Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стара національна галерея (нім. Alte Nationalgalerie) — це художня галерея в Берліні, Німеччина. Побудована між 1867 та 1876 роками будівля належить до ансамблю Музейного острову, який включений до Світової спадщини ЮНЕСКО.
| Стара національна галерея | |
|---|---|
| нім. Alte Nationalgalerie | |
 | |
| 52°31′14″ пн. ш. 13°23′54″ сх. д. / 52.5208100000277724° пн. ш. 13.39835300002777885° сх. д.Координати: 52°31′14″ пн. ш. 13°23′54″ сх. д. / 52.5208100000277724° пн. ш. 13.39835300002777885° сх. д. | |
| Тип | художня галерея |
| Статус спадщини | пам’ятка архітектури |
| Склад | Q114729953? |
| Частина від | Державні музеї Берліна |
| Країна |  Німеччина[1] |
| Розташування | Музейний острів, Берлін, Німеччина |
| Адреса | d |
| Архітектор | Фрідріх Август Штюлер[2] і Генріх Штрак[2] |
| Засновник | d[3] |
| Засновано | 1861 (1876 у власній будівлі) |
| Відкрито | 1861 |
| Відвідувачі | 316 000 осіб (2017) |
| Директор | d[4] |
| Сайт | Державні музеї Берліна: Стара національна галерея |
  Стара національна галерея (Берлін) (Німеччина) | |
 Стара національна галерея у Вікісховищі | |
В Старій національній галереї демонструються роботи в стилі класицизму, романтизму, бідермаєра, імпресіонізму та початку сучасного мистецтва (модерну), які належать до зібрання Національної галереї Берліна.
Історія
Передісторія
Перші ідеї щодо створення Національної галереї з'явилися в 1815 році та підсилилися в 1830-ті. Однак для такої галереї не існувало власної будівлі. В 1841 році з'явилися перші конкретні плани побудувати будівлю Національної галереї, які однак не були реалізовані. Того ж року Фрідріх Август Штюлер запропонував план щодо будівництва на північ від Старого музею храму. Цей план не вийшов за попередні стадії і надалі не був конкретизований.
1861 року кайзер Вільгельм I Гогенцоллерн успадкував 262 картини німецьких та іноземних художників від банкіра Й. Х. В. Вагенера. Цей дарунок став основою сучасного зібрання Національної галереї. До 1876 року колекція демонструвалася під назвою Вагенерська та Національна галерея в приміщеннях Берлінської академії мистецтв на бульварі Унтер-ден-Лінден.
Власна будівля музею і подальший розвиток
В 1862 році Фрідріх Август Штюлер почав планувати будівлю Національної галереї, а через два роки представив третій план, який був прийнятий. В 1865 році після смерті Штюлера, цей план був допрацьований у деталях архітектором Карлом Буссе. В 1866 році за наказом кайзерського кабінету буда заснована Комісія з будівництва Національної галереї, яка мала наглядати за будівництвом. Після того, як майбутньому будівельному майданчику були знесені старі будівлі оранжереї та купального будинку Вельпера, в 1867 році було закладено наріжний камінь будівлі. Будівництво здійснювалось під керівництвом архітектора Генріха Штрука. Кроквяні ферми були завершені 1872 року і почалися внутрішні роботи. Відкриття будівлі галереї відбулося 22 березня 1876 року в присутності кайзера. Через використання сталевих конструкцій та цегли будівля отримала високу оцінку як пожежобезпечна. Фасади та зовнішні сходи виконані з червоного пісковика (тріас); колонади з сілезького та ельбського пісковика (обидва крейдовий період). Разом з великою площею засклення даху, яка на той час тільки стала можливою, будівля музею була побудована на межі новаторських будівельних рішень і технік того часу.
На час відкриття галереї, її колекція була досить невеликою — крім зібрання Вагенера, ще була виставлена колекція картонів Петера Йозефа фон Корнеліуса, яка була залишена у спадщину прусській державі. Завданням галереї було збирати сучасне на той час мистецтво, спочатку переважно прусське, оскільки на той час Берлін не мав жодного музею сучасного мистецтва.
Першим директором музею став 1874 року Макс Йордан. Його наступник Ґюго фон Чуді (з 1896 року) почав збирати до музею мистецтво імпресіоністів, ризикуючи конфліктом з кайзером, який вважав, що Національна галерея призначена для німецького мистецтва. Після того, як Людвіг Юсті став директором 1909 року, він розширив колекцію музею роботами експресіоністів. Після листопадової революції виставляв Юсті мистецтво модерну у палаці кронпринца. З того часу з'явився поділ на Національну галерею I та II.
Часи нацизму та Другої світової війни
Після приходу Адольфа Гітлера до влади у 1933 році, Людвіг Юсті був зміщений з посади директора Національної галереї. Його наступником став Еберхард Ханфштенгл, який перебував на цій посаді до 1937 року. Протягом цього часу він здійснював подальшу перебудову музею. Його наступник Пауль Ортвін Раве залишався директором до 1950 року.
Після початку у вересні 1939 року Другої світової війни Національна галерея була закрита, а під час завершення війни будівля галереї була пошкоджена бомбардуваннями та наземними боями. І досі залишається нез'ясованим, які зниклі витвори мистецтва були знищені під час цих подій, а які у повоєнні роки були вивезені до СРСР як , оскільки Музейний острів опинився у радянському секторі Берліна.
Час після Другої світової війни та поділу Німеччини
Вже 1945 року почалися перші розмови про отримання коштів для відбудови будівлі Старої національної галереї. В 1946 році Юсті був призначений на посаду генерального директора тодішніх Державних музеїв. 1947 року розпочались підготовчі роботи, а з 1948 року — відбудова. В 1949 році вже були доступні для публіки окремі частини будівлі Національної галереї, але відбудова залів була завершена лише 1955 року (окремі роботи в будівлі продовжувались до 1966 року). У будівлі демонструвалися витвори мистецтва 19-го сторіччя разом з сучасним мистецтвом.
Вже з 1980-х постала потреба у генеральній санації будівлі, але за часів НДР вона так і не була розпочата, проводились лише непередбачувані ремонти та дрібна реставрація.
У шпіонському фільмі «Розірвана завіса» Альфреда Гічкока в музеї відбувалась одна з важливих сцен, але дозвіл на зйомки отримано не було, тому сцени в музеї знімались у павільйоні.
В рамках поділу Німеччини була поділена між сходом і заходом і колекція Національної галереї відповідно до місця зберігання робіт. Значущі роботи колекції, які потрапили до Західного Берліна, спочатку демонструвалися в оранжереї замку Шарлоттенбург, а з 1968 році в новобудові в Новій національній галереї. В 1986 році частина колекції була виставлена як Галерея Романтизму в замку Шарлоттенбург. Після возз'єднання Німеччини колекція Національної галереї була об'єднана, і роботи 19-го сторіччя повернулися до Музейного острова.
Після об'єднання Німеччини
Після об'єднання Німеччини існуючі плани санації 1990 року були переглянуті та узгоджені з загальною концепцією всіх Державних музеїв Берліна. Переважно плани були підтверджені за винятком додавання найновіших технічних можливостей. Вже наступного року була встановлена нагальна необхідність санації, а з 1992 року почалися реставраційні та санаційні роботи зовні Старої національної галереї; в 1998 році будівля галереї була закрита для внутрішніх робіт і відкрилася 2 грудня 2001 року.
З 2003 по 2009 директором галереї був Бернхард Маац. З 2012 року директором є Філіпп Демандт.
Архітектура
Стара національна галерея разом зі Старим музеєм, Новим музеєм, Музеєм Боде, Пергамським музеєм, Берлінським собором та формує комплекс берлінського Музейного острова. Будівля галереї розташована посередині острова, між колією Берлінської міської залізниці та вулицею Бодештрасе, на східному березі. З півночі від неї розташований Пергамський музей, з півдня — Новий і Старий музеї та Берлінський собор.
Спланована Штюлером та завершена Штраком будівля галереї за стилем є між берлінським пізнім класицизмом, який відходив у минуле, та неоренесансом, що починався. Зовнішній вигляд музею залишився в первозданному вигляді, а от інтер'єри змінювалися кілька разів під час реконструкцій та за вимогами часу до влаштування виставкового простору і обладнання.
Плани
Вже 1797 року Фрідріх Жиллі планував створити храм з колонадами як пам'ятник на честь прусського короля Фрідріха II. Цим він вплинув на архітектуру Берліна і особливо на творчість його учня — архітектора Карла Фрідріха Шинкеля, який мріяв побудувати групу храмів в одному ландшафті. Кронпринц Фрідріх-Вільгельм IV, який був учнем Шинкеля з архітектури та співрозмовником, натхненний цим баченням Шинкеля, створив малюнки, які стали основою будівлі Старої національної галереї. Його наступник Вільгельм I Гогенцоллерн дозволив учню Шинкеля — Фрідріху Августу Штюлеру, продовжити роботу над планами будівлі, після того як Вагенер заповів свою колекцію картин державі. В 1862 році плани Штюлера отримали для вивчення Академія мистецтва та художників. В результаті плани були далі перероблені, однак вже в них можна було побачити пізніше збудовану будівлю, які в першу чергу повинна була вміщувати сучасне тому періоду мистецтво.
Штюлер, а після його смерті Й. Г. Штрак розробили багато елементів будівлі у значній деталізації. Наприклад, при плануванні карнизу було дуже детально представлено взаємний вплив світла та тіні, об'єму, ліній, матеріалу та кольору. Робочі креслення вказували всі виміри і технології виробництва. Іншим прикладом детального планування є двері, які варіювалися від поверху до поверху. Полотна дверей та дверні отвори відрізнялися багатьма малими елементами, навіть коли це були входи у підсобні приміщення музею.
Будівля
Будівля Старої національної галереї поєднує архітектурні елементи різних типів будівель. Щипцевий фасад та розташовані по периметру півколони запозичені у храмів, монументальні сходи — у замків або театрів, а апсида — у церкви. У такій комбінації будівля повинна була архітектурно підкреслювати єдність нації, історії та мистецтва. До Старої національної галереї можна було потрапити через два входи — проїзд для карет та по парадних сходах вгору. На парадних сходах знаходиться бронзова кінна статуя короля Фрідріха Вільгельма IV, з фігурами на постаменті «Релігія», «Мистецтво» (Поезія), «Історія» та «Філософія», створена 1886 року скульптором .
Напівпідвальний поверх та перший виставковий поверх у рустикальному цоколі забезпечують бажане враження високого храму. Над ним розташований другий, більш «благородний» виставковий поверх, підкреслений по фасаду напівколонами. Крім того, обидва виставкові поверхи мають високі вікна, які є частиною фасаду. Існування третього виставкового поверху не можна вгадати з фасаду, адже він отримує освітлення не з вікон (їх на фасаді не має, лише з боку), а через скляний дах.
Загальна санація та включення до загальної концепції Музейного острова
В 2001 році Стара національна галерея знову відкрилася після загальної санації як перша будівля Музейного острова. Найважливішими результатами десятирічної роботи з планування та здійснення реставраційних робіт були зміна конструкції вхідної групи, добудова двох залів для робіт Каспара Давида Фрідріха та Карла Фрідріха Шинкеля та встановлення існуючого на той час найсучаснішого облаштування. Відповідальним за генеральну санацію був німецький архітектор Ганс-Гюнтер Мерц.
Зібрання
В Старій національній галереї виставлені найважливіші роботи 19-го сторіччя з зібрання Національної галереї Берліна. Серед них роботи в стилі клацисизму та романтизму (Каспар Давид Фрідріх, Карл Фрідріх Шинкель, ), бідермаєра, французького імпресіонізму (Едуар Мане, Клод Моне, П'єр-Огюст Ренуар) та початку модерну (Адольф фон Менцель, , , Поль Сезанн).
Найбільш відомі картини в галереї, серед інших, Каспара Давіда Фрідріха, «Залізопрокатний завод» Менцеля та , авторства Йоганна Готфріда Шадова.
На третьому поверсі, серед іншого, можна побачити створений Шадовим мармуровий надгробок 1790 року графа Олександра фон дер Марка (улюбленого, але позашлюбного сина Фрідріха-Вільгельма II та його коханки Вільгеміни Енке, який помер у віці 8 років з підозрою про отруєння), який раніше знаходився у приходській церкві району в Берліні. Після того, як церква була знищена у Другій світовій війні, надгробок був переданий місцевою громадою Національній галереї як тривала позика.
-
![image]()
-
![image]()
К.Д.Фрідріх: Монах у моря -
![image]()
Карл Блехен: У парку вілли д'Есте -
![image]()
Адольф фон Менцель: Залізопрокатний завод -
![image]()
Фрідріх Овербек: Продаж Йосипа єгипетським торгівцям, -
![image]()
Петер Йозеф фон Корнеліус, Йосип трактує сни фараона, Цикл фресок для Каса Бартольді -
![image]()
-
![image]()
П'єр-Огюст Ренуар: Каштан в цвіту -
![image]()
Й.Г.Шадов: Деталь надгробка Олександру фон дер Марку
Література
- Claude Keisch (Hrsg.): Die Alte Nationalgalerie Berlin. Scala Publishers und Beck, London und München 2005, .
- Bernhard Maaz (Hrsg.): Die Alte Nationalgalerie. Geschichte, Bau und Umbau. G + H, Berlin 2001, .
- Peter-Klaus Schuster: Die Alte Nationalgalerie. DuMont, Köln 2003, .
- Angelika Wesenberg, Sigrid Achenbach (Konzeption und Realisierung): Frankreich in der Nationalgalerie. Jütte-Messedruck, Leipzig 2007, .
- Udo Kittelmann / Birgit Verwiebe / Angelika Wesenberg (Hg.): Die Sammlung des Bankiers Wagener. Die Gründung der Nationalgalerie. E. A. Seemann Verlag, Leipzig 2011,
- Bénédicte Savoy & Philippa Sissis (Hrsg.): Die Berliner Museumsinsel: Impressionen internationaler Besucher (1830–1990). Eine Anthologie. Böhlau, Wien/Köln/Weimar 2012, .
Примітки
- archINFORM — 1994.
- https://www.smb.museum/en/museums-institutions/alte-nationalgalerie/collection-research/about-the-collection/
- https://www.smb.museum/nachrichten/detail/ralph-gleis-wird-neuer-leiter-der-alten-nationalgalerie.html
- . Архів оригіналу за 1 червня 2015. Процитовано 10 березня 2015.
- Claude Keisch (Herausgeber): Die Alte Nationalgalerie Berlin. Scala Publishers und Beck, London und München 2005, S. 7.
- Bernhard Maaz (Hrsg.): Die Alte Nationalgalerie — Geschichte, Bau und Umbau. G + H, Berlin 2001, S. 49.
- Bernhard Maaz (Hrsg.): Die Alte Nationalgalerie — Geschichte, Bau und Umbau. G + H, Berlin 2001, S. 50.
- Bernhard Maaz (Hrsg.): Die Alte Nationalgalerie — Geschichte, Bau und Umbau. G + H, Berlin 2001, S. 52.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стара національна галерея (Берлін) |
- Об'єднання друзів Національної галереї(нім.)
- Стара національна галерея на Google Art Project
- Статті у списку пам'яток Берліна з інформацією про
- Національну галерею та колонади(нім.)
- Парковий дворик Національної галереї(нім.)
- Інформація про Стару національну галерею на BAM-порталі[недоступне посилання з липня 2019](нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stara nacionalna galereya nim Alte Nationalgalerie ce hudozhnya galereya v Berlini Nimechchina Pobudovana mizh 1867 ta 1876 rokami budivlya nalezhit do ansamblyu Muzejnogo ostrovu yakij vklyuchenij do Svitovoyi spadshini YuNESKO Stara nacionalna galereyanim Alte Nationalgalerie52 31 14 pn sh 13 23 54 sh d 52 5208100000277724 pn sh 13 39835300002777885 sh d 52 5208100000277724 13 39835300002777885 Koordinati 52 31 14 pn sh 13 23 54 sh d 52 5208100000277724 pn sh 13 39835300002777885 sh d 52 5208100000277724 13 39835300002777885Tip hudozhnya galereyaStatus spadshini pam yatka arhitekturiSklad Q114729953 Chastina vid Derzhavni muzeyi BerlinaKrayina Nimechchina 1 Roztashuvannya Muzejnij ostriv Berlin NimechchinaAdresa dArhitektor Fridrih Avgust Shtyuler 2 i Genrih Shtrak 2 Zasnovnik d 3 Zasnovano 1861 1876 u vlasnij budivli Vidkrito 1861Vidviduvachi 316 000 osib 2017 Direktor d 4 Sajt Derzhavni muzeyi Berlina Stara nacionalna galereyaStara nacionalna galereya Berlin Nimechchina Stara nacionalna galereya u Vikishovishi V Starij nacionalnij galereyi demonstruyutsya roboti v stili klasicizmu romantizmu bidermayera impresionizmu ta pochatku suchasnogo mistectva modernu yaki nalezhat do zibrannya Nacionalnoyi galereyi Berlina IstoriyaPeredistoriya Pershi ideyi shodo stvorennya Nacionalnoyi galereyi z yavilisya v 1815 roci ta pidsililisya v 1830 ti Odnak dlya takoyi galereyi ne isnuvalo vlasnoyi budivli V 1841 roci z yavilisya pershi konkretni plani pobuduvati budivlyu Nacionalnoyi galereyi yaki odnak ne buli realizovani Togo zh roku Fridrih Avgust Shtyuler zaproponuvav plan shodo budivnictva na pivnich vid Starogo muzeyu hramu Cej plan ne vijshov za poperedni stadiyi i nadali ne buv konkretizovanij 1861 roku kajzer Vilgelm I Gogencollern uspadkuvav 262 kartini nimeckih ta inozemnih hudozhnikiv vid bankira J H V Vagenera Cej darunok stav osnovoyu suchasnogo zibrannya Nacionalnoyi galereyi Do 1876 roku kolekciya demonstruvalasya pid nazvoyu Vagenerska ta Nacionalna galereya v primishennyah Berlinskoyi akademiyi mistectv na bulvari Unter den Linden Vlasna budivlya muzeyu i podalshij rozvitok Malyunok Staroyi nacionalnoyi galereyi v Pierers Universal Lexikon 1891 r V 1862 roci Fridrih Avgust Shtyuler pochav planuvati budivlyu Nacionalnoyi galereyi a cherez dva roki predstaviv tretij plan yakij buv prijnyatij V 1865 roci pislya smerti Shtyulera cej plan buv dopracovanij u detalyah arhitektorom Karlom Busse V 1866 roci za nakazom kajzerskogo kabinetu buda zasnovana Komisiya z budivnictva Nacionalnoyi galereyi yaka mala naglyadati za budivnictvom Pislya togo yak majbutnomu budivelnomu majdanchiku buli zneseni stari budivli oranzhereyi ta kupalnogo budinku Velpera v 1867 roci bulo zakladeno narizhnij kamin budivli Budivnictvo zdijsnyuvalos pid kerivnictvom arhitektora Genriha Shtruka Krokvyani fermi buli zaversheni 1872 roku i pochalisya vnutrishni roboti Vidkrittya budivli galereyi vidbulosya 22 bereznya 1876 roku v prisutnosti kajzera Cherez vikoristannya stalevih konstrukcij ta cegli budivlya otrimala visoku ocinku yak pozhezhobezpechna Fasadi ta zovnishni shodi vikonani z chervonogo piskovika trias kolonadi z silezkogo ta elbskogo piskovika obidva krejdovij period Razom z velikoyu plosheyu zasklennya dahu yaka na toj chas tilki stala mozhlivoyu budivlya muzeyu bula pobudovana na mezhi novatorskih budivelnih rishen i tehnik togo chasu Na chas vidkrittya galereyi yiyi kolekciya bula dosit nevelikoyu krim zibrannya Vagenera she bula vistavlena kolekciya kartoniv Petera Jozefa fon Korneliusa yaka bula zalishena u spadshinu prusskij derzhavi Zavdannyam galereyi bulo zbirati suchasne na toj chas mistectvo spochatku perevazhno prusske oskilki na toj chas Berlin ne mav zhodnogo muzeyu suchasnogo mistectva Pershim direktorom muzeyu stav 1874 roku Maks Jordan Jogo nastupnik Gyugo fon Chudi z 1896 roku pochav zbirati do muzeyu mistectvo impresionistiv rizikuyuchi konfliktom z kajzerom yakij vvazhav sho Nacionalna galereya priznachena dlya nimeckogo mistectva Pislya togo yak Lyudvig Yusti stav direktorom 1909 roku vin rozshiriv kolekciyu muzeyu robotami ekspresionistiv Pislya listopadovoyi revolyuciyi vistavlyav Yusti mistectvo modernu u palaci kronprinca Z togo chasu z yavivsya podil na Nacionalnu galereyu I ta II Chasi nacizmu ta Drugoyi svitovoyi vijni Pislya prihodu Adolfa Gitlera do vladi u 1933 roci Lyudvig Yusti buv zmishenij z posadi direktora Nacionalnoyi galereyi Jogo nastupnikom stav Eberhard Hanfshtengl yakij perebuvav na cij posadi do 1937 roku Protyagom cogo chasu vin zdijsnyuvav podalshu perebudovu muzeyu Jogo nastupnik Paul Ortvin Rave zalishavsya direktorom do 1950 roku Pislya pochatku u veresni 1939 roku Drugoyi svitovoyi vijni Nacionalna galereya bula zakrita a pid chas zavershennya vijni budivlya galereyi bula poshkodzhena bombarduvannyami ta nazemnimi boyami I dosi zalishayetsya nez yasovanim yaki znikli vitvori mistectva buli znisheni pid chas cih podij a yaki u povoyenni roki buli vivezeni do SRSR yak oskilki Muzejnij ostriv opinivsya u radyanskomu sektori Berlina Chas pislya Drugoyi svitovoyi vijni ta podilu Nimechchini Stara nacionalna galereya vlitku 1951 roku Vid zi shodu 2012 rik Vzhe 1945 roku pochalisya pershi rozmovi pro otrimannya koshtiv dlya vidbudovi budivli Staroyi nacionalnoyi galereyi V 1946 roci Yusti buv priznachenij na posadu generalnogo direktora todishnih Derzhavnih muzeyiv 1947 roku rozpochalis pidgotovchi roboti a z 1948 roku vidbudova V 1949 roci vzhe buli dostupni dlya publiki okremi chastini budivli Nacionalnoyi galereyi ale vidbudova zaliv bula zavershena lishe 1955 roku okremi roboti v budivli prodovzhuvalis do 1966 roku U budivli demonstruvalisya vitvori mistectva 19 go storichchya razom z suchasnim mistectvom Vzhe z 1980 h postala potreba u generalnij sanaciyi budivli ale za chasiv NDR vona tak i ne bula rozpochata provodilis lishe neperedbachuvani remonti ta dribna restavraciya U shpionskomu filmi Rozirvana zavisa Alfreda Gichkoka v muzeyi vidbuvalas odna z vazhlivih scen ale dozvil na zjomki otrimano ne bulo tomu sceni v muzeyi znimalis u paviljoni V ramkah podilu Nimechchini bula podilena mizh shodom i zahodom i kolekciya Nacionalnoyi galereyi vidpovidno do miscya zberigannya robit Znachushi roboti kolekciyi yaki potrapili do Zahidnogo Berlina spochatku demonstruvalisya v oranzhereyi zamku Sharlottenburg a z 1968 roci v novobudovi v Novij nacionalnij galereyi V 1986 roci chastina kolekciyi bula vistavlena yak Galereya Romantizmu v zamku Sharlottenburg Pislya vozz yednannya Nimechchini kolekciya Nacionalnoyi galereyi bula ob yednana i roboti 19 go storichchya povernulisya do Muzejnogo ostrova Pislya ob yednannya Nimechchini Pislya ob yednannya Nimechchini isnuyuchi plani sanaciyi 1990 roku buli pereglyanuti ta uzgodzheni z zagalnoyu koncepciyeyu vsih Derzhavnih muzeyiv Berlina Perevazhno plani buli pidtverdzheni za vinyatkom dodavannya najnovishih tehnichnih mozhlivostej Vzhe nastupnogo roku bula vstanovlena nagalna neobhidnist sanaciyi a z 1992 roku pochalisya restavracijni ta sanacijni roboti zovni Staroyi nacionalnoyi galereyi v 1998 roci budivlya galereyi bula zakrita dlya vnutrishnih robit i vidkrilasya 2 grudnya 2001 roku Z 2003 po 2009 direktorom galereyi buv Bernhard Maac Z 2012 roku direktorom ye Filipp Demandt ArhitekturaPlan Muzejnogo ostrova Stara nacionalna galereya razom zi Starim muzeyem Novim muzeyem Muzeyem Bode Pergamskim muzeyem Berlinskim soborom ta formuye kompleks berlinskogo Muzejnogo ostrova Budivlya galereyi roztashovana poseredini ostrova mizh koliyeyu Berlinskoyi miskoyi zaliznici ta vuliceyu Bodeshtrase na shidnomu berezi Z pivnochi vid neyi roztashovanij Pergamskij muzej z pivdnya Novij i Starij muzeyi ta Berlinskij sobor Splanovana Shtyulerom ta zavershena Shtrakom budivlya galereyi za stilem ye mizh berlinskim piznim klasicizmom yakij vidhodiv u minule ta neorenesansom sho pochinavsya Zovnishnij viglyad muzeyu zalishivsya v pervozdannomu viglyadi a ot inter yeri zminyuvalisya kilka raziv pid chas rekonstrukcij ta za vimogami chasu do vlashtuvannya vistavkovogo prostoru i obladnannya Plani Vzhe 1797 roku Fridrih Zhilli planuvav stvoriti hram z kolonadami yak pam yatnik na chest prusskogo korolya Fridriha II Cim vin vplinuv na arhitekturu Berlina i osoblivo na tvorchist jogo uchnya arhitektora Karla Fridriha Shinkelya yakij mriyav pobuduvati grupu hramiv v odnomu landshafti Kronprinc Fridrih Vilgelm IV yakij buv uchnem Shinkelya z arhitekturi ta spivrozmovnikom nathnennij cim bachennyam Shinkelya stvoriv malyunki yaki stali osnovoyu budivli Staroyi nacionalnoyi galereyi Jogo nastupnik Vilgelm I Gogencollern dozvoliv uchnyu Shinkelya Fridrihu Avgustu Shtyuleru prodovzhiti robotu nad planami budivli pislya togo yak Vagener zapoviv svoyu kolekciyu kartin derzhavi V 1862 roci plani Shtyulera otrimali dlya vivchennya Akademiya mistectva ta hudozhnikiv V rezultati plani buli dali pererobleni odnak vzhe v nih mozhna bulo pobachiti piznishe zbudovanu budivlyu yaki v pershu chergu povinna bula vmishuvati suchasne tomu periodu mistectvo Shtyuler a pislya jogo smerti J G Shtrak rozrobili bagato elementiv budivli u znachnij detalizaciyi Napriklad pri planuvanni karnizu bulo duzhe detalno predstavleno vzayemnij vpliv svitla ta tini ob yemu linij materialu ta koloru Robochi kreslennya vkazuvali vsi vimiri i tehnologiyi virobnictva Inshim prikladom detalnogo planuvannya ye dveri yaki variyuvalisya vid poverhu do poverhu Polotna dverej ta dverni otvori vidriznyalisya bagatma malimi elementami navit koli ce buli vhodi u pidsobni primishennya muzeyu Budivlya Kinnij vershnik ta chastina paradnih shodiv Budivlya Staroyi nacionalnoyi galereyi poyednuye arhitekturni elementi riznih tipiv budivel Shipcevij fasad ta roztashovani po perimetru pivkoloni zapozicheni u hramiv monumentalni shodi u zamkiv abo teatriv a apsida u cerkvi U takij kombinaciyi budivlya povinna bula arhitekturno pidkreslyuvati yednist naciyi istoriyi ta mistectva Do Staroyi nacionalnoyi galereyi mozhna bulo potrapiti cherez dva vhodi proyizd dlya karet ta po paradnih shodah vgoru Na paradnih shodah znahoditsya bronzova kinna statuya korolya Fridriha Vilgelma IV z figurami na postamenti Religiya Mistectvo Poeziya Istoriya ta Filosofiya stvorena 1886 roku skulptorom Napivpidvalnij poverh ta pershij vistavkovij poverh u rustikalnomu cokoli zabezpechuyut bazhane vrazhennya visokogo hramu Nad nim roztashovanij drugij bilsh blagorodnij vistavkovij poverh pidkreslenij po fasadu napivkolonami Krim togo obidva vistavkovi poverhi mayut visoki vikna yaki ye chastinoyu fasadu Isnuvannya tretogo vistavkovogo poverhu ne mozhna vgadati z fasadu adzhe vin otrimuye osvitlennya ne z vikon yih na fasadi ne maye lishe z boku a cherez sklyanij dah Zagalna sanaciya ta vklyuchennya do zagalnoyi koncepciyi Muzejnogo ostrova V 2001 roci Stara nacionalna galereya znovu vidkrilasya pislya zagalnoyi sanaciyi yak persha budivlya Muzejnogo ostrova Najvazhlivishimi rezultatami desyatirichnoyi roboti z planuvannya ta zdijsnennya restavracijnih robit buli zmina konstrukciyi vhidnoyi grupi dobudova dvoh zaliv dlya robit Kaspara Davida Fridriha ta Karla Fridriha Shinkelya ta vstanovlennya isnuyuchogo na toj chas najsuchasnishogo oblashtuvannya Vidpovidalnim za generalnu sanaciyu buv nimeckij arhitektor Gans Gyunter Merc ZibrannyaV Starij nacionalnij galereyi vistavleni najvazhlivishi roboti 19 go storichchya z zibrannya Nacionalnoyi galereyi Berlina Sered nih roboti v stili klacisizmu ta romantizmu Kaspar David Fridrih Karl Fridrih Shinkel bidermayera francuzkogo impresionizmu Eduar Mane Klod Mone P yer Ogyust Renuar ta pochatku modernu Adolf fon Mencel Pol Sezann Najbilsh vidomi kartini v galereyi sered inshih Kaspara Davida Fridriha Zalizoprokatnij zavod Mencelya ta avtorstva Joganna Gotfrida Shadova Na tretomu poversi sered inshogo mozhna pobachiti stvorenij Shadovim marmurovij nadgrobok 1790 roku grafa Oleksandra fon der Marka ulyublenogo ale pozashlyubnogo sina Fridriha Vilgelma II ta jogo kohanki Vilgemini Enke yakij pomer u vici 8 rokiv z pidozroyu pro otruyennya yakij ranishe znahodivsya u prihodskij cerkvi rajonu v Berlini Pislya togo yak cerkva bula znishena u Drugij svitovij vijni nadgrobok buv peredanij miscevoyu gromadoyu Nacionalnij galereyi yak trivala pozika J G Shadov K D Fridrih Monah u morya Karl Blehen U parku villi d Este Adolf fon Mencel Zalizoprokatnij zavod Fridrih Overbek Prodazh Josipa yegipetskim torgivcyam Peter Jozef fon Kornelius Josip traktuye sni faraona Cikl fresok dlya Kasa Bartoldi P yer Ogyust Renuar P yer Ogyust Renuar Kashtan v cvitu J G Shadov Detal nadgrobka Oleksandru fon der MarkuLiteraturaClaude Keisch Hrsg Die Alte Nationalgalerie Berlin Scala Publishers und Beck London und Munchen 2005 ISBN 3 406 52313 7 Bernhard Maaz Hrsg Die Alte Nationalgalerie Geschichte Bau und Umbau G H Berlin 2001 ISBN 3 931768 58 9 Peter Klaus Schuster Die Alte Nationalgalerie DuMont Koln 2003 ISBN 3 8321 7370 6 Angelika Wesenberg Sigrid Achenbach Konzeption und Realisierung Frankreich in der Nationalgalerie Jutte Messedruck Leipzig 2007 ISBN 978 3 88609 585 8 Udo Kittelmann Birgit Verwiebe Angelika Wesenberg Hg Die Sammlung des Bankiers Wagener Die Grundung der Nationalgalerie E A Seemann Verlag Leipzig 2011 ISBN 978 3 86502 274 5 Benedicte Savoy amp Philippa Sissis Hrsg Die Berliner Museumsinsel Impressionen internationaler Besucher 1830 1990 Eine Anthologie Bohlau Wien Koln Weimar 2012 ISBN 978 3 412 20991 9 PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 https www oxfordreference com view 10 1093 oi authority 20110803100538830 https www smb museum en museums institutions alte nationalgalerie collection research about the collection https www smb museum nachrichten detail ralph gleis wird neuer leiter der alten nationalgalerie html Arhiv originalu za 1 chervnya 2015 Procitovano 10 bereznya 2015 Claude Keisch Herausgeber Die Alte Nationalgalerie Berlin Scala Publishers und Beck London und Munchen 2005 S 7 Bernhard Maaz Hrsg Die Alte Nationalgalerie Geschichte Bau und Umbau G H Berlin 2001 S 49 Bernhard Maaz Hrsg Die Alte Nationalgalerie Geschichte Bau und Umbau G H Berlin 2001 S 50 Bernhard Maaz Hrsg Die Alte Nationalgalerie Geschichte Bau und Umbau G H Berlin 2001 S 52 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stara nacionalna galereya Berlin Ob yednannya druziv Nacionalnoyi galereyi nim Stara nacionalna galereya na Google Art Project Statti u spisku pam yatok Berlina z informaciyeyu pro Nacionalnu galereyu ta kolonadi nim Parkovij dvorik Nacionalnoyi galereyi nim Informaciya pro Staru nacionalnu galereyu na BAM portali nedostupne posilannya z lipnya 2019 nim