Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пана с Васи льович Феде нко 13 грудня 1893 Веселі Терни 10 вересня 1981 Мюнхен український політичний діяч історик публі

Феденко Панас Васильович

Феденко Панас Васильович

Пана́с Васи́льович Феде́нко (13 грудня 1893, Веселі Терни — 10 вересня 1981, Мюнхен) — український політичний діяч, історик, публіцист. Член Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП), член Української Центральної Ради (УЦР) і Трудового конгресу України. З 1921 р. в еміграції в Польщі, Празі та Мюнхені. Працював професором в Українському Вільному Університеті (УВУ).

Панас Васильович Феденко
image
Панас Феденко, 1921 р.
Ім'я при народженні Панас Васильович Феденко
Псевдонім В. Тирса
Народився 13 грудня 1893(1893-12-13)
Веселі Терни, Криворізький повіт, Катеринославська губернія, image Російська імперія
Помер 10 вересня 1981(1981-09-10) (87 років)
Мюнхен, Баварія,
image Федеративна Республіка Німеччина
Країна невідомо
Діяльність історичні романи, оповідання, публіцистика
Сфера роботи історія[2][2], редагування[2][2], публіцистика[2][2] і педагогіка[2][2]
Заклад Український вільний університет
Партія УСДРП
Діти Феденко Богдан Панасович
image  Висловлювання у Вікіцитатах
image  Роботи у  Вікіджерелах

Біографічні відомості

Панас Васильович Феденко народився 13 грудня 1893 року в багатодітній селянській родині, де був дев'ятою дитиною в сім'ї. Родина Феденків (вихідці з села Бокової) до певного часу проживала на хуторі біля села Веселі Терни (тепер у складі Кривого Рогу), що на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська область). Для того, щоб діти змогли мати гарну освіту, батьки згодом вирішують переїхати до села Веселі Терни, де було дві школи. Навчаючись, Панас Феденко показав себе старанним і здібним до науки учнем, і тому за порадою вчителів батько переводить його навчатися до гімназії у місто Олександрія, яку він успішно закінчує в 1913 році. В тому ж році він стає студентом Історико-філологічного інституту в Петербурзі. Мріяв бути шкільним вчителем української мови та історії в рідних Веселих Тернах. З 1 вересня 1917 р. в.о. вчителя Весело-Тернівського вищого початкового училища. У зв'язку з початком революції не зміг скласти випускні іспити в Петрограді і доучувався у Ніжинському Історико-філологічному інституті.

image
Панас Феденко в студентські роки

Студентські роки; погляди

Розвиток соціалістичних ідей, які набули поширення на початку XX століття, відіграв значну роль і в становленні світогляду Феденка. У 1915 році в Петербурзі він вступає до лав Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП), яка до лютого 1917 року діяла нелегально. Водночас він усе більше сил віддає журналістиці. Панас Феденко пише цілий ряд статей на політичні теми, стає співробітником журналів «Наше життя» та «Украинская Жизнь» (перший видавався Володимиром Винниченком, а другий — Симоном Петлюрою у Москві).Після Лютневої революції 1917 року та падіння самодержавства Панас Феденко повертається в Україну на рідну Катеринославщину. На батьківщині він розпочинає разом із своїми однодумцями працювати над втіленням своєї давньої мрії — створенням першої української гімназії у Веселих Тернах. Після її створення деякий час Панас Феденко викладає в ній українську мову і літературу та історію.

Участь в Українській Центральній Раді

Через деякий час Панас Феденко був призначений Українською Центральною Радою уповноваженим інструктором з питань політичної освіти та організації мас у Верхньодніпровському повіті Катеринославської губернії. На селянському з'їзді цього повіту його обирають делегатом до Української Центральної Ради, в якій він пропрацював до квітневого перевороту 1918 року в Києві (тобто до приходу до влади гетьмана Павла Скоропадського).

Активна політична робота змусила його переїхати до Катеринослава, де, як член Центрального комітету Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) (з 1919), він бере участь в роботі друкованого органу партії — . Ця робота зближує його із Ісааком Мазепою, який став його другом на все життя і дослідженню життєпису якого Панас Феденко присвятив монографію. Одночасно він займається викладацькою роботою в Учительському інституті в Катеринославі.

У січні 1919 року Панаса Феденка та Ісаака Мазепу обирають делегатами VI з'їзду УСДРП та Трудового конгресу України, що проходили в Києві. Панас Феденко стає автором резолюцій, покладених в основу «Закону про владу» та Універсалу Трудового конгресу, який затверджував злуку Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) 28 січня 1919 року).

Після того, як головою уряду УНР став Ісаак Мазепа, Панас Феденко став одним із політичних референтів при українській армії (у віці 25 років). Бере також участь у складанні Декларації «Від правительства УНР», а потім бере участь в Першому зимовому поході (6 грудня 1919 — 6 травня 1920).

Просування більшовицьких військ в Україну змусило Панаса Феденка переїхати до Львова, а згодом — до Польщі. В березні 1921 року в місті Тарнові почав працювати Уряд Української Народної Республіки в екзилі (тобто в еміграції), де Панас Феденко був представником від УСДРП. Там само, в Польщі, він став видавати журнали «Вільна Україна» та «Соціалістична думка». Ставлення польської адміністрації до всього українського було вкрай негативним, і тому через деякий час Панас Феденко та Ісаак Мазепа переїжджають до Німеччини.

В українському посольстві в Берліні Панас Феденко робить доповідь про становище населення України після встановлення в країні більшовицької влади. У 1923 році в Берліні з друку виходять його праці «Українська національна та визвольна боротьба», та «Голод в Україні» (в співпраці з Ісааком Мазепою).

Чеський період Феденка

image
Члени Конференції УСДРП в Подєбрадах 1926 р. Панас Феденко стоїть перший зліва.

З 1923 по 1945 рік Панас Васильович проживає в Чехо-Словаччині, у Празі. Тут він поєднує політичну і наукову діяльність. У 1923 році Феденко захищає докторат на філософському факультеті Українського вільного університету в Празі. З наступного року він на викладацькій роботі в Українському Високому педагогічному інституті імені Михайла Драгоманова, де через деякий час займає посаду завідувача кафедри, а пізніше — декана історичного факультету. В 1932 році він стає доцентом Українського Вільного університету.

Використовуючи наукові бібліотеки та архіви Праги, Феденко отримав необхідні джерела, які допомогли йому дослідити українську історію Козацької доби. Всі його історичні розвідки були високо оцінені провідними істориками того часу. В цей період його діяльності виходять перші фундаментальні дослідження з української політичної історії початку XX століття. Серед таких перших робіт Феденка була книга «Українській громадській рух у ХХ столітті», видана в 1933 році.

Феденко та «Спілка визволення України»

Терористичний режим Сталіна ніяк не хотіла давати спокій своїм супротивникам, які перебували в еміграції. На сфабрикованому процесі над «Спілкою визволення України», який проходив у Харкові в 1930 році, фігурували й імена Панаса Феденка та Ісаака Мазепи. Своєрідною відповіддю на це лицемірне дійство більшовицької влади була публікація Феденком у львівській газеті «Діло» відкритих листів, у яких він викриває злочини сталінської тоталітарної системи проти української інтелігенції.

Німецький відтинок еміграції

Після Другої світової війни Феденко оселяється в Німеччині. Він продовжує свою політичну роботу, бере участь у роботі Української Національної Ради (УНРада) як представник Української Соціалістичної Партії (1950—1967).

У 1951 році видає книгу «Україна, її боротьба за свободу», в якій як безпосередній учасник намагається висвітлити процес національно-визвольних змагань першої половини XX століття.

Після смерті в березні 1952 року Ісаака Мазепи Феденко відходить від політики і всього себе присвячує науково-дослідницькій роботі.

Лондонський період

Після переїзду до Лондона Феденко з 1952 року починає видавати журнал «Наше слово». Там же через деякий час виходять його книги: «Український рух XX століття», «Ісаак Мазепа — борець за волю України» (написана в пам'ять про свого товариша). Друкуються його літературні твори: «Несмертельна слава» (вийшла в світ під псевдонімом Василь Тирса), «Amor Patriae».

Повернення до Німеччини

У 1959 році Феденко повертається до Німеччини, де працює в Мюнхені на запрошення Інституту вивчення СРСР. Останні роки життя вже як вчений досліджував еволюцію комуністичного режиму в СРСР і видав низку праць, зокрема: «Марксистські і більшовицькі теорії національного питання», «Соціалізм давній і новочасний», «Нова історія СРСР»…

Помер Панас Феденко у Мюнхені в 1981 році.

Спадщина

Творчий доробок Панаса Феденка, який довго і бережно зберігала його невістка — Ніна Феденко, передали на зберігання до Національного музею історії України. Серед переданих матеріалів є праці, присвячені дослідженню українського політичного руху початку XX століття, монографії, присвячені пам'яті його найближчого друга і соратника по політичній боротьбі, колишнього голови уряду УНР Ісаака Мазепи, історичні романи тощо.

Значення

Панас Феденко зробив внесок у розвиток українського соціалістичного руху першої половини XX століття, збереження історико-культурних традицій українського народу.

Вшанування пам'яті

У місті Кривий Ріг є вулиця Панаса Феденка.

У місті Дніпро вулицю Скрябіна перейменували на вулицю Панаса Феденка.

Про Панаса Феденка розповідає експозиція музею у його рідних Веселих Тернах.

Праці

  • «Життя та діла К. Маркса». Катеринослав, в-во "Каменяр" (1918).
  • «Der nationale und soziale Befreiungskampf der Ukraine» (Українська національна та визвольна боротьба» у співавторстві з Ісааком Мазепою, Берлін (1923)
  • «Голод в Україні» (співавтор І. Мазепа; 1923)
  • «З дипломатичної діяльности Данила Грека» (1929)
  • «З історії української революції». — Прага, 1930 (у співавт.)
  • «Повстання Нації» // Збірник пам'яти С. Петлюри (1879—1926). — Прага, 1930. — С. 76-109.
  • «Політичні плани Я. Коменськоґо та Україна» (1932)
  • «Михайло Драгоманов і Пєр Жозеф Прудон» (1932)
  • «Українській громадській рух у ХХ столітті» (1933)
  • «Український громадський рух у XX ст.». — Подєбради (1934)
  • Автор статтей в «Українській загальній енциклопедії». — Львів–Станиславів–Коломия, 1935:
    • «Історія України від 1648»
    • «Наддніпрянщина XIX в. до 1914»
    • « Наддніпрянщина від 1914»
    • «Наддніпрянська еміграція після 1919–20»
  • «Історія соціяльної та політичної боротьби в Україні» (1935)
  • «Українське національне відродження в XX ст.» (1936)
  • «Nationalitätenfrage in der Sovietunion» (1937)
  • «Ukraine, Her Struggle for Freedom» («Україна, її боротьба за волю») (1951)
  • «Суспільні та політичні рухи в Україні. — Париж, 1953
  • «Несмертельна слава» / Лондон: вид-во «Наше Слово», 1954
  • «Ісаак Мазепа: Борець за волю України» / Лондон: вид-во «Наше Слово», 1954. — 228 с.
  • «Україна після смерти Сталіна». — Мюнхен, 1956
  • «Головний Отаман. Із культурної та політичної діяльности Симона Петлюри». Мюнхен-Лондон: «Наше Слово», 1956. — 42 с.
  • «Україна в XX ст.» (1959)
  • «Український рух у ХХ столітті». Лондон: «Наше Слово», 1959 р., 267 с.
  • «Марксистські і большевицькі теорії національного питання», Мюнхен, 1960
  • «Amor patriae (Любов до Батьківщини)» (1962)
  • «Соціалізм давній і новочасний» / Лондон: вид-во «Наше Слово», 1968
  • «Минуло півстоліття: Зимовий Похід Армії Української Народної Республіки 1919—1920 рр.». — Нью-Йорк, 1972.
  • «Ісаакові Мазепі на вічну пам'ять» / Лондон, 1973
  • «Нова історія СРСР»
  • «Історія революції (1917—1921)». Т. 1 : Центральна Рада. – Б. м. : б. в., 19–?. – 29 с.]

Публіцистичні статті на історичні і політичні теми.

Автор історичних повістей з козацької доби:

  • «Гомоніла Україна…». — Прага : Видавництво Юрія Тищенка, 1942. — 366 с.,
  • «Гетьманів кум» (1943, головний герой Михайло Кричевський);
  • «Несмертельна слава» (1953, під псевдонімом В. Тирса),
  • «Amor Patriae» (1962).

Примітки

  1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Інгульський степ. Збірник / Упорядник В.А. Сердюк. – 2017, Випуск 2. – с. 61.
  4. Наталя Астапенко (23 січня, 2004). Панас Феденко: повернення із небуття Історії. Газета «День». Інтерфакс-Україна. Процитовано 18 червня 2021.
  5. Рашевська, Аліна (31 січня 2024). У Дніпрі перейменували проспект Гагаріна та ще 91 вулицю: нові назви. Новини Дніпра | Останні новини Дніпро Оперативний (укр.). Процитовано 31 січня 2024.

Джерела

Посилання

Твори Феденка

  • Михайло Драгоманов і Пєр Жозеф Прудон (1932)
  • Марксистські і большевицькі теорії національного питання (1960)
  • Рец. на кн. Мілована Джіласа «Розмови з Сталіном» (1962)
  • Півстоліття ОУН (1979)

Про нього

  • Феденко Панас (Опанас) Васильович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.269-272
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Феденко Панас Васильович


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pana s Vasi lovich Fede nko 13 grudnya 1893 Veseli Terni 10 veresnya 1981 Myunhen ukrayinskij politichnij diyach istorik publicist Chlen Ukrayinskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi USDRP chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi UCR i Trudovogo kongresu Ukrayini Z 1921 r v emigraciyi v Polshi Prazi ta Myunheni Pracyuvav profesorom v Ukrayinskomu Vilnomu Universiteti UVU Panas Vasilovich FedenkoPanas Fedenko 1921 r Im ya pri narodzhenni Panas Vasilovich FedenkoPsevdonim V TirsaNarodivsya 13 grudnya 1893 1893 12 13 Veseli Terni Krivorizkij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 10 veresnya 1981 1981 09 10 87 rokiv Myunhen Bavariya Federativna Respublika NimechchinaKrayina nevidomoDiyalnist istorichni romani opovidannya publicistikaSfera roboti istoriya 2 2 redaguvannya 2 2 publicistika 2 2 i pedagogika 2 2 Zaklad Ukrayinskij vilnij universitetPartiya USDRPDiti Fedenko Bogdan Panasovich Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahBiografichni vidomostiPanas Vasilovich Fedenko narodivsya 13 grudnya 1893 roku v bagatoditnij selyanskij rodini de buv dev yatoyu ditinoyu v sim yi Rodina Fedenkiv vihidci z sela Bokovoyi do pevnogo chasu prozhivala na hutori bilya sela Veseli Terni teper u skladi Krivogo Rogu sho na Katerinoslavshini teper Dnipropetrovska oblast Dlya togo shob diti zmogli mati garnu osvitu batki zgodom virishuyut pereyihati do sela Veseli Terni de bulo dvi shkoli Navchayuchis Panas Fedenko pokazav sebe starannim i zdibnim do nauki uchnem i tomu za poradoyu vchiteliv batko perevodit jogo navchatisya do gimnaziyi u misto Oleksandriya yaku vin uspishno zakinchuye v 1913 roci V tomu zh roci vin staye studentom Istoriko filologichnogo institutu v Peterburzi Mriyav buti shkilnim vchitelem ukrayinskoyi movi ta istoriyi v ridnih Veselih Ternah Z 1 veresnya 1917 r v o vchitelya Veselo Ternivskogo vishogo pochatkovogo uchilisha U zv yazku z pochatkom revolyuciyi ne zmig sklasti vipuskni ispiti v Petrogradi i douchuvavsya u Nizhinskomu Istoriko filologichnomu instituti Panas Fedenko v studentski rokiStudentski roki poglyadiRozvitok socialistichnih idej yaki nabuli poshirennya na pochatku XX stolittya vidigrav znachnu rol i v stanovlenni svitoglyadu Fedenka U 1915 roci v Peterburzi vin vstupaye do lav Ukrayinskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi USDRP yaka do lyutogo 1917 roku diyala nelegalno Vodnochas vin use bilshe sil viddaye zhurnalistici Panas Fedenko pishe cilij ryad statej na politichni temi staye spivrobitnikom zhurnaliv Nashe zhittya ta Ukrainskaya Zhizn pershij vidavavsya Volodimirom Vinnichenkom a drugij Simonom Petlyuroyu u Moskvi Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku ta padinnya samoderzhavstva Panas Fedenko povertayetsya v Ukrayinu na ridnu Katerinoslavshinu Na batkivshini vin rozpochinaye razom iz svoyimi odnodumcyami pracyuvati nad vtilennyam svoyeyi davnoyi mriyi stvorennyam pershoyi ukrayinskoyi gimnaziyi u Veselih Ternah Pislya yiyi stvorennya deyakij chas Panas Fedenko vikladaye v nij ukrayinsku movu i literaturu ta istoriyu Uchast v Ukrayinskij Centralnij RadiCherez deyakij chas Panas Fedenko buv priznachenij Ukrayinskoyu Centralnoyu Radoyu upovnovazhenim instruktorom z pitan politichnoyi osviti ta organizaciyi mas u Verhnodniprovskomu poviti Katerinoslavskoyi guberniyi Na selyanskomu z yizdi cogo povitu jogo obirayut delegatom do Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi v yakij vin propracyuvav do kvitnevogo perevorotu 1918 roku v Kiyevi tobto do prihodu do vladi getmana Pavla Skoropadskogo Aktivna politichna robota zmusila jogo pereyihati do Katerinoslava de yak chlen Centralnogo komitetu Ukrayinskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi USDRP z 1919 vin bere uchast v roboti drukovanogo organu partiyi Cya robota zblizhuye jogo iz Isaakom Mazepoyu yakij stav jogo drugom na vse zhittya i doslidzhennyu zhittyepisu yakogo Panas Fedenko prisvyativ monografiyu Odnochasno vin zajmayetsya vikladackoyu robotoyu v Uchitelskomu instituti v Katerinoslavi U sichni 1919 roku Panasa Fedenka ta Isaaka Mazepu obirayut delegatami VI z yizdu USDRP ta Trudovogo kongresu Ukrayini sho prohodili v Kiyevi Panas Fedenko staye avtorom rezolyucij pokladenih v osnovu Zakonu pro vladu ta Universalu Trudovogo kongresu yakij zatverdzhuvav zluku Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki UNR ta Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ZUNR 28 sichnya 1919 roku Pislya togo yak golovoyu uryadu UNR stav Isaak Mazepa Panas Fedenko stav odnim iz politichnih referentiv pri ukrayinskij armiyi u vici 25 rokiv Bere takozh uchast u skladanni Deklaraciyi Vid pravitelstva UNR a potim bere uchast v Pershomu zimovomu pohodi 6 grudnya 1919 6 travnya 1920 Prosuvannya bilshovickih vijsk v Ukrayinu zmusilo Panasa Fedenka pereyihati do Lvova a zgodom do Polshi V berezni 1921 roku v misti Tarnovi pochav pracyuvati Uryad Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v ekzili tobto v emigraciyi de Panas Fedenko buv predstavnikom vid USDRP Tam samo v Polshi vin stav vidavati zhurnali Vilna Ukrayina ta Socialistichna dumka Stavlennya polskoyi administraciyi do vsogo ukrayinskogo bulo vkraj negativnim i tomu cherez deyakij chas Panas Fedenko ta Isaak Mazepa pereyizhdzhayut do Nimechchini V ukrayinskomu posolstvi v Berlini Panas Fedenko robit dopovid pro stanovishe naselennya Ukrayini pislya vstanovlennya v krayini bilshovickoyi vladi U 1923 roci v Berlini z druku vihodyat jogo praci Ukrayinska nacionalna ta vizvolna borotba ta Golod v Ukrayini v spivpraci z Isaakom Mazepoyu Cheskij period FedenkaChleni Konferenciyi USDRP v Podyebradah 1926 r Panas Fedenko stoyit pershij zliva Z 1923 po 1945 rik Panas Vasilovich prozhivaye v Cheho Slovachchini u Prazi Tut vin poyednuye politichnu i naukovu diyalnist U 1923 roci Fedenko zahishaye doktorat na filosofskomu fakulteti Ukrayinskogo vilnogo universitetu v Prazi Z nastupnogo roku vin na vikladackij roboti v Ukrayinskomu Visokomu pedagogichnomu instituti imeni Mihajla Dragomanova de cherez deyakij chas zajmaye posadu zaviduvacha kafedri a piznishe dekana istorichnogo fakultetu V 1932 roci vin staye docentom Ukrayinskogo Vilnogo universitetu Vikoristovuyuchi naukovi biblioteki ta arhivi Pragi Fedenko otrimav neobhidni dzherela yaki dopomogli jomu dosliditi ukrayinsku istoriyu Kozackoyi dobi Vsi jogo istorichni rozvidki buli visoko ocineni providnimi istorikami togo chasu V cej period jogo diyalnosti vihodyat pershi fundamentalni doslidzhennya z ukrayinskoyi politichnoyi istoriyi pochatku XX stolittya Sered takih pershih robit Fedenka bula kniga Ukrayinskij gromadskij ruh u HH stolitti vidana v 1933 roci Fedenko ta Spilka vizvolennya Ukrayini Teroristichnij rezhim Stalina niyak ne hotila davati spokij svoyim suprotivnikam yaki perebuvali v emigraciyi Na sfabrikovanomu procesi nad Spilkoyu vizvolennya Ukrayini yakij prohodiv u Harkovi v 1930 roci figuruvali j imena Panasa Fedenka ta Isaaka Mazepi Svoyeridnoyu vidpoviddyu na ce licemirne dijstvo bilshovickoyi vladi bula publikaciya Fedenkom u lvivskij gazeti Dilo vidkritih listiv u yakih vin vikrivaye zlochini stalinskoyi totalitarnoyi sistemi proti ukrayinskoyi inteligenciyi Nimeckij vidtinok emigraciyiPislya Drugoyi svitovoyi vijni Fedenko oselyayetsya v Nimechchini Vin prodovzhuye svoyu politichnu robotu bere uchast u roboti Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi UNRada yak predstavnik Ukrayinskoyi Socialistichnoyi Partiyi 1950 1967 U 1951 roci vidaye knigu Ukrayina yiyi borotba za svobodu v yakij yak bezposerednij uchasnik namagayetsya visvitliti proces nacionalno vizvolnih zmagan pershoyi polovini XX stolittya Pislya smerti v berezni 1952 roku Isaaka Mazepi Fedenko vidhodit vid politiki i vsogo sebe prisvyachuye naukovo doslidnickij roboti Londonskij periodPislya pereyizdu do Londona Fedenko z 1952 roku pochinaye vidavati zhurnal Nashe slovo Tam zhe cherez deyakij chas vihodyat jogo knigi Ukrayinskij ruh XX stolittya Isaak Mazepa borec za volyu Ukrayini napisana v pam yat pro svogo tovarisha Drukuyutsya jogo literaturni tvori Nesmertelna slava vijshla v svit pid psevdonimom Vasil Tirsa Amor Patriae Povernennya do NimechchiniU 1959 roci Fedenko povertayetsya do Nimechchini de pracyuye v Myunheni na zaproshennya Institutu vivchennya SRSR Ostanni roki zhittya vzhe yak vchenij doslidzhuvav evolyuciyu komunistichnogo rezhimu v SRSR i vidav nizku prac zokrema Marksistski i bilshovicki teoriyi nacionalnogo pitannya Socializm davnij i novochasnij Nova istoriya SRSR Pomer Panas Fedenko u Myunheni v 1981 roci SpadshinaTvorchij dorobok Panasa Fedenka yakij dovgo i berezhno zberigala jogo nevistka Nina Fedenko peredali na zberigannya do Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini Sered peredanih materialiv ye praci prisvyacheni doslidzhennyu ukrayinskogo politichnogo ruhu pochatku XX stolittya monografiyi prisvyacheni pam yati jogo najblizhchogo druga i soratnika po politichnij borotbi kolishnogo golovi uryadu UNR Isaaka Mazepi istorichni romani tosho Znachennya Panas Fedenko zrobiv vnesok u rozvitok ukrayinskogo socialistichnogo ruhu pershoyi polovini XX stolittya zberezhennya istoriko kulturnih tradicij ukrayinskogo narodu Vshanuvannya pam yatiU misti Krivij Rig ye vulicya Panasa Fedenka U misti Dnipro vulicyu Skryabina perejmenuvali na vulicyu Panasa Fedenka Pro Panasa Fedenka rozpovidaye ekspoziciya muzeyu u jogo ridnih Veselih Ternah Praci Zhittya ta dila K Marksa Katerinoslav v vo Kamenyar 1918 Der nationale und soziale Befreiungskampf der Ukraine Ukrayinska nacionalna ta vizvolna borotba u spivavtorstvi z Isaakom Mazepoyu Berlin 1923 Golod v Ukrayini spivavtor I Mazepa 1923 Z diplomatichnoyi diyalnosti Danila Greka 1929 Z istoriyi ukrayinskoyi revolyuciyi Praga 1930 u spivavt Povstannya Naciyi Zbirnik pam yati S Petlyuri 1879 1926 Praga 1930 S 76 109 Politichni plani Ya Komenskogo ta Ukrayina 1932 Mihajlo Dragomanov i Pyer Zhozef Prudon 1932 Ukrayinskij gromadskij ruh u HH stolitti 1933 Ukrayinskij gromadskij ruh u XX st Podyebradi 1934 Avtor stattej v Ukrayinskij zagalnij enciklopediyi Lviv Stanislaviv Kolomiya 1935 Istoriya Ukrayini vid 1648 Naddnipryanshina XIX v do 1914 Naddnipryanshina vid 1914 Naddnipryanska emigraciya pislya 1919 20 Istoriya sociyalnoyi ta politichnoyi borotbi v Ukrayini 1935 Ukrayinske nacionalne vidrodzhennya v XX st 1936 Nationalitatenfrage in der Sovietunion 1937 Ukraine Her Struggle for Freedom Ukrayina yiyi borotba za volyu 1951 Suspilni ta politichni ruhi v Ukrayini Parizh 1953 Nesmertelna slava London vid vo Nashe Slovo 1954 Isaak Mazepa Borec za volyu Ukrayini London vid vo Nashe Slovo 1954 228 s Ukrayina pislya smerti Stalina Myunhen 1956 Golovnij Otaman Iz kulturnoyi ta politichnoyi diyalnosti Simona Petlyuri Myunhen London Nashe Slovo 1956 42 s Ukrayina v XX st 1959 Ukrayinskij ruh u HH stolitti London Nashe Slovo 1959 r 267 s Marksistski i bolshevicki teoriyi nacionalnogo pitannya Myunhen 1960 Amor patriae Lyubov do Batkivshini 1962 Socializm davnij i novochasnij London vid vo Nashe Slovo 1968 Minulo pivstolittya Zimovij Pohid Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1919 1920 rr Nyu Jork 1972 Isaakovi Mazepi na vichnu pam yat London 1973 Nova istoriya SRSR Istoriya revolyuciyi 1917 1921 T 1 Centralna Rada B m b v 19 29 s Publicistichni statti na istorichni i politichni temi Avtor istorichnih povistej z kozackoyi dobi Gomonila Ukrayina Praga Vidavnictvo Yuriya Tishenka 1942 366 s Getmaniv kum 1943 golovnij geroj Mihajlo Krichevskij Nesmertelna slava 1953 pid psevdonimom V Tirsa Amor Patriae 1962 PrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Ingulskij step Zbirnik Uporyadnik V A Serdyuk 2017 Vipusk 2 s 61 Natalya Astapenko 23 sichnya 2004 Panas Fedenko povernennya iz nebuttya Istoriyi Gazeta Den Interfaks Ukrayina Procitovano 18 chervnya 2021 Rashevska Alina 31 sichnya 2024 U Dnipri perejmenuvali prospekt Gagarina ta she 91 vulicyu novi nazvi Novini Dnipra Ostanni novini Dnipro Operativnij ukr Procitovano 31 sichnya 2024 DzherelaRublov O S Fedenko Panas Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 272 ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Fedenko Panas Ukrayinski pismenniki diaspori Materiali do biobibliografichnogo Slovnika Avt ukl O Bilik G Gamalij F Pogrebennik K 2007 Chast 2 S 199 200 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s PosilannyaTvori Fedenka Mihajlo Dragomanov i Pyer Zhozef Prudon 1932 Marksistski i bolshevicki teoriyi nacionalnogo pitannya 1960 Rec na kn Milovana Dzhilasa Rozmovi z Stalinom 1962 Pivstolittya OUN 1979 Pro nogo Fedenko Panas Opanas Vasilovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 269 272 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Fedenko Panas Vasilovich

Дата публікації:
Топ