Коатлінчан (Coatlinchan) — місто-держава (альтепетль) племені акольхуа в Мексиканській долині, що існувало у XIII—XIV ст. У 1309—1375 роках було гегемоном Анаунака. Поступилося впливом державі Тескоко. Надалі стало частиною ацтекської імперії. Пограбовано й зруйновано іспанцями на чолі із Е. Кортесом. Нині на його місці розташовано містечко з тією ж назвою у штаті Мехіко (Мексика).
Coatlinchan Коатлінчан | ||||
| ||||
Столиця | ||||
Мови | науатль | |||
Форма правління | монархія | |||
Тлатоані | Уетцін | |||
Аколміцтлі Уїтціліуітль | ||||
Історія | ||||
- Засноване | 1260 | |||
- Підкорено Тескоко | 1370-ті 1370-ті | |||
Історія
Спочатку ці землі належали державі тольтеків. З початком війн останніх з чичимеками й наступним занепадом, у 1207 році частина тольтекської знаті перебирається з Толлана (столиці тольтеків) до Коатлінчана. Перебуваючи тут, тольтеки не прагнули відокремитися від центральної влади, а лише перечекати буремні часи. Втім, у 1220-х роках вони були підкорені союзниками чичимеків (членами чичмекської конфедерації) — акольхуа.
У 1260 (за іншими відомостями 1263) року частина вождів акольхуа оголосили Коатлінчан своєю ставкою. Цей момент вважається часом заснування альтепетля. До 1280-х років володарі (тлатоані) Коатлінчану визнавали зверхність чичимеків з Тескоко. Втім з часом потуга Коатлінчана зростала, їх володарі породичалися з тлатоані Тескоко. Завдяки цьому отримали права на трон цього міста.
Починаючи з 1309 року, за тлатоані Уетціна та його сина Аколміцтлі Уїтціліуітля вага Коатлічана помітно зростає: він стає одним з гегемонів Мексиканської долини поряд з Ацкапоцалько, Шалтоканом і Тескоко. У 1337 році Коатлічан в союзі з іншими акольхуа підкорило Тескоко, завдавши нищівного удару чичмекам. Новий володар Тескоко опинився в залежності від Коатлінчана. Ця подія ще більше піднесла потугу альтепетля. До нього на службу найнялися міштеки та ацтеки.
Коатлінчан був одним з важливих торговельних міст-держав Центральної Мексики. Тут існувала велика організація торгівців-почтека. Статус одного з гегемонів сприяв економічному розвитку цього альтепетля.
Коатлінчан підтримував союзні відносини з альтепетлєм Колуаканом, втім не надав йому підтримки під час війни з Ацкапоцалько. У 1347 році Колуакан було захоплено тепанеками і ацтеками, а Коатлінчан надав притулок знаті та торгівцям Колуакана.
Втім у 1370-х роках внаслідок невдалих війн з Коуаланом та Ацкапоцалько могуть Коатлінчана була суттєво послаблено. У 1375 році тепанеки з ацтеками завдали поразки військам Коатлінчана, захопивши важливе місто Чімалуакан-Атенко. В часи Течотлалатля, володаря Тескоко Коатлінчан було підкорено. З цього моменту він став частиною держави Тескоко, а потім Ацтекської імперії. В цьому статусі він існував до появи іспанців.
У 1519–1521 роках, в ході війн ацтеків з іспанськими конкістадорами на чолі із Ернаном Кортесом, Коатлінчан постраждав, проте несуттєво. Втім з цього часу почався занепад міста, оскільки значно частина мешканців-індіанців загинуло під час війн (відправилися до військ Теночтітлана і Кортеса) та епідемій.
Теперішній час
На сьогодні на місті старовинного альтепетля збереглося невеличке містечко з тією ж назвою . Тут знайшли велику статую бога, на думку дослідників, бога дощу Тлалока. У 1964 році працівники Національного музею антропології і історії в Мехіко вирішили перевезти його до себе й поставити на вході. Мешканці Коатлінчана не погоджували віддавати статую доти, доки уряд не пообіцяв їм різноманітні пільги. Щоб перевезти 168-тонного ідола, з Техасу прибув спеціальний трейлер з 20 гумовими колесами. В останній відчайдушній спробі залишити бога дощу в себе, жителі перегородили йому шлях. Проте врешті-решт втрутилися представники влади, і статуя була доставлена на почесне місце в Мехіко.
Джерела
- Davies, Nigel, The Toltec Heritage: From the Fall of Tula to the Rise of Tenochtitlan, Civilization of the American Indian series, no. 153, Norman, University of Oklahoma Press, 1980,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koatlinchan Coatlinchan misto derzhava altepetl plemeni akolhua v Meksikanskij dolini sho isnuvalo u XIII XIV st U 1309 1375 rokah bulo gegemonom Anaunaka Postupilosya vplivom derzhavi Teskoko Nadali stalo chastinoyu actekskoyi imperiyi Pograbovano j zrujnovano ispancyami na choli iz E Kortesom Nini na jogo misci roztashovano mistechko z tiyeyu zh nazvoyu u shtati Mehiko Meksika Coatlinchan Koatlinchan 1260 1370 ti Stolicya Movi nauatl Forma pravlinnya monarhiya Tlatoani Uetcin Akolmictli Uyitciliuitl Istoriya Zasnovane 1260 Pidkoreno Teskoko 1370 ti 1370 tiIstoriyaSpochatku ci zemli nalezhali derzhavi toltekiv Z pochatkom vijn ostannih z chichimekami j nastupnim zanepadom u 1207 roci chastina toltekskoyi znati perebirayetsya z Tollana stolici toltekiv do Koatlinchana Perebuvayuchi tut tolteki ne pragnuli vidokremitisya vid centralnoyi vladi a lishe perechekati buremni chasi Vtim u 1220 h rokah voni buli pidkoreni soyuznikami chichimekiv chlenami chichmekskoyi konfederaciyi akolhua U 1260 za inshimi vidomostyami 1263 roku chastina vozhdiv akolhua ogolosili Koatlinchan svoyeyu stavkoyu Cej moment vvazhayetsya chasom zasnuvannya altepetlya Do 1280 h rokiv volodari tlatoani Koatlinchanu viznavali zverhnist chichimekiv z Teskoko Vtim z chasom potuga Koatlinchana zrostala yih volodari porodichalisya z tlatoani Teskoko Zavdyaki comu otrimali prava na tron cogo mista Pochinayuchi z 1309 roku za tlatoani Uetcina ta jogo sina Akolmictli Uyitciliuitlya vaga Koatlichana pomitno zrostaye vin staye odnim z gegemoniv Meksikanskoyi dolini poryad z Ackapocalko Shaltokanom i Teskoko U 1337 roci Koatlichan v soyuzi z inshimi akolhua pidkorilo Teskoko zavdavshi nishivnogo udaru chichmekam Novij volodar Teskoko opinivsya v zalezhnosti vid Koatlinchana Cya podiya she bilshe pidnesla potugu altepetlya Do nogo na sluzhbu najnyalisya mishteki ta acteki Koatlinchan buv odnim z vazhlivih torgovelnih mist derzhav Centralnoyi Meksiki Tut isnuvala velika organizaciya torgivciv pochteka Status odnogo z gegemoniv spriyav ekonomichnomu rozvitku cogo altepetlya Koatlinchan pidtrimuvav soyuzni vidnosini z altepetlyem Koluakanom vtim ne nadav jomu pidtrimki pid chas vijni z Ackapocalko U 1347 roci Koluakan bulo zahopleno tepanekami i actekami a Koatlinchan nadav pritulok znati ta torgivcyam Koluakana Vtim u 1370 h rokah vnaslidok nevdalih vijn z Koualanom ta Ackapocalko mogut Koatlinchana bula suttyevo poslableno U 1375 roci tepaneki z actekami zavdali porazki vijskam Koatlinchana zahopivshi vazhlive misto Chimaluakan Atenko V chasi Techotlalatlya volodarya Teskoko Koatlinchan bulo pidkoreno Z cogo momentu vin stav chastinoyu derzhavi Teskoko a potim Actekskoyi imperiyi V comu statusi vin isnuvav do poyavi ispanciv U 1519 1521 rokah v hodi vijn actekiv z ispanskimi konkistadorami na choli iz Ernanom Kortesom Koatlinchan postrazhdav prote nesuttyevo Vtim z cogo chasu pochavsya zanepad mista oskilki znachno chastina meshkanciv indianciv zaginulo pid chas vijn vidpravilisya do vijsk Tenochtitlana i Kortesa ta epidemij Teperishnij chasNa sogodni na misti starovinnogo altepetlya zbereglosya nevelichke mistechko z tiyeyu zh nazvoyu Tut znajshli veliku statuyu boga na dumku doslidnikiv boga doshu Tlaloka U 1964 roci pracivniki Nacionalnogo muzeyu antropologiyi i istoriyi v Mehiko virishili perevezti jogo do sebe j postaviti na vhodi Meshkanci Koatlinchana ne pogodzhuvali viddavati statuyu doti doki uryad ne poobicyav yim riznomanitni pilgi Shob perevezti 168 tonnogo idola z Tehasu pribuv specialnij trejler z 20 gumovimi kolesami V ostannij vidchajdushnij sprobi zalishiti boga doshu v sebe zhiteli peregorodili jomu shlyah Prote vreshti resht vtrutilisya predstavniki vladi i statuya bula dostavlena na pochesne misce v Mehiko DzherelaDavies Nigel The Toltec Heritage From the Fall of Tula to the Rise of Tenochtitlan Civilization of the American Indian series no 153 Norman University of Oklahoma Press 1980 ISBN 0 8061 1505 X