Автошлях США 2 U S Route 2 U S Highway 2 US 2 автомобільний шлях США зі сходу на захід довжиною у 4138 км через північні

Автошлях США 2 (U.S. Route 2, U.S. Highway 2, US 2) — автомобільний шлях США зі сходу на захід довжиною у 4138 км через північні континентальні штати США. Автошлях 2 складається з двох сегментів, з'єднаних різними шляхами на півдні Канади. На відміну від деяких автошляхів, що роз'єднані на сегменти прокладанням міжштатних автомагістралей, дві частини автошляху 2 були первісно запроектовані окремими ще 1926 року.

Автошлях США 2


Загальні дані
Країна	США
Мережа	Автомагістралі США, ^d і ^d
Номер	US 2
Відкрито	1926 року
Довжина	4,144 км
початок	I-5 у Вашингтоні
кінець	I-75
OpenStreetMap	r443467 ·R

Автошлях США 2 у Вікісховищі

Західний сегмент США 2 має свій західний кінець на міжштатній магістралі 5 (I-5) та штатною дорогою 529 (Мепл-стріт) в Еверетті, штат Вашингтон, та східним кінцем на міжштатній автомагістралі-75 у Сент-Ігнасі, штат Мічиган. Східний сегмент автошляху 2 має свій західний кінець на автошляху США 11 у Роузес-Пойнт, Нью-Йорк та його східний кінець на міжштатній автомагістралі-95 у місті Гоултон, штат Мейн.

Як вказує номер автошляху він є найпівнічнішим на напрямку схід-захід у країні. Частини автошляху 2 у Новій Англії колись було Новоанглійським шляхом 15.

Опис автошляху

Західна частина

Західний сегмент автошляху 2 простягається від Вищого півострову Мічигану через північний ярус 48 континентальних штатів. Більша частина західного автошляху прокладена приблизно паралельно Великій Північній залізниці. Автошлях 2 має прізвисько «Хайлайн» від цієї залізниці за найпівнічний перехід у ЗДА.

Пригодницька велосипедна асоціація створила велосипедний маршрут Північного Ешелону, що слідує паралельно автошляху 2 довжиною 970 км, що головним чином (890 км) простягається між Колумбія-Фоллс, Монтана та Віллістоном, Північна Дакота.

Вашингтон

У штаті Вашингтон, автошлях США 2 — найпівнічніша всесезонна дорога через Каскадні гори довжиною 523 км. Він починається від міжштатної автомагістралі 5 й штатної дороги 529 Вашингтону в Еверетті; проходить Каскадні гори перевалом Стівенс; сполучається з приблизно за 6 км на схід від Левенворта у ; перетинає річку Колумбія у Венатчі; у Орондо автошлях США 97 відходить на північ; автошлях 2 у Спокені перетинається з міжштатною автомагістраллю 90 та і ; залишає штат у Ньюпорті.

Айдахо

Довжина автошляху 2 у Айдахо 129 км. Автошлях США 2 перетинає річку Пріст, та йде вздовж річки Понд-Орей до озера Понд-Орей; у місті Сандпойнт сполучається з й одразу після Боннерс-Феррі автошлях відділяється на північ.

Монтана

Довжина автошляху 2 у Монтані 1073 км, що є найдовшим відрізком серед інших штатів. Автошлях США 2 у Каліспелл перетинається з автошляхом США 93; проходить через південний кінець Глейширський національний парк; перетинає континентальний водоподіл Скелястих гір перевалом Маріас; потрапляє на Великі рівнини західніше Браунінга, від якого йде разом з до Саут-Браунінг; у Шелбі, де зустрічається з міжштатною автомагістраллю 15; від Херрона біля Гавра відходить на південь ; у Малта перетинається . Шосе полишає штат біля злиття річок Міссурі та Єллоустоун.

Північна Дакота

Автошлях 2 проходить північчю Північної Дакоти відстань у 570 км; на заході міста Віллістон перетинається з ; у Бюрлінгтоні з півночі приєднується , що йде до разом до Майнота, де відходить від автошляху США 2 на південь; у Майноті перетинається ; у Чорчс-Феррі перетинається ; проходить місто Девілс-Лейк; у Гранд-Форкс перетинається , що збігається у місті з .

У містечку Рагбі, де автошлях США 2 перетинається з автошляхом Північної Дакоти 3 встановлено монумент географічного центру Північної Америки, що було визначено 1931 року.

Міннесота

Довжина автошляху 2 у Міннесоті 428 км, з яких 235 км є 4-смуговим шосе на північному заході штату.

Автошлях США 2 перетинається у Крукстоні з ; у перетинається з ; у місті Біміджи перетинається ; від Біміджи до Касс-Лейк автошлях є швидкісною дорогою Пола Буньяна; у Гранд-Рапідс перетинається з ; у Дулуті від автошляху США 2 починається міжштатна автомагістраль 35; до міста Сюперіор автошлях перетинає річку Меморіальним мостом Ричарда І. Бонга довжиною близько 2500 метрів.

Вісконсин

Довжина автошляху 2 у Вісконсині 193 км. У Вісконсині є 2 ділянки, що перервані заходом автошляху на територію Мічиган.

Після мостового переходу через річку Сент-Люїс автошлях США 2 перетинає місто Суперіор; до міста разом йде з після чого він відходить на південь; у місті Бінойт від автошляху відходить на південь ; у Айронвуді автошлях переходить до Мічигану й від нього на південь відділяється .

За 6 км західніше Флоренса автошлях США 2 повертається у Вісконсин, де йде разом з 23 км до переходу до Ірон-Маунтен вже у Мічигані.

Мічиган

Східний кінець західної частини автошляхи США 2 у Вісконсині

Довжина автошляху 2 у Мічиган 491 км. Автошлях складено з двох ділянок, що перериваються 23 км у Вісконсині.

Автошлях США 2 потрапляє у Мічигані у Айронвуді; у Вотерсміті перетинається ; у Кристал-Фоллс приєднується після чого автошлях США 2 повертається до Вісконсіну на північний захід від Флоренса; через 23 км автошляхи США 2 і 141 повертаються до Мічигану на північ від Ірон-Маунтен; у Квіннесеці автошлях США 141 відходить на південь; у Норвеї йде на південь ; у Паверсі з півдня приєднується автошлях США 41; проходить міста Есканаба, Гладстоун; у автошлях 41 відходить на північ; у Сент-Ігнасі автошлях 2 закінчується міжштатною автомагістраллю 75 та переходом над у мосту Макінак.

Східна частина

Нью-Йорк

Довжина автошляху 2 у Нью-Йорку 1,4 км. На території ЗДА автошлях 2 відновлюється від автошляху США 11 у Русе-Пойнті на північному східному куті Нью-Йорку біля кордону Вермонту й канадської франкомовної провінції Квебек; автошлях 2 перетинає річку Рішельє на виході з озера Шамплейн мостом Русе-Пойнт вдо округу Гранд-Айл у Вермонті.

Вермонт

Довжина автошляху 2 у Вермонті 242 км. Автошлях США 2 перетинає озеро Шамплейн кількома мостами; у Колчестері до нього приєднується й перетинається ; у Бюрлінгтоні автошлях 7 відходить на південь; у Саут-Бюрлінгтоні перетинається міжтатною автомагістраллю 89; до міста Монпельє йде паралельно й перетинаєтсь з міжштаткою 89, після якого вона відхиляється на південь; у Монпельє відходить дублювальний автошлях США 302; у Сент-Джонсбері перетинається з та .

Нью-Гемпшир

Довжина автошляху 2 у Нью-Гемпширі 57 км. У Ланкастері автошлях 2 перетинається автошляхом США 3.

Мейн

Довжина автошляху 2 у Мейні 439 км. До автошляху США 2 у Норриджвоці додається з півночі , й у Сковегані його перетинає ; у Бангорі його перетинає міжштатна автомагістраль 95 з його альтернативою міжштатною автомагістраллю 395, а також з півдня підходить автошлях США 202; у Хоултоні перетинається автошляхом США 1 й міжштатною автомагістраллю 95.

Історія

Значна частина західної частини автошляху США 2, і коротший шматок східного відрізку, проведено старим міжнародним шосе Теодора Рузвельта, яким у лютому 1919 року з'єднано Портланда Мейну з Портландом Орегону. Шосе залишало Портланд, штату Мейн, перетинало Нову Англію через Літтлтон, Монпельє й Бюрлінгтон; перетинало озеро Шамплейн паромом Бюрлінгтон-Порт-Кент; прямувало через штат Нью-Йорк, через Вотертаун і Рочестер до Буффало; після перетину півднем Онтаріо шосе знову опинялося у ЗДА у Детройті, прямувало через Сагіно й Альпену до Верхнього півострова, де воно повернуло на захід північним ярусом штатів через Дулут, Майнот, Гавер та Глеширський національний парк до Спокена. У напрямку Портланда штату Орегон, шосе повертало після Спокена до Волла-Валлуа й Пендлтона, й потім прямувало вздовж річки Колумбії до Портланда.

Дочірні маршрути

Існували щонайменше три різні трицифрові дочірні маршрути до США 2:

автошлях США 102 тепер неіснуючий маршрут, що був включений до автошляху США 141 у Мічигані
автошлях США 202 — південний кінець якого знаходиться в Нью-Касл, штат Делавер, і проходить на північ до його кінця за його батьківським маршрутом у Бангорі, штат Мейн
автошлях США 302 — західний кінець якого у Монпельє, штат Вермонт, а східний кінець — у Портланді, штат Мейн

Примітки

. . 29 грудня 2008. Архів оригіналу за 7 квітня 2009. Процитовано 14 квітня 2009.
. Rugby, ND: Rugby Area Chamber of Commerce. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 6 червня 2010.
U.S. Geological Survey (12 вересня 2016). Rouses Point Bridge. Acme Mapper. Процитовано 12 вересня 2016.
Skidmore, Max J. (2006). Moose Crossing: Portland to Portland on the Theodore Roosevelt International Highway. . ISBN .
Hendrix, Mike; Hendrix, Joyce (17 липня 2007). . Архів оригіналу за 8 березня 2012. Процитовано 6 червня 2010.

Посилання

Endpoints of US 2 [ 8 серпня 2020 у Wayback Machine.]

		Номерні автомобільні шляхи США
1	2	3				10	11	12					20
				27	30					40	41
			50						60			66
		70							80
90					101
Списки

[1] . . 29 грудня 2008. Архів оригіналу за 7 квітня 2009. Процитовано 14 квітня 2009.

[2] . Rugby, ND: Rugby Area Chamber of Commerce. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 6 червня 2010.

[3] U.S. Geological Survey (12 вересня 2016). Rouses Point Bridge. Acme Mapper. Процитовано 12 вересня 2016.

[4] Skidmore, Max J. (2006). Moose Crossing: Portland to Portland on the Theodore Roosevelt International Highway. . ISBN .

[5] Hendrix, Mike; Hendrix, Joyce (17 липня 2007). . Архів оригіналу за 8 березня 2012. Процитовано 6 червня 2010.