Леопольд V нім Leopold V der Tugendhafte нар 1157 пом 31 грудня 1194 герцог Австрії 1177 1194 роки й Штирії 1192 1194 ро

Леопольд V (нім. Leopold V der Tugendhafte; нар. 1157 — пом. 31 грудня 1194) — герцог Австрії (1177—1194 роки) й Штирії (1192—1194 роки) з династії Бабенбергів.

Леопольд V Доброчесний
нім. Leopold V der Tugendhafte
Леопольд V Доброчесний
2-й герцог
Початок правління:	13 січня 1177
Кінець правління:	31 грудня 1194
Інші титули:	герцог Штирії

Попередник:	Генріх II Язомирготт
Наступник:	Фрідріх I

Дата народження:	1157(1157)
Країна:	Австрії
Дата смерті:	31 грудня 1194(1194-12-31)
Місце смерті:	Грац^[1]
Поховання	Хайлігенкройц
Дружина:	Єлена Угорська
Династія:	Бабенберги
Батько:	Генріх II Язомирготт
Мати:	Феодора Комніна

Біографія

Леопольд V був сином Генріха II Язомирготта і Феодори Комніної, племінниці візантійського імператора Мануїла I. Незабаром після вступу на престол Леопольд V здобув перемогу над чеською армією, захопив Оломоуц й згідно з миром 1179 року приєднав низку територій у південній Моравії.

Понад усе Леопольд V відомий завдяки його участі у Третьому хрестовому поході 1189 року, під час якого стався конфлікт між герцогом і королем Англії Річардом Левине Серце. Під час Леопольд V одним з перших хрестоносців здійнявся на стіну міста і встановив свій прапор. Розгніваний цим Річард I зірвав прапор герцога та встановив на його місці свій.

У подальшому конфлікт між двома монархами ще більше загострився: Річард підтримував Гі де Лузіньяна у його претензіях на корону Єрусалимського королівства, тоді як Леопольд V був прихильником Конрада Монферратського, свого двоюрідного брата. Вбивство Конрада у 1192 році багато-хто приписав руці англійського короля. Тому, коли у 1192 році Річард I, повертаючись із Палестини проїжджав через Відень, його було захоплено лицарем Георгом Роппельтом за наказом Леопольда V та ув’язнено у замку Дюрнштайн. Лише 1194 року герцог звільнив короля під тиском папи римського та імператора Генріха VI. За вихід на волю король Англії заплатив Леопольду колосальну на ті часи суму в 50 тисяч марок, яка у подальшому використовувалась герцогом для організації монетного двору у Відні, зведення нових міських стін столиці та заснування Вінер-Нойштадту.

Головним досягненням правління Леопольда V стало приєднання Штирії. У 1186 році він уклав Санкт-Георгенберзьку угоду з бездітним герцогом Штирії , за яким після смерті Отакара Штирія на віки вічні об’єднувалась з Австрією у єдину державу на чолі з австрійськими монархами, за умови збереження прав та привілеїв штирійських станів. Отакар IV помер 1192 року, і Штирію було передано імператором Леопольду V. Приєднання Штирії різко посилило Австрійську монархію й дало поштовх до бурхливого розвитку гірничої справи, металургії й торгівлі у володіннях Бабенбергів.

У 1194 році Леопольд V несподівано помер після падіння з коня під час лицарського турніру. Перед смертю він, у порушення Санкт-Георгенберзької угоди, розподілив свої володіння між синами: Фрідріх I отримав Австрію, а Леопольд VI — Штирію.