Переп'ятиха – курган скіфського часу біля села Мар'янівка у Васильківському районі Київської області. Датується кінцем VII ст. до н. е.
Одна з пам’яток Перепетового поля. Пограбований ще в давнину курган Переп'ятиха є пам’яткою епохи розквіту Степової Причорноморської Скіфії. Сюжет про курган входить в місцеву легенду про князя Переп'ята та його дружину.
Історія дослідження
Курган Переп'ятиха було розкопано влітку 1845 року професором Київського університету М.Д. Іванишевим. Розкопки Переп'ятихи поклали початок польовим дослідженням старожитностей скіфської культури на території українського лісостепу. Роботи були здійснені за дорученням Київської археографічної комісії. В розкопках брав участь Т. Г. Шевченко, що перебував на той час в Археографічній комісії на посаді маляра. У 1846 році матеріали про пам'ятку були опубліковані у двох виданнях Тимчасової комісії для розгляду давніх актів, які побачили світ у Києві та Петербурзі. Втім, пам'ятки, розкопані на Перепетовому полі, насамперед Переп'ятиха, не зазнали на той час ретельного наукового аналізу, навіть не були визначені в історико-культурному сенсі і хронологічно. Це зроблено значно пізніше, зокрема завдяки працям О. Спіцина, М. Ростовцева, які визначили Переп'ятиху як пам'ятку скіфської доби.
У 1990 році реконструкцію кургану виконав С. А. Скорий. Він відтворив величну споруду кургану, в якій простежено продуману і насичену сакральними елементами традицію скіфської степової культури, відновлено риси поховального ритуалу з людськими жертвоприношеннями, зброєю, кінським спорядженням, багатим вбранням центрального поховання, виділено деякі риси, які відбивають також і місцеву своєрідність пам'ятки. Все це дозволило поставити курган Переп'ятиху поряд із видатними пам'ятками археології, такими, як Куль-Оба, Солоха й іншими царськими курганами — всесвітньо відомими пам'ятками скіфської культури.
Опис кургану та знахідок
Курган Переп'ятиха мав досить оригінальну будову. У плані курган мав форму овала з діаметрами зі сходу на захід — близько 31 м, північ-південь — 22 м з кільцевим валом навколо. Висота кургану на час розкопок становила близько 11 м. Співвідношення розмірів та стрімкість схилів по відношенню до горизонтальної поверхні (77-80°) виключали технічну можливість існування звичайного земляного насипу. Стіни кургану складалися із земляних валиків надзвичайної твердості, а поховальна камера площею 180 м² (20х9м) та висотою 5-7 м мала дерев'яне перекриття, точний тип якого встановити не вдалось.
Гробниця являла собою овальну западину орієнтовану зі сходу на захід завалену величезною кількістю необроблених гранітних брил під якими було знайдено дерев'яну підлогу з 16 ямами для стовпів. На дні поховальної камери (вздовж стін) було виявлено 14 тілопокладень в дерев'яних трунах, лише 4 з яких мали речовий супровід та 3 великі поховальні урни з прахом спалених тіл. Центральне поховання було відсутнє, що може свідчити про пограбування.
Основний інвентар був зосереджений у південній частині поховальної камери. Тілопокладення супроводжувалися металевими кружками, бронзовими вістрями стріл, залізним молотом, бронзовими шпильками, намистом з кістки, глини, скла, агату. Біля одного з кістяків лежали складені до купи кінські кістки. Також в могилі було знайдено: шліфувальний камінь, уламки різного посуду (в тому числі горщики з тілоспаленням), кам'яні блюда, бронзові сережки, бурштинову пластину, уламки залізних предметів а також 24 золоті бляшки-аплікації (24 золотих грифони вибитих з листового золота).
Координати - 50.06083, 30.07579
Висновок
Переп'ятиха є найдавнішим курганом скіфського часу в межах Північного Причорномор’я, в конструкції якого зафіксовано використання земляних валиків. Поховальна конструкція кургану («дім мертвих») свідчить про високу домобудівну кваліфікацію тих, хто її створював. Аналіз поховального ритуалу та інвентарю свідчить про поліетнічність похованих.
У соціальному плані Переп'ятиха не має рівних серед курганів українського лісостепу та цілком може бути поставлена в один ряд із видатними курганами вищої аристократії скіфського часу Європи та Азії.
Джерела та література
- Скорий С. А. Переп'ятиха, курган // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 134. — .
- Скорий С.А. Курган Переп'ятиха (до етнокультурної історії Дніпровського Лісостепового Правобережжя) — К.: Наукова думка, 1990. — 123 с.
Посилання
- Перепет (Переп'ят) і Перепетиха (Переп'ятиха) // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1329. — 1000 екз.
- Perepiatycha // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 959. (пол.)
Це незавершена стаття з археології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Стародавня Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Процитовано 27 вересня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Perep yatiha kurgan skifskogo chasu bilya sela Mar yanivka u Vasilkivskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti Datuyetsya kincem VII st do n e Odna z pam yatok Perepetovogo polya Pograbovanij she v davninu kurgan Perep yatiha ye pam yatkoyu epohi rozkvitu Stepovoyi Prichornomorskoyi Skifiyi Syuzhet pro kurgan vhodit v miscevu legendu pro knyazya Perep yata ta jogo druzhinu Istoriya doslidzhennyaKurgan Perep yatiha bulo rozkopano vlitku 1845 roku profesorom Kiyivskogo universitetu M D Ivanishevim Rozkopki Perep yatihi poklali pochatok polovim doslidzhennyam starozhitnostej skifskoyi kulturi na teritoriyi ukrayinskogo lisostepu Roboti buli zdijsneni za doruchennyam Kiyivskoyi arheografichnoyi komisiyi V rozkopkah brav uchast T G Shevchenko sho perebuvav na toj chas v Arheografichnij komisiyi na posadi malyara U 1846 roci materiali pro pam yatku buli opublikovani u dvoh vidannyah Timchasovoyi komisiyi dlya rozglyadu davnih aktiv yaki pobachili svit u Kiyevi ta Peterburzi Vtim pam yatki rozkopani na Perepetovomu poli nasampered Perep yatiha ne zaznali na toj chas retelnogo naukovogo analizu navit ne buli viznacheni v istoriko kulturnomu sensi i hronologichno Ce zrobleno znachno piznishe zokrema zavdyaki pracyam O Spicina M Rostovceva yaki viznachili Perep yatihu yak pam yatku skifskoyi dobi U 1990 roci rekonstrukciyu kurganu vikonav S A Skorij Vin vidtvoriv velichnu sporudu kurganu v yakij prostezheno produmanu i nasichenu sakralnimi elementami tradiciyu skifskoyi stepovoyi kulturi vidnovleno risi pohovalnogo ritualu z lyudskimi zhertvoprinoshennyami zbroyeyu kinskim sporyadzhennyam bagatim vbrannyam centralnogo pohovannya vidileno deyaki risi yaki vidbivayut takozh i miscevu svoyeridnist pam yatki Vse ce dozvolilo postaviti kurgan Perep yatihu poryad iz vidatnimi pam yatkami arheologiyi takimi yak Kul Oba Soloha j inshimi carskimi kurganami vsesvitno vidomimi pam yatkami skifskoyi kulturi Opis kurganu ta znahidokKurgan Perep yatiha mav dosit originalnu budovu U plani kurgan mav formu ovala z diametrami zi shodu na zahid blizko 31 m pivnich pivden 22 m z kilcevim valom navkolo Visota kurganu na chas rozkopok stanovila blizko 11 m Spivvidnoshennya rozmiriv ta strimkist shiliv po vidnoshennyu do gorizontalnoyi poverhni 77 80 viklyuchali tehnichnu mozhlivist isnuvannya zvichajnogo zemlyanogo nasipu Stini kurganu skladalisya iz zemlyanih valikiv nadzvichajnoyi tverdosti a pohovalna kamera plosheyu 180 m 20h9m ta visotoyu 5 7 m mala derev yane perekrittya tochnij tip yakogo vstanoviti ne vdalos Grobnicya yavlyala soboyu ovalnu zapadinu oriyentovanu zi shodu na zahid zavalenu velicheznoyu kilkistyu neobroblenih granitnih bril pid yakimi bulo znajdeno derev yanu pidlogu z 16 yamami dlya stovpiv Na dni pohovalnoyi kameri vzdovzh stin bulo viyavleno 14 tilopokladen v derev yanih trunah lishe 4 z yakih mali rechovij suprovid ta 3 veliki pohovalni urni z prahom spalenih til Centralne pohovannya bulo vidsutnye sho mozhe svidchiti pro pograbuvannya Osnovnij inventar buv zoseredzhenij u pivdennij chastini pohovalnoyi kameri Tilopokladennya suprovodzhuvalisya metalevimi kruzhkami bronzovimi vistryami stril zaliznim molotom bronzovimi shpilkami namistom z kistki glini skla agatu Bilya odnogo z kistyakiv lezhali skladeni do kupi kinski kistki Takozh v mogili bulo znajdeno shlifuvalnij kamin ulamki riznogo posudu v tomu chisli gorshiki z tilospalennyam kam yani blyuda bronzovi serezhki burshtinovu plastinu ulamki zaliznih predmetiv a takozh 24 zoloti blyashki aplikaciyi 24 zolotih grifoni vibitih z listovogo zolota Koordinati 50 06083 30 07579VisnovokPerep yatiha ye najdavnishim kurganom skifskogo chasu v mezhah Pivnichnogo Prichornomor ya v konstrukciyi yakogo zafiksovano vikoristannya zemlyanih valikiv Pohovalna konstrukciya kurganu dim mertvih svidchit pro visoku domobudivnu kvalifikaciyu tih hto yiyi stvoryuvav Analiz pohovalnogo ritualu ta inventaryu svidchit pro polietnichnist pohovanih U socialnomu plani Perep yatiha ne maye rivnih sered kurganiv ukrayinskogo lisostepu ta cilkom mozhe buti postavlena v odin ryad iz vidatnimi kurganami vishoyi aristokratiyi skifskogo chasu Yevropi ta Aziyi Dzherela ta literaturaSkorij S A Perep yatiha kurgan Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 134 ISBN 978 966 00 1142 7 Skorij S A Kurgan Perep yatiha do etnokulturnoyi istoriyi Dniprovskogo Lisostepovogo Pravoberezhzhya K Naukova dumka 1990 123 s PosilannyaPerepet Perep yat i Perepetiha Perep yatiha Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1329 1000 ekz Perepiatycha Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 959 pol Ce nezavershena stattya z arheologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Starodavnya Ukrayina Google Moyi karti Google My Maps Procitovano 27 veresnya 2019