Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ру́ські фільва́рки — мікрорайон Кам'янця-Подільського, раніше — його передмістя. Спочатку називалися Руські гумниська, потім — Руські фільварки. 1865 року перейменовано на Маріїнську слободу, але нова назва не прижилася. Складаються з власне Руських фільварків (на горбистому півострові, утвореному черговим вигином Смотрича) і прямокутного буфера між Руськими фільварками та Новим планом.
Руські фільварки Кам'янець-Подільський | ||||
 Вид на Руські фільварки | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 48°40'03.0"N 26°34'16.0"E 48.667504, 26.571121 | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Район | Руські фільварки | |||
| Водойма | річка Смотрич | |||
| Головні вулиці | Нагірна, Івана Франка | |||
| Заклади освіти та культури | Церква Покрови Пресвятої Богородиці | |||
| Парк | Дендропарк | |||
| Карта | ||||
Історія
1895 року Юхим Сіцінський писав: «У цій місцевості трапляються сліди перебування первісної людини: у землі знаходять кам'яні знаряддя — сокири, ножі та ін. Що ж до історичних часів, то деякі дослідники стверджують, що за часів Коріятовичів і раніше це місце було заселене, що тут був православний монастир».
У XVI—XVII століттях у місцевості теперішніх Руських фільварків був господарський склад (фільварок, гумнисько) міщан руської (української) юрисдикції Кам'янця-Подільського.
З початком XVIII століття на Руських фільварках оселилися селяни, які 1736 року вже були зобов'язані відбувати панщину. 1765 року тут жило і 19 євреїв. Земля Руських фільварків у XVIII столітті постійно йшла в оренду, приносячи значний дохід місту.
1796 року на Руських фільварках було 96 будинків, в яких мешкало 294 особи — 146 чоловіків і 148 жінок. Серед поселенців були, зокрема:
- осіла шляхта — 11 будинків, 42 мешканці;
- міщани — 3 будинки, 9 мешканців;
- солдати колишнього польського війська — 25;
- селяни-кріпаки — 47 будинків, 194 мешканці;
- селяни, що не мали осілості — 24.
1805 року ґрунти, зараховувані до Руських фільварків, йшли в оренду і налічували 524 морги. Орендарем був єврей Мошко Беркович, який вносив на рік 259 рублів орендної плати. Селян (чоловічих душ) значилося 106, шляхти — 18, міщан — 4.
1809 року всю землю Руських фільварків приєднали до загальноміських земель, а селяни стали чиншовиками. Залишилося тільки кілька кріпаків, що були на так званих юридиках (таких на території Руських фільварків було дві). Після приєднання цих юридик до державних маєтків ці кріпаки стали державними селянами.
Юридики
У межах Руських фільварків було дві юридики — Кармелітська і Тринітарська.
Кармелітська юридика — це земельна ділянка, надана кармелітському кляштору як город для розведення овочів. 1833 року відійшла до казни. Обіймала 1162 квадратні сажні землі (0,48 десятини). Тут 1871 року мешкало 27 колишніх державних селян, а також один чиншовик, 1888 року налічувалося 7 дворів.
Тринітарська юридика була надана тринітаріям у XVIII столітті для розведення городини. Вона мала 1305 квадратних сажнів (0,54 десятини). Тринітарська юридика, як і Кармелітська, 1833 року відійшла до казни. На початку 1890-х років там було 20 хат чиншовиків.
Монастир і церква
Юхим Сіцінський зазначав, що «є звістка, що на Руських фільварках був у давнину, ще за Коріятовичів або навіть раніше, православний Воскресенський монастир, а по його закритті кам'янецький староста Феодор Бучацький 1452 року влаштував Воскресенську парафіяльну церкву та дав їй землю з десятьма селянами» .
Згідно з актом 1646 року про розділ міських ґрунтів між руською та вірменською громадами, земля Воскресенської церкви значилася за річкою Мукшею, між землями міста та сіл Баговиця, Кульчіївці та Панівці. Під час турецького панування на Поділлі (1672—1699 роки) ця церква перестала існувати. Близько 1730 року на Руських фільварках збудували нову дерев'яну церкву (греко-католицьку) також на честь Воскресіння Христового. Вона була предметом довгих суперечок між міським магістратом і василіянами, що зайняли Троїцьку церкву в Кам'янці-Подільському.
Магістрат вказував, що право презентувати або рекомендувати священиків у цю церкву здавна належить міській громаді, а василіяни оскаржували це право, оскільки вважали, що Воскресенська церква, згідно з давнім порядком, приписана до Троїцької церкви. Справа доходила і до королівської суду, і до кулачної розправи міщан із василіянами, які близько 1736 року захопили Воскресенську церкву. Зрештою василіяни відступили: із середини XVIII століття при Воскресенській церкві були самостійні священики з білого духовенства, рекомендовані кам'янецьким магістратом.
За описом 1758 року, Воскресенська церква була «структури пристойної, на зразок костелика, з однією банею посередині і бабинцем (притвором), прибудованим 1751 року».
Тоді при церкві існувало два братства: чоловіче Воскресенське, що мало свій статут, затверджений 1745 року єпископом Атанасієм Шептицьким, та жіноче ім. святої великомучениці Катерини, встановлене 1752 року єпископом Львом Шептицьким. Жіноче братство мало свою ікону святої Катерини, яка розміщалася в церкві зліва в особливому кіоті, або вівтарику, з різними різьбленими золоченими та фарбованими орнаментами.
Та ж візитація 1758 року зауважує, що настоятель Воскресенської церкви не користувався тоді дарунком Бучацького, оскільки магістрат Кам'янця відібрав землю. Проте через кілька років магістрат наділив церкву землею, а 1771 року видав ерекцію (дарчий запис) на цю землю.
Воскресенська церква, побудована близько 1730 року, проіснувала років 50. 1783 року, внаслідок її старості, було розпочато будівництво на Руських фільварках нової церкви на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Цю церкву було закладено 13 (24) липня 1783 року старанням греко-католицького офіціала, настоятеля кам'янецької Миколаївської церкви, Андрія Ільяшевича й освячено 1785 року. Вона була дерев'яною (з ялинового дерева), з однією банею. 23 лютого (6 березня) 1795 року цю церкву, як греко-католицьку, приєднали до православ'я, хоча її настоятель Йоан Сугак залишився греко-католиком. Проіснувала ця церква до 1860-х років.
1845 року було закладено на Руських фільварках кам'яну церкву. Її будівництво закінчено працями і турботами колишнього священика на Руських фільварках Мойсея Дороновича і освячено 22 жовтня (3 листопада) 1861 року — рівно через тиждень після освячення Георгіївської церкви на Польських фільварках. Це кам'яна п'ятибанна церква, також на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Збудували її не на колишньому цвинтарі, а на новому місці, вище від колишнього цвинтаря і ближче до Нового плану.
Мережа вулиць
Каркас вулиць власне Руських фільварків утворюють Річна (вздовж лівого берега Смотрича), Нагірна (піднімається від Річної на південний схід) і Франка (продовжує Нагірну на південний схід; первісно — Велика Покровська).
Центром власне Руських фільварків є Покровська (Покрови Пресвятої Богородиці) церква та Покровський майдан біля неї (нині без назви). Від Нагірної відходять вулиці 8 Березня (раніше Покровський провулок), Кренкеля (раніше не мала назви) та Люби Берлін (раніше Віттовська). Від вулиці Франка (в межах власне Руських фільварків) відходять вулиці Леваневського (раніше Татарська), Середня, Дачна (раніше Мала Покровська), Водоп'янова (раніше Перший Безіменний провулок), Каманіна (раніше Торгова), провулок Шевченка. В глибині півострова розташувалися вулиця Ляпідевського та провулок Дороніна (раніше Татарський і Середній провулки).
Буфер між Руськими фільварками та Новим планом — це квартали Руських фільварків, які зістиковують їх із Новим планом. Утворюють у плані прямокутник, обмежений південними частинами вулиці Шевченка (колись Друга Бульварна) та проспекту Грушевського (колись Третя Загородня), західною частиною вулиці Годованця (колись Садова) та повністю вулицею Південною. Через буфер проходять вулиці Івана Франка (колись Велика Покровська) та Лесі Українки (колись Друга Петербурзька). У буфері лежать вулиця Слєпньова (колись Жандармська), провулки Слєпньова, Прорізний, Ківільші (раніше Проектний), Загородній.
Із вулиці Івана Франка в долину Смотрича ведуть Руськофільварецькі сходи, збудовані в XIX столітті. Вони, відповідно до ухвали Хмельницького облвиконкому від 4 вересня 1982 року, є пам'яткою архітектури та містобудування місцевого значення. 1983 року сходи відреставровано (виконроб Олексій Козаков) .
Інфрастуктура
На Руських фільварках за адресою Франка, 30 було збудовано медико-санітарну частину заводу «Електроприлад». У комплекс входили чотириповерхова поліклініка на 375 (за даними Василя Стринадка) чи 600 (за даними Галини Данчук) відвідувань у зміну, п'ятиповерховий стаціонар на 120 ліжок (неврологічне та кардіологічне відділення). Поліклініку відкрито 1 лютого 1988 року. Вона, згідно з ухвалою міськвиконкому від 9 листопада 1987 року, стала обслуговувати жителів таких мікрорайонів: Центральний (південна частина до вулиці Уральської включно), Східний, Руські фільварки, Старе місто, Підзамче, селище цукрового заводу — всього 20 тисяч мешканців . Стаціонар відкрито в березні 1988 року. 1992 року на базі медсанчастини відкрито перший у місті та Кам'янець-Подільському районі фітобар .
Стаціонар згодом став міською лікарнею № 2, на базі якої 15 вересня 2005 року ухвалою сесії Кам'янець-Подільської міської ради було створено центр «Довголіття» для медико-соціальної реабілітації пенсіонерів та інвалідів війни й праці зі спеціальним відділенням для їх тимчасового перебування. Тоді ж директором і головним лікарем новоствореного центру став .
Див. також
Примітки
- Zagumnie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 277. (пол.)
- Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 96—97.
- Кирилюк Іван. Відновлюються східці // Прапор Жовтня. — 1984. — 18 лютого. — С. 4.
- Для вас, кам'янчани / Відповідь приготував В. Стринадко // Прапор Жовтня. — 1988. — 10 березня. — С. 2.
- Данчук Г. Поверхи здоров'я: Фоторепортаж // Прапор Жовтня. — 1988. — 26 березня. — С. 2—3.
- Міський відділ охорони здоров'я повідомляє… // Прапор Жовтня. — 1988. — 29 січня. — С. 4.
- Романенко Ігор. За ваше здоров'я! // Кам'янець-Подільський вісник. — 1992. — 28 листопада. — С. 2.
- Грубляк Валентин. «Довголіття» — досягнення міської влади // Кам'янець-Подільський вісник. — 2006. — 10 березня. — С. 1, 2; Сокульська Ольга. Науковий фундамент «Довголіття» // Кам'янець-Подільський вісник. — 2006. — 7 квітня. — С. 3; Грубляк Валентин. Діє центр «Довголіття» // Кам'янець-Подільський вісник. — 2006. — 22 квітня. — С. 3; Федоришина Світлана. Довголіття Вам!: 1 жовтня — Міжнародний день людей похилого віку // Подолянин. — 2006. — 29 вересня. — С. 6.
Література
- Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 95—101.
- Гарнага І. Звідки пішла назва: 3. Руські фільварки // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1972. — 11 березня. — С. 4.
- Козлова Н. Руські фільварки: Ескізи до історії // Подолянин. — 1995. — 26 січня. — С. 3.
- Петров М. Б. Історична топографія Кам'янця-Подільського кінця XVII — XVIII ст. (Історіографія. Джерела). — Кам'янець-Подільський, 2002. — С. 141—142.
- Руські фільварки // Кам'янець-Подільський: Туристичний путівник. — Львів: Центр Європи, 2003. — С. 308—310.
- Ярова Наталія. Руські фільварки. Вже не село, та ще не місто [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Подолянин. — 2011. — № 9. — 4 березня. — С. 6—7.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ru ski filva rki mikrorajon Kam yancya Podilskogo ranishe jogo peredmistya Spochatku nazivalisya Ruski gumniska potim Ruski filvarki 1865 roku perejmenovano na Mariyinsku slobodu ale nova nazva ne prizhilasya Skladayutsya z vlasne Ruskih filvarkiv na gorbistomu pivostrovi utvorenomu chergovim viginom Smotricha i pryamokutnogo bufera mizh Ruskimi filvarkami ta Novim planom Ruski filvarki Kam yanec PodilskijRuski filvarki Vid na Ruski filvarki Zagalna informaciya 48 40 03 0 N 26 34 16 0 E 48 667504 26 571121Krayina UkrayinaRajon Ruski filvarkiVodojma richka SmotrichGolovni vulici Nagirna Ivana FrankaZakladi osviti ta kulturi Cerkva Pokrovi Presvyatoyi BogorodiciPark Dendropark KartaIstoriya1895 roku Yuhim Sicinskij pisav U cij miscevosti traplyayutsya slidi perebuvannya pervisnoyi lyudini u zemli znahodyat kam yani znaryaddya sokiri nozhi ta in Sho zh do istorichnih chasiv to deyaki doslidniki stverdzhuyut sho za chasiv Koriyatovichiv i ranishe ce misce bulo zaselene sho tut buv pravoslavnij monastir U XVI XVII stolittyah u miscevosti teperishnih Ruskih filvarkiv buv gospodarskij sklad filvarok gumnisko mishan ruskoyi ukrayinskoyi yurisdikciyi Kam yancya Podilskogo Z pochatkom XVIII stolittya na Ruskih filvarkah oselilisya selyani yaki 1736 roku vzhe buli zobov yazani vidbuvati panshinu 1765 roku tut zhilo i 19 yevreyiv Zemlya Ruskih filvarkiv u XVIII stolitti postijno jshla v orendu prinosyachi znachnij dohid mistu 1796 roku na Ruskih filvarkah bulo 96 budinkiv v yakih meshkalo 294 osobi 146 cholovikiv i 148 zhinok Sered poselenciv buli zokrema osila shlyahta 11 budinkiv 42 meshkanci mishani 3 budinki 9 meshkanciv soldati kolishnogo polskogo vijska 25 selyani kripaki 47 budinkiv 194 meshkanci selyani sho ne mali osilosti 24 1805 roku grunti zarahovuvani do Ruskih filvarkiv jshli v orendu i nalichuvali 524 morgi Orendarem buv yevrej Moshko Berkovich yakij vnosiv na rik 259 rubliv orendnoyi plati Selyan cholovichih dush znachilosya 106 shlyahti 18 mishan 4 1809 roku vsyu zemlyu Ruskih filvarkiv priyednali do zagalnomiskih zemel a selyani stali chinshovikami Zalishilosya tilki kilka kripakiv sho buli na tak zvanih yuridikah takih na teritoriyi Ruskih filvarkiv bulo dvi Pislya priyednannya cih yuridik do derzhavnih mayetkiv ci kripaki stali derzhavnimi selyanami YuridikiU mezhah Ruskih filvarkiv bulo dvi yuridiki Karmelitska i Trinitarska Karmelitska yuridika ce zemelna dilyanka nadana karmelitskomu klyashtoru yak gorod dlya rozvedennya ovochiv 1833 roku vidijshla do kazni Obijmala 1162 kvadratni sazhni zemli 0 48 desyatini Tut 1871 roku meshkalo 27 kolishnih derzhavnih selyan a takozh odin chinshovik 1888 roku nalichuvalosya 7 dvoriv Trinitarska yuridika bula nadana trinitariyam u XVIII stolitti dlya rozvedennya gorodini Vona mala 1305 kvadratnih sazhniv 0 54 desyatini Trinitarska yuridika yak i Karmelitska 1833 roku vidijshla do kazni Na pochatku 1890 h rokiv tam bulo 20 hat chinshovikiv Monastir i cerkvaYuhim Sicinskij zaznachav sho ye zvistka sho na Ruskih filvarkah buv u davninu she za Koriyatovichiv abo navit ranishe pravoslavnij Voskresenskij monastir a po jogo zakritti kam yaneckij starosta Feodor Buchackij 1452 roku vlashtuvav Voskresensku parafiyalnu cerkvu ta dav yij zemlyu z desyatma selyanami Zgidno z aktom 1646 roku pro rozdil miskih gruntiv mizh ruskoyu ta virmenskoyu gromadami zemlya Voskresenskoyi cerkvi znachilasya za richkoyu Muksheyu mizh zemlyami mista ta sil Bagovicya Kulchiyivci ta Panivci Pid chas tureckogo panuvannya na Podilli 1672 1699 roki cya cerkva perestala isnuvati Blizko 1730 roku na Ruskih filvarkah zbuduvali novu derev yanu cerkvu greko katolicku takozh na chest Voskresinnya Hristovogo Vona bula predmetom dovgih superechok mizh miskim magistratom i vasiliyanami sho zajnyali Troyicku cerkvu v Kam yanci Podilskomu Magistrat vkazuvav sho pravo prezentuvati abo rekomenduvati svyashenikiv u cyu cerkvu zdavna nalezhit miskij gromadi a vasiliyani oskarzhuvali ce pravo oskilki vvazhali sho Voskresenska cerkva zgidno z davnim poryadkom pripisana do Troyickoyi cerkvi Sprava dohodila i do korolivskoyi sudu i do kulachnoyi rozpravi mishan iz vasiliyanami yaki blizko 1736 roku zahopili Voskresensku cerkvu Zreshtoyu vasiliyani vidstupili iz seredini XVIII stolittya pri Voskresenskij cerkvi buli samostijni svyasheniki z bilogo duhovenstva rekomendovani kam yaneckim magistratom Za opisom 1758 roku Voskresenska cerkva bula strukturi pristojnoyi na zrazok kostelika z odniyeyu baneyu poseredini i babincem pritvorom pribudovanim 1751 roku Todi pri cerkvi isnuvalo dva bratstva choloviche Voskresenske sho malo svij statut zatverdzhenij 1745 roku yepiskopom Atanasiyem Sheptickim ta zhinoche im svyatoyi velikomuchenici Katerini vstanovlene 1752 roku yepiskopom Lvom Sheptickim Zhinoche bratstvo malo svoyu ikonu svyatoyi Katerini yaka rozmishalasya v cerkvi zliva v osoblivomu kioti abo vivtariku z riznimi rizblenimi zolochenimi ta farbovanimi ornamentami Ta zh vizitaciya 1758 roku zauvazhuye sho nastoyatel Voskresenskoyi cerkvi ne koristuvavsya todi darunkom Buchackogo oskilki magistrat Kam yancya vidibrav zemlyu Prote cherez kilka rokiv magistrat nadiliv cerkvu zemleyu a 1771 roku vidav erekciyu darchij zapis na cyu zemlyu Voskresenska cerkva pobudovana blizko 1730 roku proisnuvala rokiv 50 1783 roku vnaslidok yiyi starosti bulo rozpochato budivnictvo na Ruskih filvarkah novoyi cerkvi na chest Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Cyu cerkvu bulo zakladeno 13 24 lipnya 1783 roku starannyam greko katolickogo oficiala nastoyatelya kam yaneckoyi Mikolayivskoyi cerkvi Andriya Ilyashevicha j osvyacheno 1785 roku Vona bula derev yanoyu z yalinovogo dereva z odniyeyu baneyu 23 lyutogo 6 bereznya 1795 roku cyu cerkvu yak greko katolicku priyednali do pravoslav ya hocha yiyi nastoyatel Joan Sugak zalishivsya greko katolikom Proisnuvala cya cerkva do 1860 h rokiv 1845 roku bulo zakladeno na Ruskih filvarkah kam yanu cerkvu Yiyi budivnictvo zakincheno pracyami i turbotami kolishnogo svyashenika na Ruskih filvarkah Mojseya Doronovicha i osvyacheno 22 zhovtnya 3 listopada 1861 roku rivno cherez tizhden pislya osvyachennya Georgiyivskoyi cerkvi na Polskih filvarkah Ce kam yana p yatibanna cerkva takozh na chest Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Zbuduvali yiyi ne na kolishnomu cvintari a na novomu misci vishe vid kolishnogo cvintarya i blizhche do Novogo planu Merezha vulicKarkas vulic vlasne Ruskih filvarkiv utvoryuyut Richna vzdovzh livogo berega Smotricha Nagirna pidnimayetsya vid Richnoyi na pivdennij shid i Franka prodovzhuye Nagirnu na pivdennij shid pervisno Velika Pokrovska Centrom vlasne Ruskih filvarkiv ye Pokrovska Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici cerkva ta Pokrovskij majdan bilya neyi nini bez nazvi Vid Nagirnoyi vidhodyat vulici 8 Bereznya ranishe Pokrovskij provulok Krenkelya ranishe ne mala nazvi ta Lyubi Berlin ranishe Vittovska Vid vulici Franka v mezhah vlasne Ruskih filvarkiv vidhodyat vulici Levanevskogo ranishe Tatarska Serednya Dachna ranishe Mala Pokrovska Vodop yanova ranishe Pershij Bezimennij provulok Kamanina ranishe Torgova provulok Shevchenka V glibini pivostrova roztashuvalisya vulicya Lyapidevskogo ta provulok Doronina ranishe Tatarskij i Serednij provulki Bufer mizh Ruskimi filvarkami ta Novim planom ce kvartali Ruskih filvarkiv yaki zistikovuyut yih iz Novim planom Utvoryuyut u plani pryamokutnik obmezhenij pivdennimi chastinami vulici Shevchenka kolis Druga Bulvarna ta prospektu Grushevskogo kolis Tretya Zagorodnya zahidnoyu chastinoyu vulici Godovancya kolis Sadova ta povnistyu vuliceyu Pivdennoyu Cherez bufer prohodyat vulici Ivana Franka kolis Velika Pokrovska ta Lesi Ukrayinki kolis Druga Peterburzka U buferi lezhat vulicya Slyepnova kolis Zhandarmska provulki Slyepnova Proriznij Kivilshi ranishe Proektnij Zagorodnij Iz vulici Ivana Franka v dolinu Smotricha vedut Ruskofilvarecki shodi zbudovani v XIX stolitti Voni vidpovidno do uhvali Hmelnickogo oblvikonkomu vid 4 veresnya 1982 roku ye pam yatkoyu arhitekturi ta mistobuduvannya miscevogo znachennya 1983 roku shodi vidrestavrovano vikonrob Oleksij Kozakov InfrastukturaNa Ruskih filvarkah za adresoyu Franka 30 bulo zbudovano mediko sanitarnu chastinu zavodu Elektroprilad U kompleks vhodili chotiripoverhova poliklinika na 375 za danimi Vasilya Strinadka chi 600 za danimi Galini Danchuk vidviduvan u zminu p yatipoverhovij stacionar na 120 lizhok nevrologichne ta kardiologichne viddilennya Polikliniku vidkrito 1 lyutogo 1988 roku Vona zgidno z uhvaloyu miskvikonkomu vid 9 listopada 1987 roku stala obslugovuvati zhiteliv takih mikrorajoniv Centralnij pivdenna chastina do vulici Uralskoyi vklyuchno Shidnij Ruski filvarki Stare misto Pidzamche selishe cukrovogo zavodu vsogo 20 tisyach meshkanciv Stacionar vidkrito v berezni 1988 roku 1992 roku na bazi medsanchastini vidkrito pershij u misti ta Kam yanec Podilskomu rajoni fitobar Stacionar zgodom stav miskoyu likarneyu 2 na bazi yakoyi 15 veresnya 2005 roku uhvaloyu sesiyi Kam yanec Podilskoyi miskoyi radi bulo stvoreno centr Dovgolittya dlya mediko socialnoyi reabilitaciyi pensioneriv ta invalidiv vijni j praci zi specialnim viddilennyam dlya yih timchasovogo perebuvannya Todi zh direktorom i golovnim likarem novostvorenogo centru stav Div takozhMiscevosti Kam yancya Podilskogo Stare misto Pidzamche Kam yanec Podilska miska gromada Kam yanec Podilskij rajonPrimitkiZagumnie Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 277 pol Secinskij E Istoricheskie svedeniya o prihodah i cerkvah Podolskoj eparhii Kameneckij uezd Kamenec Podolskij 1895 S 96 97 Kirilyuk Ivan Vidnovlyuyutsya shidci Prapor Zhovtnya 1984 18 lyutogo S 4 Dlya vas kam yanchani Vidpovid prigotuvav V Strinadko Prapor Zhovtnya 1988 10 bereznya S 2 Danchuk G Poverhi zdorov ya Fotoreportazh Prapor Zhovtnya 1988 26 bereznya S 2 3 Miskij viddil ohoroni zdorov ya povidomlyaye Prapor Zhovtnya 1988 29 sichnya S 4 Romanenko Igor Za vashe zdorov ya Kam yanec Podilskij visnik 1992 28 listopada S 2 Grublyak Valentin Dovgolittya dosyagnennya miskoyi vladi Kam yanec Podilskij visnik 2006 10 bereznya S 1 2 Sokulska Olga Naukovij fundament Dovgolittya Kam yanec Podilskij visnik 2006 7 kvitnya S 3 Grublyak Valentin Diye centr Dovgolittya Kam yanec Podilskij visnik 2006 22 kvitnya S 3 Fedorishina Svitlana Dovgolittya Vam 1 zhovtnya Mizhnarodnij den lyudej pohilogo viku Podolyanin 2006 29 veresnya S 6 LiteraturaSecinskij E Istoricheskie svedeniya o prihodah i cerkvah Podolskoj eparhii Kameneckij uezd Kamenec Podolskij 1895 S 95 101 Garnaga I Zvidki pishla nazva 3 Ruski filvarki Prapor Zhovtnya Kam yanec Podilskij 1972 11 bereznya S 4 Kozlova N Ruski filvarki Eskizi do istoriyi Podolyanin 1995 26 sichnya S 3 Petrov M B Istorichna topografiya Kam yancya Podilskogo kincya XVII XVIII st Istoriografiya Dzherela Kam yanec Podilskij 2002 S 141 142 Ruski filvarki Kam yanec Podilskij Turistichnij putivnik Lviv Centr Yevropi 2003 S 308 310 Yarova Nataliya Ruski filvarki Vzhe ne selo ta she ne misto 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Podolyanin 2011 9 4 bereznya S 6 7