Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Брунгільда (бл. 543–613) — вестготська принцеса, пізніше дружина короля франків Сігіберта I з династії Меровінгів, правителя Австразії. Вона прожила довге й бурхливе життя, правила Австразією та Бургундією упродовж трьох періодів як регентка при своєму синові, онукові та правнукові. Врешті-решт її стратили, прив'язавши до чотирьох коней.
| Брунгільда Австразійська | |
|---|---|
 Страта Брунгільди | |
| Народилася | не раніше 545 і не пізніше 550 Толедо, Іспанія |
| Померла | 613 Ренев ·Четвертування |
| Країна | Австразія |
| Діяльність | консортка |
| Титул | d і d |
| Посада | king of Franks[d] |
| Рід | Меровінги |
| Батько | Атанагільд |
| Мати | d |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | Сіґіберт I і d |
| Діти | d, Хільдеберт II і d |
| |
Владна особистість Брунгільди нажила їй чимало ворогів серед вельмож та церковників. Особливою була її ворожнеча з Фредегундою, яка вбила сестру Брунгільди Галсвінту, потім чоловіка Брунгільди, а саму Брунгільду ув'язнила. Ворожнеча продовжилася й після смерті Фредегунди, чий син Хлотар II переміг Брунгільду в битві й стратив її.
Життя
Брунгільда народилася десь близько 543 року в столиці Вестготського королівства Толедо. Вона була молодшою донькою Атанагільда, який 554 року зійшов на королівський трон. Вона виховувалася в традиції аріанства.
Перший шлюб
567 року до неї посватався король Австразії Сігіберт I, онук Хлодвіга. Брунгільда поїхала до нього у Мец, й прийняла католицизм.
Батько Сігеберта Хлотар I об'єднав чотири королівства франків, але після його смерті Сігіберт із трьома братами знову розділили його. За словами єпископа та історика Григорія Турського одруження Сігіберта з принцесою було докором іншим братам, які взяли собі дружин низького роду.
У відповідь Хільперік із Нейстрії посватався до сестри Брунгільди Гальсвінти. Однак Гальсвінта стала вимагати від нього, щоб він витурив з двору своїх коханок та куртизанок, і Хільперіку це швидко набридло. Він змовився зі своєю коханкою Фредегундою вбити дружину. Гальсвінту задушили невідомі зловмисники, а Хільперік одружився з Фредегундою.
Брунгільда зненавиділа Фредегунду, а та відповіла їй не меншою ненавистю, і королеви почали підбурювати свої чоловіків до війни. Сігіберт домовився зі старшим братом Гунтрамном, щоб той заладив конфлікт між королевами. Той вирішив, що Брунгільді слід віддати як компенсацію міста, що були посагом Гальсвінти: Бордо, Лімож, Каор, Беарн та Бігорр, але Хільперік пішов на згоду неохоче, а Брунгільда не забула вбивства сестри. Єпископу Парижа Гермену вдалося, втім, встановити на деякий час мир.
З 567 до 570 Брунгільда народила Сігіберту трьох дітей: Інгунд, Хлодосінда та Хільдеберта.
Але Хільперік порушив мир і вторгся у володіння Сігіберта. Коли Сігіберт вийшов переможцем, Хільперік утік до Турне. Паризький люд радо вітав Сігіберта та Брунгільду. Єпископ Герман звернувся до Брунгільди з проханням вмовити чоловіка змилуватися над братом. Сігіберт відмовився й пішов на Турне. Фредегунда у відповідь найняла двох убивць, які закололи Сігіберта отруєними ножами. Брунгільду впіймали й посадили у в'язницю в Руані.
Другий шлюб
Меровех, син Хільперіка від першого шлюбу з Аудоверою, поїхав до Руана, ніби відвідати матір. Там він вирішив одружитися з вдовою Брунгільдою, щоб зміцнити свої шанси на трон. Його мачуха Фредегунда бажала бачити на престолі тільки своїх дітей і прагнула усунути синів Хільперіка від інших жінок. Єпископ Руана одружив Меровеха й Брунгільду, але це одруження суперечило канонічному праву, оскільки Брунгільда була тіткою свого нового чоловіка.
Хільперік взяв в облогу церкву св. Мартіна в Турне й урешті-решт забрав Меровеха до Суассона, а потім насильно постриг його в ченці. Меровех утік в Тур під захист церкви, в якій служив Григорій Турський, а потім далі в Шампань. Зрешою він повернуся до Тура в 578, а коли його претензії на трон провалилися, попросив слуг убити себе.
Перше регентство
Брунгільда намагалася отримати регентство в Австразії від імені свого сина Хільдеберта, але місцева знань сильно опиралася, й її довелося на певний час перебратися до двору Гунтрамна в Бургундії. Потім вона правила Австразією як королева. Вона не була воїном, а адміністратором вестготського вишколу. Вона ремонтувала старі римські дороги, будувала церкви та абатства, зводила потрібні фортеці, реорганізувала фінанси й перебудувала королівське військо. Але, намагаючись правити твердою рукою, вона налаштувала проти себе місцевих феодалів. Щоб зміцнити своє положення й престиж корони, вона переконала Гунтрамна усиновити Хільдеберта й оголосити його своїм спадкоємцем, що 577 року Гунтрамн зробив. 579 року вона віддала свою доньку Інгунд за вестготського принца Герменегільда. Але Герменегільд перейшов у католицизм і разом із дружиною загинув у релігійній війні, що розривала Вестготське королівство. Брунегільда правила в Австразії до повноліття Хільдеберта, яке за меровінзьким звичаєм настало 583 року, коли йому сповнилося 13.
Стосунки з королем Гунтрамном
Конфлікт із Фредегундою спалахнув знову після смерті Хільперіка. Фредегунда стала регенткою Нейстрії й отримала можливість відновити війну зі старим ворогом. Водночас у Брунгільди виникли проблеми у власному королівстві. Герцоги опиралися її впливу на сина й короля Хільдеберта. Троє з них організували змову з метою вбити його, але цю змову вчасно розкрили. Одного зі змовників убили, два інші втекли. Довідавшись про це, Гунтрамн одразу ж запросив Хільдеберта, його двох синів та Брунгільду до свого двору. 587 року Гунтрамн, Хільдеберт та Брунгільда уклали угоду, за якою до Хільдеберт мав успадкувати королівство Бургундію, а до смерті Гунтрамна два королівства утримували союзні стосунки.
Того ж року король вестготів Реккаред I прислав посольство до Хільдеберта й Гунтрамна, яке Хільдеберт прийняв схильно, а Гунтрамн відмовився. 592 року Гунтрамн помер, і за угодою його королівство перейшло до Хільдеберта. Одразу ж почалася війна з Хлотаром II із Нейстрії, сином Фредегунди. Хільдеберт помер 596 року, коли йому було 26.
Друге регенство
Після смерті Хільдеберта Брунгільда намагалася правити Австразією та Бургундією від імені своїх онуків Теодеберта II та Теодеріка II. Теодеберт став королем Австразії, а Теодерік — Бургундії. Фредегунда померла 597 року, й пряма війна між королевами припинилася, але їхні спадкоємці продовжували ворогувати між собою. 599 року Теодеберт прогнав бабусю з Австразії. Її знайшов поблизу Арсі селянин, і привів до Теодеріка, який щвидко потрапив під влив Брунгільди, що мала тепер за ворога й старшого внука. Між братами почалася війна.
Брунгільді на той час було вже за 50, й саме тоді почала проявлятися її крута вдача, що й призвела врешті-решт до насильницької смерті. Спочатку Брунгільда взяла собі за коханця Протардія і, бажаючи добитися для нього підвищення, організувала змову з метою вбивства майордома Бертоальда. 604 року вона вмовила Теодеріка послати Бертоальда з інспекцією на береги Сени, де його зустрів із військом майордом Хлотара II Ландрік. Бертоальд загинув у сутичці, а Протардій зайняв його місце.
Брунгільда та Протардій переконали Теодеріка відновити війну з Теодебертом, але майордома вбили його ж власні воїни. Брунгільда схопила герцога Унселена, який віддав наказ убити Протардія, й стратила після тортур. У ті ж часи єпископ В'єнна Дезидерій почав публічно звинувачувати королеву-бабусю в жорстокості та інцесті. Вона найняла трьох убивць, що позбавили єпископа життя.
612 року Теодерік переміг Теодеберта в поблизу Толбіака. Брунгільда вже тепер стверджувала, що Теодеберт насправді був сином садівника. Його заслали до монастиря, куди вона, ймовірно, підіслала до нього та до його сина вбивць. Теодорік успадкував обидва трони, але 613 року помер від дизентерії.
Третє регенство
Спадкоємцем Теодеріка II був його малолітній позашлюбний син Сігіберт II. Майордом Австразії Варнахар боявся, що дитина потрапить під вплив прабабусі, а тому відвіз його на раду королівства, де його проголосили королем. Але він не зміг уникнути влади прабабки, яка знову стала регенткою. Варнахар та майордом Бургундії Радо разом із Піпіном Ланденським та Арнульфом Мецьким спротивилися регентству Брунгільди й перекинулися на бік її ворога Хлотара II, визнавши його законним регентом над Сігібертом.
Брунгільда з Сігібертом зустріли військо Хлотара II на річці Ен, але тут її зрадили власні патриції. Їй довелося втікати. Хлотар наздогнав її біля озера Невшатель. Молодого короля та його брата Корбо вбили. Ворожнеча між Австразією та Нейстрією завершилася, Хлотар II знову об'єднав усе Франкське королівство під своєю владою.
Хлотар II звинуватив Брунгільду в смерті 10 королів франків. Її стратили, прив'язавши до ніг диких коней, які пошматували її тіло. Кості королеви спалили.
У легенді
Чимало дослідників бачили в Брунгільді прообраз як Брунгільд так і Крімгільд із «Пісні про Нібелунгів». Крімгільд одружилася із Зігфрідом, який нагадує чоловіка Брунгільди Сігіберта.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брунгільда Австразійська |
Виноски
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 78–79. —
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. —
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 78–81. —
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 90. —
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 79. —
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 82. —
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 79–81. —
- Існує багато версій написання імені латиницею, найпопулярнішим є нім. Brunhilda.
- Gregory of Tours, IV.27.
- Gregory IV.47
- . Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 15 липня 2016.
- Gregory V.2
- Gregory V.14
- Gregory V.18
- Gregory VI.1
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Brungilda bl 543 613 vestgotska princesa piznishe druzhina korolya frankiv Sigiberta I z dinastiyi Merovingiv pravitelya Avstraziyi Vona prozhila dovge j burhlive zhittya pravila Avstraziyeyu ta Burgundiyeyu uprodovzh troh periodiv yak regentka pri svoyemu sinovi onukovi ta pravnukovi Vreshti resht yiyi stratili priv yazavshi do chotiroh konej Brungilda AvstrazijskaStrata BrungildiNarodilasya ne ranishe 545 i ne piznishe 550 Toledo IspaniyaPomerla 613 Renev ChetvertuvannyaKrayina AvstraziyaDiyalnist konsortkaTitul d i dPosada king of Franks d Rid MerovingiBatko AtanagildMati dBrati sestri dU shlyubi z Sigibert I i dDiti d Hildebert II i d Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Brungilda Vladna osobistist Brungildi nazhila yij chimalo vorogiv sered velmozh ta cerkovnikiv Osoblivoyu bula yiyi vorozhnecha z Fredegundoyu yaka vbila sestru Brungildi Galsvintu potim cholovika Brungildi a samu Brungildu uv yaznila Vorozhnecha prodovzhilasya j pislya smerti Fredegundi chij sin Hlotar II peremig Brungildu v bitvi j strativ yiyi ZhittyaBrungilda narodilasya des blizko 543 roku v stolici Vestgotskogo korolivstva Toledo Vona bula molodshoyu donkoyu Atanagilda yakij 554 roku zijshov na korolivskij tron Vona vihovuvalasya v tradiciyi arianstva Pershij shlyub 567 roku do neyi posvatavsya korol Avstraziyi Sigibert I onuk Hlodviga Brungilda poyihala do nogo u Mec j prijnyala katolicizm Batko Sigeberta Hlotar I ob yednav chotiri korolivstva frankiv ale pislya jogo smerti Sigibert iz troma bratami znovu rozdilili jogo Za slovami yepiskopa ta istorika Grigoriya Turskogo odruzhennya Sigiberta z princesoyu bulo dokorom inshim bratam yaki vzyali sobi druzhin nizkogo rodu U vidpovid Hilperik iz Nejstriyi posvatavsya do sestri Brungildi Galsvinti Odnak Galsvinta stala vimagati vid nogo shob vin vituriv z dvoru svoyih kohanok ta kurtizanok i Hilperiku ce shvidko nabridlo Vin zmovivsya zi svoyeyu kohankoyu Fredegundoyu vbiti druzhinu Galsvintu zadushili nevidomi zlovmisniki a Hilperik odruzhivsya z Fredegundoyu Brungilda znenavidila Fredegundu a ta vidpovila yij ne menshoyu nenavistyu i korolevi pochali pidburyuvati svoyi cholovikiv do vijni Sigibert domovivsya zi starshim bratom Guntramnom shob toj zaladiv konflikt mizh korolevami Toj virishiv sho Brungildi slid viddati yak kompensaciyu mista sho buli posagom Galsvinti Bordo Limozh Kaor Bearn ta Bigorr ale Hilperik pishov na zgodu neohoche a Brungilda ne zabula vbivstva sestri Yepiskopu Parizha Germenu vdalosya vtim vstanoviti na deyakij chas mir Z 567 do 570 Brungilda narodila Sigibertu troh ditej Ingund Hlodosinda ta Hildeberta Ale Hilperik porushiv mir i vtorgsya u volodinnya Sigiberta Koli Sigibert vijshov peremozhcem Hilperik utik do Turne Parizkij lyud rado vitav Sigiberta ta Brungildu Yepiskop German zvernuvsya do Brungildi z prohannyam vmoviti cholovika zmiluvatisya nad bratom Sigibert vidmovivsya j pishov na Turne Fredegunda u vidpovid najnyala dvoh ubivc yaki zakololi Sigiberta otruyenimi nozhami Brungildu vpijmali j posadili u v yaznicyu v Ruani Drugij shlyub Meroveh sin Hilperika vid pershogo shlyubu z Audoveroyu poyihav do Ruana nibi vidvidati matir Tam vin virishiv odruzhitisya z vdovoyu Brungildoyu shob zmicniti svoyi shansi na tron Jogo machuha Fredegunda bazhala bachiti na prestoli tilki svoyih ditej i pragnula usunuti siniv Hilperika vid inshih zhinok Yepiskop Ruana odruzhiv Meroveha j Brungildu ale ce odruzhennya superechilo kanonichnomu pravu oskilki Brungilda bula titkoyu svogo novogo cholovika Hilperik vzyav v oblogu cerkvu sv Martina v Turne j ureshti resht zabrav Meroveha do Suassona a potim nasilno postrig jogo v chenci Meroveh utik v Tur pid zahist cerkvi v yakij sluzhiv Grigorij Turskij a potim dali v Shampan Zreshoyu vin povernusya do Tura v 578 a koli jogo pretenziyi na tron provalilisya poprosiv slug ubiti sebe Pershe regentstvo Brungilda namagalasya otrimati regentstvo v Avstraziyi vid imeni svogo sina Hildeberta ale misceva znan silno opiralasya j yiyi dovelosya na pevnij chas perebratisya do dvoru Guntramna v Burgundiyi Potim vona pravila Avstraziyeyu yak koroleva Vona ne bula voyinom a administratorom vestgotskogo vishkolu Vona remontuvala stari rimski dorogi buduvala cerkvi ta abatstva zvodila potribni forteci reorganizuvala finansi j perebuduvala korolivske vijsko Ale namagayuchis praviti tverdoyu rukoyu vona nalashtuvala proti sebe miscevih feodaliv Shob zmicniti svoye polozhennya j prestizh koroni vona perekonala Guntramna usinoviti Hildeberta j ogolositi jogo svoyim spadkoyemcem sho 577 roku Guntramn zrobiv 579 roku vona viddala svoyu donku Ingund za vestgotskogo princa Germenegilda Ale Germenegild perejshov u katolicizm i razom iz druzhinoyu zaginuv u religijnij vijni sho rozrivala Vestgotske korolivstvo Brunegilda pravila v Avstraziyi do povnolittya Hildeberta yake za merovinzkim zvichayem nastalo 583 roku koli jomu spovnilosya 13 Stosunki z korolem Guntramnom Konflikt iz Fredegundoyu spalahnuv znovu pislya smerti Hilperika Fredegunda stala regentkoyu Nejstriyi j otrimala mozhlivist vidnoviti vijnu zi starim vorogom Vodnochas u Brungildi vinikli problemi u vlasnomu korolivstvi Gercogi opiralisya yiyi vplivu na sina j korolya Hildeberta Troye z nih organizuvali zmovu z metoyu vbiti jogo ale cyu zmovu vchasno rozkrili Odnogo zi zmovnikiv ubili dva inshi vtekli Dovidavshis pro ce Guntramn odrazu zh zaprosiv Hildeberta jogo dvoh siniv ta Brungildu do svogo dvoru 587 roku Guntramn Hildebert ta Brungilda uklali ugodu za yakoyu do Hildebert mav uspadkuvati korolivstvo Burgundiyu a do smerti Guntramna dva korolivstva utrimuvali soyuzni stosunki Togo zh roku korol vestgotiv Rekkared I prislav posolstvo do Hildeberta j Guntramna yake Hildebert prijnyav shilno a Guntramn vidmovivsya 592 roku Guntramn pomer i za ugodoyu jogo korolivstvo perejshlo do Hildeberta Odrazu zh pochalasya vijna z Hlotarom II iz Nejstriyi sinom Fredegundi Hildebert pomer 596 roku koli jomu bulo 26 Druge regenstvo Pislya smerti Hildeberta Brungilda namagalasya praviti Avstraziyeyu ta Burgundiyeyu vid imeni svoyih onukiv Teodeberta II ta Teoderika II Teodebert stav korolem Avstraziyi a Teoderik Burgundiyi Fredegunda pomerla 597 roku j pryama vijna mizh korolevami pripinilasya ale yihni spadkoyemci prodovzhuvali voroguvati mizh soboyu 599 roku Teodebert prognav babusyu z Avstraziyi Yiyi znajshov poblizu Arsi selyanin i priviv do Teoderika yakij shvidko potrapiv pid vliv Brungildi sho mala teper za voroga j starshogo vnuka Mizh bratami pochalasya vijna Brungildi na toj chas bulo vzhe za 50 j same todi pochala proyavlyatisya yiyi kruta vdacha sho j prizvela vreshti resht do nasilnickoyi smerti Spochatku Brungilda vzyala sobi za kohancya Protardiya i bazhayuchi dobitisya dlya nogo pidvishennya organizuvala zmovu z metoyu vbivstva majordoma Bertoalda 604 roku vona vmovila Teoderika poslati Bertoalda z inspekciyeyu na beregi Seni de jogo zustriv iz vijskom majordom Hlotara II Landrik Bertoald zaginuv u sutichci a Protardij zajnyav jogo misce Brungilda ta Protardij perekonali Teoderika vidnoviti vijnu z Teodebertom ale majordoma vbili jogo zh vlasni voyini Brungilda shopila gercoga Unselena yakij viddav nakaz ubiti Protardiya j stratila pislya tortur U ti zh chasi yepiskop V yenna Deziderij pochav publichno zvinuvachuvati korolevu babusyu v zhorstokosti ta incesti Vona najnyala troh ubivc sho pozbavili yepiskopa zhittya 612 roku Teoderik peremig Teodeberta v poblizu Tolbiaka Brungilda vzhe teper stverdzhuvala sho Teodebert naspravdi buv sinom sadivnika Jogo zaslali do monastirya kudi vona jmovirno pidislala do nogo ta do jogo sina vbivc Teodorik uspadkuvav obidva troni ale 613 roku pomer vid dizenteriyi Smert Brungildi z 1475 roku Tretye regenstvo Spadkoyemcem Teoderika II buv jogo malolitnij pozashlyubnij sin Sigibert II Majordom Avstraziyi Varnahar boyavsya sho ditina potrapit pid vpliv prababusi a tomu vidviz jogo na radu korolivstva de jogo progolosili korolem Ale vin ne zmig uniknuti vladi prababki yaka znovu stala regentkoyu Varnahar ta majordom Burgundiyi Rado razom iz Pipinom Landenskim ta Arnulfom Meckim sprotivilisya regentstvu Brungildi j perekinulisya na bik yiyi voroga Hlotara II viznavshi jogo zakonnim regentom nad Sigibertom Brungilda z Sigibertom zustrili vijsko Hlotara II na richci En ale tut yiyi zradili vlasni patriciyi Yij dovelosya vtikati Hlotar nazdognav yiyi bilya ozera Nevshatel Molodogo korolya ta jogo brata Korbo vbili Vorozhnecha mizh Avstraziyeyu ta Nejstriyeyu zavershilasya Hlotar II znovu ob yednav use Frankske korolivstvo pid svoyeyu vladoyu Hlotar II zvinuvativ Brungildu v smerti 10 koroliv frankiv Yiyi stratili priv yazavshi do nig dikih konej yaki poshmatuvali yiyi tilo Kosti korolevi spalili U legendiChimalo doslidnikiv bachili v Brungildi proobraz yak Brungild tak i Krimgild iz Pisni pro Nibelungiv Krimgild odruzhilasya iz Zigfridom yakij nagaduye cholovika Brungildi Sigiberta Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Brungilda AvstrazijskaVinoskiSettipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 78 79 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Settipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Settipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 78 81 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Settipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 90 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Settipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 79 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Settipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 82 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Settipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 79 81 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Isnuye bagato versij napisannya imeni latiniceyu najpopulyarnishim ye nim Brunhilda Gregory of Tours IV 27 Gregory IV 47 Arhiv originalu za 9 serpnya 2019 Procitovano 15 lipnya 2016 Gregory V 2 Gregory V 14 Gregory V 18 Gregory VI 1