Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира існував з 1841 до 1920 року, допоки не був відділений у окремий Київський медичний інститут. З 1918 до 1920 року університет мав назву Український народний університет. Медичний факультет був одним із важливих центрів підготовки лікарів у Російській імперії, а також осередком наукових досліджень у галузі медицини й біології.
Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира | ||||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
Засновано | 1841 | |||
Приналежність | Київський університет | |||
Країна | Російська імперія | |||
Тип | факультет | |||
Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира у Вікісховищі |
Історія
Створення факультету
Імператорським указом від 27 квітня 1840 року наказано: «…Виленскую медико-хирургическую академию передать из министерства внутренних дел в министерство народного просвещения». Височайшим рескприптом на ім´я Міністра народної освіти 29 квітня 1840 року було наказано : «…Вам предоставлено сделать распоряжение о присоединении этой академии по преобразовании ея в медицинский факультет к Университету святого Владимира, когда довершится воздвигаемое в Киеве для него здание».
Для залучення перших викладачів на факультет було проведено конкурс серед викладачів Віленської медико-хірургічній академії, яку було закрито 1841 року. До новоствореного факультету передавалися також дослідницькі кабінети (лабораторії) академії, студентські посібники, бібліотека.
У вересні 1841 року міністр освіти Російської імперії граф Сергій Уваров доповів імператору Миколі І про відкриття медичного факультету Київського університету. Першу лекцію прочитав професор кафедри анатомії (і її перший завідувач) [ru] 9 вересня 1841 року. На перший курс було зараховано 21 студента.
Значна частина перших професорів факультету переїхала з Вільна. Так, кафедру фізіології очолив Едуард Мірам, кафедру державного лікарезнавства — Іван Леонов, професором хімії був Ігнатій Фонберг.
1840і-1850і роки
Перші два десятиліття медичного факультету прийшлися одразу після студентських безладів, які й призвели до ухвалення консервативного статуту університету 1842 року. На думку професора Михайла Владимирського-Буданова, Київський університет у ті роки за рівнем жорсткості управління знаходився у стані гіршому за інші університети Російської імперії. Показовим відносно медичного факультету є звернення київського генерал-губернатора Дмитра Бібікова до студентів-медиків:
Ви, панове, пляшіть, картярюйте, чіпляйтеся до чужих дружин, відвідуйте шльондр, але політикою не займайтесь, інакше вижену з університету. Оригінальний текст (рос.) Вы, господа, пляшите, картежничайте, ухаживайте за чужими женами, посещайте девок, но политикой не занимайтесь, не то выгоню из университета. |
Той самий Бібіков вважав, що «чим менше науки в університеті, тим краще і безпечніше».
1860ті — 1870ті
Реформи Олександра ІІ, розпочаті після смерті Миколи І, призвели до лібералізації політичної обстановки навколо університету.
Київський жіночий медичний інститут
Оскільки жінки переважно не мали права навчатися в університетах Російської імперії до 1917 року, група професорів Медичного факультету Київського імператорського університету Святого Володимира вирішили 1907 року відкрити медичне відділення на Київських вищих жіночих курсах. Згодом у 1915 році це відділення було перетворено на окремий Київський жіночий медичний інститут, де навчались декілька тисяч жінок.
Кафедри
В університетському статуті 1835 року було записано про необхідність відкриття 10 кафедр: анатомії і патологічної анатомії; фізіології і загальної патології; лікарського речовинослівства (загальна терапія, токсикологія, фармація, гігієна); клініки; семіотики; теоретичної хірургії; операційної хірургії, очних хвороб і хірургічної клініки; повивального мистецтва; судової медицини; худоболікування.
Статутом 1842 року пріоритетність медичних дисциплін було змінено, тому надалі формувалися такі кафедри:
- анатомії фізіологічної з мікрографією
- фізіології здорової людини
- патологічної фізіології з патологічною анатомією
- загальної терапії
- оперативної хірургії з хірургічною анатомією
- теоретичної хірургії з офтальмоятрією
- спеціальної терапії
- терапевтичної клініки із семіотикою
- акушерства теоретичного і практичного
- державне лікарезнавство.
Кафедрами оперативної хірургії з хірургічною анатомією і теоретичної хірургії з офтальмоятрією завідував хірург Володимир Караваєв. Кафедрами спеціальної патології і терапії з госпітальною клінікою та факультетської терапії завідував Сергій Алфер'єв. Кафедру фізіології здорової людини обіймав Едуард Мірам. Кафедру анатомії у 1841-1844 роках займав Микола Козлов, а її наступницю кафедру фізіологічної анатомії та мікроскопії 1844 року очолив Олександр Вальтер. У 1868-1889 роках кафедрою анатомії завідував Володимир Бец. Кафедру державного лікарезнавства займав Іван Леонов, професором хімії був Ігнатій Фонберг. Кафедру патологічної анатомії з 1858 року обіймав Юлій Мацон.
Згідно з університетським статутом 1863 року було створено кафедру медичної хімії та фізики. Також за цим статутом мала з'явитися окрема кафедра загальної патології. Її було створено 1868 року на чолі з Никанором Хржонщевським.
За новим статутом 1884 року було відкрито самостійну кафедру медичної хімії, яку очолив випускник Московського університету Олександр Шеффер.
Будівлі факультету
Будинок полковника Фреймана
Через бажання Миколи І якнайшвидше відкрити медичний факультет, це трапилось на рік раніше від запланованого 1842—1843 навчального року. Але будівля за проектом Вікентія Беретті ще не була зведена, через що факультет не мав на момент відкриття власного приміщення. Попечителем Київського навчального округу [ru] був виданий наказ знайти окереме приміщення для оренди медичним факультетом. Трьохповерхову будівлю було невдовзі знайдено на вулиці Графській:
Во исполнение предписания Вашего Высокородия от 21-го августа сего 1840 г. за № 138 отыскал я на Графской улице дом триэтажный г. полковника Фреймана, удобный для помещения анатомического театра и, по мнению г. Экзекутора университетского, сорока человек казеннокоштных студентов со всеми их принадлежностями, а именно: в первом каменном этаже комнаты для прозектора, столовая для студентов, буфет, прачешная, пекарская печь и два погреба; во втором — кабинет анатомический, аудитория, лаборатория, комната для служителей и большая кухня; в третьем — помещение для студентов с цейхгаузом; в отдельном на дворе флигеле помещение для двух чиновников по две комнаты с кухнями, о чем честь имею покорнейше донести, и при сем представить план дома… Домовладелец согласен отдать в наем собственный дом, состоящий из трех этажей, одного нижнего каменного и двух деревянных — среднего и верхнего, с особым к нему флигелем, конюшнями, сараями, колодезем и садом для Университета св. Владимира под помещение в оном анатомического театра, кабинетов и казеннокоштных студентов в полное университетское распоряжение… Цена в год назначается по 5000 руб. ассигнациями, а вместо оных по 1428 руб. 57 1/2 коп. серебром. | ||
— З рапорту університетського лікаря, доктора медицини, колезького ассесора Дольнера ректору університету св. Володимира від 24 серпня 1840 року |
Саме в цьому будинку відбулась перша лекція 9 вересня 1841 року. Наприкінці XIX ст. будівлю було знесено.
Анатомічний театр і лабораторії
Перший анатомічний театр було відкрито в тому ж будинку Фреймана (або Краузе). Після завершення будівництва головного корпусу університету анатомічний театр деякий час існував там, проте через незручності, які він чинив навчальному процесу на інших факультетах, його вивели за межі корпусу. Далі цю функцію виконував будинок Фадєєва (потім садиба Матвеєва) на Тарасівській вулиці
Новий анатомічний театр було побудовано для медичного факультету за проектом архітектора Олександра Беретті у 1851—1853 роках. Для будівлі було обрано пустку подалі від основних магістралей міста. Проте невдовзі анатомічний театр на вулиці Фундуклеївській опинився у центральній частині Києва.
З 1869 року в будівлі анатомічного театру знаходилися кафедри загальної патології, гістології. 1875 року поблизу було побудовано одноповерховий флігель, у якому розмістилися лабораторії гістології і загальної патології.
Базові клініки
Перша у Києві поліклініка відкрилася 1 листопада 1870 року у будинку Березовського на розі вулиць Володимирської і Шулявської. На пропозицію тодішнього декана Никанора Хржонщевського у ній стали безоплатно працювати викладачі факультету: Володимир Бец, Євген Афанасьєв, Людвіг Горецький, Микола Скліфосовський, Олексій Шкляревський, Карл Трітшель та інші.
Декани медичного факультету
Першим деканом факультету став хірург Володимир Караваєв, який паралельно завідував кафедрами оперативної хірургії з хірургічною анатомією і теоретичної хірургії з офтальмоятрією, а також 1844 заснував факультетську клініку, якою керував майже 40 років. Пізніше деканами були Федір Цицурін — випускник Харківського університету і завідувач кафедри терапії, а далі — Сергій Алфер'єв, завідувач кафедр спеціальної патології і терапії з госпітальною клінікою та факультетської терапії.
- Володимир Караваєв квітень 1843 — лютий 1847
- Федір Цицурін квітень 1847 — 31 грудня 1849
- Сергій Алфер'єв січень 1850 — січень 1854
- Едуард Мірам січень 1854 — грудень 1861
- Олександр Матвєєв грудень 1861 — квітень 1865
- [ru] квітень 1865 — квітень 1868
- Юлій Мацон квітень 1868 — грудень 1869
- Никанор Хржонщевський грудень 1869 — грудень 1872
- Петро Перемежко грудень 1872 — листопад 1875
- Федір Ергардт листопад 1875 — квітень 1883
- Володимир Томса вересень 1883 — січень 1884
- Віктор Субботін січень 1884 — січень 1887
- Федір Ергардт січень 1887 — серпень 1890
- Емілій Гейбель вересень 1890 — грудень 1897
- січень 1898 — травень 1902
- Микола Оболонський жовтень 1902 — березень 1913
- Олексій Садовень квітень 1913 — травень 1917; листопад 1917 — вересень 1919
- [ru] вересень 1919 — березень 1920
Випускники
У період з 1841 до 1917 року Медичний факультет закінчили 7036 лікарів
Відомі випускники
- Горецький Людвіг Казимирович (1848)
- Антонович Володимир Боніфатійович (1855)
- Бец Володимир Олексійович (1860)
- Трітшель Карл Генріхович (1864)
- Субботін Віктор Андрійович (1867)
- Сікорський Іван Олексійович (1869)
- Ломинський Федір Іванович (1882)
- Волкович Микола Маркіянович (1882)
- Підвисоцький Володимир Валеріанович (1884)
- Яновський Феофіл Гаврилович (1884)
- Омельченко Федір Захарович (1890)
- Заболотний Данило Кирилович (1893)
- Черняхівський Олександр Григорович (1893)
- Леонтович Олександр Васильович (1893)
- Маньківський Олександр Федорович (1894)
- Нещадименко Марко Петрович (1896)
- Соколов Феодосій Онисимович (1897)
- Стражеско Микола Дмитрович (1899)
- Лука (Войно-Ясенецький) (1903)
- Вашетко Микола Памфілович (1908)
- Губергріц Макс Мойсейович (1911)
- Кронтовський Олексій Антонович (1911)
- Булгаков Михайло Опанасович (1916)
- Іванов Вадим Миколайович (1916)
- Правдич-Немінський Володимир Володимирович (1917)
- Коломійченко Михайло Сидорович (1919)
Див. також
Реорганізація факультету
У період 1917—1919 років у Києві існувало три вищих медичних заклади, які готували лікарів. Окрім Медичного факультету Університету святого Володимира, у серпні 1918 року гетьманом Павлом Скоропадським був створений медичний факультет Київського українського державного університету, де викладання відбувалося українською мовою. У 1915 році на основі медичного відділення Вищих жіночих курсів було створено Київський жіночий медичний інститут. У зв'язку з об'єднанням більшовиками в липні 1919 року Університету святого Володимира й Українського державного університету, було об'єднано й обидва медичні факультети, але збережено паралельно наявність двох лектур: української та російської.
У березні 1920 року вийшов наказ Управління вищої школи Києва про об'єднання Медичного факультету Київського університету (обидвох лектур) з Жіночим медичним інститутом у Інститут охорони здоров'я, який було остаточно створено в липні-серпні 1920 року. У жовтні того ж року до новоствореного інституту було приєднано в статусі факультету Одонтологічний інститут, а вже в січні 1921 року установу перейменували на Київську державну медичну академію. У грудні академію знову перейменували на Київський медичний інститут, який проіснував до 1992 року.
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 травня 2017. Процитовано 9 травня 2017.
- Аронов, Г. Ю.; Пелещук, А.П. (2001), Донесение царю, Легенди і бувальщина київської медицини, Київ: Століття, с. 6
{{}}
: Вказано більш, ніж один|pages=
та|page=
() - Аронов, Г. Ю.; Пелещук, А.П. (2001), Первый анатом факультета, Легенди і бувальщина київської медицини, Київ: Століття, с. 6
{{}}
: Вказано більш, ніж один|pages=
та|page=
() - Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 29 жовтня 2014.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2014. Процитовано 29 жовтня 2014.
- Аронов, Г. Ю.; Пелещук, А.П. (2001), Первые кафедры, Легенди і бувальщина київської медицини, Київ: Століття, с. 9
{{}}
: Вказано більш, ніж один|pages=
та|page=
() - (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2017. Процитовано 22 травня 2017.
- Аронов, Г. Ю.; Пелещук, А.П. (2001), В центре Киева, Легенди і бувальщина київської медицини, Київ: Століття, с. 117
{{}}
: Вказано більш, ніж один|pages=
та|page=
() - Квитницкий-Рыжов, Ю.Н. (1985). Пётр Иванович Перемежко (1833-1894). Научно-биографическая серия (рос.) . Москва: Наука. с. 104.
- Аронов, Г. Ю.; Пелещук, А.П. (2001), Первая поликлиника, Легенди і бувальщина київської медицини, Київ: Століття, с. 47
{{}}
: Вказано більш, ніж один|pages=
та|page=
() - Аронов, Г. Ю.; Пелещук, А.П. (2001), Един в трех лицах, Легенди і бувальщина київської медицини, Київ: Століття, с. 14
{{}}
: Вказано більш, ніж один|pages=
та|page=
() - . Архів оригіналу за 18 липня 2016. Процитовано 20 жовтня 2014.
- И. Трахтенберг. Юбилей с опозданием на три года [ 15 червня 2018 у Wayback Machine.]. Журнал современного врача. Искусство лечения.(рос.)
- . Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- В. В. Мельник, В. П. Широбоков. Кафедра мікробіології Київського медичного інституту на початку 20-х років XX століття[недоступне посилання з вересня 2019] // Профілактична медицина. — 2012. — № 2. — С. 71-75
Література
- Коляденко В. Г., Цехмістер Я. В., Яворовський О. П., Полякова І. М. Декани медичного факультету Університету Св. Володимира (Національного медичного університету імені О. О. Богомольця). 1841—1919: Біографічні нариси та бібліографія. / За ред. академіка НАМН України, проф. Москаленка В. Ф. — К.: ВД «Авіцена», 2011. — 152 с., іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Medichnij fakultet Kiyivskogo imperatorskogo universitetu Svyatogo Volodimira isnuvav z 1841 do 1920 roku dopoki ne buv viddilenij u okremij Kiyivskij medichnij institut Z 1918 do 1920 roku universitet mav nazvu Ukrayinskij narodnij universitet Medichnij fakultet buv odnim iz vazhlivih centriv pidgotovki likariv u Rosijskij imperiyi a takozh oseredkom naukovih doslidzhen u galuzi medicini j biologiyi Medichnij fakultet Kiyivskogo imperatorskogo universitetu Svyatogo Volodimira Osnovni dani Zasnovano 1841 Prinalezhnist Kiyivskij universitet Krayina Rosijska imperiyaTip fakultet Medichnij fakultet Kiyivskogo imperatorskogo universitetu Svyatogo Volodimira u VikishovishiIstoriyaStvorennya fakultetu Imperatorskim ukazom vid 27 kvitnya 1840 roku nakazano Vilenskuyu mediko hirurgicheskuyu akademiyu peredat iz ministerstva vnutrennih del v ministerstvo narodnogo prosvesheniya Visochajshim reskpriptom na im ya Ministra narodnoyi osviti 29 kvitnya 1840 roku bulo nakazano Vam predostavleno sdelat rasporyazhenie o prisoedinenii etoj akademii po preobrazovanii eya v medicinskij fakultet k Universitetu svyatogo Vladimira kogda dovershitsya vozdvigaemoe v Kieve dlya nego zdanie Dlya zaluchennya pershih vikladachiv na fakultet bulo provedeno konkurs sered vikladachiv Vilenskoyi mediko hirurgichnij akademiyi yaku bulo zakrito 1841 roku Do novostvorenogo fakultetu peredavalisya takozh doslidnicki kabineti laboratoriyi akademiyi studentski posibniki biblioteka U veresni 1841 roku ministr osviti Rosijskoyi imperiyi graf Sergij Uvarov dopoviv imperatoru Mikoli I pro vidkrittya medichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu Pershu lekciyu prochitav profesor kafedri anatomiyi i yiyi pershij zaviduvach ru 9 veresnya 1841 roku Na pershij kurs bulo zarahovano 21 studenta Znachna chastina pershih profesoriv fakultetu pereyihala z Vilna Tak kafedru fiziologiyi ocholiv Eduard Miram kafedru derzhavnogo likareznavstva Ivan Leonov profesorom himiyi buv Ignatij Fonberg 1840i 1850i roki Pershi dva desyatilittya medichnogo fakultetu prijshlisya odrazu pislya studentskih bezladiv yaki j prizveli do uhvalennya konservativnogo statutu universitetu 1842 roku Na dumku profesora Mihajla Vladimirskogo Budanova Kiyivskij universitet u ti roki za rivnem zhorstkosti upravlinnya znahodivsya u stani girshomu za inshi universiteti Rosijskoyi imperiyi Pokazovim vidnosno medichnogo fakultetu ye zvernennya kiyivskogo general gubernatora Dmitra Bibikova do studentiv medikiv Vi panove plyashit kartyaryujte chiplyajtesya do chuzhih druzhin vidvidujte shlondr ale politikoyu ne zajmajtes inakshe vizhenu z universitetu Originalnij tekst ros Vy gospoda plyashite kartezhnichajte uhazhivajte za chuzhimi zhenami poseshajte devok no politikoj ne zanimajtes ne to vygonyu iz universiteta Toj samij Bibikov vvazhav sho chim menshe nauki v universiteti tim krashe i bezpechnishe 1860ti 1870ti Reformi Oleksandra II rozpochati pislya smerti Mikoli I prizveli do liberalizaciyi politichnoyi obstanovki navkolo universitetu Kiyivskij zhinochij medichnij institut Dokladnishe Kiyivskij zhinochij medichnij institut Oskilki zhinki perevazhno ne mali prava navchatisya v universitetah Rosijskoyi imperiyi do 1917 roku grupa profesoriv Medichnogo fakultetu Kiyivskogo imperatorskogo universitetu Svyatogo Volodimira virishili 1907 roku vidkriti medichne viddilennya na Kiyivskih vishih zhinochih kursah Zgodom u 1915 roci ce viddilennya bulo peretvoreno na okremij Kiyivskij zhinochij medichnij institut de navchalis dekilka tisyach zhinok KafedriV universitetskomu statuti 1835 roku bulo zapisano pro neobhidnist vidkrittya 10 kafedr anatomiyi i patologichnoyi anatomiyi fiziologiyi i zagalnoyi patologiyi likarskogo rechovinoslivstva zagalna terapiya toksikologiya farmaciya gigiyena kliniki semiotiki teoretichnoyi hirurgiyi operacijnoyi hirurgiyi ochnih hvorob i hirurgichnoyi kliniki povivalnogo mistectva sudovoyi medicini hudobolikuvannya Statutom 1842 roku prioritetnist medichnih disciplin bulo zmineno tomu nadali formuvalisya taki kafedri anatomiyi fiziologichnoyi z mikrografiyeyu fiziologiyi zdorovoyi lyudini patologichnoyi fiziologiyi z patologichnoyu anatomiyeyu zagalnoyi terapiyi operativnoyi hirurgiyi z hirurgichnoyu anatomiyeyu teoretichnoyi hirurgiyi z oftalmoyatriyeyu specialnoyi terapiyi terapevtichnoyi kliniki iz semiotikoyu akusherstva teoretichnogo i praktichnogo derzhavne likareznavstvo Kafedrami operativnoyi hirurgiyi z hirurgichnoyu anatomiyeyu i teoretichnoyi hirurgiyi z oftalmoyatriyeyu zaviduvav hirurg Volodimir Karavayev Kafedrami specialnoyi patologiyi i terapiyi z gospitalnoyu klinikoyu ta fakultetskoyi terapiyi zaviduvav Sergij Alfer yev Kafedru fiziologiyi zdorovoyi lyudini obijmav Eduard Miram Kafedru anatomiyi u 1841 1844 rokah zajmav Mikola Kozlov a yiyi nastupnicyu kafedru fiziologichnoyi anatomiyi ta mikroskopiyi 1844 roku ocholiv Oleksandr Valter U 1868 1889 rokah kafedroyu anatomiyi zaviduvav Volodimir Bec Kafedru derzhavnogo likareznavstva zajmav Ivan Leonov profesorom himiyi buv Ignatij Fonberg Kafedru patologichnoyi anatomiyi z 1858 roku obijmav Yulij Macon Zgidno z universitetskim statutom 1863 roku bulo stvoreno kafedru medichnoyi himiyi ta fiziki Takozh za cim statutom mala z yavitisya okrema kafedra zagalnoyi patologiyi Yiyi bulo stvoreno 1868 roku na choli z Nikanorom Hrzhonshevskim Za novim statutom 1884 roku bulo vidkrito samostijnu kafedru medichnoyi himiyi yaku ocholiv vipusknik Moskovskogo universitetu Oleksandr Sheffer Budivli fakultetuBudinok polkovnika Frejmana Budinok polkovnika Frejmana na Annenkivskij vulici nini Lyuteranska Cherez bazhannya Mikoli I yaknajshvidshe vidkriti medichnij fakultet ce trapilos na rik ranishe vid zaplanovanogo 1842 1843 navchalnogo roku Ale budivlya za proektom Vikentiya Beretti she ne bula zvedena cherez sho fakultet ne mav na moment vidkrittya vlasnogo primishennya Popechitelem Kiyivskogo navchalnogo okrugu ru buv vidanij nakaz znajti okereme primishennya dlya orendi medichnim fakultetom Trohpoverhovu budivlyu bulo nevdovzi znajdeno na vulici Grafskij Vo ispolnenie predpisaniya Vashego Vysokorodiya ot 21 go avgusta sego 1840 g za 138 otyskal ya na Grafskoj ulice dom trietazhnyj g polkovnika Frejmana udobnyj dlya pomesheniya anatomicheskogo teatra i po mneniyu g Ekzekutora universitetskogo soroka chelovek kazennokoshtnyh studentov so vsemi ih prinadlezhnostyami a imenno v pervom kamennom etazhe komnaty dlya prozektora stolovaya dlya studentov bufet pracheshnaya pekarskaya pech i dva pogreba vo vtorom kabinet anatomicheskij auditoriya laboratoriya komnata dlya sluzhitelej i bolshaya kuhnya v tretem pomeshenie dlya studentov s cejhgauzom v otdelnom na dvore fligele pomeshenie dlya dvuh chinovnikov po dve komnaty s kuhnyami o chem chest imeyu pokornejshe donesti i pri sem predstavit plan doma Domovladelec soglasen otdat v naem sobstvennyj dom sostoyashij iz treh etazhej odnogo nizhnego kamennogo i dvuh derevyannyh srednego i verhnego s osobym k nemu fligelem konyushnyami sarayami kolodezem i sadom dlya Universiteta sv Vladimira pod pomeshenie v onom anatomicheskogo teatra kabinetov i kazennokoshtnyh studentov v polnoe universitetskoe rasporyazhenie Cena v god naznachaetsya po 5000 rub assignaciyami a vmesto onyh po 1428 rub 57 1 2 kop serebrom Z raportu universitetskogo likarya doktora medicini kolezkogo assesora Dolnera rektoru universitetu sv Volodimira vid 24 serpnya 1840 roku Same v comu budinku vidbulas persha lekciya 9 veresnya 1841 roku Naprikinci XIX st budivlyu bulo zneseno Anatomichnij teatr i laboratoriyi Anatomichnij teatr Kiyivskogo universitetu Sv Volodimira Dokladnishe Anatomichnij teatr Kiyivskogo universitetu Sv Volodimira Pershij anatomichnij teatr bulo vidkrito v tomu zh budinku Frejmana abo Krauze Pislya zavershennya budivnictva golovnogo korpusu universitetu anatomichnij teatr deyakij chas isnuvav tam prote cherez nezruchnosti yaki vin chiniv navchalnomu procesu na inshih fakultetah jogo viveli za mezhi korpusu Dali cyu funkciyu vikonuvav budinok Fadyeyeva potim sadiba Matveyeva na Tarasivskij vulici Novij anatomichnij teatr bulo pobudovano dlya medichnogo fakultetu za proektom arhitektora Oleksandra Beretti u 1851 1853 rokah Dlya budivli bulo obrano pustku podali vid osnovnih magistralej mista Prote nevdovzi anatomichnij teatr na vulici Fundukleyivskij opinivsya u centralnij chastini Kiyeva Z 1869 roku v budivli anatomichnogo teatru znahodilisya kafedri zagalnoyi patologiyi gistologiyi 1875 roku poblizu bulo pobudovano odnopoverhovij fligel u yakomu rozmistilisya laboratoriyi gistologiyi i zagalnoyi patologiyi Bazovi kliniki Persha u Kiyevi poliklinika vidkrilasya 1 listopada 1870 roku u budinku Berezovskogo na rozi vulic Volodimirskoyi i Shulyavskoyi Na propoziciyu todishnogo dekana Nikanora Hrzhonshevskogo u nij stali bezoplatno pracyuvati vikladachi fakultetu Volodimir Bec Yevgen Afanasyev Lyudvig Goreckij Mikola Sklifosovskij Oleksij Shklyarevskij Karl Tritshel ta inshi Dekani medichnogo fakultetuPershim dekanom fakultetu stav hirurg Volodimir Karavayev yakij paralelno zaviduvav kafedrami operativnoyi hirurgiyi z hirurgichnoyu anatomiyeyu i teoretichnoyi hirurgiyi z oftalmoyatriyeyu a takozh 1844 zasnuvav fakultetsku kliniku yakoyu keruvav majzhe 40 rokiv Piznishe dekanami buli Fedir Cicurin vipusknik Harkivskogo universitetu i zaviduvach kafedri terapiyi a dali Sergij Alfer yev zaviduvach kafedr specialnoyi patologiyi i terapiyi z gospitalnoyu klinikoyu ta fakultetskoyi terapiyi Volodimir Karavayev kviten 1843 lyutij 1847 Fedir Cicurin kviten 1847 31 grudnya 1849 Sergij Alfer yev sichen 1850 sichen 1854 Eduard Miram sichen 1854 gruden 1861 Oleksandr Matvyeyev gruden 1861 kviten 1865 ru kviten 1865 kviten 1868 Yulij Macon kviten 1868 gruden 1869 Nikanor Hrzhonshevskij gruden 1869 gruden 1872 Petro Peremezhko gruden 1872 listopad 1875 Fedir Ergardt listopad 1875 kviten 1883 Volodimir Tomsa veresen 1883 sichen 1884 Viktor Subbotin sichen 1884 sichen 1887 Fedir Ergardt sichen 1887 serpen 1890 Emilij Gejbel veresen 1890 gruden 1897 sichen 1898 traven 1902 Mikola Obolonskij zhovten 1902 berezen 1913 Oleksij Sadoven kviten 1913 traven 1917 listopad 1917 veresen 1919 ru veresen 1919 berezen 1920VipusknikiU period z 1841 do 1917 roku Medichnij fakultet zakinchili 7036 likariv Vidomi vipuskniki Goreckij Lyudvig Kazimirovich 1848 Antonovich Volodimir Bonifatijovich 1855 Bec Volodimir Oleksijovich 1860 Tritshel Karl Genrihovich 1864 Subbotin Viktor Andrijovich 1867 Sikorskij Ivan Oleksijovich 1869 Lominskij Fedir Ivanovich 1882 Volkovich Mikola Markiyanovich 1882 Pidvisockij Volodimir Valerianovich 1884 Yanovskij Feofil Gavrilovich 1884 Omelchenko Fedir Zaharovich 1890 Zabolotnij Danilo Kirilovich 1893 Chernyahivskij Oleksandr Grigorovich 1893 Leontovich Oleksandr Vasilovich 1893 Mankivskij Oleksandr Fedorovich 1894 Neshadimenko Marko Petrovich 1896 Sokolov Feodosij Onisimovich 1897 Strazhesko Mikola Dmitrovich 1899 Luka Vojno Yaseneckij 1903 Vashetko Mikola Pamfilovich 1908 Gubergric Maks Mojsejovich 1911 Krontovskij Oleksij Antonovich 1911 Bulgakov Mihajlo Opanasovich 1916 Ivanov Vadim Mikolajovich 1916 Pravdich Neminskij Volodimir Volodimirovich 1917 Kolomijchenko Mihajlo Sidorovich 1919 Div takozh Kategoriya Vipuskniki medichnogo fakultetu KIU Sv VolodimiraReorganizaciya fakultetuU period 1917 1919 rokiv u Kiyevi isnuvalo tri vishih medichnih zakladi yaki gotuvali likariv Okrim Medichnogo fakultetu Universitetu svyatogo Volodimira u serpni 1918 roku getmanom Pavlom Skoropadskim buv stvorenij medichnij fakultet Kiyivskogo ukrayinskogo derzhavnogo universitetu de vikladannya vidbuvalosya ukrayinskoyu movoyu U 1915 roci na osnovi medichnogo viddilennya Vishih zhinochih kursiv bulo stvoreno Kiyivskij zhinochij medichnij institut U zv yazku z ob yednannyam bilshovikami v lipni 1919 roku Universitetu svyatogo Volodimira j Ukrayinskogo derzhavnogo universitetu bulo ob yednano j obidva medichni fakulteti ale zberezheno paralelno nayavnist dvoh lektur ukrayinskoyi ta rosijskoyi U berezni 1920 roku vijshov nakaz Upravlinnya vishoyi shkoli Kiyeva pro ob yednannya Medichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu obidvoh lektur z Zhinochim medichnim institutom u Institut ohoroni zdorov ya yakij bulo ostatochno stvoreno v lipni serpni 1920 roku U zhovtni togo zh roku do novostvorenogo institutu bulo priyednano v statusi fakultetu Odontologichnij institut a vzhe v sichni 1921 roku ustanovu perejmenuvali na Kiyivsku derzhavnu medichnu akademiyu U grudni akademiyu znovu perejmenuvali na Kiyivskij medichnij institut yakij proisnuvav do 1992 roku Primitki Arhiv originalu za 9 travnya 2017 Procitovano 9 travnya 2017 Aronov G Yu Peleshuk A P 2001 Donesenie caryu Legendi i buvalshina kiyivskoyi medicini Kiyiv Stolittya s 6 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka Aronov G Yu Peleshuk A P 2001 Pervyj anatom fakulteta Legendi i buvalshina kiyivskoyi medicini Kiyiv Stolittya s 6 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2014 Procitovano 29 zhovtnya 2014 PDF Arhiv originalu PDF za 29 zhovtnya 2014 Procitovano 29 zhovtnya 2014 Aronov G Yu Peleshuk A P 2001 Pervye kafedry Legendi i buvalshina kiyivskoyi medicini Kiyiv Stolittya s 9 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka PDF Arhiv originalu PDF za 1 grudnya 2017 Procitovano 22 travnya 2017 Aronov G Yu Peleshuk A P 2001 V centre Kieva Legendi i buvalshina kiyivskoyi medicini Kiyiv Stolittya s 117 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka Kvitnickij Ryzhov Yu N 1985 Pyotr Ivanovich Peremezhko 1833 1894 Nauchno biograficheskaya seriya ros Moskva Nauka s 104 Aronov G Yu Peleshuk A P 2001 Pervaya poliklinika Legendi i buvalshina kiyivskoyi medicini Kiyiv Stolittya s 47 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka Aronov G Yu Peleshuk A P 2001 Edin v treh licah Legendi i buvalshina kiyivskoyi medicini Kiyiv Stolittya s 14 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka Arhiv originalu za 18 lipnya 2016 Procitovano 20 zhovtnya 2014 I Trahtenberg Yubilej s opozdaniem na tri goda 15 chervnya 2018 u Wayback Machine Zhurnal sovremennogo vracha Iskusstvo lecheniya ros Arhiv originalu za 15 chervnya 2018 Procitovano 15 chervnya 2018 V V Melnik V P Shirobokov Kafedra mikrobiologiyi Kiyivskogo medichnogo institutu na pochatku 20 h rokiv XX stolittya nedostupne posilannya z veresnya 2019 Profilaktichna medicina 2012 2 S 71 75LiteraturaKolyadenko V G Cehmister Ya V Yavorovskij O P Polyakova I M Dekani medichnogo fakultetu Universitetu Sv Volodimira Nacionalnogo medichnogo universitetu imeni O O Bogomolcya 1841 1919 Biografichni narisi ta bibliografiya Za red akademika NAMN Ukrayini prof Moskalenka V F K VD Avicena 2011 152 s il