Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Море Мрії лат Mare Ingenii невелике море на зворотному боці Місяця Розмір близько 250 км координати центра 33 12 пд ш 16

Море Мрії

Море Мрії

Море Мрії (лат. Mare Ingenii) — невелике море на зворотному боці Місяця. Розмір — близько 250 км, координати центра — 33°12′ пд. ш. 164°48′ сх. д. / 33.2° пд. ш. 164.8° сх. д. / -33.2; 164.8 Лежить у басейні діаметром 320 км, розташованому на західному краю басейну Південний полюс — Ейткен.

Море Мрії
лат. Mare Ingenii
image
Координати центра
 33°12′ пд. ш. 164°48′ сх. д. / 33.2° пд. ш. 164.8° сх. д. / -33.2; 164.8
Розмір
 250 км
Епонім
 мрія
Назву затверджено 1961
image
image

image Море Мрії на Вікісховищі
image
Басейн Моря Мрії. Добре видно кільцевий вал. Знімок зонда (1966), погляд із півночі.

Назва

Назва «Море Мрії» (рос. Море Мечты) дана на честь апарата «Луна-1» («Мрія»). Вона з'явилася на карті, складеній за першими знімками зворотного боку Місяця, отриманими 1959 року космічним апаратом «Луна-3». Ця карта вийшла 1960 року і того ж року для цієї назви було запропоновано латинський відповідник Mare Desiderii. Іншим можливим перекладом було Mare Somniorum, але це створювало би плутанину з Озером Сновидінь (Lacus Somniorum). Врешті-решт 1961 року Міжнародний астрономічний союз за пропозицією Марсела Міннарта затвердив назву Mare Ingenii, що означає «Море Розуму».

Спочатку ця назва стосувалася значно більшого об'єкту: всього басейну Південний полюс — Ейткен. Але в другій половині 1960-х років апарати серії Lunar Orbiter зробили значно кращі знімки, і при їх інтерпретації цей басейн не виділили як варту уваги деталь — він надто зруйнований і не має чітких меж та суцільного лавового покриву. Тому 1971 року назву Mare Ingenii перенесли на об'єкт цієї статті — значно меншу ділянку в межах басейна. На нього перейшла й назва «Море Мрії».

Опис

В басейні Моря Мрії лежать два великі кратери: 117-кілометровий Томсон та 114-кілометровий Томсон M. Вони залиті темною лавою і разом з кількома сусідніми темними ділянками складають власне море. Є в басейні й інші кратери, найбільші з яких — 54-кілометровий Зелінський та 22-кілометровий Обручев X.

Південно-західна частина Моря Мрії примітна яскравими ділянками в формі звивистих стрічок з розмитими межами (місячні вири) — загадковими об'єктами, що трапляються і в деяких інших місцях Місяця.

Поверхня Моря Мрії лежить на 3,3–3,9 км нижче за (місячний рівень відліку висот). Одна з вершин валу його басейну (на заході) височіє над морем на 9 км; в інших місцях цей вал набагато нижчий.

Басейн Моря Мрії утворився в донектарському періоді, а лава, що його вкриває, виверглася в пізньоімбрійській епосі. Згідно дослідження 2009 року, підрахунок кратерів у морі вказує на два епізоди залиття його лавою: 3,51 та 3,20 млрд років тому.

Примітки

  1. Mare Ingenii. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 11 червня 2015.
  2. Shingareva K., Burba G. [1] — NASA (technical memorandum TM-75035), 1977. — P. 18. — Bibcode:1977STIN...7811960S. з джерела 17 лютого 2015
  3. Карта обратной стороны Луны (составлена по снимкам аппарата «Луна-3»). ЦНИИГАиК и ГАИШ. 1960. оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 12 червня 2015.
  4. Карта Луны / И. И. Катяев, В. А. Шишаков, В. А. Бронштэн (Всесоюзное астрономо-геодезическое общество). — М. : Наука, 1967. — С. 55, 59.
  5. Transactions of the IAU Vol. XI B. Proceedings of the 11th General Assembly (Berkeley, 1961) / Ed. D.H. Sadler. — Berkeley, USA, 1961. — P. 234. (виписки, архів)
  6. Hartmann W. K., Kuiper G. P. (1962). (PDF). Communications of the Lunar and Planetary Laboratory. 1: 51—66. Bibcode:1962CoLPL...1...51H. Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2014. Процитовано 12 червня 2015.
  7. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 232, 233. — .
  8. Menzel, D. H.; Minnaert, M.; Levin, B.; Dollfus, A.; Bell, B. (1971). . Space Science Reviews. 12 (2): 137, 179. Bibcode:1971SSRv...12..136M. doi:10.1007/BF00171763. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 12 червня 2015.
  9. Чикмачев В. И., Шевченко В. В. (1999). (PDF). Материалы Международного юбилейного симпозиума "Научные результаты космических исследований Луны". Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2009. Процитовано 12 червня 2015.
  10. За даними лазерного альтиметра на супутнику Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS [ 22 січня 2019 у Wayback Machine.]
  11. Fassett, C. I.; Head, J. W.; Kadish, S. J.; Mazarico, E.; Neumann, G. A.; Smith, D. E.; Zuber, M. T. (2012). . Journal of Geophysical Research. 117 (E12). Bibcode:2012JGRE..117.0H06F. doi:10.1029/2011JE003951. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 12 червня 2015.
  12. Wilhelms D. Plate 09B. Upper Imbrian series // [2] — 1987. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) з джерела 8 квітня 2014
  13. Haruyama J., Ohtake M., Matsunaga T. та ін. (2009). Long-Lived Volcanism on the Lunar Farside Revealed by SELENE Terrain Camera. Science. 323 (5916): 905—908. Bibcode:2009Sci...323..905H. doi:10.1126/science.1163382. PMID 18988811. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= ()

Посилання

  • Карти з актуальними назвами деталей поверхні: північна частина [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.], південна частина [ 27 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  • Інтерактивна карта Місяця, центрована на Море Мрії [ 14 червня 2015 у Wayback Machine.]
  • Море Мрії [ 26 квітня 2018 у Wayback Machine.] на The-Moon Wiki

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

More Mriyi lat Mare Ingenii nevelike more na zvorotnomu boci Misyacya Rozmir blizko 250 km koordinati centra 33 12 pd sh 164 48 sh d 33 2 pd sh 164 8 sh d 33 2 164 8 Lezhit u basejni diametrom 320 km roztashovanomu na zahidnomu krayu basejnu Pivdennij polyus Ejtken More Mriyilat Mare IngeniiKoordinati centra 33 12 pd sh 164 48 sh d 33 2 pd sh 164 8 sh d 33 2 164 8Rozmir 250 kmEponim mriyaNazvu zatverdzheno 1961 More Mriyi na Vikishovishi Basejn Morya Mriyi Dobre vidno kilcevij val Znimok zonda 1966 poglyad iz pivnochi NazvaNazva More Mriyi ros More Mechty dana na chest aparata Luna 1 Mriya Vona z yavilasya na karti skladenij za pershimi znimkami zvorotnogo boku Misyacya otrimanimi 1959 roku kosmichnim aparatom Luna 3 Cya karta vijshla 1960 roku i togo zh roku dlya ciyeyi nazvi bulo zaproponovano latinskij vidpovidnik Mare Desiderii Inshim mozhlivim perekladom bulo Mare Somniorum ale ce stvoryuvalo bi plutaninu z Ozerom Snovidin Lacus Somniorum Vreshti resht 1961 roku Mizhnarodnij astronomichnij soyuz za propoziciyeyu Marsela Minnarta zatverdiv nazvu Mare Ingenii sho oznachaye More Rozumu Spochatku cya nazva stosuvalasya znachno bilshogo ob yektu vsogo basejnu Pivdennij polyus Ejtken Ale v drugij polovini 1960 h rokiv aparati seriyi Lunar Orbiter zrobili znachno krashi znimki i pri yih interpretaciyi cej basejn ne vidilili yak vartu uvagi detal vin nadto zrujnovanij i ne maye chitkih mezh ta sucilnogo lavovogo pokrivu Tomu 1971 roku nazvu Mare Ingenii perenesli na ob yekt ciyeyi statti znachno menshu dilyanku v mezhah basejna Na nogo perejshla j nazva More Mriyi OpisV basejni Morya Mriyi lezhat dva veliki krateri 117 kilometrovij Tomson ta 114 kilometrovij Tomson M Voni zaliti temnoyu lavoyu i razom z kilkoma susidnimi temnimi dilyankami skladayut vlasne more Ye v basejni j inshi krateri najbilshi z yakih 54 kilometrovij Zelinskij ta 22 kilometrovij Obruchev X Pivdenno zahidna chastina Morya Mriyi primitna yaskravimi dilyankami v formi zvivistih strichok z rozmitimi mezhami misyachni viri zagadkovimi ob yektami sho traplyayutsya i v deyakih inshih miscyah Misyacya Poverhnya Morya Mriyi lezhit na 3 3 3 9 km nizhche za misyachnij riven vidliku visot Odna z vershin valu jogo basejnu na zahodi visochiye nad morem na 9 km v inshih miscyah cej val nabagato nizhchij Basejn Morya Mriyi utvorivsya v donektarskomu periodi a lava sho jogo vkrivaye viverglasya v piznoimbrijskij eposi Zgidno doslidzhennya 2009 roku pidrahunok krateriv u mori vkazuye na dva epizodi zalittya jogo lavoyu 3 51 ta 3 20 mlrd rokiv tomu PrimitkiMare Ingenii Gazetteer of Planetary Nomenclature International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN Arhiv originalu za 11 kvitnya 2012 Procitovano 11 chervnya 2015 Shingareva K Burba G 1 NASA technical memorandum TM 75035 1977 P 18 Bibcode 1977STIN 7811960S z dzherela 17 lyutogo 2015 Karta obratnoj storony Luny sostavlena po snimkam apparata Luna 3 CNIIGAiK i GAISh 1960 originalu za 6 sichnya 2014 Procitovano 12 chervnya 2015 Karta Luny I I Katyaev V A Shishakov V A Bronshten Vsesoyuznoe astronomo geodezicheskoe obshestvo M Nauka 1967 S 55 59 Transactions of the IAU Vol XI B Proceedings of the 11th General Assembly Berkeley 1961 Ed D H Sadler Berkeley USA 1961 P 234 vipiski arhiv Hartmann W K Kuiper G P 1962 PDF Communications of the Lunar and Planetary Laboratory 1 51 66 Bibcode 1962CoLPL 1 51H Arhiv originalu PDF za 20 grudnya 2014 Procitovano 12 chervnya 2015 Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 232 233 ISBN 9780521544146 Menzel D H Minnaert M Levin B Dollfus A Bell B 1971 Space Science Reviews 12 2 137 179 Bibcode 1971SSRv 12 136M doi 10 1007 BF00171763 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2017 Procitovano 12 chervnya 2015 Chikmachev V I Shevchenko V V 1999 PDF Materialy Mezhdunarodnogo yubilejnogo simpoziuma Nauchnye rezultaty kosmicheskih issledovanij Luny Arhiv originalu PDF za 9 travnya 2009 Procitovano 12 chervnya 2015 Za danimi lazernogo altimetra na suputniku Lunar Reconnaissance Orbiter otrimanimi cherez programu JMARS 22 sichnya 2019 u Wayback Machine Fassett C I Head J W Kadish S J Mazarico E Neumann G A Smith D E Zuber M T 2012 Journal of Geophysical Research 117 E12 Bibcode 2012JGRE 117 0H06F doi 10 1029 2011JE003951 Arhiv originalu za 23 serpnya 2017 Procitovano 12 chervnya 2015 Wilhelms D Plate 09B Upper Imbrian series 2 1987 United States Geological Survey Professional Paper 1348 z dzherela 8 kvitnya 2014 Haruyama J Ohtake M Matsunaga T ta in 2009 Long Lived Volcanism on the Lunar Farside Revealed by SELENE Terrain Camera Science 323 5916 905 908 Bibcode 2009Sci 323 905H doi 10 1126 science 1163382 PMID 18988811 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka PosilannyaKarti z aktualnimi nazvami detalej poverhni pivnichna chastina 5 bereznya 2016 u Wayback Machine pivdenna chastina 27 grudnya 2016 u Wayback Machine Interaktivna karta Misyacya centrovana na More Mriyi 14 chervnya 2015 u Wayback Machine More Mriyi 26 kvitnya 2018 u Wayback Machine na The Moon Wiki

Дата публікації:
Топ