Характер (або числовий характер, або характер Діріхле) по модулю (де — ціле число) — комплекснозначна періодична функція на множині цілих чисел. Характери Діріхле мають важливі застосування у теорії чисел зокрема при означенні L-функції Діріхле .
Означення
Аксіоматичне означення
Характером Діріхле по модулю називається функція із множини цілих чисел у множину комплексних чисел , що задовольняє умови:
- .
- для будь-яких і (мультиплікативність).
- Існує натуральне число, таке що для будь-якого (періодичність).
Якщо деяка функція цілочислового аргументу є періодичною із періодом то вона є також періодичною із періодом . Відповідно існує найменше додатне число, що є періодом функції. Воно називається основним модулем характеру Діріхле. Всі періоди розклад яких на прості множники містить, ті ж прості числа, що містяться у основному періоді називаються модулями характеру Діріхле (і тоді функція є характером Діріхле по цьому модулю).
За допомогою класів лишків
Нехай — множина оборотних елементів кільця лишків за модулем . Елементами є класи лишків де числа є взаємно простими з . є комутативною групою порядок якої дорівнює значенню функції Ейлера . Характером Діріхле називається гомоморфізм груп:
- .
Еквівалентність означень
Для гомоморфізму груп можна ввести функцію , як
Тоді , тобто функція не є рівною нулю для всіх значень. Також функція є періодичною оскільки згідно означення вона приймає однакові значення на всіх елементах будь-якого класу лишків. З властивостей гомоморфізмів груп і класів лишків також випливає мультиплікативність функції. Тобто кожен характер Діріхле у другому означенні породжує характер Діріхле у першому означенні.
Навпаки, якщо — характер Діріхле згідно першого означення і — його основний модуль то згідно періодичності він визначає відображення на класах лишків за модулем . Також якщо для деякого то і тому . Із мультиплікативності випливає, що індукована функція на класах лишків за модулем є теж мультиплікативною.
Для того щоб довести, що кожен характер Діріхле у першому означенні породжується характером Діріхле у другому означенні достатньо довести, що якщо і є взаємно простими числами і якщо і не є взаємно простими.
Нехай . Тоді існують такі два цілих числа і , що . Отже, враховуючи періодичність і тому .
Нехай тепер і . Оскільки , то існує таке ціле число , що , бо в іншому випадку було б періодом . Але
Тому і з мультиплікативності .
Властивості
- Як було показано при доведенні еквівалентності означень і якщо і не є взаємно простими, де — основний модуль. Якщо ж і є взаємно простими, то згідно теореми Ейлера , де — функція Ейлера і тому також , тобто ненульові значення характера Діріхле модуля є коренями з одиниці степеня .
- Нехай — характери Діріхле з основними модулями відповідно. Тоді добуток є характером Діріхле основний модуль якого є дільником найменшого спільного кратного чисел .
- Нехай — характер Діріхле з основним модулем , де всі числа — попарно взаємно прості. Тоді існує єдина система характерів основні модулі яких рівні і також .
- Існує різних характерів по модулю . Вони утворюють групу порядку , ізоморфну мультиплікативній підгрупі оборотних елементів кільця лишків за модулем .
Приклади
- Функція є характером, що називається тривіальним характером.
- Характер, , називається головним характером по модулю . В групі характерів по модулю він є одиничним елементом.
- Нехай — непарне натуральне число. Введемо функцію:
- ,
- де — символ Якобі. Ця функція буде характером Діріхле за модулем .
- Нехай — непарне просте число, — натуральне число, — первісний корінь по модулю і якщо то , тобто найменше натуральне число для якого . Нарешті, нехай число — будь-який корінь рівняння , де . Визначимо функцію умовами:
- Ця функція є характером по модулю , де .
- Нехай — натуральне число і — його розклад на прості множники. Нехай , якщо або і , якщо . Нехай також і — індекси, як вище (відповідно по модулях ), а — найменші натуральні числа для яких . Якщо — — корені з одиниці степенів , то функція
- є характером Діріхле за модулем . Вибираючи різні корені з одиниці одержуються усі характери Діріхле за модулем .
Основні співвідношення
- ;
- , де сума є за всіма характерами.
- Відношення ортогональності:
- Відповідно при інтерпретації характера Діріхле як гомоморфізму груп , характери Діріхле утворюють ортогональну базу усіх характерів групи .
Примітивний характер
Нехай — характер Діріхле за модулем . Найменший дільник числа такий, що для всіх цілих чисел таких що , і виконується називається провідним модулем або кондуктором характера.
Якщо кондуктор характера Діріхле за модулем є рівним , то характер називається примітивним.
Якщо — непримітивний характер кондуктора , то існує примітивний характер з модулем , що породжує (індукує) характер , тобто:
Характер є примітивним тоді і тільки тоді, коли для будь-якого числа , що ділить і , існує ціле число , що задовольняє умови:
- .
У термінах гомоморфізмів груп характер називається примітивним, якщо не існує власного дільника числа , характера і гомоморфізму для яких
Див. також
Література
- Галочкин А. И., Нестеренко Ю. В., Шидловский А. Б. Введение в теорию чисел. — Москва: Изд-во Московского университета, 1984.
- Карацуба А. А. Основы аналитической теории чисел. — 3-е изд. — Москва: УРСС, 2004.
- Чудаков Н. Г. Введение в теорию L-функций Дирихле. — Москва: ОГИЗ, 1947.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Harakter abo chislovij harakter abo harakter Dirihle po modulyu k displaystyle k de k 1 displaystyle k geqslant 1 cile chislo kompleksnoznachna periodichna funkciya x n displaystyle chi n na mnozhini cilih chisel Harakteri Dirihle mayut vazhlivi zastosuvannya u teoriyi chisel zokrema pri oznachenni L funkciyi Dirihle L s x n 1 x n n s displaystyle L s chi sum n 1 infty frac chi n n s OznachennyaAksiomatichne oznachennya Harakterom Dirihle po modulyu k N displaystyle k in mathbb N nazivayetsya funkciya x displaystyle chi iz mnozhini cilih chisel Z displaystyle mathbb Z u mnozhinu kompleksnih chisel C displaystyle mathbb C sho zadovolnyaye umovi x n 0 displaystyle chi n not equiv 0 x n m x n x m displaystyle chi nm chi n chi m dlya bud yakih m displaystyle m i n displaystyle n multiplikativnist Isnuye naturalne chislo take sho x n k x n displaystyle chi n k chi n dlya bud yakogo n displaystyle n periodichnist Yaksho deyaka funkciya cilochislovogo argumentu ye periodichnoyu iz periodom k displaystyle k to vona ye takozh periodichnoyu iz periodom k displaystyle k Vidpovidno isnuye najmenshe dodatne chislo sho ye periodom funkciyi Vono nazivayetsya osnovnim modulem harakteru Dirihle Vsi periodi rozklad yakih na prosti mnozhniki mistit ti zh prosti chisla sho mistyatsya u osnovnomu periodi nazivayutsya modulyami harakteru Dirihle i todi funkciya ye harakterom Dirihle po comu modulyu Za dopomogoyu klasiv lishkiv Nehaj Z k Z displaystyle mathbb Z k mathbb Z mnozhina oborotnih elementiv kilcya lishkiv Z k Z displaystyle mathbb Z k mathbb Z za modulem k N displaystyle k in mathbb N Elementami ye klasi lishkiv n m m n mod k displaystyle hat n m mid m equiv n mod k de chisla n displaystyle n ye vzayemno prostimi z k displaystyle k Z k Z displaystyle mathbb Z k mathbb Z ye komutativnoyu grupoyu poryadok yakoyi dorivnyuye znachennyu funkciyi Ejlera f k displaystyle varphi k Harakterom Dirihle nazivayetsya gomomorfizm grup x Z k Z C displaystyle chi mathbb Z k mathbb Z to mathbb C Ekvivalentnist oznachen Dlya gomomorfizmu grup x Z k Z C displaystyle chi mathbb Z k mathbb Z to mathbb C mozhna vvesti funkciyu x Z C displaystyle chi mathbb Z to mathbb C yak x n x n n n n Z k Z 0 n k gt 1 displaystyle chi n begin cases chi hat n amp n in hat n hat n in mathbb Z k mathbb Z 0 amp n k gt 1 end cases Todi x 1 1 displaystyle chi 1 1 tobto funkciya ne ye rivnoyu nulyu dlya vsih znachen Takozh funkciya ye periodichnoyu oskilki zgidno oznachennya vona prijmaye odnakovi znachennya na vsih elementah bud yakogo klasu lishkiv Z vlastivostej gomomorfizmiv grup i klasiv lishkiv takozh viplivaye multiplikativnist funkciyi Tobto kozhen harakter Dirihle u drugomu oznachenni porodzhuye harakter Dirihle u pershomu oznachenni Navpaki yaksho x Z C displaystyle chi mathbb Z to mathbb C harakter Dirihle zgidno pershogo oznachennya i k displaystyle k jogo osnovnij modul to zgidno periodichnosti vin viznachaye vidobrazhennya na klasah lishkiv za modulem k displaystyle k Takozh yaksho x n 0 displaystyle chi n neq 0 dlya deyakogo n Z displaystyle n in mathbb Z to x n x n 1 x n x 1 displaystyle chi n chi n cdot 1 chi n cdot chi 1 i tomu x 1 1 displaystyle chi 1 1 Iz multiplikativnosti viplivaye sho indukovana funkciya na klasah lishkiv za modulem k displaystyle k ye tezh multiplikativnoyu Dlya togo shob dovesti sho kozhen harakter Dirihle u pershomu oznachenni porodzhuyetsya harakterom Dirihle u drugomu oznachenni dostatno dovesti sho x n k 0 displaystyle chi n k neq 0 yaksho n displaystyle n i k displaystyle k ye vzayemno prostimi chislami i x n k 0 displaystyle chi n k 0 yaksho n displaystyle n i k displaystyle k ne ye vzayemno prostimi Nehaj n k 1 displaystyle n k 1 Todi isnuyut taki dva cilih chisla x displaystyle x i x displaystyle x sho n x k y 1 displaystyle nx ky 1 Otzhe vrahovuyuchi periodichnist x n x x n x x 1 displaystyle chi nx chi n chi x 1 i tomu x n 0 displaystyle chi n neq 0 Nehaj teper n k d gt 1 displaystyle n k d gt 1 i n n d k k d displaystyle n n d k k d Oskilki k lt k displaystyle k lt k to isnuye take cile chislo a displaystyle a sho x a k x a 0 displaystyle chi a k chi a neq 0 bo v inshomu vipadku k displaystyle k bulo b periodom x n k displaystyle chi n k Ale x d x a k x a x a d k x a d 0 displaystyle chi d chi a k chi a chi ad k chi ad 0 Tomu x d 0 displaystyle chi d 0 i z multiplikativnosti x n x n x d 0 displaystyle chi n chi n chi d 0 VlastivostiYak bulo pokazano pri dovedenni ekvivalentnosti oznachen x 1 1 displaystyle chi 1 1 i x n k 0 displaystyle chi n k 0 yaksho n displaystyle n i k displaystyle k ne ye vzayemno prostimi de k displaystyle k osnovnij modul Yaksho zh n displaystyle n i k displaystyle k ye vzayemno prostimi to zgidno teoremi Ejlera a f n 1 mod n displaystyle a varphi n equiv 1 pmod n de f displaystyle varphi funkciya Ejlera i tomu takozh x a f n 1 displaystyle chi a varphi n 1 tobto nenulovi znachennya haraktera Dirihle modulya k displaystyle k ye korenyami z odinici stepenya f k displaystyle varphi k Nehaj x 1 n x m n displaystyle chi 1 n ldots chi m n harakteri Dirihle z osnovnimi modulyami k 1 k m displaystyle k 1 ldots k m vidpovidno Todi dobutok x 1 n x m n displaystyle chi 1 n cdot ldots cdot chi m n ye harakterom Dirihle osnovnij modul yakogo ye dilnikom najmenshogo spilnogo kratnogo chisel k 1 k m displaystyle k 1 ldots k m Nehaj x n displaystyle chi n harakter Dirihle z osnovnim modulem k k 1 k m displaystyle k k 1 cdot ldots cdot k m de vsi chisla k 1 k m displaystyle k 1 ldots k m poparno vzayemno prosti Todi isnuye yedina sistema harakteriv x 1 n x m n displaystyle chi 1 n ldots chi m n osnovni moduli yakih rivni k 1 k m displaystyle k 1 ldots k m i takozh x n x 1 n x m n displaystyle chi n chi 1 n cdot ldots cdot chi m n Isnuye f k displaystyle varphi k riznih harakteriv po modulyu k displaystyle k Voni utvoryuyut grupu poryadku f k displaystyle varphi k izomorfnu multiplikativnij pidgrupi Z k displaystyle mathbb Z k oborotnih elementiv kilcya lishkiv za modulem k displaystyle k PrikladiFunkciya x n 1 displaystyle chi n equiv 1 ye harakterom sho nazivayetsya trivialnim harakterom Harakter x 0 n 1 n k 1 0 n k gt 1 displaystyle chi 0 n begin cases 1 amp n k 1 0 amp n k gt 1 end cases nazivayetsya golovnim harakterom po modulyu k displaystyle k V grupi harakteriv po modulyu k displaystyle k vin ye odinichnim elementom Nehaj k gt 1 displaystyle k gt 1 neparne naturalne chislo Vvedemo funkciyu x n n k n k 1 0 n k gt 1 displaystyle chi n begin cases left frac n k right amp n k 1 0 amp n k gt 1 end cases dd de n k displaystyle left frac n k right simvol Yakobi Cya funkciya bude harakterom Dirihle za modulem k displaystyle k Nehaj p displaystyle p neparne proste chislo a 1 displaystyle a geqslant 1 naturalne chislo g displaystyle g pervisnij korin po modulyu p a displaystyle p a i yaksho p n displaystyle p not mid n to v ind g n displaystyle v operatorname ind g n tobto najmenshe naturalne chislo dlya yakogo g v 1 mod p a displaystyle g v 1 mod p a Nareshti nehaj chislo r displaystyle rho bud yakij korin rivnyannya r h 1 displaystyle rho h 1 de h f p a displaystyle h varphi p a Viznachimo funkciyu x n displaystyle chi n umovami x n r v n p 1 0 n p gt 1 displaystyle chi n begin cases rho v amp n p 1 0 amp n p gt 1 end cases dd Cya funkciya ye harakterom po modulyu p a displaystyle p a de a a displaystyle a leqslant a Nehaj k displaystyle k naturalne chislo i k 2 a p 1 a 1 p m a m displaystyle k 2 a p 1 a 1 ldots p m a m jogo rozklad na prosti mnozhniki Nehaj C C 0 1 displaystyle C C 0 1 yaksho a 0 displaystyle a 0 abo a 1 displaystyle a 1 i C 2 C 0 2 a 2 displaystyle C 2 C 0 2 a 2 yaksho a gt 1 displaystyle a gt 1 Nehaj takozh C i f p i a i i 1 m displaystyle C i varphi p i a i i in 1 ldots m i v i ind n i 1 m displaystyle v i operatorname ind n i in 1 ldots m indeksi yak vishe vidpovidno po modulyah p i a i displaystyle p i a i a v v 0 displaystyle v v 0 najmenshi naturalni chisla dlya yakih n 1 v 5 v 0 mod 2 a displaystyle n 1 v 5 v 0 mod 2 a Yaksho r r 0 r 1 r m displaystyle rho rho 0 rho 1 ldots rho m koreni z odinici stepeniv C C 0 C 1 C m displaystyle C C 0 C 1 ldots C m to funkciya x n r v r 0 v 0 r 1 v 1 r m v m n p 1 0 n p gt 1 displaystyle chi n begin cases rho v rho 0 v 0 rho 1 v 1 ldots rho m v m amp n p 1 0 amp n p gt 1 end cases ye harakterom Dirihle za modulem k displaystyle k Vibirayuchi rizni koreni z odinici oderzhuyutsya usi f k displaystyle varphi k harakteri Dirihle za modulem k displaystyle k Osnovni spivvidnoshennya n 1 k x n f k x x 0 0 x x 0 displaystyle sum limits n 1 k chi n left begin array ll varphi k amp chi chi 0 0 amp chi neq chi 0 end array right x x n f k n 1 mod k 0 n 1 mod k displaystyle sum limits chi chi n left begin array ll varphi k amp n equiv 1 pmod k 0 amp n not equiv 1 pmod k end array right de suma ye za vsima harakterami Vidnoshennya ortogonalnosti 1 f k x x n x l 1 n l mod k 0 n l mod k displaystyle frac 1 varphi k sum limits chi chi n chi l left begin array ll 1 amp n equiv l pmod k 0 amp n not equiv l pmod k end array right Vidpovidno pri interpretaciyi haraktera Dirihle yak gomomorfizmu grup x Z k Z C displaystyle chi mathbb Z k mathbb Z to mathbb C harakteri Dirihle utvoryuyut ortogonalnu bazu usih harakteriv grupi Z k Z displaystyle mathbb Z k mathbb Z Primitivnij harakterNehaj x n k displaystyle chi n k harakter Dirihle za modulem k displaystyle k Najmenshij dilnik d displaystyle d chisla k displaystyle k takij sho dlya vsih cilih chisel a b displaystyle a b takih sho a k 1 displaystyle a k 1 b k 1 displaystyle b k 1 i a b mod d displaystyle a equiv b mod d vikonuyetsya x a k x b k displaystyle chi a k chi b k nazivayetsya providnim modulem abo konduktorom haraktera Yaksho konduktor haraktera Dirihle za modulem k displaystyle k ye rivnim k displaystyle k to harakter nazivayetsya primitivnim Yaksho x n k displaystyle chi n k neprimitivnij harakter konduktora d displaystyle d to isnuye primitivnij harakter x n d displaystyle chi n d z modulem d displaystyle d sho porodzhuye indukuye harakter x n k displaystyle chi n k tobto x n k x n d n k 1 0 n k gt 1 displaystyle chi n k begin cases chi n d amp n k 1 0 amp n k gt 1 end cases Harakter x n k displaystyle chi n k ye primitivnim todi i tilki todi koli dlya bud yakogo chisla d displaystyle d sho dilit k displaystyle k i d lt k displaystyle d lt k isnuye cile chislo a displaystyle a sho zadovolnyaye umovi a 1 mod d x a k 1 displaystyle a equiv 1 mod d chi a k neq 1 U terminah gomomorfizmiv grup harakter x Z k Z C displaystyle chi mathbb Z k mathbb Z to mathbb C nazivayetsya primitivnim yaksho ne isnuye vlasnogo dilnika d displaystyle d chisla k displaystyle k haraktera x Z d Z C displaystyle chi mathbb Z d mathbb Z to mathbb C i gomomorfizmu ps Z k Z Z d Z displaystyle psi mathbb Z k mathbb Z to mathbb Z d mathbb Z dlya yakih x x ps displaystyle chi chi circ psi Div takozhSuma Gaussa L funkciya DirihleLiteraturaGalochkin A I Nesterenko Yu V Shidlovskij A B Vvedenie v teoriyu chisel Moskva Izd vo Moskovskogo universiteta 1984 Karacuba A A Osnovy analiticheskoj teorii chisel 3 e izd Moskva URSS 2004 Chudakov N G Vvedenie v teoriyu L funkcij Dirihle Moskva OGIZ 1947