Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абетті Джорджо Абетті італ Giorgio Abetti 5 жовтня 1882 24 серпня 1982

Джорджо Абетті

Джорджо Абетті
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абетті.

Джорджо Абетті (італ. Giorgio Abetti; 5 жовтня 1882 — 24 серпня 1982) — італійський астроном, член Національної академії деї Лінчеї.

Джорджо Абетті
італ. Giorgio Abetti
image
Народився 5 жовтня 1882(1882-10-05)[1][2][3]
Падуя, Венето, Італія
Помер 24 серпня 1982(1982-08-24)[1][2][…] (99 років)
Флоренція, Італія
Країна image Італія
image Королівство Італія
Діяльність астроном, фізик, викладач університету
Alma mater Римський університет ла Сапієнца
Падуанський університет
Галузь астрономія
Заклад Каїрський університет
Флорентійський університет
Науковий керівник Антоніо Абетті
Відомі учні d
Членство МАС[4]
Національна академія дей-Лінчей
Війна Перша світова війна
Батько Антоніо Абетті[4]
Нагороди

Життєпис

Син Антоніо Абетті, народився в Падуї. Освіту здобув в Римському і Падуанському університетах, потім стажувався в обсерваторіях: Єркській (США), Гейдельбергській (Німеччина) і Маунт-Вілсон (США). У 1910—1919 працював в обсерваторії Римського єзуїтського колегіуму, в 1921—1952 — директор обсерваторії Арчетрі (поблизу Флоренції), з 1921 — також професор астрономії Флорентійського університету. У 1952—1970 — президент Національного оптичного інституту (Флоренція).

Ранні наукові роботи стосуються позиційної астрономії. Визначив паралакси 42 зірок і власні рухи 140 зірок за спостереженнями, виконаними в Гейдельберзі в 1906—1908. Спостерігав також комети, малі планети. Провів численні мікрометричні вимірювання подвійних зірок і розглянув статистичні співвідношення між різними характеристиками подвійних зірок. У обсерваторії Арчетрі займався астрофізикою, головним чином фізикою Сонця. Вивчав протуберанці, хромосферу, сонячні плями, зміни інтенсивності спектральних ліній залежно від розташування досліджуваної ділянки на сонячному диску, обертання Сонця. Досліджував різні прояви сонячної активності і їхній зв'язок з геомагнітними збудженнями і іншими геофізичними явищами. Був президентом Міжнародного комітету з вивчення сонячно-земних зв'язків. Під його керівництвом обсерваторія Арчетрі здобула міжнародне визнання в дослідженні Сонця. Очолював італійські експедиції до Казахстану (1936) і Судану (1952) для спостереження повних сонячних затемнень. У 1913—1914 був учасником Центральноазійської експедиції під керівництвом Де Філіппі, в Гімалаях і Каракорумі виконав астрономічні визначення довгот і широт низки пунктів і вимірювання сили тяжіння і ухилень виска.

Автор «Історії астрономії» (1-е видання 1948), а також низки науково-популярних книг, з яких найвідоміші «Сонце» (1936) і «Зірки і планети» (1956).

Президент (1953—1964), член Едінбурзького королівського товариства.

Срібна медаль Італійського королівського географічного товариства (1915), премія Національної академії деї Лінчеї (1925), премія П. Ж. С. Жансена Французького астрономічного товариства (1937), Золоті медалі міністерства народної освіти Італії (1957), Італійської астрономічного товариства (1964), міста Флоренції (1972).

Кратер Абетті на Місяці та астероїд названі на честь і батька Антоніо, і його сина Джорджо.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Waterston C. D., Shearer A. M. Former Fellows of The Royal Society of Edinburgh 1783 – 2002, Part 1 — Королівське товариство Единбурга, 2006. — С. 4.
    d:Track:Q117467d:Track:Q71305897
  5. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Джерела

  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Джорджо Абетті. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Abetti Dzhordzho Abetti ital Giorgio Abetti 5 zhovtnya 1882 24 serpnya 1982 italijskij astronom chlen Nacionalnoyi akademiyi deyi Lincheyi Dzhordzho Abettiital Giorgio AbettiNarodivsya 5 zhovtnya 1882 1882 10 05 1 2 3 Paduya Veneto ItaliyaPomer 24 serpnya 1982 1982 08 24 1 2 99 rokiv Florenciya ItaliyaKrayina Italiya Korolivstvo ItaliyaDiyalnist astronom fizik vikladach universitetuAlma mater Rimskij universitet la Sapiyenca Paduanskij universitetGaluz astronomiyaZaklad Kayirskij universitet Florentijskij universitetNaukovij kerivnik Antonio AbettiVidomi uchni dChlenstvo MAS 4 Nacionalna akademiya dej LinchejVijna Persha svitova vijnaBatko Antonio Abetti 4 Nagorodi premiya Zhulya Zhansena 1937 d 7 kvitnya 1955 ZhittyepisSin Antonio Abetti narodivsya v Paduyi Osvitu zdobuv v Rimskomu i Paduanskomu universitetah potim stazhuvavsya v observatoriyah Yerkskij SShA Gejdelbergskij Nimechchina i Maunt Vilson SShA U 1910 1919 pracyuvav v observatoriyi Rimskogo yezuyitskogo kolegiumu v 1921 1952 direktor observatoriyi Archetri poblizu Florenciyi z 1921 takozh profesor astronomiyi Florentijskogo universitetu U 1952 1970 prezident Nacionalnogo optichnogo institutu Florenciya Ranni naukovi roboti stosuyutsya pozicijnoyi astronomiyi Viznachiv paralaksi 42 zirok i vlasni ruhi 140 zirok za sposterezhennyami vikonanimi v Gejdelberzi v 1906 1908 Sposterigav takozh kometi mali planeti Proviv chislenni mikrometrichni vimiryuvannya podvijnih zirok i rozglyanuv statistichni spivvidnoshennya mizh riznimi harakteristikami podvijnih zirok U observatoriyi Archetri zajmavsya astrofizikoyu golovnim chinom fizikoyu Soncya Vivchav protuberanci hromosferu sonyachni plyami zmini intensivnosti spektralnih linij zalezhno vid roztashuvannya doslidzhuvanoyi dilyanki na sonyachnomu disku obertannya Soncya Doslidzhuvav rizni proyavi sonyachnoyi aktivnosti i yihnij zv yazok z geomagnitnimi zbudzhennyami i inshimi geofizichnimi yavishami Buv prezidentom Mizhnarodnogo komitetu z vivchennya sonyachno zemnih zv yazkiv Pid jogo kerivnictvom observatoriya Archetri zdobula mizhnarodne viznannya v doslidzhenni Soncya Ocholyuvav italijski ekspediciyi do Kazahstanu 1936 i Sudanu 1952 dlya sposterezhennya povnih sonyachnih zatemnen U 1913 1914 buv uchasnikom Centralnoazijskoyi ekspediciyi pid kerivnictvom De Filippi v Gimalayah i Karakorumi vikonav astronomichni viznachennya dovgot i shirot nizki punktiv i vimiryuvannya sili tyazhinnya i uhilen viska Avtor Istoriyi astronomiyi 1 e vidannya 1948 a takozh nizki naukovo populyarnih knig z yakih najvidomishi Sonce 1936 i Zirki i planeti 1956 Prezident 1953 1964 chlen Edinburzkogo korolivskogo tovaristva Sribna medal Italijskogo korolivskogo geografichnogo tovaristva 1915 premiya Nacionalnoyi akademiyi deyi Lincheyi 1925 premiya P Zh S Zhansena Francuzkogo astronomichnogo tovaristva 1937 Zoloti medali ministerstva narodnoyi osviti Italiyi 1957 Italijskoyi astronomichnogo tovaristva 1964 mista Florenciyi 1972 Krater Abetti na Misyaci ta asteroyid nazvani na chest i batka Antonio i jogo sina Dzhordzho PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Waterston C D Shearer A M Former Fellows of The Royal Society of Edinburgh 1783 2002 Part 1 Korolivske tovaristvo Edinburga 2006 S 4 d Track Q117467d Track Q71305897 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Dzhordzho Abetti Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros

Дата публікації:
Топ