською губерніями.
До 1831 року управління на землях колишньої Речі Посполитої здійснювалося на основі Литовських статутів, але після поразки Польського повстання на них було поширено юрисдикцію російського імперського законодавства. 1832 року було закрито всі католицькі монастирі, а ченців — вигнано. У Латгалії було закрито парафіяльні школи у Вілянах та і духовну семінарію в Краславі. 1843 року терени, заселені литовцями, було розділено між Віленською та Ковенською губерніями. Викладання в латгальських і литовських школах мало бути відтоді виключно російськомовним.
1865 року латишам Латгалії було друкувати тексти латиницею. У 1871—1904 роках в Латгалії було заборонено друкувати і поширювати книги латиською мовою. Так само було змінено писемність литовської мови та обмежено її вживання.
Зросійщення Курляндії, Ліфляндії та Естляндії
Положення про лютеранські народні середні школи в Курляндії, Ліфляндії та Естляндії від 25 квітня 1875 року передбачало, що вивчення російської мови у парафіяльних школах буде обов'язковим і повинно бути запровадженим протягом наступних п'яти років (у Ліфляндії в 1882 році російська викладалася вже у 790 із 1085 парафіяльних шкіл). Водночас почалося створення шкіл із виключно російською мовою викладання (на 1882 рік у латиських частинах Ліфляндії та Курляндії було вже 13 таких парафіяльних шкіл і 8 початкових шкіл та гімназій). 1868 року були відкриті та , які стали першими такими закладами у регіоні.
Посилення русифікації (1885—1905)
Сходження на престол Олександра III після вбивства Олександра II у 1881 році спричинило перехід імперської влади до русифікаторської політики. Зросійщення торкнулося усіх мешканців балтійських губерній — і латишів, і естонців, — а статс-секретар у своєму щоденнику занотував: «Усі, хто не відповідає образу великоросів, переслідуються: німці, поляки, фіни, євреї, мусульмани — всі сприймаються вороже до Росії». Головним ідеологом русифікації став оберпрокурор Святійшого Синоду Константін Побєдоносцев.
1888 року почалося створення структур російської державної поліції шляхом завезення офіцерів із Росії. 1889 року розпочалося впровадження загальноросійського імперського законодавства. Російська мова стала єдиною мовою, якою могли працювати поліція та суди. У 1885—1890 роках російська також була введена обов'язковою в усіх школах та університетах остзейських губерній. Також було встановлено, що в народних школах усі предмети, окрім релігії та церковного співу, повинні викладатися російською. 1889 року та гімназії отримали розпорядження перейти на російську мову навчання. Ультиматум був відкинутий, тож 1892 року навчальні заклади були закриті.
1890 року Ніколай Лавровський був призначений керівником Тартуського освітнього округу. З його призначенням посилилися русифікаторські тенденції: за перший рік його керівництва всі школи перейшли на російську мову, а вчителів, які не могли викладати російською, було звільнено. За розмову латиською мовою в школах дітей карали вішанням на шию таблиці або медалі з написом «Я сьогодні розмовляв латиською» (рос. дореф. Я сегодня говорилъ по латышски), яку учень носив доти, доки не буде виявлено іншого, хто вжив латиську.
В рамках русифікації 1893 року було перейменовано місто Дерпт, що отримало назву Юр'єв (під такою назвою його заснував князь Ярослав у XI столітті). 1918 року містові дали назву Тарту, яку воно носить дотепер.
Імперський уряд на законодавчому рівні заохочував російську імміграцію до Балтії (зокрема, сприяв купівлі державної землі). Серед великих землевласників у Ліфляндії та Курляндії росіян було мало, так само як і селян, проте кількість російських робітників, чиновників, учителів, працівників судів тощо стрімко зростала у великих містах. До регіону прибуло багато російських військовослужбовців, оскільки сюди було переведено багато військових підрозділів, а частина Балтійського флоту дислокувалася в Лієпаї.
1897 року в Ризі було 16,1 % росіян, а 1913 — 19,3 % від загальної чисельності населення міста.
Русифікаторська політика була призупинена і послаблена внаслідок Першої російської революції 1905—1907 років.
Під час реалізації столипінської аграрної реформи імперський уряд планував розмістити у Курляндії близька ста тисяч іммігрантів з Росії. Естонських та латиських селян заохочували емігрувати до малозаселених регіонів імперії. Масштабні колонізаційні заходи були перервані Першою світовою війною, а згодом — утворенням незалежних держав — Литви, Латвії та Естонії.
Див. також
Примітки
- . Latvijas vēsture 1800—1914. Avots. Rīga. 1991. 163.—164. lpp.
- Latvija 19. gadsimtā. // Pārkrievošanas administratīvie paņēmieni. 1855.—1881. gads. Rīga: Latvijas Vēstures institūta apgāds, 2000. 521.—522. lpp.
- Валуев П. А., Дневник П. А. Валуева, министра внутренних дел. — Москва, Академия наук, 1961. — Том 2. — С. 430.
- Māra Eihe. Soda zīmes. Māksla Plus, 6/2009
- Rīga kā Latvijas galvaspilsēta., — Rīga, 1932., 178. lpp.
- . web.archive.org. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 березня 2023.
Джерела
- Andreas Renner. Russischer Nationalismus und Öffentlichkeit im Zarenreich 1855—1875. Köln, Weimar, Wien, 2000. // Ab Imperium. 2002. № 3
- Thaden Edward C. Katkov and his Time//Conservative Nationalism in the Nineteenth-Century Russia. Seattle, 1964
- Russification in the Baltic Provinces and Finland 1855—1914. Princeton, 1981
- Кruus Н. Grundrib der Geschichte des estnischen Volkes. Tartu, 1932
- Martis E. The Role of Tartu University in the National Moovement.// National movements in the Baltic countries during the 19th century. Uppsala, 1985
- Исаков С. Г. Остзейский вопрос в русской печати 1860-х годов. — Тарту, 1961
- Римский С. В., Конфесиональная политика России в Западном крае и Прибалтике XIX столетия. // Вопросы истории. Nr 3, 1998
- Остзейский вопрос в русской общественной жизни второй половины XIX века. // Платоновские чтения: Сборник научных трудов / Под ред. Кабытова П. С. Самара, 2002
- Остзейский вопрос в начале царствования Екатерины II // Проблемы национальной идентификации, культурные и политический связи России со странами Балтийского региона в XVIII—XX веках. Самара, 2001
- «Невозможно из немца сделать русского…» (Политика российского правительства в Прибалтике в начале XX века.) // Русское прошлое. 2001. № 9
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rusifikaciya abo zrosijshennya Baltiyi lit Baltijos rusifikacija latis Baltijas parkrievosana est Baltimaade venestamise ros Rusifikaciya Pribaltiki politika sho provodilasya Rosijskoyu imperiyeyu na teritoriyi troh baltijskih krayin Litvi Latviyi Estoniyi tereni yakih u toj chas vhodili do yiyi skladu z metoyu nasadzhennya miscevomu naselennyu rosijskih movi ta kulturi Ostzejski guberniyi v skladi Rosijskoyi imperiyiUnaslidok Pivnichnoyi vijni ta tretogo podilu Rechi Pospolitoyi teritoriya ostzejskih gubernij suchasni Latviya ta Estoniya i Litvi potrapili do skladu Rosijskoyi imperiyi 1801 roku Estlyandska Kurlyandska ta Liflyandska guberniyi buli ob yednani u isnuvalo do 1876 roku Ostzejski guberniyi mali v skladi Rosiyi osoblivij status oskilki yavlyali soboyu cilkom nerosijske seredovishe u pershij polovini XIX stolittya rosiyani buli abo staroobryadcyami neloyalnimi imperiyi abo kupcyami i chinovnikami mali avtonomnij ustrij ta upravlinnya yak landtagom iz miscevogo nerosijskogo dvoryanstva tak i imperskoyu vladoyu predstavlenoyu gubernatorami Pid chas pravlinnya imperatora Mikoli I ministr narodnoyi prosviti Syergyej Uvarov rozrobiv proyekt postupovogo zrosijshennya shkil baltijskih gubernij i Tartuskogo universitetu Zrosijshennya Latgaliyi ta LitviDva vidannya molitovnika Auksa altorius Zolotij vivtar litovskoyu movoyu latinichne vidannya 1864 roku livoruch ta kirilichne 1866 roku pravoruch Rusifikaciya v arhitekturi Pravoslavna u Vilnyusi do j pislya perebudovi 1864 r Pislya vhodzhennya do skladu Rosijskoyi imperiyi Latgaliya istorichnij region na shodi Latviyi bula peretvorena na Dvinsku provinciyu Pskovskoyi guberniyi prote 1796 roku uvijshla do Biloruskoyi guberniyi U Litvi bulo stvoreno yake 1801 roku bulo rozdilene mizh Vilenskoyu ta Grodnenskoyu guberniyami Do 1831 roku upravlinnya na zemlyah kolishnoyi Rechi Pospolitoyi zdijsnyuvalosya na osnovi Litovskih statutiv ale pislya porazki Polskogo povstannya na nih bulo poshireno yurisdikciyu rosijskogo imperskogo zakonodavstva 1832 roku bulo zakrito vsi katolicki monastiri a chenciv vignano U Latgaliyi bulo zakrito parafiyalni shkoli u Vilyanah ta i duhovnu seminariyu v Kraslavi 1843 roku tereni zaseleni litovcyami bulo rozdileno mizh Vilenskoyu ta Kovenskoyu guberniyami Vikladannya v latgalskih i litovskih shkolah malo buti vidtodi viklyuchno rosijskomovnim 1865 roku latisham Latgaliyi bulo drukuvati teksti latiniceyu U 1871 1904 rokah v Latgaliyi bulo zaboroneno drukuvati i poshiryuvati knigi latiskoyu movoyu Tak samo bulo zmineno pisemnist litovskoyi movi ta obmezheno yiyi vzhivannya Zrosijshennya Kurlyandiyi Liflyandiyi ta EstlyandiyiPolozhennya pro lyuteranski narodni seredni shkoli v Kurlyandiyi Liflyandiyi ta Estlyandiyi vid 25 kvitnya 1875 roku peredbachalo sho vivchennya rosijskoyi movi u parafiyalnih shkolah bude obov yazkovim i povinno buti zaprovadzhenim protyagom nastupnih p yati rokiv u Liflyandiyi v 1882 roci rosijska vikladalasya vzhe u 790 iz 1085 parafiyalnih shkil Vodnochas pochalosya stvorennya shkil iz viklyuchno rosijskoyu movoyu vikladannya na 1882 rik u latiskih chastinah Liflyandiyi ta Kurlyandiyi bulo vzhe 13 takih parafiyalnih shkil i 8 pochatkovih shkil ta gimnazij 1868 roku buli vidkriti ta yaki stali pershimi takimi zakladami u regioni Posilennya rusifikaciyi 1885 1905 Rosijskij plakat iz zaboronoyu rozmovlyati litovskoyu movoyu Shodzhennya na prestol Oleksandra III pislya vbivstva Oleksandra II u 1881 roci sprichinilo perehid imperskoyi vladi do rusifikatorskoyi politiki Zrosijshennya torknulosya usih meshkanciv baltijskih gubernij i latishiv i estonciv a stats sekretar u svoyemu shodenniku zanotuvav Usi hto ne vidpovidaye obrazu velikorosiv peresliduyutsya nimci polyaki fini yevreyi musulmani vsi sprijmayutsya vorozhe do Rosiyi Golovnim ideologom rusifikaciyi stav oberprokuror Svyatijshogo Sinodu Konstantin Pobyedonoscev 1888 roku pochalosya stvorennya struktur rosijskoyi derzhavnoyi policiyi shlyahom zavezennya oficeriv iz Rosiyi 1889 roku rozpochalosya vprovadzhennya zagalnorosijskogo imperskogo zakonodavstva Rosijska mova stala yedinoyu movoyu yakoyu mogli pracyuvati policiya ta sudi U 1885 1890 rokah rosijska takozh bula vvedena obov yazkovoyu v usih shkolah ta universitetah ostzejskih gubernij Takozh bulo vstanovleno sho v narodnih shkolah usi predmeti okrim religiyi ta cerkovnogo spivu povinni vikladatisya rosijskoyu 1889 roku ta gimnaziyi otrimali rozporyadzhennya perejti na rosijsku movu navchannya Ultimatum buv vidkinutij tozh 1892 roku navchalni zakladi buli zakriti 1890 roku Nikolaj Lavrovskij buv priznachenij kerivnikom Tartuskogo osvitnogo okrugu Z jogo priznachennyam posililisya rusifikatorski tendenciyi za pershij rik jogo kerivnictva vsi shkoli perejshli na rosijsku movu a vchiteliv yaki ne mogli vikladati rosijskoyu bulo zvilneno Za rozmovu latiskoyu movoyu v shkolah ditej karali vishannyam na shiyu tablici abo medali z napisom Ya sogodni rozmovlyav latiskoyu ros doref Ya segodnya govoril po latyshski yaku uchen nosiv doti doki ne bude viyavleno inshogo hto vzhiv latisku V ramkah rusifikaciyi 1893 roku bulo perejmenovano misto Derpt sho otrimalo nazvu Yur yev pid takoyu nazvoyu jogo zasnuvav knyaz Yaroslav u XI stolitti 1918 roku mistovi dali nazvu Tartu yaku vono nosit doteper Imperskij uryad na zakonodavchomu rivni zaohochuvav rosijsku immigraciyu do Baltiyi zokrema spriyav kupivli derzhavnoyi zemli Sered velikih zemlevlasnikiv u Liflyandiyi ta Kurlyandiyi rosiyan bulo malo tak samo yak i selyan prote kilkist rosijskih robitnikiv chinovnikiv uchiteliv pracivnikiv sudiv tosho strimko zrostala u velikih mistah Do regionu pribulo bagato rosijskih vijskovosluzhbovciv oskilki syudi bulo perevedeno bagato vijskovih pidrozdiliv a chastina Baltijskogo flotu dislokuvalasya v Liyepayi 1897 roku v Rizi bulo 16 1 rosiyan a 1913 19 3 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya mista Rusifikatorska politika bula prizupinena i poslablena vnaslidok Pershoyi rosijskoyi revolyuciyi 1905 1907 rokiv Pid chas realizaciyi stolipinskoyi agrarnoyi reformi imperskij uryad planuvav rozmistiti u Kurlyandiyi blizka sta tisyach immigrantiv z Rosiyi Estonskih ta latiskih selyan zaohochuvali emigruvati do malozaselenih regioniv imperiyi Masshtabni kolonizacijni zahodi buli perervani Pershoyu svitovoyu vijnoyu a zgodom utvorennyam nezalezhnih derzhav Litvi Latviyi ta Estoniyi Div takozhRusifikaciya Finlyandiyi Rusifikaciya Ukrayini Derusifikaciya Rusifikaciya Bilorusi Rusifikaciya Polshi Lingvocid Etnocid Asimilyaciya kulturna Primitki Latvijas vesture 1800 1914 Avots Riga 1991 163 164 lpp Latvija 19 gadsimta Parkrievosanas administrativie panemieni 1855 1881 gads Riga Latvijas Vestures instituta apgads 2000 521 522 lpp Valuev P A Dnevnik P A Valueva ministra vnutrennih del Moskva Akademiya nauk 1961 Tom 2 S 430 Mara Eihe Soda zimes Maksla Plus 6 2009 Riga ka Latvijas galvaspilseta Riga 1932 178 lpp web archive org 4 bereznya 2016 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 4 bereznya 2023 DzherelaAndreas Renner Russischer Nationalismus und Offentlichkeit im Zarenreich 1855 1875 Koln Weimar Wien 2000 Ab Imperium 2002 3 Thaden Edward C Katkov and his Time Conservative Nationalism in the Nineteenth Century Russia Seattle 1964 Russification in the Baltic Provinces and Finland 1855 1914 Princeton 1981 Kruus N Grundrib der Geschichte des estnischen Volkes Tartu 1932 Martis E The Role of Tartu University in the National Moovement National movements in the Baltic countries during the 19th century Uppsala 1985 Isakov S G Ostzejskij vopros v russkoj pechati 1860 h godov Tartu 1961 Rimskij S V Konfesionalnaya politika Rossii v Zapadnom krae i Pribaltike XIX stoletiya Voprosy istorii Nr 3 1998 Ostzejskij vopros v russkoj obshestvennoj zhizni vtoroj poloviny XIX veka Platonovskie chteniya Sbornik nauchnyh trudov Pod red Kabytova P S Samara 2002 Ostzejskij vopros v nachale carstvovaniya Ekateriny II Problemy nacionalnoj identifikacii kulturnye i politicheskij svyazi Rossii so stranami Baltijskogo regiona v XVIII XX vekah Samara 2001 Nevozmozhno iz nemca sdelat russkogo Politika rossijskogo pravitelstva v Pribaltike v nachale XX veka Russkoe proshloe 2001 9