Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Імператорська Віленська медико-хірургічна академія — вищий медичний навчальний заклад, що діяв у місті Вільно в 1832—1842 рр.
Історія
Медична колегія
Академія веде свої початки від утвореного 1644 року факультету медицини Академії та університету віленського Товариства Єзуїтів у Вільні (заснованого у 1579 році королем Стефаном Баториєм). Але фактично медичний факультет запрацював лише з 1781 року з реформою навчального закладу в Головну школу Великого князівства Литовського як Медична колегія.
Після третього поділу Речі Посполитої Велике князівство Литовське стало частиною Російської імперії, а Головна школа в 1803 році згідно з актом імператора Олександра І була реорганізована в Імператорський Віленський університет з чотирма факультетами: фізико-математичним, морально-політичним (з богослов'ям), філологічним (відділення словесних наук і образотворчих мистецтв) та медичним. Нараховувалось 32 кафедри, викладалося 55 предметів. Університету належав ботанічний сад, анатомічний музей, клініка, фізична і хімічна лабораторії, бібліотека в 60 тисяч томів.
Участь студентів у нелегальних патріотичних організаціях (Товариство філоматів, товариство філаретів тощо), а згодом діяльність студентів та викладачів під час Листопадового повстання призвели до закриття університету. Медичний факультет був реорганізований в Медично-хірургічну академію (240 студентів).
Медико-хірургічна академія
Заснована замість медичного факультету закритого в 1832 році Віленського університету, академія готувала фахівців з медицини, ветеринарії та фармації. Тривалість навчання становила від трьох до п'яти років.
В академії працювало 15 професорів і 10 ад'юнктів. Серед професорів були відомі вчені та медики різних спеціальностей Анджей Снядецкий, Адам Фердинанд Адамович, Фелікс Римкевич, Вацлав Пелікан (1832-1833), Едвард Ейхвальд, Юзеф Коженьовський, Іван Леонов та інші.
Ректорами (президентами) були: Миколай Мяновський (1832—1833), Томаш Кучковський (1833—1840), Юзеф Мяновський (1840—1842).
У перший рік роботи академії налічувалося 580 студентів, в 1833 році — 642. закінчив академію близько 700 осіб. У ній було захищено 20 докторських дисертацій з медицини.
Академії належали клініки акушерства, хірургії та терапії (кожна з них на 20 ліжок), лікарня для студентів і працівників академії, ветеринарна лікарня, анатомічний, хімічний, фізичний, зоологічний та інші кабінети, ботанічний сад, аптека, бібліотека; в бібліотеці до 1842 року нараховувалося близько 20 тисяч книг.
Медичний факультет
Імператорським указом від 27 квітня 1840 року наказано:
«…Виленскую медико-хирургическую академию передать из министерства внутренних дел в министерство народного просвещения.»
Височинним рескриптом на ім´я Міністра народної освіти 29 квітня 1840 року було наказано:
«…Вам предоставлено сделать распоряжение о присоединении этой академии по преобразовании ея в медицинский факультет к Университету святого Владимира, когда довершится воздвигаемое в Киеве для него здание.»
Академія разом з фондами ліквідованого Імператорського Віленського університету та Волинського ліцею стали основою новозаснованого Імператорський університет Святого Володимира в Києві. Його Медичний факультет був створений саме шляхом реорганізації академії.
Подальша доля
Після Революції на базі медичного факультету був створений Київський інститут охорони здоров'я (нині Національний медичний університет імені О. О. Богомольця). Бібліотека ВМХА в кількості 7953 од. зберігається у зібраннях НБУВ.
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 травня 2017. Процитовано 3 серпня 2018.
- ПРОВЕНІЄНЦІЇ НА КНИГАХ З ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ФОНДУ «ВІЛЕНСЬКА МЕДИКО-ХІРУРГІЧНА АКАДЕМІЯ» НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ імені В. І. ВЕРНАДСЬКОГО ЯК ДЖЕРЕЛО З ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ФОРМУВАННЯ ФОНДУ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ АКАДЕМІЇ
Література
- Вильнюсская медико-хирургическая академия // Литва. Краткая энциклопедия. — Вильнюс: Главная редакция энциклопедий, 1989. — С. 181. — 672 с. — 50 000 экз.
Посилання
- Zbigniew Siemienowicz (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Imperatorska Vilenska mediko hirurgichna akademiya vishij medichnij navchalnij zaklad sho diyav u misti Vilno v 1832 1842 rr IstoriyaMedichna kolegiya Akademiya vede svoyi pochatki vid utvorenogo 1644 roku fakultetu medicini Akademiyi ta universitetu vilenskogo Tovaristva Yezuyitiv u Vilni zasnovanogo u 1579 roci korolem Stefanom Batoriyem Ale faktichno medichnij fakultet zapracyuvav lishe z 1781 roku z reformoyu navchalnogo zakladu v Golovnu shkolu Velikogo knyazivstva Litovskogo yak Medichna kolegiya Pislya tretogo podilu Rechi Pospolitoyi Velike knyazivstvo Litovske stalo chastinoyu Rosijskoyi imperiyi a Golovna shkola v 1803 roci zgidno z aktom imperatora Oleksandra I bula reorganizovana v Imperatorskij Vilenskij universitet z chotirma fakultetami fiziko matematichnim moralno politichnim z bogoslov yam filologichnim viddilennya slovesnih nauk i obrazotvorchih mistectv ta medichnim Narahovuvalos 32 kafedri vikladalosya 55 predmetiv Universitetu nalezhav botanichnij sad anatomichnij muzej klinika fizichna i himichna laboratoriyi biblioteka v 60 tisyach tomiv Uchast studentiv u nelegalnih patriotichnih organizaciyah Tovaristvo filomativ tovaristvo filaretiv tosho a zgodom diyalnist studentiv ta vikladachiv pid chas Listopadovogo povstannya prizveli do zakrittya universitetu Medichnij fakultet buv reorganizovanij v Medichno hirurgichnu akademiyu 240 studentiv Mediko hirurgichna akademiya Zasnovana zamist medichnogo fakultetu zakritogo v 1832 roci Vilenskogo universitetu akademiya gotuvala fahivciv z medicini veterinariyi ta farmaciyi Trivalist navchannya stanovila vid troh do p yati rokiv V akademiyi pracyuvalo 15 profesoriv i 10 ad yunktiv Sered profesoriv buli vidomi vcheni ta mediki riznih specialnostej Andzhej Snyadeckij Adam Ferdinand Adamovich Feliks Rimkevich Vaclav Pelikan 1832 1833 Edvard Ejhvald Yuzef Kozhenovskij Ivan Leonov ta inshi Rektorami prezidentami buli Mikolaj Myanovskij 1832 1833 Tomash Kuchkovskij 1833 1840 Yuzef Myanovskij 1840 1842 U pershij rik roboti akademiyi nalichuvalosya 580 studentiv v 1833 roci 642 zakinchiv akademiyu blizko 700 osib U nij bulo zahisheno 20 doktorskih disertacij z medicini Akademiyi nalezhali kliniki akusherstva hirurgiyi ta terapiyi kozhna z nih na 20 lizhok likarnya dlya studentiv i pracivnikiv akademiyi veterinarna likarnya anatomichnij himichnij fizichnij zoologichnij ta inshi kabineti botanichnij sad apteka biblioteka v biblioteci do 1842 roku narahovuvalosya blizko 20 tisyach knig Medichnij fakultet Dokladnishe Medichnij fakultet Kiyivskogo imperatorskogo universitetu Svyatogo Volodimira Imperatorskim ukazom vid 27 kvitnya 1840 roku nakazano Vilenskuyu mediko hirurgicheskuyu akademiyu peredat iz ministerstva vnutrennih del v ministerstvo narodnogo prosvesheniya Visochinnim reskriptom na im ya Ministra narodnoyi osviti 29 kvitnya 1840 roku bulo nakazano Vam predostavleno sdelat rasporyazhenie o prisoedinenii etoj akademii po preobrazovanii eya v medicinskij fakultet k Universitetu svyatogo Vladimira kogda dovershitsya vozdvigaemoe v Kieve dlya nego zdanie Akademiya razom z fondami likvidovanogo Imperatorskogo Vilenskogo universitetu ta Volinskogo liceyu stali osnovoyu novozasnovanogo Imperatorskij universitet Svyatogo Volodimira v Kiyevi Jogo Medichnij fakultet buv stvorenij same shlyahom reorganizaciyi akademiyi Podalsha dolya Pislya Revolyuciyi na bazi medichnogo fakultetu buv stvorenij Kiyivskij institut ohoroni zdorov ya nini Nacionalnij medichnij universitet imeni O O Bogomolcya Biblioteka VMHA v kilkosti 7953 od zberigayetsya u zibrannyah NBUV Primitki Arhiv originalu za 9 travnya 2017 Procitovano 3 serpnya 2018 PROVENIYeNCIYi NA KNIGAH Z ISTORIKO KULTURNOGO FONDU VILENSKA MEDIKO HIRURGIChNA AKADEMIYa NACIONALNOYi BIBLIOTEKI UKRAYiNI imeni V I VERNADSKOGO YaK DZhERELO Z VIVChENNYa ISTORIYi FORMUVANNYa FONDU NAUKOVOYi BIBLIOTEKI AKADEMIYiLiteraturaVilnyusskaya mediko hirurgicheskaya akademiya Litva Kratkaya enciklopediya Vilnyus Glavnaya redakciya enciklopedij 1989 S 181 672 s 50 000 ekz PosilannyaZbigniew Siemienowicz pol